Лекція № 8 розлад здоров’я та смерть від дії хімічних речовин (отруєння)

В СМ отрутами називають такі речовини, які, попадаючи в організм з зовні, вже в малих кількостях в силу своїх фізико-хімічних властивостей викликають розлад здоров’я та іноді закінчуються смертю.

Види:

• ненавмисні;

• навмисні:

«отруєння-самогубства

«отруєння-вбивства

• медичні.

Умови дії отрут:

1. хімічна структура;

2. фізичний стан: газо- та пароподібні речовини швидко проникають при вдиханні; розчини ліків діють швидше ніж таблетки; наповнення шлунка зменшує швидкість всмоктування; через пряму кишку швидше всмоктується.

3. певна кількість отрути:

Мінімальна кількість отрути, що викликає отруєння – токсична доза.

Кількість отрути, яка обумовлює смерть, - смертельна доза.

4. речовина з якою приймають отруту: ослаблення або повне припинення дії отрути може викликати речовина, що утворює разом з нею нерозчинну сполуку.

Синергізм – посилення дії однієї отрути під дією іншої (від суми ефектів двох речовин до потенціювання).

Антагонізм послаблення дії однієї отрути за рахунок протилежного впливу іншої речовини на організм, чи хімічної взаємодії, що веде до ослаблення отруйних властивостей.

1. шлях введення в організм;

2. метаболізм отрут;

3. шляхи виведення з організму;

4. індивідуальні особливості;

« стать –жінки більш чутливі;

« діти

«захворювання нирок, печінки та серця

«непереносимість (ідіосинкразія) – виникає при введені звичайних доз препаратів, пов’язана з індивідуальною чутливістю організму.

«звикання – в основі процесу лежить збільшення активності ферментів, що беруть участь у в руйнуванні даної отрути.

«пристасть - один з видів звикання, в основі якого лежить здатність окремих речовин спричиняти вплив на вищу нервову діяльність , н-д, викликати приємне збудження чи заспокоєння.

«наркоманія – непереборне бажання повторно відтворити цей стан шляхом зловживання речовин, що включені в перелік наркотичних речовин

«токсикоманія -….не включені в даний перелік.

«раптове припинення вживання звичної для наркомана збуджуючої чи заспокоюючої речовини викликає особливий стан організму, що називається абстиненція.

Класифікація отрут:

1. Їдкі отрути: викликають переважно різко виражені морфологічні зміни в місці дії:

• кислоти - пошкодження відбувається завдяки вільним водневим іонам – зневоднюють тканини і згортають білки (коагуляційний некроз);

• луги – спричиняють пошкодження своїми гідроксильними групами, викликають розрідження, розплавлення білків з утворенням лужних альбумінів (колікваційний некроз);

• фенол - не дисоціює, діє цілою молекулою; швидко всмоктується, спричинюючи різке збудження ЦНС з наступним паралічем дихальних м’язів;

• хлоргексидин (антисептик) – печінково-ниркова недостатність.

2. Деструктивні - викликають дистрофічні, некробіотичні та некротичні зміни в ряді органів та тканин, включаючи і місце прикладання:

• Ртуть та її сполуки ( при прийомі через рот не викликає отруєння- нерозчинна; при випаровуванні – отруєння): сулема, гранозан, меркузан-інсектофунгіциди; смерть від токсиконекротичного гепатиту, некронефрозу).

• Миш’як (в чистому вигляді не отруйний); використовують ангідрид мишакової кислоти. Смерть від зневоднення (шлунково-кишкова форма) та набряк мозку (паралітична форма).