Студентське самоврядування – інструмент удосконалення навчально-виховного процесу

Як відомо, однією з головних засад справді демократичного сус­пільства є наявність та ефективне функціонування громадського са­моврядування. Адже самоврядування — це гарантоване державою право і реальна здатність громади самостійно або під відпові­дальність органів чи посадових осіб самоврядування вирішувати внутрішні питання у визначених законодавством межах.

Самоврядування як одна з форм "народовладдя" — це свого ро­ду метод управління, який ґрунтується на самоорганізації, саморе­гулюванні та самодіяльності.

По суті, самоврядування може здійснюватися на рівні будь-якої спільноти — мешканців міста, селища, села, вулиці, багатоквартир­ного будинку, членів робочого колективу. Українське законодавство передбачає таку можливість і для студентських громад вищих на­вчальних закладів. Згідно із Законом України "Про вищу освіту" у вищих навчальних закладах створюються органи студентського са­моврядування. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, ВНЗ загалом. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може запроваджуватись і на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних під­розділів вищого навчального закладу.

З юридичного погляду, можливі дві форми студентського самовря­дування: молодіжне представництво на чолі з президентом або сту­дентський парламент (студентська рада) на чолі з головою студради.

Молодіжне представництво наділяється представницькими та виконавчими функціями. Президент молодіжного представництва повинен виконувати в своєму навчальному закладі програму "Мо­лодь", яку готує і розповсюджує через районні держадміністрації Центр соціальних служб міста Києва. Молодіжне представництво відповідає перед адміністрацією за виконання цього доручення, щомісячно звітуючи на зборах голів молодіжних представництв району про виконану роботу.

У вищих навчальних закладах згідно з положенням про молодіжні представництва в навчальних закладах м. Києва повинна формува­тися студентська рада До функцій такої ради входить створення чіткої громадської організаційної структури для здійснення зв'язку між райдержадміністраціями і молоддю району, активізація безпо­середньої участі молоді в формуванні та реалізації цілісної держав­ної молодіжної політики в районі на основі комплексної цільової програми "Молодь" Вона також займається розв'язанням кола пи­тань, пов'язаних Із науковою роботою студентів, налагодженням зв'язків з Іншими навчальними закладами не тільки району, а й міста загалом, співробітництвом з Іншими органами студентського самоврядування Вона має на меті допомогу в розвитку особис­тості, виявленні талантів, подання соціальної та психологічної допо­моги Студентські ради працюють у тісній взаємодії з деканатами факультетів чи вченою радою вищого навчального закладу

Як це не дивно, але в жодному з нормативно-правових актів не дається чіткої дефініції самого поняття студентського самовряду­вання Спробую висловити своє бачення, щоб читач розумів, про що йтиметься далі Самоврядування у вищому навчальному закладі — це добровільна І самостійна громадська діяльність студентів з ви­конання функцій управління вищим навчальним закладом, яка ви­значається ректором (адміністрацією), деканатами І здійснюється студентами відповідно до мети І завдань, які стоять перед студент­ськими колективами

Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах Заходу розглядається як механізм побудови моделі університетської освіти загалом і як спосіб утвердження демократичних принципів майбутньої еліти Я б хотів звернути увагу саме на ці аспекти само­врядування у ВНЗ

Одна з умов успішного навчання — це віра не лише в себе (хоч І це надзвичайно важливо), а й у друзів, учителів (керівництво), націю, суспільство А для цього студент, як І кожен громадянин, повинен бути почутим І студентське самоврядування дає таку можливість особистості, що формується Своя позиція може бути не просто висловлена, її можна відстоювати в дискусіях Із керівництвом І впроваджувати в життя разом зі своїми однодумцями

Залучення студентів до управління власним навчальним закла­дом або хоча б деякими напрямками його функціонування активізує молодь, спонукає її до ознайомлення з усім, що відбувається навко­ло, пом'якшує диктат адміністрації вищого навчального закладу, ад­же норми І вимоги до студентів (тобто до себе), які треба виконува­ти, стають плодом їхньої власної участі в регулюванні навчально-виховних І допоміжних процесів Позитивність результатів такої співпраці має усвідомлювати й управлінсько-педагогічний склад студенти активно допомагають знаходити прийнятні для молоді (а відтак ефективні) методи заохочень І стягнень, контролю І виконан­ня навчальних планів

Основним завданням органів студентського самоврядування є забезпечення га захист прав і інтересів студентів у всіх сферах їх діяльності:

• навчально-виховній роботі,

• науковій роботі,

• культурно-освітній роботі,

• фізкультурно-масовій роботі;

• студентському побуті І дозвіллі.

Відстоюючи інтереси студентства, зокрема стосовно організації навчального процесу, його представники формують значно вищі вимоги до вищих навчальних закладів та їх працівників, підносячи таким чином наукову співпрацю між учнями і викладачами на вищі щаблі розвитку вдосконалюючи не тільки процес викладання, а л обох суб'єктів останнього. Сприяння навчальній, науковій та твор­чій діяльності студентів з боку колег є реальним резервом залучення до лав майбутніх професіоналів відстаючих, лінивих І пасивних у цій сфері осіб Яскравий приклад — Іноді студент-відмінник, зрозумівши складну наукову термінологію професора, може пояснити й своїм одногрупникам у зрозумілих їм категоріях. Такий підхід представників студентського самоврядування не лише дозволяє триматися всім студентам на одному теоретичному рівні, а й демонструє небайдужість товаришів і сприяє розвитку взаємо­допомоги (за принципом спеціалізації і кооперації), що значно підвищує ефективність навчання

Глибша розробка актуальних наукових тем теж має здійснювати­ся саме завдяки органам студентського самоврядування, котрі ор­ганізовують найрізноманітніші конференції, "круглі столи", засідання, наукові семінари і т п. Наприклад, на економічному факультеті Академії муніципального управління (АМУ) з вересня 2002 р. функціонує студентське наукове товариство, що входить до складу студентської ради економічного факультету академії

Основною метою створення наукового товариства є об'єднання зусиль студентів за сприяння професорсько-викладацького складу АМУ для здійснення наукової діяльності, що включає в себе

• активне залучення студентів різних курсів економічного фа­культету до наукової роботи,

• вирішення різного роду актуальних завдань, пов'язаних з ор­ганізацією науково-методичної роботи,

• організація та проведення науково-практичних конференцій, "круглих столів", семінарів, тренінгів тощо