- •Гематогенний остеомієліт
- •I фаза гематогенного остеомієліту (набряк кісткового мозку, триває 1-2 доби).
- •Локальні клінічні ознаки го в залежності від фази захворювання
- •Лікування гострого го
- •Хірургічні заходи при гострому гематогенному остеомієліті
- •Особливості діагностики гострого гематогенного остеомієліту довгих трубчатих кісток.
Хірургічні заходи при гострому гематогенному остеомієліті
Фаза захворювання : |
Хірургічні заходи: |
I фаза - набряк кісткового мозку |
декомпресія осередка запалення |
II фаза - кістково-мозкова флегмона |
декомпресія осередка запалення |
III фаза - підокісна флегмона та артрит |
декомпресія осередка запалення, періостотомія, дренування суглоба |
IV фаза - флегмона м'яких тканин |
декомпресія осередка запалення, періостотомія, дренування суглоба, дренування флегмони м'яких тканин |
Головними принципами реабілітації дітей з ГО є етапне комплексне лікування та диспансеризація. Після виписки з стаціонару амбулаторне проводиться лікувальна фізкультура, масаж, бальнеотерапія, санація осередків хронічного інфікування (гнівно-запальні захворювання шкіри, мигдаликів, вух, зубів тощо). Проти рецидивну терапію проводять двічі на рік (восени та весною), використовуючи комплекс заходів: вітамінотерапія, імуномодулятори, десенсибілізуюча терапія, а на locus morbi — електрофорез з антибіотиками, магніто- та лазеротерапію. Контрольне клініко-рентгенологічне дослідження здійснюють через З міс, 6 міс. після виписки з стаціонару, в подальшому - один раз на 12 місяців протягом трьох років. Важливу роль у повній реабілітації дітей з ГО відіграє санаторно-курортне лікування, яке доцільно проводити у комплексі з протирецидивною терапією.
Особливості діагностики гострого гематогенного остеомієліту довгих трубчатих кісток.
В дистальний та проксимальний метафізи довгих трубчатих кісток вводять кісткові голки типу Касірського. Одночасно вимірюють внутрішньокістковий тиск. Якщо тиск вище 100 мм водного стовпа за Вальдманом, або гнійний пунктат це свідчить про остеомієліт та потребу щадливої трепанації кістки разом з голкою, де вище тиск або гній.
Диспансерний нагляд за хворим продовжується після загострювання процесу. Після виписки з лікарні хворий знаходиться під наглядом поліклінічного лікаря. Через 1 – 3 місяці здійснюються рентгеноконтроль та противорецидивне лікування. Через 4 – 6 місяців можливо санаторно-курортне лікування до повної реабілітації хворого.