Студентське самоврядування у великій британії (Студентські організації)

Студентські організації у Ве­ликій Британії функціонують як студентська спілка, студентський уряд або студентська рада.

Студентські ради виражають думки студентів щодо універси­тету, відповідають за надання рі­зноманітних послуг студентам. Ці ради керують деякими ко­мерційними установами, що є на території університету (ма­газини, нічні клуби, друкують студентські газети, надають консультації щодо успішного навчання в університеті); спор­тивними клубами тощо. Голо­ву студентської ради обирають члени студентської ради, і він отримує заробітну плату.

Студентські спілки дуже час­то відіграють роль навчальних центрів, проводять різноманітні кампанії, дебати тощо. Студент­ські засоби масової інформації намагаються залучити ширше коло респондентів до обгово­рення цих подій, хоча такі захо­ди не несуть відповідальності за ухвалені рішення. Доречно на­голосити, що всі студентські ра­ди вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Вони отримують матеріальну підтримку від університетів, дер­жавних установ, спонсорів, а та­кож мають прибутки від коме­рційної діяльності.

Однією з найбільших студент­ських організацій у Великій Бри­танії є Національна спілка сту­дентів Об'єднаного Королівст­ва, що представляє інтереси більш як п'яти мільйонів сту­дентів. Ця спілка щорічно про­водить кавчання близько 300 сту­дентських керівників.

Студентські керівники конт­ролюють стан справ у студент­ських спілках, а також визнача­ють їхню політику. Кожен сту­дент має змогу брати участь в ухваленні рішень щодо перспе­ктивних планів роботи спілок на загальних зборах.

Крім цих організацій сту­дентського самоврядування, у Великій Британії функціону­ють Студентська спілка Кембріджського університету, Спіл­ка студентів Бермінгема, Сту­дентська спілка Лондонського Королівського коледжу та ін. Навіть схематичне ознайо­млення зі студентським само­врядуванням у вищих навчаль­них закладах Франції та Вели­кої Британії засвідчує про йо­го глибокі демократичні тра­диції. Студентське самовряду­вання органічно пов'язане з ди­намічними процесами, що від­буваються у суспільному жит­ті. Показово, що студентське самоврядування в цих країнах отримує значну консультативну та фінансову підтримку дер­жав. З іншого боку, вищі навчальні заклади, їх академі­чна спільнота всебічно стиму­люють залучення студентів до участі у формуванні навчаль­ного процесу, реалізації функ­цій управління закладами осві­ти, організації дозвілля та спор­тивно-культурної роботи.

Зміст студентського само­врядування має ґрунтуватися на основних засадах демократиза­ції суспільства. Президент Ук­раїни Віктор Ющенко на підсу­мковій колегії, звертаючись до учасників засідання, зауважив: «Ви навчаєте у вищих навчаль­них закладах не людину якоїсь професії. Ви творите громадяни­на». Водночас треба особливо наголосити, що формування самодостатнього громадянина можна здійснювати не на ос­нові авторитарної педагогіки, а лише на основі педагогіки то­лерантності. Вищі навчальні заклади мають виховувати ак­тивних, свідомих громадян, па­тріотів України, а не заляка­них конформістів. Залучення студентів до органів студентсь­кого самоуправління значною мірою допомагає їх громадян­ському становленню.

При викладі лекції важливо звернути увагу на думки, які ви­словив міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко на зустрічі з представниками студентського самоврядування вищих навчальних закладів (бе­резень, 2005 р., м. Київ). Він, зокрема, наголосив, що участь .студентів в управлінні вищими навчальними закладами — ве­ликий крок до демократизації вищої школи, становлення її ав­тономії. А без цих складових «не буде необхідної європей­ської якості вищої освіти, не буде конкурентоспроможності наших випускників, конку­рентної економіки». '

«Наша співпраця виходить за межі навчального процесу, — наголосив Станіслав Ніколаєнко. — Це ще й освітньо-куль­турна діяльність, питання ви­ховної, спортивно-масової ро­боти, підтримки діяльності сту­дентських будівельних загонів, організації харчування, побуту - безпосередня участь у житті вищих навчальних закладів. Іде­ться про участь студентів у ви­борах керівників, в оцінці яко­сті навчального та наукового процесів. Це буде комплексна співпраця».

У новій редакції Закону України «Про вищу освіту» передбачено норму про обо­в'язкову участь до 10 відсотків представників органів студент­ського самоврядування у вче­них радах і конференціях тру­дових колективів вищих нав­чальних закладів тощо.

Чотирнадцять років минуло відтоді, коли Україна розпоча­ла відлік своєї нової історії як незалежна і суверенна держава. Зміна вектора суспільно-істо­ричного розвитку змінює сис­тему світоглядних орієнтирів українських громадян. Незале­жна українська держава входить до світової спільноти, що по­требує формування в молоді но­вих пріоритетів, зокрема гума­ністичної орієнтації, свободи і демократії та громадянських і моральних чеснот (справедли­вість, совість, повага до праці, істини, турбота про сім'ю, ба­тьківщину, родину та ін.).

Саме такі чесноти будуть сприяти реалізації думок, схожих на молитву, з передмови до кни­жки видатного українського іс­торика, вченого і громадського діяча Михайла Грушевського:

«...Стою перед горою дитин­ства, де за серпанковими овидами цнотливо біліє стіна рі­дного дому, а з її білості бать­ківською любов'ю дивлюсь на світ Шевченка і Франка, і ба­чу в їх очах мою Україну. Ба­чу, як рушники пливуть у бар­вистих переливах, як Дніпро, і хлібосольно єднають два береги…, а на зріднених берегах стоїть і виростає народ, право на життя та українське ім'я яко­му виборювали його рятівни­ки — син наддніпрянського крі­пака та галицької жінки Тарас і син наддніпрянського коваля та підгірської селянки Іван, їх образом народ висвятив у ха­тах найпочесніше місце, тому ми виростали з цими іменами, як з іменами мами і батька» (див. Грушевський М.С. Про українську мову і українську школу // Передмова Яреми Гояна. Друге видання. № 11. Ве­селка, 1991р.)

Утвердження України як де­мократичної держави є водно­час духовним, політичним, со­ціальним і культурним утвер­дженням громадян, здатних ке­руватись не суб'єктивними ін­тересами, не ідеологією певної групи людей, а визнавати лише одну ідеологію — Конституцію, Основний Закон України як не­залежної і суверенної держави. Нові підходи до студентського самоврядування мають забезпе­чити переорієнтацію освітньо-виховного процесу на розвиток творчих потенцій та соціальної активності студентської молоді, інтеграції України в Європей­ське співтовариство. Саме тому в Указі Президента України Віктора Ющенка «Про невід­кладні заходи щодо забезпечен­ня функціонування та розвитку освіти в Україні» (від 4 липня 2005 року №1013/2005) на пер­ше місце поставлено: «зміцнення демократичних засад в освіті, у тому числі шляхом розвитку уч­нівського і студентського само­врядування, залучення в устано­вленому порядку дітей та моло­ді до участі у вирішенні питань місцевого значення».

У лекції мають бути вказані чіткі застереження щодо надмі­рного контролю та втручання в роботу органів студентського са­моврядування адміністрації вищого навчального закладу. Вод­ночас студентам треба надавати допомогу щодо організаційних, психолого-педагогічних та мето­дичних засад студентського са­моуправління.