137. Жіночі статеві гормони

Естрогени – похідні естрану (С₁₈-стероїди), синт. у фолікулярних кл. яєчників (плаценті): естрадіол і естрон. Ефект: ріст і проліферація епітелію піхви, проліферація і гіпертрофія ендометрію, поява власної ритмічної рухомості міометрію, вторинні статеві ознаки. Прогестагени – синт. жовтим тілом (в лютеїнові фазу менструального циклу) і плацентою: прогестерон. Ефект: підготовка матки до імплантації (перехід ендометрію з проліферативної до секреторної фази), ↓тонус міометрію, розвиток мол. залоз, гальмування овуляції після настання вагітності.

Менструальний цикл: фолікулярна фаза, лютеїнові фаза, власне менструація. Контролюється гонадотропінами гіпофіза: ФСГ (утворення естрогенів) і ЛГ (ф-ції жовтого тіла).

138. Чоловічі статеві гормони

Андрогени є похідними андростану (С₁₉-стероїди). Тестостерон синт. в кл. Лейдіга сім`яників 5мг/добу. У клітинах-мішенях перетвор. у більш активний дегідротестостерон. Ефект: сперматогенез, розвиток вторинних статевих ознак, анаболічний ефект (ріст м`язів). Гормони гіпофіза (гонадотропіни): ФСТ – стимулює сперматогенний епітелій; ЛГ – активує синтез і секрецію тестостерону.

139. Регуляція гомеостазу кальцію

Кістки скелета – резервуар Са²⁺. Остеобласти будують кісткову тканину, остеобласти – руйнують, Са²⁺ йде в кров. Са²⁺ всмоктується у верхніх відділах тонкої кишки. У нирках – реабсорбція Са²⁺. Паратгормон – синт. в головних і ацидофільних клітинах паращитовидної залози. Ефект: звільнення Са²⁺ з кісток (стимуляція остеокластів), реабсорбція Са²⁺ в нирк. канальцях, всмоктування в кишечнику (↑біосинтез кальцитріолу [попередник – вітамін D₃] – активатора реабсорбції Са²⁺). Кальцитонін – синт. в С-клітинах щитовидної залози – ↓ Са²⁺ в крові (пригнічує остеокласти).

Рахіт – при недостатності D₃, D₂; недостатнє опромінення шкіри→ гіпокальціємія. Гіперпаратиреоз→ гіперкальціємія, гіпофосфатемія.

140. Ейкозаноїди. Аспірин

Ейкозаноїди – похідні арахідонової, α- і γ-ліноленової к-т (ліпідна природа) – біорегулятори клітинних ф-цій. Розрізняють: простаноїди (простагландини, простацикліни), тромбоксани, лейкотрієни.

Простагландини – гідроксипохідні 20-вуглецевих ЖК, що містять 5-членний цикл, бічні 7-8 вуглецеві ланцюги, кето- і гідроксильні групи. PGА, PGВ, …, PGІ. Ф-ція:простагландини: розслаблення/ скорочення гладеньких м`язів, гальмування секреції щлунка; простацикліни: вазодилятація (коронарних артерій), антикоагулянт. Тромбоксани містять 6-членний кисневмісний цикл. Активна форма – тромбоксани А – містять внутрішній атом О в гетероциклічному кільці. Синтез: мембранні гліцерофосфоліпіди (Ė фосфоліпаза А₂)→ арахідонова к-та (простагландин-синтазний комплекс)→ PGG₂, PGH₂ – безпосередні попередники простагландинів. Ф-ція: вазоконстрикція, прокоагулянт. Лейкотрієни не містять циклу. LTA₄, LTB₄, LTC₄... Синтез: арахідонова к-та→ 5-гідроперокси-ейкозатетраєнова к-та (5-ГПЕТЕ) – попередник. Ф-ції: хемоатрактант для лейкоцитів (медіатор запалення).

Аспірин – гальмує синтез PG за рахунок незворотного блокування простагландинсинтази (циклооксигенази): ацетилювання серинової ОН-групи в активному центрі.