53.Аналіз викор-ня виробничої потужності під-ва.

Обсяг випуску продукції пов'яз. з величиною вир. потужн., яка хар-ся макс. можли­вим річним (добовим) випуском продукції певного асортименту в незмінних умовах. Вир. потуж. змін., якщо вводять у дію нові основні фонди, поліпшують стан діючих або ліквідують старе й непотрібне устаткування. Вир. потуж. залежить і від: якості й складу сир-ни.; трудової дисципліни і кваліф. прац; використовуваних на вир-ві інструментів; асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції; кількості та якості ремонтів устатк.; рівня орг. праці й управл.; інших причин. Розрізняють проектну (планову) і фактично діючу потуж­.. Остання може бути вищою за проектну у зв'язку з обставинами вказаними вище, але фактичний обсяг виробництва ніколи не може перевершити фактичну потуж. В процесі аналізу визначають коеф. використання виробничої тужності (Кп) = ПІ / П, де ПІ- вир. програма за планом у варт. виразі; ВП- вир. потужн. під-ва у варт. вир.. Якщо коеф. завантаження менше 0,5 — 0,6, ретельно дослідж причини такого стану і розробл. заходи для його виправл. Розраховують також показник випуску прод. на 1 обладн: (Во)=ОП / Оп, де ОП- обсяг прод., Оп- кількість 1 працюючого обладн. Коеф. змінності роботи обладн. за часом= кільк. відпрац. машино-змін одиницею обладнання/ число машино-днів (діб). Реальна вир. потужн. підпр. визнач. величиною самого “вузького” місця на вир. Виявлення та усунення таких місць — важливе завдання аналізу. Коеф інтенсивності використ. обл. (Кін)= співвідношення факт. сер. продуктивності однотипного обладнання до планової, фактичної, за минулий пері­од, показників споріднених підприємств та до паспортних даних. Коеф. інтегральної загрузки обладн. (Кінт)= доб. коеф-тів, екстенс. та інтенс. загрузки обладнання чи як віднош-ням факт виробітку одиниці об­ладнання за період, що аналіз-ся, до планового. Аналіз викор вир потуж п-ва зво­диться до порівняння факт випуску прод. з план., чи проектною пот, передбачає з'ясування причин відхил обс. факт випущеної продукції від макс. можливого.

54.

55. Використання графічного способу в аналізі господарської діяльності.

Графічні прийоми відносятся до описово-кількісних прийомів (дають певну числову характеристику явищу, але не дають прослідкувати причинно-наслідкові залежності). Графічні прийоми дозволяють наглядно зобразити зміни процесів та явищ під дією окремих факторів. Використовуються для аналізу схем керування виробництвом, дослідження взаємозв’язку виробничих процесів, вивчення системи документообігу, визначення критичних навантажень на основні фонди, тощо.

Осн. форми графіків, що викор. в ек. ан. - це діаграми.

За своєю формою бувають: стовпчикові, відрізкові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні.За своїм змістом: діаграми порівняння, структурні, динамічні, графіки зв’язку, графіки контролю.

Діаграми порівняння показують співвідн. різних об’єктів по якомусь показ-ку. Найбільш показові – відрізкові, стовпчикові; викор. прямолінійну сист. координат.

Фігурні діаграми - показують співвідн об’єктів у вигляді художніх фігур.

Струк-ні діаграми (секторні) – діаграми дозволяють виразити склад вивчаємих показників та ін.

Діаграма динаміки необх. для зображення зміни явищ протягом відповідних проміжків часу. Хар-ю є безперервність процесу.

Лінійні графіки викор. при вивч-ні зв’язку між показниками.

Графіки контролю викор. при вивч-ні даних про виконання плану. 2 лінії: план. і факт. рівні.

Вимоги до побудови графіка:

- виразність і контрастність малюнку;

- масштаб такий, щоб було наглядно;

- естетичний бік графіка