- •Урок № 6
- •Хід уроку
- •1.1. Слово вчителя
- •2.1. Слово вчителя
- •3.1. Слово вчителя
- •Вживання апострофа
- •4.1. Орфографічний практикум.
- •4.2. Слово вчителя
- •4.4. Слово вчителя
- •4.5. «Відгадай слово»
- •Місцина над яром
- •4.8. Робота з "дірявими" словами
- •V. Підсумок уроку
- •5.1. Слово вчителя
- •5.2. Тестові завдання.
- •5.2. «Мікрофон»
- •VI. Оцінювання
- •Viі. Домашнє завдання
- •7.1.Слово вчителя
4.4. Слово вчителя
Навіть не перебуваючи в інших країнах, ми з вами, читаючи газети чи журнали, дивлячись телебачення чи слухаючи радіо, часто зустрічаємося з незнайомими словами, котрі прийшли до нас з інших мов. Це — слова іншомовного походження.
4.5. «Відгадай слово»
Ад’юнкт — аспірант вищих військово-навчальних закладів (лат.).
Бюджет — грошове вираження збалансованого розпису доходів і видатків держави, підприємства, установи за певний період (фр.).
В 'юк — вантаж на тварині (тюрк.).
Греф 'є — секретар у вищих судових установах Франції (фр.).
Пап'є-маше — паперова маса з клейкими речовинами й наповнювачами, з якої роблять іграшки, театральну бутафорію (фр.).
Пюпітр — похила підставка для нот, книжок (фр.).
Кюре — у Франції та Бельгії — парафіяльний католицький священик (фр.).
Кутюр'є — закрійник, модельєр, який розробляє авторські моделі одягу, визначає стиль у моді (фр.).
Сек'юриті — служба безпеки або особиста охорона якої-небудь офіційної чи приватної особи (англ.).
Рюкзак — заплічний мішок для речей (нім.).
4.6. «Поміркуймо» (Загадка)
Місцина над яром
Тож бувають у мові дива!
Це слівце інтригує недарма:
На шість літер – апострофа два,
Означає місцину над яром
Яке це слово?
Д. Білоус
(Над’яр’я )
4.7. «Я – редактор» (Прочитати прислів’я, пояснити їх значення, знайти помилки і пояснити правило написання апострофа в даному випадку).
Хоч нема що з’їсти, аби було з ким сісти.
Нащо й клад, коли в сімї лад.
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в’язати.
Пташка красна своїм пір’ям.
Брехні слухають, а брехунів б’ють.
З вогню та в полум’я.
Гірко зробиш – солодко з’їси.
Лобом муру не проб’єш.
Сказав, та не зв’язав.
Людям язика не зав’яжеш.
Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є.
Готовеньке і кішка з’їсть.
Кого не б’є слово, тому й палиця не страшна.
М’які слова і камінь кришать.
Добре ім’я краще багатства.
Не розбивши горщика не з’їси каші.
В чужій хаті і тріска б’ється.
Доскакався м’ячик, поки на цвях наколовся.
В нього грошей, як у жаби пір’я.
Опеньки з’явилися – літо скінчилося.
Солом’яна згода краща за золоту зраду.
В ноги кланяється, а за п’яти кусається.
4.8. Робота з "дірявими" словами
Мавпячий, пів'ящика, під'єднати, м'ята, ряска, морквяний, Лук'янов, б'ється, пам'ять, дев'ять, здоров'я, п'ять, святкувати.
V. Підсумок уроку
5.1. Слово вчителя
Під час подорожі ми полюбляємо розгадувати ребуси, кросворди, а на уроках — тести.
5.2. Тестові завдання.
1. Укажіть рядок, у якому в усіх словах пишеться апостроф:
А) м..якенький, тьм.яніти, пів..юрти;
Б) пів.ящика, ф..юзєляж, від..їстися;
В) ви..їжджати, бур.янець, суб..єкт;
Г) під..яремний, Харків..янин, кучер..явий.
2. Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться без апострофа:
А) цв..яшок, сухом.ятка, об..ємний;
Б) рутв..яний, моркв..яний, розм.яклий;
В) св.ятенник, св.ященик, прив..ялий;
Г )присв..ята, дзв.якнути, к..ювет.
3. Укажіть рядок, у якому апостроф не ставиться у двох словах:
А ) кр.юк, рутв.яний, в..юн, р..юмсати
Б) цв..ях, Х..юстон, грав.юра, черв.як;
В) б.ювет, р.ятівний, Св.ятослав, В.ячеслав;
Г) Лук.янівка, об..єм, кур..єр, сер.йозний.
4. Укажіть рядок, у якому апостроф ставиться в усіх словах:
А) Рейк.явік, б..юджет, св.яткувати, мавп.ячий;
Б) В..єтнам, ад.дтант, комп..ютер, без..ідейний;
В) інтерв..ю, матір..ю, Мін.юст, пред.явник;
Г) Руж.. є, глазур.. ю, п.. юре, Кас. яненко.
5. Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться без апострофа:
А) м..юзикл, б..юро, кур..йоз, духм.яний;
Б) стерв.ятник, ін..єкція, пред.явник, різдв..яний;
В) пів..ящика, тьм.яний, сузір.я, Ул.яна;
Г) прем..єра, н..юанс, п..юпітр, медв.яний.
6. Укажіть рядок, у якому допущено помилку:
А) верф 'ю, без’язикий, зв 'язок;
Б) пів 'яблука, пів-Юрмали, пан 'європейський;
В )возз 'єднання, кон’юнктура, гюрза;
Г) мит 'як, Монтеск 'є, б 'язь.