- •Розширений конспект лекцій з курсу «Аудит»
- •Тема 1. Аудит у системі економічного контролю та його суть
- •1.1. Місце аудиту в системі економічного контролю
- •1.2. Суть аудиту, його мета і завдання
- •1.3. Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього
- •1.4. Становлення і розвиток аудиту в Україні
- •5. Місце аудиту в системі економічного контролю.
- •Завдання аудиту
- •Тема 2. Види аудиту та його відмінність від інших форм контролю
- •Класифікація аудиту
- •2.2. Відмінності аудиту від інших форм контролю
- •Відмінні риси аудиту, ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської експертизи
- •2.3. Види аудиторських послуг
- •Основні відмінності аудиту від інших форм контролю
- •Тема 3. Концепції, постулати та стандарти аудиту
- •3.2. Кодекс етики професійних бухгалтерів
- •3.3. Міжнародні стандарти аудиту та їх характеристика
- •Кодифікація і мета міжнародних стандартів аудиту та положень з міжнародної практики аудиту
- •Тема 4. Предмет і метод аудиту
- •Класифікація об'єктів аудиту
- •4.2. Метод аудиту
- •За стадіями процесу аудиту
- •4.3. Вибіркові прийоми аудиту
- •Класифікація видів аудиторської вибірки
- •Класифікація прийомів аудиторського вибіркового контролю
- •Перелік об'єктів аудиту
- •Методи контролю об'єктів аудиторської перевірки фінансової звітності
- •Тема 5. Організація аудиту та його процесу
- •5.2. Організація функціонування аудиторських служб
- •5.3. Зміст аудиторського процесу, його стадії та етапи
- •5.4. Інформаційне забезпечення процесу аудиту
- •Класифікація інформації, що використовується в аудиті
- •Тема 6. Внутрішній контроль
- •6.1. Суть внутрішнього контролю, його мета та завдання
- •6.2. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •6.1. Суть внутрішнього контролю, його мета та завдання
- •Характеристики системи внутрішнього контролю підприємства
- •6.2. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •Тема 7. Аудиторський ризик та методи його оцінки. Аудиторські докази
- •Порівняння термінології, що визначає елементи аудиторського ризику, в різних наукових джерелах
- •7.2. Поняття аудиторських доказів та їх види
- •7.3. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •Тема 8. Планування аудиту та аудиторські процедури
- •8.1. Планування аудиту
- •8.2. Аудиторські процедури та їх класифікація
- •8.1. Планування аудиту
- •8.2. Аудиторські процедури та їх класифікація
- •Тема 13. Аудиторські висновки та звіти
- •13.1. Аудиторські звіти та їх склад
- •13.2. Види аудиторських висновків та їх характеристика
- •13.3. Зміст і структура аудиторського висновку
- •13.4. Аудиторські висновки спеціального призначення
- •13.5. Звіт аудитора перед замовником
- •9.1. Поняття та класифікація робочої документації
- •9.2. Зміст і форма робочих документів
- •9.1. Поняття та класифікація робочої документації
- •9.2. Зміст і форма робочих документів
- •9.3. Конфіденційність та володіння робочими документами, порядок їх зберігання
- •9.4. Додаткова підсумкова документація
- •Варіанти складання аудиторського висновку
- •Аудиту активів і пасивів підприємства
- •Перелік питань для складання заліку з курсу „Аудит”
Класифікація видів аудиторської вибірки
№ за/п |
Ознаки класифікації |
№ за/п |
Види аудиторської вибірки |
1. |
Репрезентативність |
1.1. 1.2. |
Представницька Непредставницька |
2. |
Призначення в процесі аудиту |
2.1. 2.2. 2.3. |
Ідентифікаційна Дослідна (робоча) Контрольно-аналітична |
3. |
Спосіб відбору |
3.1. 3.2. |
Імовірнісна Неімовірнісна |
4. |
Кількісний склад вибірки |
4.1. 4.2. |
Мала Звичайна |
5. |
Принцип повернення вибраних одиниць у генеральну сукупність |
5.1. 5.2. |
Повторна Безповторна |
6. |
Послідовність здійснення вибірки |
6.1. 6.2. |
Первинна (основна) Повторна (додаткова) |
Вибірковий ризик виникає тоді, коли тестується не вся генеральна сукупність. Завжди існує ймовірність, що вибірка не була представницькою через те, що певні одиниці, які містять суттєві помилки, аудитор не перевірив.
Невибірковий ризик має місце тоді, коли аудиторські тести не виявляють існуючі у виборці винятки. Цей вид ризику виникає через неправильне застосування аудиторських процедур або незнання про факт існування певних винятків.
Отримання представницької вибірки необхідне на різних стадіях і етапах аудиту. На етапі попереднього обстеження суб'єкта перевірки буває доцільним здійснити ідентифікаційну вибірку, яка дає змогу отримати необхідні відомості про об'єкти дослідження. Наприклад, при ознайомленні з обліковими реєстрами доцільно вибрати декілька з них для отримання інформації про спосіб складання, форму і вид подання даних, правильність заповнення тощо.
На дослідній стадії, коли відбувається підготовка сукупностей даних для аудиту, формується дослідна (робоча) вибірка, на основі якої здійснюють записи в робочі документи і роблять оцінку достовірності бухгалтерського обліку та звітності. Саме на основі цього виду аудиторської вибірки отримується більшість аудиторських доказів.
На завершальній стадії аудиторського процесу часто виникає необхідність уточнення окремих моментів, доповнення інформації про певні об'єкти аудиту, контролю раніше проведених процедур тощо. Для розв'язання згаданих проблем використовують контрольно-аналітичну вибірку, призначену для виявлення наявності можливих помилок і недоробок, здійснених на попередніх етапах аудиту.
Надійність будь-якої вибірки визначається тим, як вона отримана. За способом відбору аудиторська вибірка буває імовірнісною і неімовірнісною. Надійнішою вважають першу, однак для її отримання необхідні спеціальні технічні засоби (комп'ютерні програми, таблиці випадкових чисел тощо).
Імовірнісна вибірка характерна тим, що кожна одиниця вибіркової сукупності мала рівні шанси бути вибраною. Така вибірка дає змогу застосовувати кількісні методи оцінки результатів аудиту. Це дуже важливо при перевірці сучасних бухгалтерських систем і підтвердженні достовірності фінансової звітності.
Неімовірнісна вибірка часто залежить від суб'єктивних факторів, котрі можуть мати місце при здійсненні відбору одиниць сукупності. Наприклад, деякі аудитори з більшою ймовірністю відбирають для перевірки записи у реєстрах, що містяться вгорі та внизу сторінки, а деякі — ті, що розташовані в середині.
Системно-орієнтований аудит і аудит, оснований на ризику, вимагає формування імовірних вибіркових сукупностей для визначення величини кожного з компонентів ризику, властивих аудиторському процесу.
За ознакою кількісного складу розрізняють малу вибірку і звичайну. Такий поділ зумовлюється тим, що в математичній статистиці існують різні способи розрахунку середньої і граничної помилки для малої (до 20 одиниць) і звичайної вибірки.
Мала вибірка переважно застосовується в управлінському (операційному) аудиті, наприклад, при перевірці якості продукції, коли це пов'язано зі знищенням або пошкодженням одиниць продукції, що перевіряється (контроль якості електроламп та ін.). Мала вибірка використовується також при проведенні інвентаризацій та в інших ситуаціях. Дуже часто ідентифікаційна вибірка, розглянута раніше, за кількістю є малою.
Звичайна вибірка не обмежується кількістю одиниць і відповідає основному принципу вибіркового контролю, який полягає у тому, що точність вибіркових даних підвищується при збільшенні вибірки. Тому звичайна вибірка має більший ступінь надійності для аудиторських оцінок, ніж мала.
За принципом повернення вибраних одиниць у генеральну сукупність виділяють повторну і безповторну вибірки. Повторна утворюється тоді, коли вибрані одиниці знову повертаються в генеральну сукупність і мають шанс бути вибраними в черговий раз. Отже, загальна чисельність одиниць генеральної сукупності в процесі вибірки залишається незмінною. Така вибірка дуже рідко застосовується в аудиті, а лише при перевірці одиниць сукупності послідовно за декількома критеріями.
Найпоширеніша безповторна вибірка. Вона не передбачає повернення один раз вибраних одиниць у генеральну сукупність. Наприклад, вибираючи рахунки-фактури для вибіркового контролю, аудитори відкладають вибрані документи окремо. Ці рахунки-фактури вже не мають шансів бути ще раз вибраними.
При виявленні недостатності обсягу вибірки проводять додатковий відбір одиниць сукупності для досягнення необхідного рівня репрезентативності. За ознакою послідовності відбору вибірку поділяють на первинну і повторну.
Первинна (основна) вибірка утворюється внаслідок процедури відбору згідно з попередньою оцінкою аудиторами рівня представництва певних одиниць у вибірковій сукупності. Оскільки в процесі аудиту можуть бути виявлені нові факти, що мають вплив на рішення аудиторів про обсяг і склад вибірки, може бути проведений додатковий відбір.
Повторна (додаткова) вибірка використовується для доповнення основної і не має самостійного значення, оскільки одиниці додаткової вибірки оцінюються разом з одиницями основної.
Якість отриманої вибірки і, відповідно, точність аудиторського висновку залежить від того, наскільки правильно використано способи і прийоми вибіркового дослідження.
Оскільки прийоми аудиторського вибіркового дослідження дуже різноманітні, а їх визначення у різних джерелах неоднозначні, доцільно систематизувати й узагальнити ці прийоми. Тому пропонується класифікація прийомів аудиторського вибіркового контролю, яка містить у собі найбільш відомі способи і прийоми, що використовуються в зарубіжній і вітчизняній практиці (табл. 4.3).
Таблиця 4.3