Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
хімічні речовини.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
38.67 Кб
Скачать
  1. Отрути, що змінюють гемоглобін крові:

  • оксид вуглеводню (чадний газ) – зв’язує гемоглобін крові в карбоксигемоглобін, який є стійким і унеможливлює перенесення гемоглобіном кисню.

  • метгемоглобіноутворююючі отрути – (бертолінова сіль, анілін, нітробензол) – утворюють з гемоглобіном стійкі сполуки, а також знижують осмотичну стійкість еритроцитів з їх наступним гемолізом.

  1. Отрути, що не викликають помітні морфологічні зміни органів та тканин, діють переважно на центральну та периферичну нервову систему:

  • Отрути, що паралізують ЦНС:

«ФОС (інсектициди) – пригнічення холінестезази в холінергічних синапсах , що веде до припинення гідролізу ацетилхоліна і його накопичення – паралізує ЦНС.

«синильна кислота та її сполуки – особливе значення має ціанід калію (при поїданні абрикосових кісточок). Блокує цитохромоксидазу – дихальний фермент. Смерть на протязі 1хв. При отруєнні кісточками – біля доби.

  • Отрути, що пригнічують ЦНС:

«наркотичні речовини ациклічного ряду – етанол, фторотан, хлороформ, метанол;

«нелетючі наркотичні середники (наркотики та снодійні) – фенобарбітал, барбаміл;

«алкалоїди пригнічуючої дії – морфін ( спочатку ейфорія, далі апатія, сон, втрачаються рефлекси, дихання поверхневе, пульс рідкий, параліч дихального центру).

  • Отрути, що збуджуючої та судомної дії:

«психотонічні речовини - підвищують тонус вищих нервових центрів, розумову та робочу потенцію;

«алкалоїди – атропін (в белені і дурмані), скополамін – спочатку сухість в роті, розширені зіниці, далі різке збудження, маячіння, галюцинації, далі порушення глотання, голос хриплий, пульс і дихання частішає і слабшає, зупинка серця та параліч дихання на протязі доби.

- стрихнін – (насіння чилібухи, рвотний корінь) збудження центрів спинного мозку : утруднення дихання, тетанічні судоми, тіло в дугу, зіниці розширені, свідомість зберігається, смерть від параліча дихальних м’язів.

Отруєння етиловим спиртом та його сурогатами

Етиловий спирт – має токсичну дію на організм – цитоплазматична отрута. Спочатку гальмує кору, що веде до розгальмування та збудження підкоркових центрів. Має прямий токсичний вплив на процеси обміну в серці.

В організмі під впливом алкогольдегідрогенази утворюється високотоксичний метаболіт – ацетальдегід, який альдегіддегідрогеназою розчіплюється до оцтової кислоти та води. Ацетальдегід обумовлює симптом похмілля.

Смерть настає від паралічу дихального центру або від аспірації рвотних мас. Іноді смерть настає через декілька діб від серцево-судинної недостатності. Кров на встановлення наявності алкоголю беруть з стегнової вени або синусів твердої мозкової оболонки.

Ступінь сп’яніння:

  • легка – 1,5%о;

  • середня – 1,5 -2,5%о;

  • важка –2,5 -3,5%о;

  • смертельна кількість – більше 3,5%о.

Сурогати етанолу – технічні речовини, які використовуються з ціллю сп’яніння, що супроводжується отруєнням (метанол, етиленгліколь (антифризи, гальмівна рідина). Виникає тошнота, збудження, різкий біль в животі, порушення зору; викликається набряк та некрози мозкової речовини – кома, печінково-ниркова недостатність. Смерть через декілька годин, м.б. на третю добу.

Клінічний перебіг отруєнь:

  1. Гостре отруєння – при однократному прийомі токсичної чи летальної дози (від хвилини до доби).

  2. Підгостре отруєння – від прийому тієї ж дози. Розвивається більш поступово і протікає на протязі 1-3 діб.

  3. Хронічне отруєння – пов’язане з неодноразовим прийомом невеликих доз отрути. Смерть через декілька тижнів.