Лікувальна фізкультура при захворюваннях серцево-судинної системи Гіпертонічна хвороба

Виконувала:

Студентка 42 групи

Акушерського відділення

Титарук Н.В.

Викладач:

Понамарчук Н.М.

Основними завданнями лікувальної фізкультури у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи є:

1.        Укріплення міокарду.

2.        Покращення периферичного кровообігу, посилення дії екстракардіальних факторів.

3.        Покращення коронарного кровообігу і нормалізація процесів обміну.

4.        Підвищення загального тонусу хворого.

5.        Тренування серцево-судинної та інших систем з метою підвищення рівня функціональних можливостей організму пацієнта.

6.        Розвиток компенсаторних та пристосувальних можливостей кровообігу організму хворого.

Протипокази для призначення лфк :

1.        Гостра стадія міокардиту, ендокардиту, інфаркту міокарда.

2.        Різкі прояви кардіосклерозу у людей похилого віку.

3.        Злоякісна гіпертонія.

4.        Розлади кровообігу, зумовлені слабкістю серцевого м’язу.

5.        Приступи стенокардії.

6.        Гіпертонічний криз.

7.        Тахікардія в спокої більше 100 уд/хв.

8.        Екстрасистолії.

9.        Миготлива аритмія (тахіаритмічна форма).

10.     Наростання декомпенсації.

11.     Тяжкі стани, зумовлені приєднанням до основного захворювання інших: пневмонія, виразкова хвороба та ін.

Призначення лікувальної фізкультури вимагає індивідуального підходу до пацієнта з врахуванням патогенезу, перебігу захворювання. Необхідно враховувати тип розладу кровообігу (право- чи лівошлуночковий), ступінь порушення кровообігу. Показом до призначення ЛФК є симптоми, що вказують на стихання гострого процесу в перебігу хвороби. Це є зниження лейкоцитозу, ШОЕ, нормалізація пульсу, покращення загального самопочуття пацієнта.

Особливості лікувальної фізкультури при гіпертонічній хворобі.

Гіпертонічна хвороба – хронічне прогресуюче захворювання, що характеризується підвищенням артеріального тиску внаслідок порушень регуляторної функції центральної нервової системи.

Головний факторо, який зумовлює розвиток гіпертонічної хвороби є емоційне перенапруження, що порушує функцію судинорухових центрів і утворює постійне вогнище підвищеної збудливості. Механізм підвищення артеріального тиску центральний.

МЕТА: вплив на нейрогуморальні механізми регуляції гемодинаміки, процеси обміну, реактивність судинної системи хворих, процеси гемокоагуляції, а також для зменшення суб’єктивних проявів хвороби.

Лікувальна фізкультура направлена на:

1)    покращення обмінних процесів в міокарді;

2)    підвищення адаптаційних можливостей серцево-судинної і дихальної систем до дії факторів зовнішнього середовища;

3)    нормалізацію порушених процесів збудження та гальмування;

4)    ліквідацію паталогічних зв’язків і вогнищ застійного збудження;

5)    нормалізацію судинорухового центру;

6)    покращення емоційного фону і загальноукріплюючого ефекту;

7)    покращення кровообігу;

8)     ліквідацію застійних явищ;

9)     стимуляцію екстракардіальних факторів кровообігу;

10)   зменшення дози гіпотензивних препаратів.

ЗАСОБИ:фізичні вправи

Призначення ЛФК найбільш ефективно в початкових стадіях гіпертонічної хвороби. На госпітальному і поліклінічному етапах реабілітації хворим призначають ФОРМИ ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику, дозовану ходьбу, теренкур, індивідуальні завдання для самостійних занять, вправи на тренажерах, масаж, елементи спорту (плавання, гребля, лижі, дозований біг).

В комплексі лікувальної гімнастики використовують прості вправи, що не вимагають напруження нервової системи. Вправи виконуються в спокійному темпі, ритмічно, з великою амплітудою рухів у суглобах. Для покращення кровопостачання головного мозку, стимуляції екстракардіальних факторів використовують загальноукріплюючі і дихальні вправи. Проводять спеціальні вправи на розслаблення різних м’язових груп, дихальні, вправи для тренування вестибулярного апарату та на координацію рухів.