“З А Т В Е Р Д Ж Е Н О”

на методичній нараді

кафедри дитячої хірургії

протокол № від 2004 року

завідувач кафедрою, професор

Д.Ю.Кривченя.

Методичні розробки до практичних занять з дитячої хірургії для студентів V курсу медичного факультету

ТЕМА: ”Особливості ушкодження кісток та суглобів у дітей. Звихи та переломи.”

К и ї в - 2006

І. Актуальність теми:

За останні роки частота дитячого травматизму збільшується, зростає кількість ускладнень при лікуванні типових переломів кісток верхньої та нижньої кінцівок, що призводить до інвалідності дітей.

ІІ. Мета заняття.

На підставі скарг хворого, клінічних симптомів та додаткових методів дослідження встановити механізм пошкодження кісток верхньої та нижньої кінцівок. Особливості їх у дітей. Засвоїти клінічні симптоми, діагностику ушкоджень кісток плеча, передпліччя, кисті, стегна, гомілки, ступні та методи лікування цієї патології. Вміти надати всі види медичної допомоги на етапах лікування, застерегти потерпілого від ускладнень.

ІІІ. Конкретні типові завдання:

1. Студент повинен знати:

а) анатомо-фізіологічні особливості росту кісток,

б) строки окостеніння кісток у дітей,

в) рентгенологічну анатомію кісток та суглобів у дітей, її особливості, травматизм, класифікацію,

г)класифікацію травматичних ушкоджень верхньої та нижньої кінцівок у дітей, їх частоту,

д) основні клінічні симптоми пошкоджень верхньої та нижньої кінцівок,

е) методику дослідження потерпілого з травмою верхньої та нижньої кінцівок,

ж) додаткові методи дослідження,

з) види транспортування потерпілого, організацію невідкладної допомоги, обсяг першої медичної само- та взаємодопомоги, лікарської допомоги,

і) основні принципи та методи лікування пошкоджень верхньої та нижньої кінцівок,

к) строки консолідації переломів,

л) ускладнення при лікуванні переломів та боротьба з їх виникненням,

м) методи реабілітаційної терапії.

2. Студент повинен вміти:

а) визначити вісь кінцівок, їх довжину, обсяг рухів у суглобах,

б) виявити місце ушкодження, визначити план обстеження та оцінити стан хворого,

в) оцінити рентгенограму ушкоджених кінцівок,

г) надати невідкладну допомогу при закритих та відкритих переломах верхньої та нижньої кінцівок.

3. Студент повинен оволодіти:

а) комплексом додаткових методів дослідження при переломах верхньої та нижньої кінцівок, оцінити дані рентгенологічного та УЗД обстеження,

б) провести диференційну діагностику між переломами та вивихами верхньої та нижньої кінцівок,

в) на підставі клінічних та рентгенологічних симптомів встановити діагноз ушкодження,

г) володіти елементами десмургії, провести тимчасову та постійну іммобілізацію,

д) оволодіти методом знеболювання місця перелому, проведення заходів для профілактики травматичного шоку,

ж) оволодіти простою репозицією відломків при неускладнених переломах та вивихах з іммобілізацією, гіпсовою пов’язкою, при необхідності ПХО ран, шкіряне та скелетне витяжіння.

4. Студент повинен засвоїти:

а) тактику надання та організацію невідкладної медичної допомоги, обсяг першої невідкладної, медичної, само- та взаємодопомоги при переломах та вивихах верхньої та нижньої кінцівок,

б) показання до оперативного та консервативного лікування переломів верхньої та нижньої кінцівок в залежності від виду перелому та віку хворого,

в) обсяг та вид передопераційної підготовки для профілактики травматичного шоку у хворого з ушкодженнями верхньої та нижньої кінцівок,

г) етапи післяопераційного та консервативного лікування переломів, строки окостеніння кісток, реабілітаційні заходи для усунення ускладнень після лікування переломів та вивихів.