Цілі держаного регулювання економіки.

Стратегічною, або основною, метою державного регулювання національної економіки є збереження й збільшення національного багатства в інтересах поколінь, що живуть зараз і майбутніх.

До основних цілей державного регулювання національної економіки можна віднести:

- забезпечення економічної безпеки країни;

- підвищення добробуту всього населення й боротьба з бідністю його певних шарів;

- підтримку безперервного техніко-технологічного прогресу;

- досягнення збалансованого зростання національної економіки й фінансової стабільності в країні;

- забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку.

Державне регулювання національної економіки - це система заходів для здійснення підтримуючої, компенсаційної, регулюючої діяльності держави, які спрямовані на створення нормальних умов ефективного функціонування ринку й вирішення складних соціально-економічних проблем розвитку національної економіки.

Підтримуюча діяльність держави передбачає правове забезпечення ринкової діяльності, створення ринкової й виробничої інфраструктури, підтримку конкурентного середовища.

Компенсаційна діяльність держави покликана врівноважувати недоліки або негативні наслідки ринку.

Регулююча діяльність держави передбачає упорядкування економічних і соціальних відносин з метою реалізації певних цілей, що стоять перед національною економікою.

Ця комплексна діяльність держави має здійснюватися на принципах:

- наукової обґрунтованості, яка враховує вимоги об'єктивних економічних законів, реалії економічного, політичного й соціального життя, національні особливості;

- узгодженості інтересів (загальнодержавних, регіональних, групових);

- системності, обумовленої функціонуванням самої національної економіки як складної системи, що має різні рівні й містить множини елементів;

- цілеспрямованості на досягнення конкретних цілей;

- пріоритетності (у зв'язку з обмеженістю державних ресурсів необхідно визначити основні проблеми розвитку національної економіки, на яких слід зосередити свої зусилля);

- комплексності, тобто використання всього арсеналу засобів й інструментів, які є в розпорядженні держави (правові, економічні, адміністративні);

- мінімальної достатності (державі слід виконувати тільки ті функції, які не може забезпечити ринок);

- ефективного використання форм, методів та інструментів державного регулювання національної економіки, адекватних цілям і ситуації, що склалася в країні, тобто рівновазі витрат на утримання апарату державного управління й грошових результатів державного втручання в економіку.

Разом з тим вплив держави на економічні процеси припускає певну логіку державного регулювання національної економіки, що полягає в послідовності заходів держави, необхідних для управління соціально-економічним розвитком країни.

Ця послідовність має бути такою:

1. Аналіз вихідного рівня розвитку національної економіки, її проблем і можливостей.

2. Визначення цілей, пріоритетів і кінцевих результатів ДРНЕ.

3. Установлення способів виконання поставлених завдань і створення відповідних правових, економічних та організаційно-управлінських механізмів.

4. Формування необхідних ресурсів (фінансових, матеріальних, інтелектуальних, трудових, інформаційних).

5. Передбачення ризиків і наслідків управлінських рішень.