1. Діагностика функціональної (психомоторної) готовності. Зміст методики, умови проведення, обробка та інтерпретація даних.

«Орієнтований тест шкільної зрілості» ( а.Керн – я.Йирасек)

Мета: За допомогою цього нескладного тесту батьки можуть визначити, наскільки їх дитина готова до вступу в школу. Всі завдання спрямовані на визначення розвитку тонкої моторики руки, координації рухів і зору. Все це необхідно для того, щоб у школі дитина навчилася писати. Крім цього за допомогою тесту в загальних рисах можна визначити інтелектуальний розвиток дитини, вміння наслідувати зразку і здатність до зосередженості, концентрації уваги.

Умови проведення: кабінет психолога, або приміщення з відповідними вимогами.

Оцінка результатів: Результат кожного завдання оцінюється за п'ятибальною системою, а потім обчислюється сумарний підсумок за всіма трьома завданням. Розвиток дітей, які отримали в сумі від 3 до 6 балів, розглядається, як вище середнього, від 7 до 11 - як середнє, від 12 до 15 - нижче норми.

«Будинок» ( н.І.Гуткіна)

Мета: визначити здатність дитини копіювати складний зразок.

Обладнання: зразок малюнка , аркуш паперу, простий олівець.

Інструкція: «Перед тобою лежать аркуш паперу й олівець. Я прошу тебе на цьому аркуші намалювати таку картинку, як на цьому аркуші (перед випробуваним кладеться листок із зображенням будиночка). Не квапся, будь уважний, постарайся, щоб твій малюнок був такий же, як на цьому зразку. Якщо ти щось намалюєш не так, не стирай ні гумкою, ні пальцем (необхідно простежити, щоб у дитини не було гумки). Треба поверх неправильного або поруч намалювати правильно. Тобі зрозуміло завдання? Тоді приступай до роботи ».

Оцінка результатів: Результат виконання методики в балах обраховується не стільки для порівняння однієї дитини з іншим, скільки для простежування змін до сенсомоторном розвитку одного і тої ж дитини в різному віці.

«Графічний диктант» (д.Б.Ельконін)

Мета: методика призначена для дослідження орієнтування у просторі. З її допомогою також визначається вміння уважно слухати і точно виконувати вказівки дорослого, правильно відтворювати заданий напрям лінії.

Обладнання: аркуші паперу, зразки, олівці.

Інструкція: «Зараз ми з тобою будемо малювати різні візерунки. Потрібно постаратися, щоб вони вийшли красиві та охайні. Для цього слід уважно слухати мене, я говоритиму, на скільки клітинок і в який бік ти маєш проводити лінію. Проводь тільки ту лінію, яку я скажу. Наступну лінію потрібно починати там, де закінчилась попередня, не відриваючи олівець від аркуша».

Оцінка результатів: Результати виконання тренувального візерунка не оцінюються. В основних візерунках окремо оцінюється виконання диктанту і самостійне малювання: 4 бали – точне відтворення візерунка (нерівність лінії, «бруд» не враховуються); 3 бали – відтворення, що містить помилку в одній лінії; 2 бали – відтворення, що містить декілька помилок; 1 бал – відтворення, в якому є лише подібність тих чи інших окремих елементів з візерунком; 0 балів – відсутність подібності. За самостійне виконання завдання оцінка ставиться за кожною шкалою. Таким чином, дитина отримує дві оцінки за кожен візерунок, що коливаються від 0 до 4 балів. Остаточна оцінка за виконання диктанту виводиться із додавання мінімальної та максимальної оцінок за виконання 3 візерунків (середня не враховується). Аналогічно підраховується середній бал за самостійну роботу. Сума цих оцінок дає загальний бал, який може варіювати від 0 до 16. При подальшому аналізі використовуються тільки загальний показник, який інтерпретується так: 0–3 бали – низький; 3–6 балів – нижче середнього; 7–10 балів – середній; 11–13 балів – вище середнього; 14–16 балів – високий.