- •Розширений конспект лекцій з курсу «Аудит»
- •Тема 1. Аудит у системі економічного контролю та його суть
- •1.1. Місце аудиту в системі економічного контролю
- •1.2. Суть аудиту, його мета і завдання
- •1.3. Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього
- •1.4. Становлення і розвиток аудиту в Україні
- •5. Місце аудиту в системі економічного контролю.
- •Завдання аудиту
- •Тема 2. Види аудиту та його відмінність від інших форм контролю
- •Класифікація аудиту
- •2.2. Відмінності аудиту від інших форм контролю
- •Відмінні риси аудиту, ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської експертизи
- •2.3. Види аудиторських послуг
- •Основні відмінності аудиту від інших форм контролю
- •Тема 3. Концепції, постулати та стандарти аудиту
- •3.2. Кодекс етики професійних бухгалтерів
- •3.3. Міжнародні стандарти аудиту та їх характеристика
- •Кодифікація і мета міжнародних стандартів аудиту та положень з міжнародної практики аудиту
- •Тема 4. Предмет і метод аудиту
- •Класифікація об'єктів аудиту
- •4.2. Метод аудиту
- •За стадіями процесу аудиту
- •4.3. Вибіркові прийоми аудиту
- •Класифікація видів аудиторської вибірки
- •Класифікація прийомів аудиторського вибіркового контролю
- •Перелік об'єктів аудиту
- •Методи контролю об'єктів аудиторської перевірки фінансової звітності
- •Тема 5. Організація аудиту та його процесу
- •5.2. Організація функціонування аудиторських служб
- •5.3. Зміст аудиторського процесу, його стадії та етапи
- •5.4. Інформаційне забезпечення процесу аудиту
- •Класифікація інформації, що використовується в аудиті
- •Тема 6. Внутрішній контроль
- •6.1. Суть внутрішнього контролю, його мета та завдання
- •6.2. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •6.1. Суть внутрішнього контролю, його мета та завдання
- •Характеристики системи внутрішнього контролю підприємства
- •6.2. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •Тема 7. Аудиторський ризик та методи його оцінки. Аудиторські докази
- •Порівняння термінології, що визначає елементи аудиторського ризику, в різних наукових джерелах
- •7.2. Поняття аудиторських доказів та їх види
- •7.3. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •Тема 8. Планування аудиту та аудиторські процедури
- •8.1. Планування аудиту
- •8.2. Аудиторські процедури та їх класифікація
- •8.1. Планування аудиту
- •8.2. Аудиторські процедури та їх класифікація
- •Тема 13. Аудиторські висновки та звіти
- •13.1. Аудиторські звіти та їх склад
- •13.2. Види аудиторських висновків та їх характеристика
- •13.3. Зміст і структура аудиторського висновку
- •13.4. Аудиторські висновки спеціального призначення
- •13.5. Звіт аудитора перед замовником
- •9.1. Поняття та класифікація робочої документації
- •9.2. Зміст і форма робочих документів
- •9.1. Поняття та класифікація робочої документації
- •9.2. Зміст і форма робочих документів
- •9.3. Конфіденційність та володіння робочими документами, порядок їх зберігання
- •9.4. Додаткова підсумкова документація
- •Варіанти складання аудиторського висновку
- •Аудиту активів і пасивів підприємства
- •Перелік питань для складання заліку з курсу „Аудит”
Основні відмінності аудиту від інших форм контролю
Ознака |
Аудит |
Ревізія |
Перевірки ДПА |
|
|
|
|
Завдання 2.3
На основі вивчення теоретичного матеріалу оформіть таблицю 2.4 і поясніть основні відмінності між зовнішнім (незалежним) і внутрішнім аудитом.
Таблиця 2.4
Ознака |
Зовнішній аудит |
Внутрішній аудит |
1. Мета |
|
|
2. Завдання |
|
|
3. Суб'єкти |
|
|
4. Об'єкти |
|
|
5. Методи |
|
|
? |
|
|
? |
|
|
Тема 3. Концепції, постулати та стандарти аудиту
3.1. Концепції та постулати аудиту
3.2. Кодекс етики професійних бухгалтерів
3.3. Міжнародні стандарти аудиту та їх характеристика
3.1. Концепції та постулати аудиту
В основі теорії аудиту містяться такі поняття, як концепції, постулати, стандарти (нормативи).
Концепції аудиту допомагають визначити напрями розвитку його теорії.
Постулати — фундаментальне аксіоматичне твердження, на основі якого визначаються напрями аудиторської діяльності. За допомогою постулатів можна засвоїти стандарти (положення) аудиту.
Стандарти визначають порядок і якість роботи аудиторів. Вони не змінюються залежно від часу аудиторської перевірки, використання системи електронної обробки даних.
Вивчення теорії аудиту неможливе без визначення базових концепцій, покладених в основу цієї науки. Аудит як вид людської діяльності формується через накопичення практичного досвіду, що узагальнюється і перетворюється у систему знань під впливом наукових досліджень. Спеціальна економічна література висвітлює різні теоретичні концепції, які визначають мету, завдання, принципи і методи дослідження аудиту. Неоднорідність концептуальних основ аудиту зумовлює досить значні відмінності в його законодавчому і нормативному регулюванні, сфері застосування і навіть у сприйнятті суспільством.
Різні теоретичні концепції можна умовно розділити на три категорії:
1. Концепції, що визначають мету і завдання аудиту та його роль в економіці та суспільстві.
2. Концепції, що визначають еволюцію розвитку аудиту.
3. Концепції, що визначають засади для формування стандартів (нормативів) практики аудиту.
Основу концепцій, які визначають мету і завдання аудиту і його роль в економіці та суспільстві, становлять відомі теорії, сформульовані під впливом різних груп зацікавлених користувачів інформації. До таких теорій доцільно віднести: теорію агентів, теорію про роль аудитора як інструмента соціального контролю за веденням бухгалтерського обліку, квазікритичну теорію, теорію модератора, поліційну теорію, теорію підтвердження кредитоспроможності.
Теорія агентів розглядає акціонерів як керівників, а директорів — як "агентів", призначених акціонерами для безпосереднього управління підприємством. Для того, щоб зміцнити свої позиції і не дозволити знизити зарплату, директори повинні подавати акціонерам звіти про свою діяльність (які, очевидно, мають тенденцію до зайвої оптимістичності). Цю функцію і виконують аудитори.
Теорія про роль аудитора як інструмента соціального контролю за веденням бухгалтерського обліку ґрунтується на тому, що незалежний аудитор виконує соціальну функцію контролю за системою бухгалтерського обліку, підтверджує фінансову звітність і дає власникам, акціонерам та іншим користувачам правдиву інформацію про показники фінансово-господарської діяльності підприємства.
Суть квазікритичної теорії полягає у тому, що аудитор після збирання доказів і формування думки робить висновок з урахуванням всіх обставин.
За теорією модератора, аудитор виступає як посередник між різними сторонами, які висувають певні вимоги.
Поліційна теорія (або теорія "сторожового собаки") вважає, що роль аудитора полягає у перевірці фактичного існування і точності подій у минулому.
Теорія підтвердження кредитоспроможності зводить роль аудитора до визначення кредитоспроможності підприємства на підставі показників бухгалтерської звітності.
Кожна з наведених теорій має право на існування, але абсолютне домінування будь-якої з них шкідливе. В кожній країні ті чи інші групи користувачів можуть мати різний ступінь впливу на формування концептуальних основ національного аудиту. Ця обставина є однією з причин існування відмінностей, притаманних аудиту в різних країнах.
Якщо розглядати наведені концепції з погляду фінансового аудиту, то можна зазначити, що його формування найбільше залежить від впливовості таких груп користувачів, як керівники (менеджери) і власники (акціонери). Акціонери можуть бути прихильниками поліційної теорії або теорії модератора, а менеджери, очевидно, надають перевагу теорії агентів. Окрім того, в країнах, орієнтованих на ринкову економіку, велика увага приділяється думці професійних аудиторських організацій, для яких найкращою серед названих теорій може бути квазікритична теорія.
Формування теоретичних концепцій аудиту відбувається також еволюційним шляхом, під впливом історичного досвіду. За останні роки XX ст. аудиторські процедури зазнали еволюції, яка мала три стадії: перша — підтверджувальний аудит; друга — системно-орієнтований аудит; і, нарешті, — аудит, що ґрунтується на ризику.
Еволюційний розвиток аудиту в різних країнах відбувається нерівномірно. Економічно розвинені країни, в яких аудит існує впродовж 100-150 років (Велика Британія, США, Франція, Німеччина), дотримуються концепції ризико-орієнтованого аудиту. Ця концепція вважається найраціональнішою серед інших, оскільки дає змогу мінімізувати витрати клієнтів аудиторських фірм при дотриманні високих стандартів якості робіт.
В Україні, де аудиторські фірми поки що мають незначний досвід, а історія виникнення аудиту налічує трохи більше 10 років, домінує підтверджувальний аудит (за винятком деяких великих аудиторських фірм, які працюють в Києві та крупних промислових центрах). Це обумовлено стійкими традиціями проведення ревізій і перевірок, замовниками яких виступала держава. В сучасний період перехідної економіки поступово відбувається перебудова свідомості вітчизняних аудиторів, підвищується рівень їхньої кваліфікації, накопичується досвід, що є передумовою переходу до системно-орієнтованого і ризико-орієнтованого аудиту.
Крім теоретичних концепцій аудиту, які формуються під впливом різних груп зацікавлених користувачів або внаслідок еволюції та врахування досвіду, декотрі зарубіжні автори виділяють концепції, що є основою для формування правил (стандартів) практичного аудиту. Це етика поведінки, незалежність, професіоналізм, доказовість, точність подання. Вітчизняні економісти перелічені концепції називають принципами.
Розглянуті концепції визначають певні напрями теорії аудиту і становлять основу для формулювання постулатів аудиту. Під постулатом аудиту розуміється певне положення, припущення, твердження, яке приймається без доказів і використовується для побудови системи стандартів і норм (правил, інструкцій), що регулюють сферу аудиторської діяльності.
Найвідоміші постулати, покладені в основу розвитку теорії аудиту, сформулювали Р.К. Мауц і Х.А. Шараф 1961 р. у книзі "Філософія аудиту". Це:
1. Фінансова звітність і фінансові дані можуть бути перевірені.
2. Конфлікт аудитора і адміністрації не є неминучий.
3. Фінансова звітність та інша інформація, що підлягає перевірці, не містить обумовлених таємною змовою або інших незвичних перекручень.
4. Задовільна система внутрішнього контролю унеможливлює виникнення невідповідностей (порушень правил роботи).
5. Постійне дотримання стандартів дає змогу мати об'єктивну картину про фінансовий стан і результати господарської діяльності.
6. Те, що було справедливим для підприємства в минулому, буде справедливим і у майбутньому, якщо немає доказів протилежного.
7. Якщо перевірка фінансової інформації виконується з метою висловлення незалежної думки, то діяльність аудитора регламентується тільки його повноваженнями.
8. Професійний статус незалежного аудитора адекватний його професійним зобов'язанням.
Зауважуючи певні зміни в методології і організації аудиту, відомий американський професор Дж. Робертсон 1990 р. дещо по-іншому сформулював постулати аудиту:
1. Фінансові звіти та інформацію можна верифікувати.
2. Завжди існує ймовірність зіткнення інтересів аудитора і керівників підприємства, що перевіряється.
3. Задовільна структура внутрішнього контролю зменшує ймовірність порушень і помилок.
4. Послідовне дотримання GААР приводить до точного відображення фінансового стану і результатів операцій.
5. Якщо відсутні чіткі докази протилежного, то інформація, правильна для підприємства, що перевіряється, у минулому, буде правильною і в майбутньому.
6. Перевіряючи фінансову інформацію з метою скласти незалежний висновок про неї, аудитор діє тільки як аудитор.
7. Професійний статус незалежного аудитора накладає на нього відповідні зобов'язання.
Перший постулат Мауца і Шарафа (або перший постулат Робертсона) вказує на об'єктивну можливість перевірки (верифікації) інформації, на основі якої складено фінансову звітність. Перевірка звітності не означає, що внаслідок цього буде зібрано вичерпні відомості про неї, але аудитори повинні досягнути якщо не абсолютного, то достатнього рівня впевненості під час формування думки про фінансову звітність клієнта.
Другий постулат про ймовірність конфлікту аудитора та адміністрації підприємства-клієнта був сформульований Дж. Робертсоном протилежно до твердження Мауца і Шарафа. Це пояснюється зміною соціальних умов і вимогами громадськості. В 70-х роках XX ст. у США було виявлено численні факти хабарництва і незаконних виплат (явище, особливо знайоме і характерне для України 90-х років), що зумовило посилити вимоги до якості аудиторських перевірок. Отже, конфлікт інтересів аудиторів та адміністрації фірми-клієнта завжди береться до уваги.
Третій постулат Мауца і Шарафа сьогодні навряд чи можна назвати актуальним. Здебільшого фінансова звітність містить різноманітні перекручення, у тому числі й ті, що зумовлені випадками шахрайства адміністрації та персоналу підприємства. Хоча на аудиторів і не покладається обов'язок виявлення і розкриття всіх фактів шахрайства, але враховувати ймовірність існування цих фактів, очевидно, потрібно.
Постулат про роль системи внутрішнього контролю краще сформулював Дж. К. Робертсон, який наголошував, що ця система зменшує (а не унеможливлює) ймовірність виникнення помилок і порушень.
П'ятий постулат, починаючи з 2000 р., може бути використаний і українськими аудиторами у зв'язку з прийняттям національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку — П(С)БО.
Шостий постулат має виняткове значення для визначення сфери відповідальності аудитора за майбутні події. Майже завжди відповідальність аудитора за прогнози розвитку підприємства є обмеженою, але не відсутньою. Це означає, що вивчення й оцінка фінансової інформації перспективного характеру — обов'язкові процедури при проведенні фінансового аудиту. На практиці перспективний період обмежується переважно роком.
Сьомий і восьмий постулати Мауца і Шарафа (шостий і сьомий у Робертсона) визначають основні етичні принципи аудиторської професії — незалежність і компетентність. Незалежний аудитор не повинен виконувати роботу, яка прямо не стосується власне аудиту та супутніх послуг. Крім того, він має певні зобов'язання — передусім перед клієнтами. Аудитори несуть також відповідальність перед іншими категоріями користувачів, які вимагають належної якості аудиту.
Вивчаючи постулати, сформульовані зарубіжними вченими, необхідно мати на увазі потребу їх адаптування до вітчизняних особливостей.