Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Колиэнтеротоксемия поросят.doc
Скачиваний:
44
Добавлен:
30.05.2014
Размер:
145.92 Кб
Скачать

2.9. Лікування

Специфічних методів терапії набрякової хвороби свиней не розроблено. Вважають, що лікування може бути ефективним лише на початку захворювання, до розвитку нервового симптомокомплексу. Рекомендуються різні антибіотики (левоміцетин, біоміцин, мономіцин, канаміцин, неоміцин), сульфаніламідні препарати (сульфадимезин, норсульфазол, фуразолідон), які доцільніше застосовувати одночасно, а також у поєднанні з полівалентною сироваткою проти колібактеріозу, вітамінами групи В та різними антистресовими препаратами (аміназин, димедрол, преднізолон). При набряковій хворобі радять також проводити комплексну превентивну терапію. Хворих тварин видаляють у затишне приміщення, витримують на голодній дієті впродовж 15 — 20 год, потім дають їм одноразово глауберову сіль або магнезії сульфат у максимальних терапевтичних дозах. Напування тварин не обмежують. У перші 5-7 діб зменшують норму концентратів на 30 -50 %, які замінюють соковитими кормами та молочнокислими продуктами, збільшують мінеральну та вітамінну підгодівлю. Всередину дають антибіотики неоміцин, мономіцин, коліміцин, левоміцетин у дозі 0,015 - 0,020 г на 1 кг маси 2-3 рази на добу впродовж 3 діб. Використовують також сульфадимезин у дозі 1 г і фуразолідон по 0,25 г перорально 2 — 3 рази на день, 10 %-й розчин хлориду кальцію по 20 мл двічі на день або внутрішньом'язово з 3 - 4 %-м розчином уротропіну по 5 - 10 мл. Добре вводити 10 %-й розчин глюконату кальцію з 1 %-м розчином новокаїну в дозі 15 - 20 мл внутрішньом'язово або інтраперитонеально. Після припинення давання антибіотиків призначають ацидофільні препарати (АБК, ПАБК, біфідумбактерин та ін.).

2.10. Імунітет

Вивчений недостатньо.

Запропоновано гідроксидалюмінієву формолтіомерсалову вакцину, до складу якої входить 9 штамів різних серогруп ешерихій.

3. Власні дослідження

3.1. Загальна та виробничо-економічна характеристика господарства

СК “Радянський” Кобеляцького району, Полтавської області знаходиться від міста Полтава на відстані 150 км.

Клімат району розташування господарства помірно-континентальний з нестійким зволоженням, холодною зимою, і жарким, іноді сухим, літом. Найнижча температура характерна для січня (-16,4°С), найвища - для липня (+20.6°С). Середньорічна кількість опадів складає 585 мм. Сніг випадає у другій, третій декаді листопада, а розтає в третій декаді березня.

Територія господарства знаходиться в долині р. Ворскла. Підземні води знаходяться на глибині 10-20 м, впливу на процеси ґрунтоутворення і формування ґрунтів не чинять. Тому ґрунти зволожуються виключно атмосферними опадами.

Рельєф господарства плато-водоерозійний, широко хвилястий. Основною ґрунтоутворюючою породою є відкладення, які представлені карбонатним льосом. Льос характеризується вертикальною подільністю, що обумовлює легкість розливу на схилах.

Піщані відкладення мають низьку здатність до утримання води, промиваються на значну глибину низхідними потоками води, які вимивають розчинні елементи живлення рослин. Тобто, ці ґрунтоутворюючі породи з агрономічної точки зору відносяться до малоцінних.

Ґрунтовий покрив СК “Радянський” Кобеляцького району відрізняється великою комплектністю. Формування значної кількості різних ґрунтів обумовлено складністю рельєфу, різноманітністю зволоження і господарською діяльністю людини.

Ефективність використання землі, трудових ресурсів і матеріально-технічних заходів в значній мірі залежить від чіткості організаційного устрою господарства, від наукової організації праці. В господарстві застосовується цехова структура управління. Виділені 4 основних виробничих цехи:

- рослинництва;

- тваринництва;

- інженерно-технічного обслуговування;

- будівництва.

Інші цехи обслуговуючі.

Про структуру земельних площ СК “Радянський” Кобеляцького району, Полтавської області свідчать дані, наведені в таблиці 3.1.1.

Таблиця. 3.1.1 .