45. Вимоги «петлі якості» до функції маркетингу.

Міжнародні стандарти встановлюють вимоги до окремих етапів «петлі якості». Зрозуміло, що за умов ринкової економіки маркетинг має виняткове значення для планування асортименту, вартості та термінів виробництва товарів і послуг. Маркетологи мають забезпечити підприємство докладним звітом про вимоги до продукції. Цей звіт може мати форму короткого опису виробу з характеристиками продукції (зокрема вплив на стан довкілля, надійність, безпека), органолептичними вимогами (стиль, відповідність моді, колір, смак, запах). Крім того, у ньому мають бути посилання на належні стандарти та законодавчі регламенти, вимоги до упаковки, а також до засобів забезпечення та перевірки якості. Такий звіт може бути використаний для виконання робіт із проектування нової продукції. Важливе місце в реалізації функції маркетингу належить зворотному зв'язку зі споживачами. Інформація, отримана з його допомогою, значно сприяє постійному підт вищенню якості. Водночас, система якості має передбачати:

1. забезпечення функції маркетингу всіма необхідними ресурсами та матеріальними засобами;

1. здійснення заходів, що запобігають помилкам;

2. управління всіма умовами та чинниками маркетингу;

3. постійне поліпшення робіт з маркетингу.

46. Вимоги «петлі якості» до матеріально технічного постачання.

З огляду на особливості функціонування підприємств за умов перехідної економіки суттєве значення мають вимоги «петлі якості» до функції матеріально-технічного постачання. Продуцент несе одноосібну відповідальність за високі властивості кінцевої продукції. Замовника не цікавить якість матеріальних ресурсів, придбаних для організації виробництва. Тому продуцент мусить подбати про вибір надійних постачальників, здійснення вхідного контролю та реєстрацію даних про властивості сировини, напівфабрикатів, деталей тощо. Головна мета замовника і постачальників — установити між собою такі довірчі відносини, які б уможливлювали випуск високоякісної продукції з мінімальною необхідністю вхідного контролю та коригуючих дій у процесі виробництва. Працюючи з постачальником, замовник розв'язує такі завдання:

1. Визначення вимог до матеріалів І комплектувальних виробів (деталей, вузлів, компонентів), що купуються, а також вимог до чинних у постачальників систем якості.

2. Оцінка можливості потенційних постачальників щодо відповідності вимогам системи якості власного підприємства.

3. Вибір і затвердження постачальників.

4. Спільне з постачальником планування рівня якості виробів і компонентів, що купуються.

5. Співпраця з постачальником під час виконання контракту для своєчасного розв'язання проблем з якістю, якщо такі виникатимуть.

6. Одержання підтвердження відповідності продукції, що поставляється, установленим вимогам.

7. Формування та поповнення банку даних про постачальників, та атестація їх щодо якості виконання ними узятих на себе зобов'язань.

47. Рейтинг товару та методика його визначення.

Рейтинг — ступінь переваги однієї моделі виробу над іншими в умовах, за яких здійснюється використання товару споживачем.

В основу рейтингу покладено системний підхід до поняття якості продукції та її показників. Як відомо, показники, що характеризують ту чи іншу модель, взаємозв’язані: зміна одного показника негайно впливає на інший. Так, поліпшення функціональних параметрів автомобіля (наприклад, швидкості) можна досягти за рахунок збільшення енерговитрат або матеріаломісткості (маси виробу), зростання витрат часу на налагоджування та регулювання чи зменшення аеродинамічного опору тощо. Об’єктивність досягнутих результатів залежить від показників, узятих за базу для порівняння. Рейтинг товару визначається за формулою:

де Р_т — рейтинг товару; Q_i — відносний показник якості товару; n — кількість показників якості, взятих для оцінювання.

Відносний показник якості товару обчислюється за формулами:

,

або

,

де P_i — одиничний показник якості, що оцінюється; P_ib — одиничний показник якості базової моделі.