2. Світогляд, його сутність і структура.

Світогляд – це сукупність переважаючих в той чи інший період історії найбільш загальних поглядів на світ і людину у їх складних взаємовідносинах.

Світогляд - це узагальнена система поглядів та уявлень про світ, про місце в ньому людини, про сенс життя і долю людства, а також обумовлені цими уявленнями життєва позиція, ідеали, принципи пізнання і діяльності людини. Світогляд визначає принципи поведінки і діяльності людини, формує її ідеали, моральні норми, соціальні та політичні орієнтації.

На формування світогляду впливають:

1) рівень освіти;

2) виховання і самовиховання;

3) мікросередовище і соціальне макросередовище.

Структуру світогляду можна розглядати у трьох планах: як рівневу, компонентну та функціональну.

І. Рівнева структура світогляду включає такі рівні:

- світовідчуття – це емоційно-психологічний бік світогляду на рівні настрою, почуттів;

- світосприйняття – це рівень, на якому на основі чуттєвого сприйняття формується початковий цілісний образ предмету або явища; це рівень формування пізнавальних уявлень про світ за допомогою наочних образів (сприйнять).

- світорозуміння – це пізнавально-інтелектуальний рівень;

2. Компонентна структура світогляду включає відносно самостійні компоненти:

- знання - форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини;

- цінності – це певна соціальна значимість предметів або явищ для людини;

- оцінки – це здатність до схвалення чи осуду явищ суспільної дійсності; - спосіб установлення значимості чого-небудь для діючого суб'єкта;

- принципи - внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності;

- почуття – емоційно-чуттєве переживання людиною явищ природи, вчинків інших людей і своїх власних дій;

- правила - положення, якими передається якась закономірність, стале співвідношення певних явищ;

- настанови - вказівка або порада діяти певним чином;

- переконання – це стійка психологічна установка, непохитна впевненість у правоті своїх поглядів; - вірування без жодного відтінку сумніву.

- норми - зразки, правила поведінки людей у суспільстві.

3. Функціональна структура світогляду включає в себе любов, віру, надію, ідеал, волю, тобто ті феномени, які здатні спонукати людину до активної життєдіяльності.

- любов - внутрішній духовний потяг до кого-небудь або чого-небудь.

- віра – впевненість в кому-небудь або в чому-небудь; - сприйняття людиною певних слів чи думок як істинних, правдивих на основі того, що так є.

- надія – сподівання, впевненість у можливості здійснення чого-небудь; надія виникає при очікуванні суб'єктом бажаної події.

- ідеал – це образ, зразок для наслідування; - якнайкращий, завершений стан того чи іншого явища.

- воля – психологічна здатність людини підпорядковувати свою діяльність, вчинки свідомо поставленим цілям; - це здатність людини володіти собою.

В структуру світогляду включають і самосвідомість.

Самосвідомість - це усвідомлення себе в якості суб’єкта практичної і пізнавальної діяльності, в оцінці своїх дій, потреб і інтересів, своїх почуттів, думок, мотивів поведінки та ідеалів, свого становища в природному і соціальному середовищі.

Крім того, за ступенем загальності розрізняють світогляд особистості, груповий (професійний, класовий, національний і т.д.); за ступенем історичного розвитку: античний, середньовічний і т.д.