77. Аналіз обсягів і динаміки виробництва продукції

Обсяг виробництва і реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних, трудових і вартісних вимірювачах. Показники обсягу, що узагальнюють обсяг виробництва продукції одержують за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва служать товарна і валова продукція. Валова продукція - це вартість усієї зробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене в-во. Виражається в порівняних і чинних цінах.

Товарна продукція відрізняється від валової тим, що до неї не включають залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський обіг, валова продукція може збігаися з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обігу і незавершеного виробництва. Від того, як продається продукція, який попит на її на ринку, залежить обсяг її виробництва.

Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають натуральні показники обсягів в-ва і реалізації продукції (штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі обсягів виробництва і реалізації продукції по окремих видах і групам однорідної продукції.

Умовно-натуральні показники, як і вартісні, застосовуються для узагальненої характеристики обсягів виробництва продукції, наприклад, на консервних заводах використовується такий показник, як тисяча умовних банок, на ремонтних підприємствах - кількість умовних ремонтів, у взуттєвій промисловості - умовні пари взуття, обчислені на основі коефіцієнтів їхньої трудомісткості і т.д. Нормативні трудовитраты використовуються також для узагальненої оцінки обсягів випуску продукції в тих випадках, коли в умовах багатоменклатурного виробництва не можливе використання натуральних або умовно-натуральних показників.

Аналіз починається з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів росту і приросту.

Середньорічний темп росту (приросту) випуску і реалізації продукції можна розрахувати за середньогеометричній або середньоарифметичній зваженій.

Для більшої наочності динаміку виробництва і реалізації продукції можна зобразити графічно. Оцінка виконання плану по виробництву і реалізації продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) провадиться за обсягом в-ва та реалізації продукції (план, факт, відхил, % до плану) Оперативний аналіз в-ва і відвантаження пр-ції здійснюється на основі розрахунку, в якому відображені планові та фактичні відомості про випуск та відвантаження пр-ції за обсягом, асортиментом, якістю, а також відхилення від плану.

78. Методика розрахунку коефіцієнтів ліквідності за даними балансу.

Ліквідність підприємства можна оперативно визначитиза допомогою коефіцієнтів ліквідності. Ними є:

Загальний коефіцієнт покриття (або поточний коефіцієнт).

Коефіцієнт швидкої ліквідності.

Коефіцієн абсолютної ліквідності.

Загальний коефіцієнт визначається: Поточні активи (підсумок ІІ розділу активу + підсумок ІІІ розділу активу) / поточні зобов”язання (підсумок ІІІ розділу пасиву). За цим коефіцієнтом одержують загальну оцінку ліквідності активів. Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов”язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається так: Грошові кошти, розрахунки та інші активи (підсумок ІІІ розділу активу) / поточні зобов”язання (підсумок ІІІ розділу). Цей коефіцієнт обчислюється по вужчому колу поточних активів, коли з розрахунку вилючена найменш ліквідна їх частина – виробничі запаси.

Коефіцієн абсолютної ліквідності визначається так: Грошові кошти (каса + роз.рах. + вал.рах. + інші кошти) / поточні зобов”язання (підсумок ІІІ розділу пасиву). Цей коефіцієнт показує, що частина короткострокових позикових зобов”язань може бути при необхідності погашена негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2:1. В практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, і за цими показниками не можна робити відразу негативні висновки щодо можливості підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства водночас пред”явили йому свої боргові вимоги.

79. Роль економічного аналізу в управлінні підприємством та підвищенні його прибутковості.

Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльнос­ті всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в по­дальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямо­ваних на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалі­зації, підвищення ефективності їх діяльності.

Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спе­ціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, дого­вірних зобов'язань, виробничих потужностей, та об'єктивною оцінкою їх виконання. Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як за­собу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управ­ління складається з двох етапів. На першому на підставі відпо­відної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз ви­значить необхідність втручання з метою зміни якихось парамет­рів у процесі, — приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.

В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, але змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва та витрачання ресурсів, з одного боку, і попиту, рин­кових цін та ефективності роботи — з іншого, є основою плану­вання діяльності підприємства.