Предмет, обєкти та субєкти макроекономіки

Макроекономіка – економічна наука, що досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства. Предметом макроекономіки є ефективність функціонування механізмів економічної системи. Економічна система – упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних і нематеріальних благ та послуг.  Об’єктом макроекономіки є національна економіка. Національна економіка в широкому розумінні – це сукупність домашніх господарств, підприємств (бізнес-фірм), відповідних державних інституцій і установ, інфраструктури та різних активів у межах певного природного середовища й державної території.

Розрізняють такі суб’єкти макроекономіки: сектор домашніх господарств (включає всі приватні господарства країни, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб), підприємницький сектор (це сукупність усіх фірм, що зареєстровані та діють у межах країни з метою отримання прибутку), державний сектор (всі державні підприємства, інститути та установи) та сектор закордон закордон включає всі економічні суб’єкти, що знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути.

Методи макроекономіки. Позитивний та нормативний макроаналіз

Методи макроекономіки дають їй можливість узагальнювати ффакти та відображати певні закономірності у функціонуванні економіки. Головним методом такого узагальнення та відображенняє моделювання макроекономічних процесів.

Модель – спрощена картина реальності. Абсрактне узагальнення фактичної поведінки досліджуваних явищ. Застосовуються різні типи моделей: графічні, табличні, схематичні, математичні. В моделях використовують 2 типи змінних: ендогенні та екзогенні. Ендогенні – внутрішні чинники, які визначаються в процесі побудови моделі.  Екзогенні – зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови. Модель показує як екзогенні змінні впливають на ендогенні.

Макроекономіка оперує переважно кількісними показниками, але вони якісно відрізняються від показників інших рівнів. Щоб визначити поточний стан економічної системи як єдиного цілого та майбутні тенденції, необхідно застосувати специфічні методи. Головні з них:

■          метод агрегування показників;

■          макроекономічне моделювання;

■          прогнозування.

Позитивний аспект м-и означає науковий опис процесів які відб. В дійсності. Нормативний аспект озн. визначені висновки для господ. Політики. Напр., в теорії екон-о лібералізма А. Сміта позит. Аспектом явл-ся положення про невидиму руку, а нормативним – висновок о необхідності зведення до мінімуму держ. Втруч. В економіку. Позит. Аспект класич. М-и полягає в тому, що ринкова ек-а забезп не тільки мак-у рівновагу, а й повну зайнятість. Норм. Аспект полягає в тому, що в таку ек-у не треба вмішуватись. Поз асп кейс-ої м-и в тому, що Кейнс с 1й сторони м-и визнає м-у рівновагу, а з іншої показує, що воно може не забезп. Повну зайн. Звідси випливає норм висновок: якщо м-а рівновага не забезп повну зайн, держава повинна розширити сукупний попит для її досягнення.