Стаття 3. Суб'єкти права власності
1. Суб'єктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава.
Суб'єктами права власності в Україні відповідно до цього Закону можуть бути також інші радянські республіки, Союз РСР, інші держави, їх юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав та особи без громадянства.
2. Майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам, юридичним особам і державам.
3. Допускається об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, в тому числі власності спільних підприємств з участю юридичних осіб і громадян інших держав.
4. Громадяни, юридичні особи та Україна можуть мати у власності майно, розташоване на території інших держав.
Стаття 4. Здійснення права власності
1. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.
[Пункт 2 статті 4 викладено у новій редакції згідно з Законом України № 980-IV від 19.06.2003р.]
3. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
4. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності.
5. Власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не задавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
[Положенням абзацу першого пункту 5 статті 4 у контексті частин першої, сьомої статті 41 Конституції України, у системному зв'язку з частиною третьою статті 81 Господарського кодексу України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України №4-рп/20-1 05 від 11.05.2005 р.]
При здійсненні своїх прав і виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержувати моральних засад суспільства.
У випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежено чи припинено, або власника може бути зобов'язано допустити обмежене користування його майном іншимиособами.
ПРО малу ПРИВАТИЗАЦІЮ
1. Сферою застосування Закону є галузі, які підлягають першочерговій приватизації: переробна і місцева промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво, окремі види транспорту, торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування населення, житлово-експлуатаційне і ремонтне господарство.
2. Відповідно до цього Закону можуть також приватизуватися підприємства інших галузей, якщо вони відповідають вимогам частини першої статті 2 цього Закону або якщо це передбачено планами їх приватизації. До відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств".