- •2. Огляд літератури
- •2.1. Історія хвороби
- •2.2. Етіологія
- •2.3. Епізоотологічні дані
- •2.4. Патогенез
- •2.5. Клінічні ознаки та перебіг хвороби
- •2.6. Патолого-анатомічні зміни
- •2.7. Діагностика
- •2.8. Диференційний діагноз
- •2.9. Лікування
- •2.10. Імунітет
- •3. Власні дослідження
- •Структура земельних площ ск “Радянський” Кобеляцького району, га (за 2006 рік).
- •Наявність поголів’я сільськогосподарських тварин
- •Продуктивність сільськогосподарських тварин
- •3.2. Ветеринарно-санітарний та епізоотологічний стан в господарстві
- •Дані про захворюваність і загибель поросят від ентеротоксемії по роках в навчально-дослідному господарстві „Ювілейний"
- •3.3. Епізоотологічна ситуація коліентеротоксемії в ск “Радянський” Кобеляцького району, Полтавської області.
- •3.4. Результати власних досліджень
- •3.5. Заходи по оздоровленню господарства від набрякової хвороби поросят
- •4. Висновок
- •5. Список використаної літератури
- •6. Додатки
- •(Журнал вет. Медицини України 9'97/ вересень)
- •Набряк стінки шлунка поросяти
- •(Журнал вет. Медицини України 9'97/ вересень)
3.2. Ветеринарно-санітарний та епізоотологічний стан в господарстві
Серед хвороб заразної етіології в господарствах району питому вагу має коліентеротоксемія поросят. З кожним роком відсоток цього захворювання зростає, а також зростає кількість неблагополучних пунктів.
В СК “Радянському” Кобеляцького району, Полтавської області свиноматок утримують в індивідуальних станках. Кормодача проводиться вручну. Але спостерігається порушення при відлученні поросят. Поросят переводять в інші станки, а свиноматок залишають в станках, де вони утримувались з поросятами. Спостерігається порушення годування тварин наступного характеру: одностороннє кормління концкормами без мінеральної, вітамінної підкормок, годування поросят “вволю”, а не 4-6 раз на добу, годування зерносумішшю грубого помолу предназначеною для годування поросят 3-4 місячного віку. В таблицях 3.2.5. відображено динаміку захворюваності та загибелі поросят від коліентеротоксемії СК “Радянському” Кобеляцького району, Полтавської області за останні 3 роки.
Таблиця 3.2.5.
Дані про захворюваність і загибель поросят від ентеротоксемії по роках в навчально-дослідному господарстві „Ювілейний"
Рік |
Поголів’я /народилось |
Захворіло |
Загинуло | ||
Гол. |
% |
Гол. |
% | ||
2004 |
848/874 |
157 |
18 |
81 |
52 |
2005 |
616/671 |
140 |
21 |
68 |
49 |
2006 |
491/511 |
132 |
26 |
76 |
58 |
Аналізуючи дані захворюваності на коліентеротоксемію можна зробити висновок, що цей показник з року в рік збільшується і складає в 2004-2006 рр. від 18% до 26%,
Відсоток загибелі тварин від даної хвороби: складає в 2004-2006 рр. – в середньому 53%.
Відмічається те, що захворювання починається на 5-й –8-й день після відлучення поросят, пік захворюваності спостерігається на 12-14-й день. Продромальний період перебігає непомітно, захворювання виникає раптово, існують випадки падежу тварин без прояву клінічних ознак.
У деяких випадках (до 20 %) хвороба характеризувалась нервовим синдромом у вигляді збудження, м’язового тремора, судом, парезів, паралічів, манежних рухів, . Температура тіла підвищувалась до 40,8-410С, потім приходила в норму.
3.3. Епізоотологічна ситуація коліентеротоксемії в ск “Радянський” Кобеляцького району, Полтавської області.
СК “Радянський” Кобеляцького району, Полтавської області з 2002 року є неблагополучним по коліентеротоксемії свиней. Кількість поголів’я враженого кишковою паличкою нараховується 132 голів, із 491 голів, що складає приблизно 26 %.
Оздоровлення від набрякової хвороби в господарстві проводиться методом забезпечення повноцінності кормових раціонів для свиноматок і поросят. Для цього в господарстві складений план міроприємств по оздоровленню СК “Радянський” Кобеляцького району від набрякової хвороби свиней.
В господарстві проводяться міроприємства згідно з діючою інструкцією по боротьбі з коліентеротоксемією поросят.
3.4. Результати власних досліджень
В СК “Радянському” Кобеляцького району, Полтавської області захворювання починалося на 6-й – 7-й день після відлучення поросят, а пік захворюваності припадав на 11-13-й день.
У деяких випадках хвороба характеризувалась нервовим синдромом у вигляді манежних рухів, збудженням, м’язовим тремтінням, судомами, парезами, паралічами. Температура тіла підвищувалась до 410С, потім спадала до норми. Спостерігався набряк повік, гортані.
В ОДЛВМ були направлені свіжовідібрані фекалії від хворих тварин, для подальшого бактеріологічного дослідження, яке проводять посівом суспензії фекалій на агар Ендо в чашкі Петрі.
Бактеріологічний діагноз на набрякову хворобу вважається встановленим у разі виділення - гемолітичних ешеріхій та при наявності потолого-анатомічних змін у загиблих свиней.
За результатами розтину трупів поросят, які загинули внаслідок захворювання на набрякову хворобу були складені протоколи розтину, які приведені в додатках.