2. Спостережна рада обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у складі трьох—п'яти осіб. Член спостережної ради не може бути членом правління чи ревізійної комісії.

3. Порядок обрання спостережної ради та її голови, а також порядок діяльності спостережної ради встановлюються статутом кооперативу.

1. Великі виробничі кооперативи з числом членів понад 50 осіб мають право створювати постійно діючий орган управління — спостережну раду з метою нагляду та контролю за діяльністю виконавчого директора кооперативу.

2.Спостережна рада є колегіальним органом, до складу якого можуть входити від трьох до п'яти членів кооперативу.

Члени спостережної ради обираються загальними зборами виробничого кооперативу шляхом прямого таємного голосування.

Обрані до спостережної ради члени виробничого кооперативу не можуть одночасно бути членами правління чи ревізійної комісії кооперативу.

3. Якщо у виробничому кооперативі засновується спостережна рада, то в його статуті мають визначатися порядок створення спостережної ради та обрання її голови, компетенція спостережної ради, порядок її діяльності, підстави та порядок припинення повноважень її членів. Правове становище спостережної ради та її членів може також регламентуватися положенням про неї, затвердженим керівним органом виробничого кооперативу.

Стаття 106. Ревізійна комісія (ревізор) виробничого кооперативу

1. 3 Метою контролю за фінансово-господарською діяльністю виробничого кооперативу обирається ревізійна комісія, а в кооперативі, до складу якого входить менше десяти членів, — ревізор.

2. Ревізійна комісія (ревізор) обирається загальними зборами з числа членів кооперативу відповідно до його статуту. Членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління чи спостережної ради виробничого кооперативу.

3. Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам членів виробничого кооперативу.

1. У кожному виробничому кооперативі має обиратися контролюючий орган. Норма, що коментується, визначає, в яких випадках виробничий кооператив повинен обирати колегіальний орган контролю — ревізійну комісію, а в яких — одноособовий — ревізора.

Ревізійна комісія створюється у виробничому кооперативі, чисельність членів якого більше десяти, за меншого числа членів у ньому обирається ревізор.

Основною функцією ревізійної комісії (ревізора) виробничого кооперативу є контроль за його фінансово-господарською діяльністю. Статутом кооперативу можуть бути передбачені інші завдання ревізійної комісії (ревізора), але вони мають відповідати основній функції — контролю за фінансово-господарською діяльністю. До повноважень (функцій) ревізійної комісії (ревізора) відносяться: а) перевірка законності та доцільності здійснення фінансових операцій виробничого кооперативу, використання його майна, б) перевірка ведення різного роду звітності та обліку матеріальних цінностей, розрахунків з членами кооперативу тощо.

2. У відповідності з ч. 1 ст. 102 ГК обрання членів ревізійної комісії (ревізора) віднесене до виключної компетенції загальних зборів членів виробничого кооперативу.

Порядок обрання, організаційні питання діяльності цього органу, положення, пов'язані з безпосереднім здійсненням ревізійною комісією (ревізором) функції контролю за фінансово-господарською діяльністю виробничого кооперативу тощо, повинні визначатися у статті кооперативу і можуть конкретизуватися у внутрішніх документах кооперативу.

Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть одночасно бути членами правління чи спостережної ради.

3. Ревізійна комісія (ревізор) виконує свої функції у формі ревізій та перевірок, результати яких, залежно від їх значущості, можуть бути винесені на обговорення загальних зборів.

Коментована норма встановлює, що ревізійна комісія (ревізор) у своїй діяльності підзвітна (підзвітний) загальним зборам членів виробничого кооперативу.

Стаття 107. Господарська діяльність виробничого кооперативу

1. Виробничий кооператив відповідно до його статуту самостійно визначає основи напрями господарської діяльності, здійснює її планування та організацію.

2.Виробничий кооператив реалізує свою продукцію, надає послуги за цінами і тарифами, які встановлюються ним самостійно або на договірній основі, а у випадках передбачених законодавством, — за державними цінами і тарифами.

3.Відносини виробничого кооперативу з іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності встановлюються на основі договорів.

4.Доход виробничого кооперативу формується з надходжень від господарське діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманого персоналу. Доход спрямовується на сплату податків та інших обо­в'язкових платежів, на погашення кредитів, покриття збитків, проведення відрахувань у фонди кооперативу, кооперативні виплати, виплату часток доходу на паї тощо.

5. Кооперативні виплати — частина доходу виробничого кооперативу, що розподіляється між членами кооперативу з урахуванням їх трудової та іншої участі в діяльності кооперативу. Нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюються за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування його фондів. За рішенням загальних зборів членів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами тощо.

6.Порядок використання доходу виробничого кооперативу визначається статутом кооперативу відповідно до закону.

7. Виробничий кооператив самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до закону. Порядок використання коштів кооперативу в іноземній валют встановлюється законом та статутом кооперативу.

8.Майнові відносини члена виробничого кооперативу з кооперативом у разі припинення членства в кооперативі та щодо переходу паю регулюються цивільним законодавством.

1. Виходячи з положень свого статуту кожний конкретний кооператив самостійно визначає основні напрями, завдання та види своєї виробничо-господарської діяльності з метою досягнення економічних та соціальних результатів і отримання доходу.

Виробничий кооператив самостійно організує та планує свою господарську діяльність. Основна мета планування виробничо-господарської діяльності кооперативу — задоволення попиту на виготовлену продукцію та роботи (послуги), що виконуються (надаються) кооперативом, забезпечення виробничого та соціального розвитку кооперативу, підвищення особистихдоходів його членів.

Виробничий кооператив самостійно розробляє і затверджує плани своєї виробничо-фінансової діяльності. Затвердження цих планів віднесено до виключної компетенції загальних зборів кооперативу (ч. 1 ст. 102 ГК).

Визначальною при розробці планів виробничого кооперативу є кон'юнктура ринку — рівень платоспроможності населення, попит на товари (роботи, послуги) і можливість отримання доходу, необхідного для виробничого та соціального розвитку кооперативу, оплати праці тощо.

Основу плану виробничого кооперативу складають договори, що укладаються із споживачами продукції (робіт, послуг) і постачальниками кооперативу.

1. З метою забезпечення гнучкості цін виробничий кооператив реалізує свою продукцію, здійснює роботи та надає послуги за цінами і тарифами, що встановлюються кооперативом самостійно або на договірній основі (див. коментар до ч. 2 ст. 189).

У випадках, передбачених законодавством, застосовуються державні ціни і тарифи, встановлені на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари та послуги, що мають вирішальне соціальне значення, тощо (п. 1 ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 3 грудня 1990 p.).

2. Правовою формою господарських відносин виробничого кооперативу з підприємствами, установами, організаціями та громадянами — споживачами його продукції (робіт, послуг) постачальниками є господарський договір. Договір є єдиним правовим документом, що регулює виробничо-господарські відносини кооперативу.

Укладення договорів, визначення їх умов, вибір контрагентів за договорами є виключною компетенцією виробничого кооперативу. Не допускається втручання державних органів, органів місцевого самоврядування і службових осіб у договірні відносини між кооперативами та іншими особами.

4.У майні виробничого кооперативу важливе місце належить його доходам (див. коментар доч. 1 ст. 142). Доход виробничого кооперативу — це грошові кошти, отримані як підсумок багатопланової діяльності виробничого кооперативу — з реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг тощо, від якої кооператив отримує законні надходження.

Порядок формування доходу виробничого кооперативу визначений частиною, що коментується.

Доходяк фінансовий результат діяльності виробничого кооперативу є джерелом задоволення його власних потреб. З нього відшкодовуються матеріальні витрати кооперативу у процесі своєї господарської діяльності, з доходу здійснюються відрахування у фонди кооперативу, кооперативні виплати, виплата часток на паї, він спрямовується на розширення виробництва, оплату праці, на соціально-культурний розвиток тощо.

Частина доходу виробничого кооперативу спрямовується на розрахунки з бюджетом шляхом сплати податків та інших обов'язкових платежів.

За рахунок доходу виробничого кооперативу відбувається погашення зобов'язань кооперативу перед третіми особами. Наприклад, за рахунок доходу сплачуються відсотки за кредит, орендна плата.

5.Частину доходу виробничого кооперативу становлять кооперативні виплати. Кооперативні виплати розподіляються за результатами господарської діяльності за підсумками фінансового року між членами кооперативу відповідно до їх пайових внесків і залежно від трудової участі та іншої участі в діяльності кооперативу.

Загальні збори членів виробничого кооперативу визначають форми виплати часток доходу на паї.

6.Частина 6 коментованої статті відносить питання про використання доходу до компетенції виробничого кооперативу. У відповідності з ч. З ст. 142 ГК частину доходу, що залишилася у виробничого кооперативу після сплати податків та інших обов'язкових платежів, кооператив використовує на свій розсуд. Порядок використання доходу виробничого кооперативу визначається його статутом.

7. Виробничий кооператив може бути суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності і здійснювати будь-які не заборонені законодавством України її види та укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, що прямо заборонені законодавством Україні: (див. коментар до ст. 68).

Нормою, що коментується, встановлено, що виробничий кооператив здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до закону. Основним законодавчим актом, який регламентує цю сферу діяльності, крім ГК (розділ VII), є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Виробничий кооператив має право самостійно, але в рамках положень статуту і норм чинного законодавства, використовувати кошти в іноземній валюті, отримані ним у результат: своєї зовнішньоекономічної діяльності, а також як кредити від своїх зарубіжних партнерів.

8.Частина 8 коментованої статті має відсилочний характер. Зазначені у ній відносини врегульовані ст. 166 ЦК, відповідно до якої у випадках, передбачених ч. 4 ст. 98 ГК, члену кооперативу, який припинив членство у ньому, виплачується вартість паю або видається майно, пропорційне розміру його паю, а також здійснюються інші виплати, встановлені статутом кооперативу та законом (ч. 1 ст. 166 ЦК). У разі смерті члена кооперативу, за умови, ще спадкоємці не бажають вступити до кооперативу або кооператив проти такого вступу, вон;: мають право на компенсацію вартості паю (ч. 4 ст. 166 ЦК).

Якщо інше не встановлено законом або статутом виробничого кооперативу, член кооперативу має право передати свій пай або його частину іншому члену кооперативу (ч. З ст. 166 ЦК). Статутом виробничого кооперативу може бути встановлена заборона на відчуження паю (його частки) іншим членам кооперативу.

У зв'язку з тим, що відчуження паю третім особам тягне за собою обов'язок прийняття а до кооперативу і передбачає їх особисту трудову участь у його діяльності, ч. З ст. 166 ЦК о о-межує цю можливість вимогою обов'язкової згоди виробничого кооперативу на прийняття нового члену та переважним правом інших членів кооперативу на купівлю такого паю (йот: частки).

Порядок відчуження паю (його частки) встановлюється законом і конкретизується статутом виробничого кооперативу (ч. З ст. 166 ЦК).

Стаття 108. Майнова відповідальність виробничого кооперативу

1. Виробничий кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу несуть за зобов'язаннями кооперативу субсидіарну (додаткову) відповідальність своїм майном у розмірі, не меншому їх пайовому внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачено законом або статутом кооперативу. Виробничий кооператив не несе відповідальності за зобов'язаннями членів кооперативу.