Методи розрахунку ввп

ВВП ― це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.

ВВП можна обчислити 3-ма методами:

1. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії.

ВВП = (ВВ – МВ) + (ПП – С),

де ВВ ― валовий випуск окремих галузей, МВ ― матеріальні витрати окремих галузей, ПП ― продуктові податки, С ― субсидії;

2. Метод доходів (розподільчий метод)

ВВП= ЗНП + ВКП + ЗД + П – С

ЗНП – зарплата найманих праціників; ВКП – валовий корпораиний прибуток, ЗД – змішаний дохід; П – податки на виробницво та імпорт, С – субсидії.

3. Метод видатків (метод кінцевого використання)

Y=C+I+G+NX

С – споживання, G – державні закупки,  I – інвестиції, NX – чистий експорт.

Номінальний та реальний ВВП. Дифлятор ВВП та індекс споживчих цін В макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний і реальний, застосовуючи при цьому два види цін: поточні і постійні. Номінальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва: Номінальний ВВП =  p_i Ч q_{i ,}

де q_i – обсяг виробництва і-го товару в поточному році; p_i – ціна i-го товару в поточному році. Отже, на величину номінального ВВП впливають два чинники:1) динаміка обсягу виробництва; 2) динаміка рівня цін.

Реальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва:

Реальний ВВП =  р_oЧ q_i.,

де р_o – ціна i-го товару в базисному році. Реальний ВВП можна розрахувати шляхом коригування номінального ВВП на індекс цін (Ip):

 Індекс цін, який розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП, називається дефлятором ВВП:

Дефлятор ВВП =  .

Оскільки на цей індекс впливають структурні зрушення, які компенсують підвищення цін на окремі товари, вважається, що дефлятор ВВП недооцінює зростання загального рівня цін. Наряду з дефлятором ВВП розраховується індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін – індекс цін, що розрахований для фіксованого кошика споживчих товарів і послуг (q _K):

Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на криву АD Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки – раптові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, викликані заходами економічної політики, незалежними діями економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій, державних видатків або на обсяг чистого експорту країни. Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і, відповідно, пересувають криву АD праворуч або ліворуч (рис. 4.2).

Рисунок 4.2. – Нецінові фактори сукупного попиту

Зростання номінальних доходів, обумовлене, наприклад, збільшенням пропозиції грошей або рішеннями домогосподарств менше заощаджувати і більше витрачати, пересунуть криву сукупного попиту праворуч з АD₀ до АD₁. При кожному можливому рівні цін фірми й домогосподарства плануватимуть більші витрати на товари та послуги. Якщо ж під впливом нецінових факторів номінальні доходи економічних агентів зменшаться, або вони вирішать більше заощаджувати, крива АD₀ пересунеться ліворуч на рівень AD₂ і сукупний попит скоротиться.

Сукупна пропозиція Сукупна пропозиція (AS) – загальний обсяг товарів та послуг в економіці, який може бути запропонований фірмами при певному рівні внутрішніх цін.  вона складається із трьох відрізків: 1) горизонтального; 2) проміжного (висхідного); 3) вертикального. Горизонтальний(кейнсіанський) відрізок кривої сукупної пропози- ції свідчить про те,що економіка знаходиться у стані глибокого спаду,або

депресії.

Вертикальний(класичний)відрізок відображає стан економіки,коли

вона досягла піку своїх виробничих мож ливостей,задіявши усі

можливі ресурси,і за короткий період не можна збільшити обсяг

виробництва

Проміжний відрізок кривої відображає розширення обсягу сукупної

пропозиції під впливом зростання рівня цін до максимально можливого

рівня(саме цей відрізок репрезентує дію закону пропозиції).Він

показує стан економіки,що виходить з кризи і депресії,нарощує

виробництво,збільшуючи при цьому витрати на одиницю продукту,що веде

до зростання цін.