Висновки

1. В процесі написання курсової роботи, ми детально проаналізували загальну характеристику гнучкості. І визначили для себе, що гнучкість є необхідною фізичною якістю для будь - якої людини. Адже вона важлива при виконанні багатьох рухових дій у трудовій та військовій діяльності, а також для вивчення і удосконалення багатьох технічних елементах у різних видах спорту. Гнучкість - це здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою,що обумовлена еластичністю м'язів, сухожиль, зв'язок і інших елементів опорно-рухового апарату. Також визначили, що є активна і пасивна гнучкість. Активна гнучкість характеризується здатністю людини виконувати рухи з великою амплітудою за рахунок власних м’язових зусиль. Пасивна - це виконання рухів з великою амплітудою за допомогою зовнішніх впливів. Обґрунтували фактори , що позитивно впливають на прояв гнучкості, до яких слід віднести: зростання м’язової сили, вдосконалення між м’язової координації, оволодіння довільним розслабленням м’язів, попереднє розігрівання організму та підвищення кровообігу, створення спокійної атмосфери на заняттях. В цілому гнучкість природно зростає до 14-15 років, тому її розвивати необхідно з дитячого віку. Адже, відомо, що гнучкість можна розвивати та утримувати протягом усього життя, лише за умови постійних тренувань.

2. Сучасний рівень розвитку спортивних танців пред’являє надзвичайно високі вимоги до прояву гнучкості. Всі фундаментальні групи елементів (стрибки, рівноваги, повороти, нахили) виконуються з максимальною амплітудою, яка часто перевищує фізіологічну норму рухливості у суглобах. Правила змагань зі спортивних танців стимулюють високий рівень розвитку рухливості у суглобах, зумовлюючи спосіб виконання елементів різних груп складності. В цьому виді спорту гнучкість необхідна не тільки як біомеханічна особливість раціональної техніки змагальних вправ, але й як естетичний компонент виконавчої майстерності.

3. Нами обстежено 10 дівчат, віком від 15 до 16 років, які займаються спортивними танцями на базі ЗОШ І - ІІІ ступенів № 7. Термін заняття 1 рік. При обстеженні ми визначали рівень розвитку гнучкості у різних суглобах. Тести підбирали такі, які характерні для спортивних танців.

Обстеження проводилось на початку експерименту і через три місяці занять.

Контрольна група виконувала 60% активних вправ і 40% пасивних вправ, експериментальна - 60% пасивних і 40% - активних вправ. Перших 5 чоловік віднесли до контрольної групи, других 5 чоловік – до експериментальної.

4. За результатами проведеного експерименту, можна зробити висновок, що більшість показників рухових тестів експериментальної групи порівняно з вихідними даними контрольної групи, значно зросли . А саме : відведення прямих рук назад ( контрольна група - 25,9%, експериментальна – 43,5%), нахил вперед (контрольна група – 17,2%, експериментальна – 29,6%), піднімання правої ноги вперед (контрольна група – 4,3%, експериментальна – 7,4%) та лівої (контрольна група – 3,7%, експериментальна – 6,2%), відстань правого повздовжнього шпагату до підлоги (контрольна група - 24,6%, експериментальна – 32%), лівого (контрольна група – 19,3%, експериментальна – 31,5%) та поперечного шпагату (контрольна група – 16,5%, експериментальна – 27,5%), і згинання стоп (контрольна група – 11,8%, експериментальна – 25,3%).

Отже, для розвитку гнучкості більш ефективними є статичні, а не динамічні вправи.