26 Уніфікація норм щодо правового статусу суб’єктів міжнародного торговельного права та особливості їх національного нормативно-правового регулювання. Міжнародне торгівельне право

http://o-pravovedenii.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=294:mizhnarodne-torgivelne-pravo&catid=39&Itemid=7

В. Уніфікація норм, що регулюють міжнародну торгівлю. Міжнародні торгові зв'язки здійснюються в основному фізичними та юридичними особами, діяльність яких регулюється національним правом. При цьому національне право робить це по-різному, норми однієї держави суперечать нормам іншого. Будучи створеним на національній основі, право держав мало пристосоване до вимог міжнародної торгівлі. Все це створює перешкоди на шляху розвитку міжнародної торгівлі.

Основним засобом вирішення цих проблем є уніфікація національного права, під якою розуміється створення з допомогою міжнародних договорів спільних норм, призначених для сприйняття національним правом і таким чином забезпечують подолання розбіжностей у регулюванні міжнародних торговельних зв'язків. Уніфікація - багатоплановий процес. Вона відбувається на універсальному та локальному, включаючи двосторонній, рівнях, стосується норм загального та спеціального характеру. У ньому беруть участь і держави, і у всі більшою мірою організації.

Сьогодні уніфікацією на універсальному рівні зайнято чимало міжнародних як міждержавних, так і неурядових організацій. До найстарішим відноситься Гаазька конференція з міжнародного приватного права. Скликається ще в XIX ст., Вона з 1955 р. стала постійно діючою організацією. Основна сфера її діяльності - уніфікація колізійного права, включаючи норми, вирішальні колізії права різних держав у галузі міжнародної торгівлі. Так, в 1955 р. була прийнята Гаазька конвенція про право, застосовуване до міжнародної купівлі-продажу товарів. Їй на зміну прийшла в 1986 р. Конвенція про право, застосовуване до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів (в силу поки не вступила).

З 1926 р. існує міжурядова організація з місцем знаходження в Римі - Міжнародний інститут з уніфікації приватного права (УНІДРУА). На відміну від Гаазької конференції Інститут займається уніфікацією різних галузей приватного права, в тому числі і що відноситься до торгівлі.

На основі підготовлених УНІДРУА проектів на конференції в Гаазі в 1964 р. були прийняті дві конвенції:

-про єдиний Закон міжнародної купівлі-продажу товарів;

-про єдиний Закон щодо укладання договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.

Обидві вступили в силу, хоча число учасників невелика.

У 1983 р. була прийнята Женевська конвенція про представництво в міжнародній купівлі-продажу, а в 1988 р. на конференції в Оттаві схвалені дві конвенції:

-з міжнародного фінансового лізінгу;

-з міжнародної факторингу.

Зауважимо, що уніфікує конвенції з працею вступають в силу, так як держави не завжди мають достатньо чітке уявлення про їхні наслідки. Тим не менше, навіть не вступивши в силу, положення таких конвенцій починають застосовуватися на практиці, заповнюючи нормативний вакуум.

Зростаюча потреба у вдосконаленні правового регулювання міжнародної торгівлі спонукала в 1966 р. Генеральну Асамблею ООН започаткувати в рамках організації орган, спеціально займається уніфікацією права міжнародної торгівлі, - Комісію ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Завдання Комісії:

-гармонізація та уніфікація права міжнародної торгівлі;

-сприяння кодифікації міжнародних торговельних звичаїв.

Про результати роботи Комісії можна судити з таких фактів. На основі її проектів були прийняті Нью-Йоркська конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 (набула чинності в 1988 р.), Гамбурзька конвенція про морське перевезення вантажів 1978 р. (набула чинності в 1992 р.) , Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. (набула чинності в 1988р.), Нью-Йоркська конвенція про міжнародні переказні векселі і міжнародні прості векселі 1988 р. (поки не набула чинності) 2.

Істотна роль у формуванні норм, що регулюють міжнародні торгові зв'язки, належить неурядовим міжнародним організаціям. Найбільш значна діяльність Міжнародної торгової палати (МТП). Засновано вона в 1920 р., знаходиться в Парижі і функціонує як авторитетна організація ділових кіл. Узагальнюючи торгові звичаї і практику, Палата готує і публікує склепіння звичаїв, що застосовуються в різних сферах міжнародної торгівлі. Такі склепіння не мають юридичну силу і підлягають застосуванню лише у випадку прямої вказівки в контракті. Тим не менше за ними стоїть авторитет Палати, і вони відіграють помітну роль у регулюванні відносин у галузі міжнародної торгівлі. Найбільш відомий в практиці документ «Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів» (ІНКОТЕРМС) в редакції 2000