5. Структура та функції філософії.
Структура філософії визначається основними філософськими проблемами:
1. унікальності буття людини;
2. відношення людини до Бога;
3. проблема свідомості;
4. проблема смерті і безсмертя, сенсу життя людини;
5. проблема пізнання;
6. майбутнього цивілізації і включає відповідні до них галузі:
1. Історія філософії – це галузь філософії, що досліджує розвиток філософії від найдавніших часів до сучасності.
2. Онтологія – це галузь філософії, яка осмислює проблеми буття світу.
3. Гносеологія - осмислює проблеми пізнання людиною світу.
4. Філософська логіка - наука про закони і форми правильного мислення.
5. Праксеологія - наука про практичну діяльність.
6. Філософська антропологія - це розділ, який розглядає проблеми буття людини.
7. Феноменологія - наука про явища свідомості.
8. Аксіологія - галузь філософії, що вивчає цінності людського буття (життя, здоров’я, любов)
9. Філософська етика - наука про мораль.
10. Естетика - наука про діяльність за законами краси.
11. Соціальна філософія - наука про людину і суспільство у їх складних взаємовідносинах.
12. Соціологія - вивчає закономірності розвитку суспільства.
Функції філософії.
Роль філософії визначається тими функціями, які вона виконує у суспільстві. Найважливішими з них є світоглядна і методологічна.
1. Світоглядна полягає у тому, що філософія надає людям знання про світ і тим самим впливає на їх подальшу життєдіяльність, вона осмислює й обґрунтовує світоглядні ідеали, накреслює стратегію їх досягнення.
2. Методологічна полягає у тому, що філософія розробляє методи пізнання і перетворення людиною світу, принципи і норми пізнавальної діяльності.
3. Критична і руйнівна функції - полягають у критиці і руйнуванні різного роду помилок, застарілих поглядів, забобонів. ЇЇ принцип: “Піддавай усе сумніву”.
4. Конструктивна функцію - полягає у виробленні, конструюванні нових ідей, поглядів, ідеалів, образів, теорій.
5. Функція систематизації - полягає в упорядкуванні сумарних результатів людського досвіду у всіх його формах.
6. Функція експлікації, що полягає у виробленні найбільш загальних і спільних для всіх теоретичних наук понять типу; причина - наслідок, можливість - дійсність, необхідність - випадковість та ін.
7. Прогностична – полягає в тому, що філософія здатна виявити, розкрити (передбачити) загальні тенденції розвитку людини і світу.
8. Практична - філософія стає знаряддям активного перетворювального впливу на оточуючий світ і саму людину і у разі потреби філософія може створити програму реорганізації життя суспільства.
9. Пізнавальна – філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань.
10. Виховна – філософія прищеплює інтерес і смак до самовиховання, потяг до самовдосконалення, творчого підходу до життя, до пошуку життєвих сенсів.
11. Соціально-адаптивна – філософія допомагає зорієнтуватися у складних проявах суспільного життя, через засвоєння соціальних правил і норм культури допомагає виробити власну життєву позицію та пристосуватися до життя.
12. Гуманізуюча – через надання знань про найвищі людські цінності та моральні норми філософія сприяє удосконаленню людини; шляхом утвердження позитивного сенсу і мети життя, формування гуманістичних цінностей та ідеалів вона виконує роль інтелектуальної терапії.
Головне завдання філософії полягає в моральному вдосконаленні особистості, а через особистість і всього суспільства.