6.5 Аналітичні процедури

Аналітичні процедури, що є один з видів аудиторських процедур по суті, — це виявлення, аналіз і оцінка співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності клієнта (МСА 520 «Аналітичні процедури»).

Основна мета застосування аналітичних процедур — виявлення наявності або відсутність незвичайних або невірно відображених фактів і результатів господарської діяльності, що вимагають особливої уваги аудитора

.Задачами аналітичних процедур також є:

• вивчення діяльності економічного суб'єкта;

• оцінка фінансового положення економічного суб'єкта і перспектив безперервності його діяльності;

• виявлення фактів спотворення бухгалтерської звітності;

• скорочення кількості детальних аудиторських процедур;

• забезпечення тестування в цілях отримання відповідей на питання, які виникли.

Аналітичні процедури можуть виконуватися протягом всього процесу аудиту. Застосування аналітичних процедур дозволяє підвищити якість аудиту і скоротити витрати часу на його проведення.

На етапі планування аудиту виконання аналітичних процедур сприяє розумінню діяльності економічного суб'єкта, що перевіряється, виявленню областей потенційних ризиків і більш точному визначенню ступеня аудиторського ризику. При формуванні загального плану і програми аудиту застосування аналітичних процедур сприяє скороченню кількості і об'єму інших аудиторських процедур.

На етапі безпосереднього проведення аудиторської перевірки аудитор може виконувати аналітичні процедури при дослідженні незвичайних відхилень показників бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

На етапі завершення аудиту аналітичні процедури застосовуються для остаточної перевірки наявності в звітності суттєвих спотворень або інших фінансових проблем. В результаті можуть бути виявлені області, що вимагають додаткових аудиторських процедур.

В процесі проведення перевірки аудитор може застосовувати наступні аналітичні процедури:

порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з плановими (кошторисними) показниками, визначеними економічним суб'єктом;

порівняння фактичних показників фінансової звітності з прогнозними показниками, самостійно визначеними аудитором;

порівняння показників фінансової звітності і пов'язаних з ними відносних коефіцієнтів звітного періоду з нормативними значеннями, які встановлені

чинним законодавством або самим економічним суб'єктом;

порівняння показників фінансової звітності з середньогалузевими даними;

порівняння показників фінансової звітності з небухгалтерськими даними (даними, що не входять до складу фінансової звітності);

аналіз змін з часом показників фінансової звітності і відносних коефіцієнтів, пов'язаних з ними;

інші види аналітичних процедур, у тому числі індивідуальні особливості організаційної структури економічного суб'єкта, відносно якого проводиться аудит.

При порівнянні фактичних показників звітності економічного суб'єкта зі складеним ним планом аудитору необхідно оцінити методику планування, яку використовує економічний суб'єкт. Якщо, на думку аудитора, планування проводиться неякісно, а, отже, показники планів нереальні, аудитор не повинен використовувати планові показники для отримання аудиторських свідоцтв; аудитор повинен також переконатися, що клієнт не змінив бухгалтерські показники звітного періоду відповідно до планових показників.

При порівнянні фактичних показників звітності з прогнозними показниками, які визначаються самостійно, аудитор будує свої припущення на підставі тенденцій, що склалися.

Достатньо ефективним, є розрахунок різного роду коефіцієнтів і відсоткових відношень на базі звітних і нормативних показників. Вибір коефіцієнтів, методів їх розрахунку і періоду часу розрахунку проводиться на підставі нормативних документів, внутрішньофірмових інструкцій або професійної думки самого аудитора.

Порівнюючи фактичні показники фінансової звітності економічного суб'єкта з середньогалузевими показниками, аудитор може отримати можливість точніше аналізувати діяльність цього економічного суб'єкта. Однак аудитор повинен враховувати, що галузеві дані є середніми значеннями і можуть бути (особливо в перехідний період розвитку економіки) непорівняні з показниками даного економічного суб'єкта. Аудитору слід пам'ятати, що економічні суб'єкти можуть використовувати різну облікову політику, що також впливає на порівнянність показників.

Якщо аудитор використовує метод порівняння даних фінансової звітності економічного суб'єкта з небухгалтерськими даними, він повинен переконатися в їх точності.

В процесі порівняння фактичних показників звітності з даними попередніх періодів аудитор вже на етапі планування визначає області потенційних ризиків, тобто ті рахунки і господарські операції, яким слід приділити найбільшу увагу у зв'язку з наявністю незвичайних відхилень.

Вид аналітичних процедур залежить від мети їх проведення, доступності і адекватності інформації, необхідної для їх проведення, виду діяльності економічного суб'єкта, а також від професійного судження самого аудитора.

Аналітичні процедури можуть застосовуватися як до зведеної фінансової звітності, так і до звітності дочірніх організацій і структурних підрозділів, виділених на окремий баланс.

Надійність результатів аналітичних процедур залежить від правильності оцінки аудитором ступеня ризику невиявлення, внутрішньогосподарчого ризику і ризику засобів контролю.

На основі результатів аналітичних процедур визначаються статті фінансової звітності, які найбільш підверглися змінам протягом звітного року, а також зміни, не характерні для діяльності економічного суб'єкта в звітному періоді.

Результатами аналітичних процедур є виявлення аудитором наявності або відсутності незвичайних відхилень показників фінансової звітності економічного суб'єкта.

Якщо аудитор встановлює незвичайні відхилення, які не підтверджуються свідоцтвами, отриманими з інших джерел, він повинен ретельно досліджувати ці відхилення для того, щоб переконатися в об'єктивності і надійності проведених аналітичних процедур.

Процес дослідження відхилень повинен починатися з опиту керівництва економічного суб'єкта. Відповіді керівництва повинні бути підтверджені аудиторськими свідоцтвами або відповідати знанням аудитора про діяльність економічного суб'єкта. Крім того, аудитор повинен розглянути можливість проведення інших аудиторських процедур, заснованих на результатах опитування керівництва. При цьому аудитор може використовувати дані, підготовлені самим економічним суб'єктом.

Аналізуючи величину незвичайних відхилень, аудитор використовує критеріальні значення, які основані на нормативних документах, внутрішньофірмових інструкціях по визначенню рівня суттєвості або на професійному судженні самого аудитора. Якщо незвичайні відхилення перевищують рівень, який аудитор вважає прийнятним, то повинна бути досліджена величина розходження. В тому випадку, якщо цю величину важко виразити в абсолютних значеннях, аудитор використовує величини, які виражені у відсотках.

Результати аналізу незвичайних відхилень, а також результати планування і виконання аналітичних процедур аудитор повинен відобразити в робочій документації по проведенню перевірки.

Результати виконання аналітичних процедур повинні бути використані для отримання аудиторських свідоцтв, необхідних при складанні аудиторського висновку, а також для підготовки письмової інформації аудитора керівництву економічного суб'єкта за результатами проведення аудиту.

Контрольні питання

1. Що таке методика аудиту?

2. Що таке технологія аудиту?

3. Що ви розумієте під об’єктом аудиту?

4. Назвіть основні структурні елементи методики аудиту.

5. Дайте характеристику інформаційного забезпечення процесу аудиту?

6. Що таке моделювання?

7. Назвіть основні види моделей.

8. Які вимоги пред’являються до моделей?

9. Назвіть основні принципи побудови методик аудиту.

10. Опишіть процес моделювання методик аудиту.

11. На що впливає система електронної обробки даних?

12. Яким чином комп’ютеризація облікового процесу впливає на елементи методик аудиту?

13. Що таке метод контрольних даних?

14. Що таке метод паралельного моделювання?

15. Назвіть основні способи реалізації процедур тестування систем контролю, які вбудовані в комп’ютерній програмі.

16. Що таке спосіб контролю?

17. Назвіть прийоми контролю?

18. Дайте характеристику загальних та приватних способів дослідження.

19. Дайте характеристику основних параметрів господарської операції.

20. Які методичні підходи використовуються при дослідженні документів?

21. Опишіть послідовність вивчення документів.

22. Назвіть способи та прийоми вивчення документів, які використовуються в аудиті

23. Що таке аналітичні процедури?

24. Які аналітичні процедури здійснює аудитор в процесі перевірки?

Тематика реферативних виступів

1. Інформаційне забезпечення процесу аудиторської діяльності та шляхи його вдосконалення.

2. Об’єкти та параметри аудиту: фактори їх визначення та методичні прийоми їх систематизації.

3. Методики аудиту: етапи розробки та можливість їх моделювання.

4. Методики аудиту: вплив процесу комп’ютеризації обліково контрольного процесу на деякі елементи.

5. Роль і місце вибіркових досліджень в аудиті на стадії планування аудиту.

Тести

Для здійснення якої аудиторської процедури доцільно проведення інвентаризації:	А) перевірка звітності економічного суб’єкта на предмет її достовірності; Б) підтвердження достовірності розрахунків сум отриманих дивідендів; В) перевірка фактичної передачі матеріальних цінностей в якості вкладів до статутного капіталу; Г) встановлення своєчасності відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку;
Чи може аудиторська фірма самостійно визначати форми і методи аудиту:	А) Так, це відноситься до прав аудиторської фірми; Б) ні, це регламентовано МСА; В) форми та методи аудиту строго регламентовано Законом про аудиторську діяльність; Г) так, але з відома клієнта.
Розробка методик аудиту конкретних об’єктів проводиться з метою:	А) Формування сукупності відомостей про організацію збору та обробки контрольної інформації; Б) підготовки інформації для прийняття управлінських рішень конкретними користувачами; В) встановлення причинно-наслідкових зв’язків між мотивацією та характером можливих порушень; Г) оцінки обліково-економічної політики підприємства функціонування системи внутрішньогосподарського контролю.
Впевненість, яку має забезпечити аудитор полягає в тому, що дана фінансова звітність не містить суттєвих викривлень, повинна бути:	А) розумною; Б) максимально можливою; В) повною; Г) достатньою.
Основні положення, які є складовою частиною інформаційних моделей методик аудиту, надані:	А) об’єктами і параметрами аудиту, джерелами інформації, методичними прийомами аудиту, прийомами узагальнення результатів аудиту; Б) об’єктами і параметрами аудиту, з метою і змістом аудиторських процедур, фактографічної інформації, способами та прийомами аудиту, технікою виконання аудиторських процедур та можливими порушеннями; В) об’єктами і параметрами аудиту, з метою і змістом аудиторських процедур, видом фактографічної інформації, способами та прийомами аудиту, технікою виконання аудиторських процедур та переліком нормативних документів; Г) об’єктами і параметрами аудиту, джерелами інформації, методичними прийомами аудиту, прийомами узагальнення результатів аудиту та анкетами тестування систем обліку і внутрішньогосподарського контролю.
Що розуміють під об’єктом аудита?	А) подію господарського життя підприємства; Б) документацію підприємства, яка підтверджує його діяльність; В) інформацію, яка відображена у фінансовій звітності; Г)дії посадових осіб підприємства.
Що розуміють під предметом дослідження аудиту?	А) факти господарського життя підприємства; Б) інформацію, яка відображена у фінансовій звітності посадових осіб підприємства; В) документацію підприємства, яка підтверджує здійснені підприємством операції; Г) ваш варіант відповіді
Інформація в залежності від джерела її формування та змісту класифікується на:	А) первинну, фактографічну, звітну, нормативну та довідкову; Б) звітну, позазвітну, нормативну; В) вхідну та вихідну; Г) нормативно-правову, нормативно-довідкову, фактографічну та організаційну.
До принців побудови методик аудиту відносяться:	А) комплексність; Б) систематизація; В) конкретність; Г) мінімізація.
Підготовка аудиторами спеціальної програми, яка імітує логіку та процедури контролю програми фірми відносяться до:	А) методу контрольних даних Б) методу паралельного моделювання; В) етапу розробки методик аудиту; Г) реалізації процедур тестування системи контролю, яка вбудована у комп’ютерній програмі.
Фактографічна інформація відноситься до:	А) вхідної інформації; Б) вихідної інформації; В) проміжної інформації; Г) аналітичної інформації.
В теорії моделювання виділяють два класи моделей:	А) матеріальні и стохастичні; Б) матеріальні та уявні; В) математичні та логічні; Г)податкове консультування.
Моделі методик аудиту відносять до класу:	А) матеріальних; Б) уявних; В) математичних; Г) логічних.
До класу уявних моделей не відносяться:	А) математичні; Б) натуральні В) кібернетичні; Г) знакові.
В залежності від ступеню узагальнення відомостей блок вихідної інформації підрозділяється на:	А) організаційну та підсумкову; Б) проміжну та узагальнюючу; В) ) проміжну та підсумкову. Г) узагальнюючу та підсумкову .
Вимоги до моделі методики, яка визначається як можливість подальшого вдосконалення та вирішення моделі по змісту це:	А) оглядовість; Б) здатність до реалізації; В) повнота; Г) гнучкість.
Уніфікація - це:	А) формування типових елементів описання методики; Б) встановлення комплексу вимог до методик; В) орієнтація методики на підготовку інформації для прийняття управлінських рішень конкретними користувачами; Г) вірної відповіді не має.
Метод контрольних даних в середовище комп’ютерних систем - це:	А) аудиторське тестування автоматизованих процедур контролю за допомогою імітаційних даних; Б) аудиторське тестування автоматизованих процедур контролю за допомогою спеціальних аудиторських програм; В) аудиторське тестування автоматизованих процедур контролю за допомогою реальних даних; Г) вірної відповіді не має.
Використання процесу обробки реальних даних для тестування контрольних процедур являє собою:	А) метод контрольних даних; Б) метод паралельного моделювання; В) метод середньої геометричної; Г) метод експонентального зглаження.
Чи може аудиторська фірма самостійно визначати форми і методи аудиту:	А) Так, це відноситься до прав аудиторської фірми; Б) ні, це регламентовано МСА; В) форми та методи аудиту строго регламентовано Законом про аудиторську діяльність; Г) так, але з відома клієнта.

Ситуаційні завдання