Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
коментар ГОСП. КОДЕКСУ УКРАЇНИ.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
7.07 Mб
Скачать

2.Статутний фонд кооперативного банку поділяється на паї.

3.Кожний учасник кооперативного банку незалежно від його участі (паю) у статутному фонді банку має право одного голосу.

1. Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому Законом про банки. Зако-нтгтавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить значеному Закону.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцевіта центральний кооперативні банки.

Мінімальне число учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути р менш 50. У разі зменшення числа учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити його до мінімально необхідного, діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім загальних функцій, передбачених Законом про банки, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також контроль за діяльністю кооперативних банків регіо­нального рівня.

Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада банку та його правління. Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооперативного банку створюються та здійснюють свої повноваження відповідно до Закону про банки.

2. Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку встановлюється НБУ відповідно до ст. 31 Закону про банки (див. коментар до ст. 336).

3. Кожний учасник кооперативного банку, незалежно від розміру своєї участі у капіталі танку (паю), має право одного голосу.

Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Стаття 339. Банківські операції

1.Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції.

2.Перелік банківських операцій визначається законом про банки і банківську діяльність.

3.Банківські операції провадяться в порядку, встановленому Національним банком України.

1. Банк як суб'єкт господарювання здійснює фінансову діяльність (фінансове посередництво) у формі банківських операцій. Частина 1коментованої статті визначає лише основні виші банківських операцій; а) депозитні, б) розрахункові, в) кредитні, г) факторингові, д) лізингові. Крім них, банки здійснюють й інші види банківських операцій відповідно до закону та статуту конкретного банку.

2. Перелік банківських операцій визначено ст. 47 Закону про банки, відповідно до якої на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Зазначені операції належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати операції щодо відкриття та ведення поточних рахунків клієнта і банків-кореспондентів, а також щодо розміщення залучених коштів на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Банк, крім перелічених вище операцій, має право здійснювати такі операції та угоди: 1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг). Андеррайтинг — це купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладення договору про гарантування повного або часткового прода­жу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані;

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги із взяттям на себе ризику виконання таких вимог та прийому платежів (факторинг);

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій. За умови отримання письмового дозволу НБУ банки також мають право здійснювати:

1) інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

2) випуск, обіг, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

— з інструментами грошового ринку;

— з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

— з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України.

НБУ має право встановити спеціальні вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності, передбаченого ст. 47 Закону про банки.

Певні обмеження щодо діяльності банків встановлені ст. 48 даного Закону.

Стаття 340. Депозитні операції банків