- •Введення
- •Тема 1. Організація як процес і явище, форми організації, класифікація організацій.
- •Основні визначення теорії організації.
- •1.1. Місце теорії організації серед наук про менеджмент
- •1.2. Визначення організації
- •Опис організації як об'єкта керування (кількісні і якісні параметри).
- •10. Сутність системного підходу до вивчення організацій.
- •11. Характеристики організації як відкритої системи.
- •13. Основні поняття інформації в побудові організаційних систем
- •14. Основні закономірності організаційних систем.
- •16. Методика й техніка дослідження в теорії організації
- •17. Структура керування організацією.
- •19. Принципи формування структур керування.
- •31. Значення й завдання організаційного проектування
- •32. Процес формування організаційної структури
- •33. Методи проектування організаційних структур
- •34. Оцінка ефективності організаційних проектів
- •52. Перспективні напрямки розвитку організацій
- •Тема 2. Загальне поняття системи. Ознаки, типи й властивості.
- •2.1. 3. Поняття системи.
- •3. Поняття системи.
- •2.2. 5.Основні властивості організаційних систем.
- •5.Основні властивості організаційних систем.
- •2.3. 6. Кібернетична модель організаційної системи
- •6. Кібернетична модель організаційної системи (чорний ящик).
- •2.4. 7. Мета й керування в організаційних системах
- •2.5. 8. Основні складові організаційних систем.
- •2.6.12. Класифікація систем
- •12. Класифікація систем.
- •2.7.48. Життєвий цикл організації
- •48. Життєвий цикл організації
- •Тема 3. Види управлінських структур.
- •Линейно-штабная схема
- •Організаційні структури керування.
- •3.2. 4. Характеристики організаційних систем.
- •Поняття й принципи побудови управлінських структур.
- •Типи структур керування організацією.
- •3.4.1. III.I. Механістична модель.
- •3.4.2.III.II. Органічна модель.
- •3.5.23. Основні види організаційних структур
- •1.Лінійна структура.
- •2. Має всі достоїнства й відсутністю недоліків лінійної структури Лінійно-штабна структура.
- •Лінійно-функціональна структура.
- •Види структур керування.
- •3.6.1. IV.I. Організаційні структури керування.
- •3.6.2.IV.II. Виробничі структури керування.
- •Тенденції еволюції організаційних структур.
- •Висновок. У висновку, узагальнюючи все вищесказане, хочу зробити наступні висновки:
- •3.8. Система показників оцінки ефективності організаційної структури керування підприємством
- •Тема 4. Функції керування і їхній зв'язок зі структурою.
- •15. Типи керувань організаційними системами.
- •4.2.18. Характеристика системи керування
- •18. Характеристика системи керування.
- •4.3.20. Формування ієрархічних і бюрократичних
- •20. Формування ієрархічних і бюрократичних структур керування.
- •4.4.21. Формування органічних (маркетингових) структур керування
- •21. Формування органічних (маркетингових) структур керування.
- •4.5.22. Рівень централізації й децентралізації
- •22. Рівень централізації й децентралізації.
- •Тема 5. Конкретні функції керування (кфу).
- •5.1.49. Спеціалізація апарата керування в області інформації й
- •49. Спеціалізація апарата керування в області інформації й в області ухвалення рішення
- •Тема 6. Процедури й операції.
- •Тема 7. Організаційна система. Система керування. Стратегічне керування. Розподіл функцій.
- •Система управления
- •29. Ознаки гарного володіння мистецтвом керування, вплив культури на ефективність організації
- •30. Шляхи підвищення управлінського професіоналізму
- •7.3.45. Організаційна ефективність
- •45. Організаційна ефективність
- •7.4.47. Керуючий вплив держави
- •47. Керуючий вплив держави
- •37. Етапи й методи реорганізації
- •37. Етапи й методи реорганізації
- •7.8. Розрахунок економічної ефективності вдосконалювання керування
- •8. Господарські організації. Їхня еволюція.
- •Тема 9. Класифікаційні характеристики, форми господарських організацій. Відношення до власності.
- •9.1.51. Господарські організації
- •51. Господарські організації
- •9.2.26. Характер відносин людей у ринковій економіці, що розвивається,
- •26. Характер відносин людей у ринковій економіці, що розвивається, механізм довіри в економіці й в організації
- •9.3.27. Мотивація. Поняття організаційного поводження й
- •27. Мотивація. Поняття організаційного поводження й організаційної культури
- •9.4.28. Конфлікти, їхнє значення в діяльності організації.
- •28. Конфлікти, їхнє значення в діяльності організації. Стиль керівництва й типи керівників.
- •Тема 10. Суб'єкти й об'єкти організаційної діяльності.
- •46. Суб'єкти й об'єкти організаторської діяльності
- •46. Суб'єкти й об'єкти організаторської діяльності
- •24. Закони організаційних структур
- •24. Закони організаційних структур.
- •1. Закон самозбереження,
- •2. Закон розвитку.
- •5. Закон єдності аналізу й синтезу.
- •6. Закон пропорційності композиції.
- •10.3.25. Специфічні закони організацій
- •25. Специфічні закони організацій.
- •10.4.43. Координація в організаціях
- •43. Координація в організаціях
- •10.5.44. Організаційні комунікації
- •44. Організаційні комунікації
- •Тема 11. Види організаційних робіт, виконувані різними суб'єктами керування (приклади).
- •42. Принципи раціоналізації (послідовного підключення, всесторонности вхідної інформації, всесторонности рекомендацій з раціоналізації компанії, внутрішньої раціоналізації)
- •38. Організація злиття компаній
- •39. Ефективність організаційних змін
- •41. Формальні й неформальні групи. Стабільність організаційної культури компанії.
- •Тема 12. Мале підприємництво.
- •Тема 13. Документационное забезпечення організаційної системи.
- •Тема 14. Контроль виконання документів.
- •Тема 15. Службові листи.
- •Додаток №1 Порівняння механістичної й органічної структур
- •Додаток 2
- •Руководитель
- •Додаток №3
- •Руководитель ф а б в ункціональні служби
- •Виконавці
- •Додаток №4
- •Руководитель
- •Функциональный штаб
- •Финансы
- •Реализация
- •Реализация
- •А витрати на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Визначення економічного ефекту систем керування
- •Розрахунки основних показників економічної ефективності
- •А видатки на паливо й енергію на технологічні цілі
- •Оцінка використання активів підприємства в аналізі ефективності його діяльності
- •Економічна безпека діяльності підприємства
- •Фінансова стабільність підприємства, її оцінка
- •Оптимізація доходів організації (підприємства)
- •Розрахунок чистого прибутку підприємства
- •Розрахунок рентабельності виробництва в умовах ринкової економіки
- •Акціонерні товариства
- •Фінансово-промислові групи
- •Транснаціональні компанії
- •Міжнародні спільні підприємства
- •Литература
- •М:.Инфра-м, 2000. – 480с.
7.4.47. Керуючий вплив держави
47. Керуючий вплив держави
В умовах широкомасштабної приватизації власності в Росії, переходу до використання різних її форм досить актуальне завдання визначення ролі й функцій держави в ринковій економіці, взаємодії держави й підприємств
У цей час ступінь втручання держави в господарське життя в Росії визначається головним чином конкретними умовами перехідного періоду, а не теоретичними моделями й умовними економічними розрахунками.
В умовах перехідної економіки держава виступає, по-перше, як владна структура, що встановлює «правила гри» на ринку й визначальної умови функціонування ринкових суб'єктів; по-друге, як механізм економічного регулювання, підтримки й стимулювання й, по-третє, як власник державного майна, що діє на ринку поряд з іншими суб'єктами господарювання. Поряд із загальним регулюванням економічних відносин однієї з важливих завдань держави є проведення селективної політики підтримки підприємств. Її можна реалізувати не тільки на базі нормативних актів загальної дії, але й шляхом прийняття адресних нормативних і адміністративних актів, а також на основі конкурсного розподілу ресурсів і коштів для розвитку пріоритетних напрямків економіки.
Отже, можна виділити три форми державного регулювання економічного життя: 1) затвердження єдиних для всіх загальних правил поведінки суб'єктів господарювання; 2) установлення різних правових режимів для окремих груп господарюючих суб'єктів (або окремих суб'єктів); 3) використання індивідуальних адміністративних актів керування. Співвідношення й ступінь впровадження зазначених форм визначають ступінь втручання держави в економічні відносини.
Становленню ринкових відносин у Росії в значній мірі перешкоджає нерозвиненість ринкової інфраструктури. Найважливішим обов'язком держави є надання вирішального впливу на процес формування інфраструктури ринку. У зв'язку із цим його економічна політика повинна передбачати цілий комплекс спеціальних мір, що зачіпають найважливіші елементи ринкової інфраструктури: кредитну систему й комерційні банки; емісійну систему й емісійні банки; організаційно оформлене посередництво на товарних, сировинних, фондових і валютних біржах; аукціони, ярмарки й інші форми організаційного небіржового посередництва; систему регулювання зайнятості й центри (державного й недержавні) сприяння зайнятості (біржі праці); інформаційні технології й кошти ділової комунікації; транспортні агентства по вивченню ринку, рекламні й інформаційні агентства, консультаційні й аудиторські компанії.
Удосконалювання керування на підприємствах АПК
Удосконалювання керування сільськогосподарським виробництвом є важливим резервом підвищення його ефективності. Досвід багатьох сільськогосподарських підприємств і об'єднань підтверджує, що там, де керівники й фахівці постійно займаються вдосконалюванням керування виробництвом, трудові колективи під їхнім керівництвом забезпечують постійне зростання виробництва продукції сільського господарства, продуктивності праці, економії коштів і підвищення рентабельності всіх галузей. Необхідність удосконалювання керування обумовлена також відбуваються кількісними і якісними змінами в умовах производственно господарської діяльності колгоспів, радгоспів і об'єднань, в умовах ринкової економіки.
Організаційно-економічна характеристика виробництва.
Система являє собою підприємство державної форми власності.
У наявність господарства є зрошувані землі, на яких возделываются господарством різні культури. Докладніше в динаміку за 5 років характеристики використовуваних земель, що підрозділяються на: оброблювані, сільськогосподарські вгіддя, ріллі, площі лісу представлені в Таблиці 1.
Землекористування на 1 листопада (га) Таблиця 1
Найменування вгідь |
2007р. |
2008р. |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
У середньому |
Відхилення 2011р. до 07р.
+/- % |
|
Загальна земельна площа Оброблювані с/г угідь У т.ч. ріллі Площі лісу |
363
182 179 3 |
363
183 180 3 |
359
182 179 3 |
360
182 179 3 |
362
182 179 3 |
361,4
182,2 179,2 3
|
-1
0 0 0 |
99,7
- - - |
Схема 1
Організаційно-виробнича структура
-
Энгельская зрошувальна система
Основное
производство подсобного хозяйства |
Свинокомплекс
(20)
Кормоцех
(14)
-
Гаражі (71)
Овощеводческая бригада (20)
Полеводческая бригада (21)
МТП (64)Стройцех (71)
Нафтобаза (11)
Склад (4)
Подразделение по выращиванию рыбы (10)
Садоводы (4)
ЦРМ (61)Обслуживающий персонал (11)
Бригади по обслуговуванню зрошувальних систем (200)
Обслуживающие
подразделения
Вспомогательное
производство
Служба
охраны (4)
Організаційно-виробнича структура представлена на схемі 1.
|
2007р. |
2008р. |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
У середньому |
2011 до 2007р. |
|
+/- |
% |
|||||||
Працівників усього |
289 |
271 |
269 |
268 |
268 |
273 |
-21 |
92.7 |
Фонд зарплати |
1397 |
1707 |
1297 |
1290 |
1279 |
1393.4 |
-115 |
91.8 |
Трактористи-Машиністи |
13 |
15 |
6 |
6 |
7 |
9.4 |
-6 |
53.8 |
Працівники свинарства |
14 |
11 |
11 |
10 |
7 |
10.6 |
-7 |
50 |
Сезонні робітники |
54 |
|
|
|
|
10.8 |
|
|
Керівники |
13 |
13 |
13 |
15 |
15 |
13.8 |
2 |
115.3 |
Фахівці |
10 |
12 |
11 |
10 |
10 |
10.6 |
0 |
|
Дослідно-експериментальне господарство в основному базується на вирощуванні зернових, гречки, овочів відкритого ґрунту, картоплі, а також займається свинарством і рибництвом. Коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0,64, що свідчить про високу спеціалізацію господарства.
Основними економічними показниками стану господарства є: урожайність, валовий збір, поголів'я худоби, продуктивність.
Енергооснащеність (квт(ч/чіл):
2007р.-19,1
2008р.-20,6
2009р.-20,4
2010р.-21
2011р.-20,7
Рівень рентабельності:
-
2007
2008
2009
2010
2011
0,47
0,027
0,166
0,22
Собівартість основних видів продукції (тис.р.)
Вид продукції |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
У середньому |
Відхилення 2011р. до 2007р. |
|
|
|
|||||||
Продукція рослинництва в т.ч. Озимі Ярові Овочі відкритого ґрунту Кукурудза на силос Тваринництва Приріст поросят Приріст Риба риборозведення
|
329 550 20,8 151
374 479 256 2
|
214 437 15,1 151
389 580 487 2
|
210 364 11 500
214 255 175 13 |
211 371 12 450
311 374 150 12 |
184 394 12 391
315 471 107 3 |
229,6 423,2 14,18 328,6
320,6 431,8 235 32 |
-145 -156 -8,8 +240
-59 -8 -149 +1 |
55,9 71,6 57,6 258,9
84,2 98,3 41,8 150 |
Основними джерелами збільшення тваринництва є: ріст продуктивності тварин, виконання плану по середньорічному поголів'ю продуктивної худоби, недопущення втрат від падежу продуктивних тварин, раціональне використання кормів при вирощуванні й відгодівлі худоби, птаха.
У розглянутому господарстві резервом збільшення виробництва продукції за розглянутий період є поліпшення рівня годівлі (2011р.)
Група тварин |
Видаток кормів на 1 гол, ц. корм. ед. |
Окупність 1 ц.кор.ед.,ц. |
Резерв росту продуктивності, ц. |
Можливе поголів'я, гол. |
Резерв росту обсягу виробництва |
|
Факт |
Возм |
|||||
Свині на вирощуванні й відгодівлі Поросята -отъемыши |
6,36
1,6 |
7,1
1,8 |
0,85
0,125 |
1,7
0,2875 |
1380
380 |
2346
109,25 |
Ефективність використання кормів (резерв)
Показники |
М'ясо (свинина) |
1 Видаток кормів на виробництво 1ц. продукції , ц. корм.ед.: норма (у рік) |
440 |
2 Фактично |
441 |
3 Перевитрата кормів на 1 ц. продукції |
+1 |
4 Фактичний обсяг виробництва, ц. |
124545 |
5 Перевитрата кормів на весь обсяг продукції , ц. до ед. |
124545 |
6 Резерв збільшення виробництва продукції, ц. |
283 |
3. Місія, мети й стратегія підприємством.
Основними цілями господарства на 2011р. є:
Виробництво продукції, задоволення суспільних потреб, насичення споживчого ринку й ринку послуг;
Здійснення виробничої, господарської й посередницької діяльності, спрямованої на одержання прибутку й реалізація на її основі соціальних і матеріальних інтересів трудового колективу.
Для задоволення потреб працівників господарства, для забезпечення продукцією сільського господарства необхідно провадити: зернові (озиму і ярові), гречку, картоплю, овочі відкритого ґрунту, а також виробництво свинини й риборозведення.
Виходячи з основних цілей, можемо формулювати поточні цілі для досягнення найвищого результату у виробництві продукції:
Проаналізувавши отриманий валовий збір у базисному році (2001р.), зробили висновок, що його потрібно збільшити:
зернових на 15% за рахунок зменшення втрат при збиранні врожаю, посіву сортовими й районированными насіннями, меліорації;
гречки на 12% за рахунок кращої організації роботи, зменшення втрат при збиранні;
картоплі за рахунок застосування органічних добрив на 20%;
овочів відкритого ґрунту за рахунок застосування сортових насінь, кращої агротехніки на 10% протягом 3-х років.
Збільшити виробництво свинини на 10%-30% за рахунок поліпшення рівня втримування, поліпшення рівня годівлі, збільшення світлового режиму для свиноматочного відділення.
Поліпшити стан рыборазводческих відділів, поліпшувати природну кормову базу для риб, шляхом здійснення мер по розвитку всіх доступних їстівних організмів і рослин у водоймі (закупівля дафній, фітопланктонів, ряски)
Для того щоб господарству забезпечити збалансоване, стабільне положення в сучасних умовах ринкової економіки, йому необхідно тісно контактувати із зовнішніми факторами середовища існування. Працівники повинні маневрувати в жорстких умовах конкуренції, чітко оцінювати свої чинності, аналізуючи пророблені заходи.
З економічної точки зору, службовці оперативно надають інформацію про поточний стан цін на ринку палива нафтопродуктів, товарів, послуг, матеріалів, сировини й т.д. У постійно мінливих умовах на ринку, намагаються «іти в ногу згодом» у податковому законодавстві, темпах інфляції.
Якщо дивитися з технологічної сторони впливу зовнішнього середовища, то господарство намагається впроваджувати всі самі останні нововведення, у міру фінансових можливостей, а також нові технології. Останнім їхнім впровадженням став цех по переробці свинини; а також укладений договір на поставку свинокомплексу біодобавки «соевит», що дозволяє домогтися найкращих результатів з найменшими витратами.
Наступним кроком діагностики стратегічного планування є обстеження внутрішніх і слабких сторін. У даному господарстві недостатньо розвинена маркетингова служба, тому що споконвічно було задумане виробництво для власного споживання, а також не зовсім вироблений імідж і культура. Працівникам варто врахувати ту обставину, що кожний повинен займатися своєю справою, в усіх повинні бути свої обов'язки, що не завжди дотримується. Зовні економічних планів у господарства не передбачається. Для того щоб усе реалізувати, необхідно застосувати стратегію росту, здійснювана шляхом значного щорічного перевищення рівня короткострокових і довгострокових цілей над рівнем попереднього року.
Завдання.
№ варіанта |
Рілля, га |
Трактори, комбайни, автомобілі |
Умовних голів худоби |
Кіл-У робітників, чіл. |
Річний обсяг реалізації, млрд.гр. |
Підрозділ |
Посада |
2 |
1800 |
35,30, 20 |
1200 |
200 |
1,9 |
Цех рослинництва |
Гл. агроном |
4. Структура керування підприємством.
Структура керування - це сукупність ланок і окремих працівників керування, порядок їхньої співпідпорядкованості й взаємозв'язку між собою.
Структура керування фіксується в схемі структури керування, у штатних розкладах, у положеннях про структурні підрозділи (див. далі), у посадових інструкціях. У схемах структури керування звичайно відображається склад виконавців, їхня підпорядкованість і взаємозв'язок.
У штатних розкладах реєструється чисельний склад виконавців із вказівкою посадового окладу й загального фонду зар.плати. У положеннях про структурні підрозділи й у посадових інструкціях відображаються правові питання кожного підрозділу й виконавця зокрема.
Розрахуємо потребу підприємства в керівниках і фахівцях і заповнимо таблицю:
Р=Ф/п, де
Ф - фактор, що нормує (розмір ріллі, поголів'я)
П - норматив чисельності.
Структура керування господарством.
-
Директор
-
Зам. по виробництву
Зам. по економіці
Гл.зоотехнік |
|
Гл. агроном |
|
Бухгалтерія |
|
Каса |
Ветлікар |
|
Бригадир |
|
Плановий відділ |
|
Розрахунковий відділ |
Оператор по обслуговуванню свиней |
|
Нач.зміни |
|
Зам. матеріальним складом |
|
Машинолічильний відділ |
-
Головний інженер
Зам. по реалізації й автотранспорту
Начальник по електроенергії |
|
Начальник котельні |
|
Відділ реалізації |
|
Нафтобаза |
-
Інженер теплотехнік
Начальник авто гаража
-
Начальник ОКС
Гл. ветлікар
Майстер |
|
РСБ |
|
Вет.лабораторія |
|
Зав.аптекою |
-
Сан. бойня
Ветслужба
Зав. по заготівлях кормів
Штати фахівців і керівників підприємства.
Найменування посад |
Число керівників і фахівців, чіл. |
|
розрахункове |
прийняте |
|
|
1 -
1
- 1
- 1 1 1
1 1 1 1
6
|
1 - - 1
- 1
- 1 1 1
1 1 1 1
6 |
Далі варто розподілити основні й конкретні функції правління штатними керівниками й фахівцями підприємства.
Розподіл обов'язків керівників і фахівців підприємства.
Функції керування |
Перелік посадових осіб, що виконують функцію |
|
Керівник підприємства |
|
Керівник підприємства, гл. фахівець, диспетчери |
|
Керівники, гл. економіст |
|
Гл. агроном, гл. технолог, старший зоотехнік |
|
Інженерна служба, гл. інженер, ст. інженер |
|
Гл. енергетик, гл. електрик |
|
Зав. ремонтній майстерні |
|
Гл. економіст, економіст по праці |
|
Керівник, гл. економіст, касир |
|
Гл. бухгалтер |
|
Гл. інженер, постачальницька служба |
|
Керівник, гл. агроном |
|
Інженер по ТБ |
|
Зам. голови по госпчастині, завгосп |
|
Зав. авто гаражем |
|
Канцелярія, бухгалтерія |
|
Гл. зоотехнік |
|
Агроном |
|
Юрист |
5. Функції керування підрозділом підприємства і їхня регламентація.
Процес керування сільськогосподарськими підприємством або окремими його підрозділами складається з основних функцій (прогнозування, планування, організація, мотивація, контроль), виконуваних керівниками, і конкретних (предметних) функцій, здійснюваних фахівцями.
Для реалізації резерву даного господарства мені б хотілося торкнутися деякі функції: планування, організація, координування, регулювання, контроль.
Для будівлі цеху по первинній переробці сільськогосподарської продукції необхідно визначити план дій, кінцеву мету - будинок і функціонуючий цех. Цим займається генеральний директор, а у фінансовому плані - фінансисти, економіст, бухгалтерія. Наступним кроком у процесі підготовки йде організація. Відповідальним керівництвом є зам. директор, для здійснення конкретного переліку робіт з упорядкування керованої й керуючої системи. Між різними виконавцями даного проекту відбувається узгодження окремих процесів керування: інженерно - технічний відділ, відділ механіки, начальник виробництва, начальник зміни, що обслуговує підрозділ. Для більше ефективного впливу на процес виробництва всім цим складовим необхідно воєдино діяти, координовано управляти. Функція регулювання відбувається на всіх стадіях управлінського процесу, тому що кожний керуючий підрозділом погоджує дії з вищестоящим і нижчестоящим керівництвом, керуючими.
Розглянемо деякі конкретні функції керування:
Загальне (лінійне) керівництво сільськогосподарським підприємством (цехом) забезпечує виконання всього комплексу управлінських робіт у всіх перерахованих вище функціях на всіх стадіях виробництва. Цю функцію виконує ген. директор, зам. директор, бухгалтерія, головний зміни, головний технолог, інженер.
Функція планово - економічної діяльності господарства перебуває в компетенції планово - економічної служби в складі старшого економіста, економістів по праці й заробітній платі, нормувальників.
Також при побудові, розробці, впровадженні технологій виробництва сільськогосподарської продукції на основі найкращої науки й передового досвіду.
Технічна підготовка сільськогосподарського виробництва в цеху здійснюється великою групою інженерно - технічних працівників. З ростом механізації й автоматизації виробничих процесів обсяг робіт по технічній підготовці виробництва постійно зростає. У цьому випадку кожний окремий працівник, що забезпечує підготовку запуску цеху, специализуется на виконанні певних завдань.