- •Предмет, завдання, основні поняття курсу «Регіональна економіка та розміщення продуктивних сил» та зв‘язок з іншими дисциплінами.
- •Характеристика основних теорій та моделей розміщення продуктивних сил та розвитку регіонів. Модель розміщення сільського господарства Іогана Тюнена
- •Модель «центр — периферія»
- •3. «Штандарт промисловості» Альфреда Вебера
- •Організація господарства Августа Льоша
- •Теорія полюсів зростання
- •Закономірності у розміщення продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
- •Закономірності рпс.
- •Принципи рпс і формування економіки регіонів.
- •Природні та соц.-демографічні фактори рпс та формування економіки регіонів. Природні фактори
- •Соціально-демографічні чинники
- •7. Економічні чинники
- •Чинник економіко-географічного положення
- •Технічні чинники
- •Фактори сталого розвитку прод. Сил
- •Вплив природних передумов на тереторіальну организацію виробництва. Значення природно-ресурсного потенціалу у розвитку і розміщенні пс.
- •Економічна класифікація природних ресурсів
- •10. Особливості просторового розміщення мінеральних ресурсів в Україні та їх вплив на територіальну організацію господарства.
- •11. Роль демографічних передумов у рпс. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості.
- •12. Трудоресурсна ситуація та ринок праці.
- •13. Економіка України, як єдиний народногосподарський комплекс.
- •14. Промисловість України як найважливіша структурна ланка госп комплексу комплексу. Форми організації промислового виробництва.
- •15. Паливно-енергетичний комплекс
- •16. Вугільна промисловість України.
- •17. Нафтова і нафтопереробна промисловість України.
- •18. Газова пром-сть Укр.
- •19. Електроенергетика
- •20. Металургійний комплекс
- •21. Чорна металургія України.
- •22. Кольорова металургія України
- •23. Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення. Фактори впливу на розвиток та розміщення підприємств машинобудування.
- •24. Фактори та регіональні особливості розміщення галузей важкого і загального машинобудування.
- •25.Особливості розміщення галузей сер і точ маш.Буд
- •26.Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розвитку регіонів. Загальні фактори розміщення підприємств хімічної промисловості.
- •Фактори розміщення хімічної промисловості
- •27.Фактори та регіональні особливості розміщення подприємствгірничо-хімічної та основної хімії.
- •28.Основи розвитку і розміщення підприємств хімії органічного синтезу в Україні. Фактори розміщення фармацевтичної промисловості.
- •29 Лісопромисловий комплекс України:регіональні особливості розвитку та розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
- •31. Агропромисловий комплекс, його суть, галузева структура і особливості розвитку в ринкових умовах.
- •32.Територіальний поділ праці:його роль у формуванні регіональних соц-ек систем. Система коефіцієнтв для визначення галузей спеціалізації.
- •32. Фактори регіонального розвитку. Типологія економічних районів.
- •34.Диференціація регіонів за рівнем соц-ек.Розвитку. Депресивні території України.
- •35.Соціально-економічна сутність районування. Фактори економічного районування. Значення ек.Районування.
- •36. Економічне районування, як складова процесу рпс. Мережа економічних районів України.
- •38.Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •39. Вільні економічні зони:значення та принципи формування
- •Значення цих форм співробітництва:
- •41.Значення міжнародного поділу праці у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •42.Форми зовнішньоекономічної діяльності України,їх суть.
- •43.Зовнішньо-економічні зв’язки України з країнами снд і світу
- •44.Експортний потенціал України та її регіонів
- •47. Значення екологічного нормування .Види екологічних нормативів .
- •48. Джерела та наслідки забруднення атмосфери
- •49.Еколого-економічні проблеми водних ресурсів.
- •50. Еколого економічні проблеми земельних ресурсів.
- •51. Природні ресурси, як основна категорія природокористування. Принципи природ-ня. Значення та види оцінки прир. Рес.
- •52. Природоохоронні витрати-це виражені у вартісній формі витрати підприємства на забезпечення всіх процесів природокористування і охорони навк. Серед.
- •53.Платежі за забруднення навколишнього природного середовища, їх види та методи нарахування.
- •55. Правове регулювання природоохоронної діяльності та природокористування.
- •56. Значення, види та завдання екологічної експертизи.
- •58. Еколого-економічні інструменти: принципи формування та механізми дії.
- •59. Основні форми та напрямки міжнародного співробітництва у вирішенні екологічних проблем.
11. Роль демографічних передумов у рпс. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості.
У комплексі передумов рпс демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси – головна продуктивна сила. Проте, населення є не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Населення формує і споживчій ринок, і ринок праці.
Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:
чисельність населення, його динаміка;
розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції;
статево-вікова структура населення;
національний склад населення та його територіальні особливості;
трудові ресурси та їх структура;
регіональні особливості трудоресурсної ситуації;
ринок праці та забезпечення продуктивної зайнятості;
демографічна політика держави.
Чисельність населення впливає на формування контингенту труд. рес. і потенціалу внутрішнього ринку країни або регіону. Певною мірою вона визначає і розмір валового внутрішнього продукту країни.
Чисельність населення країн та регіонів постійно змінюється. Ці зміни відбуваються внаслідок природного руху (зміна кількості населення природним шляхом, внаслідок - народжень і смертей), а також завдяки міграціям (переміщення людей з одних регіонів до інших).
Народжуваність – кількість народжених на 1000 мешканців за певний час.
Смертність – кількість померлих на 1000 мешканців за певний час.
Різниця між кількістю народжених та кількістю померлих називається природнім приростом.
Різниця між кількістю прибулих та вибулих — сальдо міграцій.
Величина зміни чисельності населення країни (регіону) дорівнює сумі його природного приросту та сальдо міграцій.
Демографічна статистика розрізняє поняття «наявне населення» та «постійне населення».
Наявне населення – це люди, що перебувають на території країни (регіону) незалежно від місця їх постійного проживання.
Постійне населення — це сукупність людей, які постійно проживають в країні (регіоні) незалежно від того, де вони перебувають у момент спостереження.
Чисельність постійного населення дорівнює чисельності наявного мінус тимчасово проживаючі плюс тимчасово відсутні.
Зниження чисельності населення України веде за собою погіршення статево-вікової структури населення (його старіння), режиму відтворення, забезпеченості народного господарства трудовими ресурсами відповідної якості.
Відтворення населення — це процес постійної заміни поколінь людей.
Для характеристики перебігу процесів відтворення використовують такі показники: загальний коефіцієнт народжуваності, загальний коефіцієнт смертності та загальний коефіцієнт природного приросту.
Густота населення. Україна належить до держав з високою густотою населення. У цілому по країні густота населення становить 77 чол. на 1 км2. Розміщення населення по території повною мірою відповідає особливостям розміщення виробництва, її природно-ресурсному потенціалу.
Найменша густота населення характерна для Українського Полісся та півдня країни. Тут вона становить менш як 60 чол. на 1 км2. Причому в Чернігівській області густота населення не досягає і половини від середнього показника по Україні. Такий рівень заселеності тут зумовлений особливостями господарської діяльності. Рідко заселений і південь України, особливо Херсонська та Миколаївська області. Найвищий показник густоти населення в Україні характерний для Східного регіону, де він перевищує 130 чол. на 1 км2, а в Донецькій області — 185 чол./км2. Висока густота населення характерна і для західних областей України, в Львівській області вона становить 124 чол./км2, у Чернівецькій — 115 чол./км2.
За впливом факторів розселення наша країна ділиться на 3 регіони:
У Донецько-Придніпровському районі розселення зумовлено промисловим розвитком. Західно-Український район більшою мірою зазнав впливу фактора сільського розселення. У Південному районі вплив обох факторів приблизно урівноважений.
Статево-вікова структура населення. Основною глобальною тенденцією на сучасному етапі є зростання питомої ваги осіб старших вікових груп. Цей процес отримав назву «старіння населення», є серйозною соціально-демографічною проблемою для будь-якого суспільства (яка до того ж практично не має реальних шляхів вирішення).
Збільшення кількості осіб похилого віку обумовлює зростання державних витрат на їх соціальне забезпечення. Якщо одночасно не збільшується (або збільшується меншими темпами) кількість платників податків (якими переважно є особи працездатного віку), то збільшується розмір податку до Пенсійного Фонду.
Аналіз статистичних матеріалів свідчить про те, що в Україні спостерігається постійне переваження жінок в загальній чисельності її населення. Перевага чисельності жінок над чоловіками пояснюється насамперед нижчою смертністю жінок, з одного боку, та міграцією за межі держави, що впливає на чисельність чоловіків – з другого. У віковій групі до 25 років включно чисельність чоловіків більша, ніж жінок; у віковій групі понад 26 років чисельна перевага – на боці жінок. І ця перевага збільшується з кожною віковою групою.
Аналіз регіональних особливостей статево-вікової структури населення України показує, що найбільша диспропорція у бік чисельної переваги жінок та загального постаріння населення характерна для Подільських, та центральних областей України. Найбільш сприятлива статево-вікова структура населення у західних областях: Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Рівненській.
Етнічна структура Національний склад населення України характеризується значною чисельною перевагою основної нації – українців. За даними останнього перепису населяння, українці становили 77% усіх жителів України. Поряд з українцями на території України проживає понад 100 національностей. Серед них найбільшу частку становлять росіяни – понад 20% всього населення країни. Друге місце за чисельністю після росіян займають жителі єврейської національності – 1% населення України. На території України проживає значна чисельність населення з прилеглих до країни держав – білоруси, угорці, румуни, поляки, а також: греки, татари, вірмени, цигани, німці та ін.
Найбільш етнічно різноманітні регіони України — Чернівецька, Одеська, Закарпатська області та АР Крим. Найближча до однонаціональної — Тернопільська область, де з кожних 50 мешканців лише 1 не українець.
Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості.
Україна знаходиться на такому етапі демографічного розвитку, коли народжуваність зменшується, а смертність зростає. Це призводить до зменшення загальної чисельності населення і відсутності навіть простого заміщення одних поколінь людей новими. Таким чином, відтворення населення України є звуженим.
В цілому демографічна ситуація в Україні характеризується великою різноманітністю регіональних особливостей. Причому у різні історичні періоди вона мала свою специфіку. На сьогодны природний приріст населення характерний лише для Закарпатської та Рівненської областей.
Масштаби депопуляції (переважання померлих над народженими) протягом останніх років найбільшими були у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Луганській областях, де раніше мав місце найвищий природний приріст населення. Низькі коефіцієнти природного приросту характерні не лише для областей Донбасу і Придніпров'я, але і для Вінницької, Київської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської та Чернігівської областей.
Другим регіоном за величиною відносних показників природного приросту населення є південні території України — Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська та Херсонська області.
Важливими факторами, що впливають на відтворення населення, є соціальні та природні умови його життєдіяльності. Особливо гостро їх дія проявилася в областях Донбасу та Придніпров'я, де сформувалися значні гіперурбанізовані території з високим рівнем забруднення атмосферного повітря, води, ґрунтів та продуктів харчування. Усе це знижує показники здоров’я населення, зокрема дітей. Такий же негативний вплив несприятливих природних умов проявляється і в інших високо урбанізованих регіонах України.
Негативний вплив на відтворення населення України ще довго матиме і значне радіоактивне забруднення її території. Нині понад 3 млн. чоловік проживає на території з різним ступенем радіоактивного забруднення. Вплив різних факторів, пов'язаних з цим явищем, погіршує стан демовідтворення. Це стосується насамперед таких областей України, як Київська, Житомирська, Волинська, Рівненська та Чернігівська.
Важливою особливістю сучасної демографічної ситуації в Україні є досить високий рівень смертності населення