Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukr_Teor_organiz (2).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
2.66 Mб
Скачать

7.4.47. Керуючий вплив держави

47. Керуючий вплив держави

В умовах широкомасштабної приватизації власності в Росії, переходу до використання різних її форм досить актуальне завдання визначення ролі й функцій держави в ринковій економіці, взаємодії держави й підприємств

У цей час ступінь втручання держави в господарське життя в Росії визначається головним чином конкретними умовами перехідного періоду, а не теоретичними моделями й умовними економічними розрахунками.

В умовах перехідної економіки держава виступає, по-перше, як владна структура, що встановлює «правила гри» на ринку й визначальної умови функціонування ринкових суб'єктів; по-друге, як механізм економічного регулювання, підтримки й стимулювання й, по-третє, як власник державного майна, що діє на ринку поряд з іншими суб'єктами господарювання. Поряд із загальним регулюванням економічних відносин однієї з важливих завдань держави є проведення селективної політики підтримки підприємств. Її можна реалізувати не тільки на базі нормативних актів загальної дії, але й шляхом прийняття адресних нормативних і адміністративних актів, а також на основі конкурсного розподілу ресурсів і коштів для розвитку пріоритетних напрямків економіки.

Отже, можна виділити три форми державного регулювання економічного життя: 1) затвердження єдиних для всіх загальних правил поведінки суб'єктів господарювання; 2) установлення різних правових режимів для окремих груп господарюючих суб'єктів (або окремих суб'єктів); 3) використання індивідуальних адміністративних актів керування. Співвідношення й ступінь впровадження зазначених форм визначають ступінь втручання держави в економічні відносини.

Становленню ринкових відносин у Росії в значній мірі перешкоджає нерозвиненість ринкової інфраструктури. Найважливішим обов'язком держави є надання вирішального впливу на процес формування інфраструктури ринку. У зв'язку із цим його економічна політика повинна передбачати цілий комплекс спеціальних мір, що зачіпають найважливіші елементи ринкової інфраструктури: кредитну систему й комерційні банки; емісійну систему й емісійні банки; організаційно оформлене посередництво на товарних, сировинних, фондових і валютних біржах; аукціони, ярмарки й інші форми організаційного небіржового посередництва; систему регулювання зайнятості й центри (державного й недержавні) сприяння зайнятості (біржі праці); інформаційні технології й кошти ділової комунікації; транспортні агентства по вивченню ринку, рекламні й інформаційні агентства, консультаційні й аудиторські компанії.

    1. Удосконалювання керування на підприємствах АПК

Удосконалювання керування сільськогосподарським виробництвом є важливим резервом підвищення його ефективності. Досвід багатьох сільськогосподарських підприємств і об'єднань підтверджує, що там, де керівники й фахівці постійно займаються вдосконалюванням керування виробництвом, трудові колективи під їхнім керівництвом забезпечують постійне зростання виробництва продукції сільського господарства, продуктивності праці, економії коштів і підвищення рентабельності всіх галузей. Необхідність удосконалювання керування обумовлена також відбуваються кількісними і якісними змінами в умовах производственно господарської діяльності колгоспів, радгоспів і об'єднань, в умовах ринкової економіки.

Організаційно-економічна характеристика виробництва.

Система являє собою підприємство державної форми власності.

У наявність господарства є зрошувані землі, на яких возделываются господарством різні культури. Докладніше в динаміку за 5 років характеристики використовуваних земель, що підрозділяються на: оброблювані, сільськогосподарські вгіддя, ріллі, площі лісу представлені в Таблиці 1.

Землекористування на 1 листопада (га) Таблиця 1

Найменування вгідь

2007р.

2008р.

2009р.

2010р.

2011р.

У середньому

Відхилення

2011р. до 07р.

+/- %

Загальна земельна площа

Оброблювані с/г угідь

У т.ч. ріллі

Площі лісу

363

182

179

3

363

183

180

3

359

182

179

3

360

182

179

3

362

182

179

3

361,4

182,2

179,2

3

-1

0

0

0

99,7

-

-

-

Схема 1

Організаційно-виробнича структура

Энгельская зрошувальна система

Основное производство подсобного хозяйства

Обслуговування зрошувальних систем

Свинокомплекс (20)

Кормоцех (14)

Гаражі (71)

Овощеводческая бригада (20)

Полеводческая бригада (21)

МТП (64)

Стройцех (71)

Нафтобаза (11)

Склад (4)

Подразделение по выращиванию рыбы (10)

Садоводы (4)

ЦРМ (61)

Обслуживающий персонал (11)

Бригади по обслуговуванню зрошувальних систем (200)

Обслуживающие подразделения

Вспомогательное производство

Служба охраны (4)

Організаційно-виробнича структура представлена на схемі 1.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р.

2011р.

У середньому

2011 до 2007р.

+/-

%

Працівників усього

289

271

269

268

268

273

-21

92.7

Фонд зарплати

1397

1707

1297

1290

1279

1393.4

-115

91.8

Трактористи-Машиністи

13

15

6

6

7

9.4

-6

53.8

Працівники свинарства

14

11

11

10

7

10.6

-7

50

Сезонні робітники

54

10.8

Керівники

13

13

13

15

15

13.8

2

115.3

Фахівці

10

12

11

10

10

10.6

0

Дослідно-експериментальне господарство в основному базується на вирощуванні зернових, гречки, овочів відкритого ґрунту, картоплі, а також займається свинарством і рибництвом. Коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0,64, що свідчить про високу спеціалізацію господарства.

Основними економічними показниками стану господарства є: урожайність, валовий збір, поголів'я худоби, продуктивність.

Енергооснащеність (квт(ч/чіл):

2007р.-19,1

2008р.-20,6

2009р.-20,4

2010р.-21

2011р.-20,7

Рівень рентабельності:

2007

2008

2009

2010

2011

0,47

0,027



0,166

0,22

Собівартість основних видів продукції (тис.р.)

Вид продукції

2007

2008

2009

2010

2011

У середньому

Відхилення 2011р. до 2007р.



Продукція рослинництва в т.ч.

Озимі

Ярові

Овочі відкритого ґрунту

Кукурудза на силос

Тваринництва

Приріст поросят

Приріст

Риба

риборозведення

329

550

20,8

151

374

479

256

2

214

437

15,1

151

389

580

487

2

210

364

11

500

214

255

175

13

211

371

12

450

311

374

150

12

184

394

12

391

315

471

107

3

229,6

423,2

14,18

328,6

320,6

431,8

235

32

-145

-156

-8,8

+240

-59

-8

-149

+1

55,9

71,6

57,6

258,9

84,2

98,3

41,8

150

Основними джерелами збільшення тваринництва є: ріст продуктивності тварин, виконання плану по середньорічному поголів'ю продуктивної худоби, недопущення втрат від падежу продуктивних тварин, раціональне використання кормів при вирощуванні й відгодівлі худоби, птаха.

У розглянутому господарстві резервом збільшення виробництва продукції за розглянутий період є поліпшення рівня годівлі (2011р.)

Група тварин

Видаток кормів на 1 гол, ц. корм. ед.

Окупність 1 ц.кор.ед.,ц.

Резерв росту продуктивності, ц.

Можливе поголів'я, гол.

Резерв росту обсягу виробництва

Факт

Возм

Свині на вирощуванні й відгодівлі

Поросята -отъемыши

6,36

1,6

7,1

1,8

0,85

0,125

1,7

0,2875

1380

380

2346

109,25

Ефективність використання кормів (резерв)

Показники

М'ясо (свинина)

1 Видаток кормів на виробництво 1ц. продукції , ц. корм.ед.: норма (у рік)

440

2 Фактично

441

3 Перевитрата кормів на 1 ц. продукції

+1

4 Фактичний обсяг виробництва, ц.

124545

5 Перевитрата кормів на весь обсяг продукції , ц. до ед.

124545

6 Резерв збільшення виробництва продукції, ц.

283

3. Місія, мети й стратегія підприємством.

Основними цілями господарства на 2011р. є:

  • Виробництво продукції, задоволення суспільних потреб, насичення споживчого ринку й ринку послуг;

  • Здійснення виробничої, господарської й посередницької діяльності, спрямованої на одержання прибутку й реалізація на її основі соціальних і матеріальних інтересів трудового колективу.

Для задоволення потреб працівників господарства, для забезпечення продукцією сільського господарства необхідно провадити: зернові (озиму і ярові), гречку, картоплю, овочі відкритого ґрунту, а також виробництво свинини й риборозведення.

Виходячи з основних цілей, можемо формулювати поточні цілі для досягнення найвищого результату у виробництві продукції:

  1. Проаналізувавши отриманий валовий збір у базисному році (2001р.), зробили висновок, що його потрібно збільшити:

  • зернових на 15% за рахунок зменшення втрат при збиранні врожаю, посіву сортовими й районированными насіннями, меліорації;

  • гречки на 12% за рахунок кращої організації роботи, зменшення втрат при збиранні;

  • картоплі за рахунок застосування органічних добрив на 20%;

  • овочів відкритого ґрунту за рахунок застосування сортових насінь, кращої агротехніки на 10% протягом 3-х років.

  1. Збільшити виробництво свинини на 10%-30% за рахунок поліпшення рівня втримування, поліпшення рівня годівлі, збільшення світлового режиму для свиноматочного відділення.

  2. Поліпшити стан рыборазводческих відділів, поліпшувати природну кормову базу для риб, шляхом здійснення мер по розвитку всіх доступних їстівних організмів і рослин у водоймі (закупівля дафній, фітопланктонів, ряски)

Для того щоб господарству забезпечити збалансоване, стабільне положення в сучасних умовах ринкової економіки, йому необхідно тісно контактувати із зовнішніми факторами середовища існування. Працівники повинні маневрувати в жорстких умовах конкуренції, чітко оцінювати свої чинності, аналізуючи пророблені заходи.

З економічної точки зору, службовці оперативно надають інформацію про поточний стан цін на ринку палива нафтопродуктів, товарів, послуг, матеріалів, сировини й т.д. У постійно мінливих умовах на ринку, намагаються «іти в ногу згодом» у податковому законодавстві, темпах інфляції.

Якщо дивитися з технологічної сторони впливу зовнішнього середовища, то господарство намагається впроваджувати всі самі останні нововведення, у міру фінансових можливостей, а також нові технології. Останнім їхнім впровадженням став цех по переробці свинини; а також укладений договір на поставку свинокомплексу біодобавки «соевит», що дозволяє домогтися найкращих результатів з найменшими витратами.

Наступним кроком діагностики стратегічного планування є обстеження внутрішніх і слабких сторін. У даному господарстві недостатньо розвинена маркетингова служба, тому що споконвічно було задумане виробництво для власного споживання, а також не зовсім вироблений імідж і культура. Працівникам варто врахувати ту обставину, що кожний повинен займатися своєю справою, в усіх повинні бути свої обов'язки, що не завжди дотримується. Зовні економічних планів у господарства не передбачається. Для того щоб усе реалізувати, необхідно застосувати стратегію росту, здійснювана шляхом значного щорічного перевищення рівня короткострокових і довгострокових цілей над рівнем попереднього року.

Завдання.

№ варіанта

Рілля, га

Трактори, комбайни, автомобілі

Умовних голів худоби

Кіл-У робітників, чіл.

Річний обсяг реалізації, млрд.гр.

Підрозділ

Посада

2

1800

35,30, 20

1200

200

1,9

Цех рослинництва

Гл.

агроном

4. Структура керування підприємством.

Структура керування - це сукупність ланок і окремих працівників керування, порядок їхньої співпідпорядкованості й взаємозв'язку між собою.

Структура керування фіксується в схемі структури керування, у штатних розкладах, у положеннях про структурні підрозділи (див. далі), у посадових інструкціях. У схемах структури керування звичайно відображається склад виконавців, їхня підпорядкованість і взаємозв'язок.

У штатних розкладах реєструється чисельний склад виконавців із вказівкою посадового окладу й загального фонду зар.плати. У положеннях про структурні підрозділи й у посадових інструкціях відображаються правові питання кожного підрозділу й виконавця зокрема.

Розрахуємо потребу підприємства в керівниках і фахівцях і заповнимо таблицю:

Р=Ф/п, де

Ф - фактор, що нормує (розмір ріллі, поголів'я)

П - норматив чисельності.

Структура керування господарством.

Директор

Зам. по виробництву

Зам. по економіці

Гл.зоотехнік

Гл. агроном

Бухгалтерія

Каса

Ветлікар

Бригадир

Плановий відділ

Розрахунковий відділ

Оператор по обслуговуванню свиней

Нач.зміни

Зам. матеріальним складом

Машинолічильний відділ

Головний інженер

Зам. по реалізації й автотранспорту

Начальник по електроенергії

Начальник котельні

Відділ реалізації

Нафтобаза

Інженер теплотехнік

Начальник авто гаража

Начальник ОКС

Гл. ветлікар

Майстер

РСБ

Вет.лабораторія

Зав.аптекою

Сан. бойня

Ветслужба

Зав. по заготівлях кормів

Штати фахівців і керівників підприємства.

Найменування посад

Число керівників і фахівців, чіл.

розрахункове

прийняте

  1. Голова колгоспу

  2. Старший інженер по охороні праці

  3. Головний агроном

  4. Старший агроном на правах головного

  5. Старший агроном і агрономи всіх спеціальностей

  6. Головний зоотехнік

  7. Старші зоотехніки й зоотехніки всіх спеціальностей

  8. Головний ветеринарний лікар

  9. Старший інженер гідротехнік

  10. Головний інженер

  11. Інженер по механізації трудових процесів у тваринництві

  12. Головний економіст

  13. Старший бухгалтер на правах головного

  14. Завідувач майстерні

  15. Завідувач авто гаражем або автомеханік

  16. Загальна кількість посад начальників

1

-

1

-

1

-

1

1

1

1

1

1

1

6

1

-

-

1

-

1

-

1

1

1

1

1

1

1

6

Далі варто розподілити основні й конкретні функції правління штатними керівниками й фахівцями підприємства.

Розподіл обов'язків керівників і фахівців підприємства.

Функції керування

Перелік посадових осіб, що виконують функцію

  1. Загальне (лінійне) керівництво

Керівник підприємства

  1. Оперативне керування виробництвом

Керівник підприємства, гл. фахівець, диспетчери

  1. Планування виробництвом і економічний аналіз

Керівники, гл. економіст

  1. Технологічне керівництво

Гл. агроном, гл. технолог, старший зоотехнік

  1. Технічна й конструкторська підготовка виробництва

Інженерна служба, гл. інженер, ст. інженер

  1. Енергетичне обслуговування

Гл. енергетик, гл. електрик

  1. Ремонтне обслуговування

Зав. ремонтній майстерні

  1. Організація праці й зарплати

Гл. економіст, економіст по праці

  1. Фінансова діяльність

Керівник, гл. економіст, касир

  1. Бухгалтерський облік

Гл. бухгалтер

  1. Матеріально технічне обслуговування й збут

Гл. інженер, постачальницька служба

  1. Контроль якості продукції

Керівник, гл. агроном

  1. Безпека життєдіяльності

Інженер по ТБ

  1. Господарське обслуговування

Зам. голови по госпчастині, завгосп

  1. Транспортне обслуговування

Зав. авто гаражем

  1. Загальне діловодство

Канцелярія, бухгалтерія

  1. Ветеринарне обслуговування

Гл. зоотехнік

  1. Організація захисту рослин

Агроном

  1. Правове забезпечення

Юрист

5. Функції керування підрозділом підприємства і їхня регламентація.

Процес керування сільськогосподарськими підприємством або окремими його підрозділами складається з основних функцій (прогнозування, планування, організація, мотивація, контроль), виконуваних керівниками, і конкретних (предметних) функцій, здійснюваних фахівцями.

Для реалізації резерву даного господарства мені б хотілося торкнутися деякі функції: планування, організація, координування, регулювання, контроль.

Для будівлі цеху по первинній переробці сільськогосподарської продукції необхідно визначити план дій, кінцеву мету - будинок і функціонуючий цех. Цим займається генеральний директор, а у фінансовому плані - фінансисти, економіст, бухгалтерія. Наступним кроком у процесі підготовки йде організація. Відповідальним керівництвом є зам. директор, для здійснення конкретного переліку робіт з упорядкування керованої й керуючої системи. Між різними виконавцями даного проекту відбувається узгодження окремих процесів керування: інженерно - технічний відділ, відділ механіки, начальник виробництва, начальник зміни, що обслуговує підрозділ. Для більше ефективного впливу на процес виробництва всім цим складовим необхідно воєдино діяти, координовано управляти. Функція регулювання відбувається на всіх стадіях управлінського процесу, тому що кожний керуючий підрозділом погоджує дії з вищестоящим і нижчестоящим керівництвом, керуючими.

Розглянемо деякі конкретні функції керування:

Загальне (лінійне) керівництво сільськогосподарським підприємством (цехом) забезпечує виконання всього комплексу управлінських робіт у всіх перерахованих вище функціях на всіх стадіях виробництва. Цю функцію виконує ген. директор, зам. директор, бухгалтерія, головний зміни, головний технолог, інженер.

Функція планово - економічної діяльності господарства перебуває в компетенції планово - економічної служби в складі старшого економіста, економістів по праці й заробітній платі, нормувальників.

Також при побудові, розробці, впровадженні технологій виробництва сільськогосподарської продукції на основі найкращої науки й передового досвіду.

Технічна підготовка сільськогосподарського виробництва в цеху здійснюється великою групою інженерно - технічних працівників. З ростом механізації й автоматизації виробничих процесів обсяг робіт по технічній підготовці виробництва постійно зростає. У цьому випадку кожний окремий працівник, що забезпечує підготовку запуску цеху, специализуется на виконанні певних завдань.