- •Міністерство освіти і науки україни
- •IV. Виконавський аналіз.
- •Іі. Музично-теоретичний аналіз
- •Умовна схема музичної форми.
- •Ііі. Вокально-хоровий аналіз
- •Аналіз і характеристика партії сопрано:
- •Аналіз і характеристика партії альтів:
- •Аналіз і характеристика партії тенорів:
- •Аналіз і характеристика партії басів:
- •Ансамбль загальний
- •Стрій гармонічний (вертикальний) і мелодичний
- •Дикція.
- •IV. Виконавський аналіз
- •Розвиток драматично-динамічної лінії музичної форми хорової мініатюри
- •Диригентські труднощі
- •Нотний текст з гармонічним і мелодичним аналізом. Малюнок
- •V. Використана література
- •Твори[ред. • ред. Код]
- •Хорові концерти[ред. • ред. Код]
Ііі. Вокально-хоровий аналіз
Характеристика складу хору a cappella Лесі Дичко «Лісові далі» за типами співацьких голосів – мішаний хор, а за кількістю самостійних голосів – семиголосний. Композитор використовує унісон мішаного хору (38 такт), унісон партії басів і тенорів (45 такт), а також divisi (дивізі) у кожній партії, крім партії сопрано. Перехрещення голосів ми не спостерігаємо.
Загальний діапазон мішаного хору від «h» великої октави до «a» другої октави. Загальна теситура кожної партії досить широка, але зручна для співу. Основний прийом звуковедення – плавне наспівне legato з елементами твердої і м’якої атаки. Дихання безперервне ланцюгове, артикуляція чітка і виразна.
Аналіз і характеристика партії сопрано:
Діапазон хорової партії великий, у межах квартдецими – від «h» малої октави до «a» другої октави. Теситура як висотне положення звуків мелодії стосовно діапазону голосу досить широка, але зручна для співу, тому що висота звука збігається з нюансом. Дивізі автор не використовує. Детальний аналіз мелодичного строю дивіться у нотному прикладі на сторінці № 24-25.
Голосоведіння партії сопрано здебільшого плавне, просте, логічно вистроєне. Воно характеризується як плавними висхідними і низхідними секундовими та терцовими інтонаціями, так і висхідними квінтовими і септовими та низхідними квартовими стрибками.
Інтонаційні труднощі пов’язані: з гострим підтягуванням вгору високого другого, третього, четвертого підвищеного, п’ятого, шостого і сьомого ступенів «D dur»; з підтягуванням вниз першого, другого, п’ятого і шостого ступенів «D dur»; з гострим підтягуванням вгору високого першого, другого, четвертого, п’ятого і шостого підвищеного ступенів «h moll»; з підтягуванням вниз першого, третього, четвертого, шостого і сьомого натуральних ступенів «h moll»; з гострим підтягуванням вгору високого першого, четвертого і п’ятого ступенів «fis moll»; з підтягуванням вниз третього ступеня «fis moll»; з висхідними квінтовими і септовими та низхідними квартовими стрибками тощо.
Поряд із цим, студенти повинні володіти вмінням співати у високій співацькій позиції і чути внутрішнім слухом гармонічні ладотональні тяжіння, протиставлення і відхилення, вибудовувати унісони і філірувати ікти фраз як смислові опорні інтонаційні точки.
Динаміка і темп взаємопов’язані під час виконання вказаної хорової партії та підпорядковуються стилістиці і розвитку драматургії a cappella як ліричної пісні. Різнобарвне звучання, що характеризується градаціями від подвійного piano до forte легко поєднати з темпом Andantino.
Аналіз і характеристика партії альтів:
Діапазон хорової партії великий, у межах ундецими – від «h» малої октави до «е» другої октави. Теситура як висотне положення звуків мелодії стосовно діапазону голосу досить широка, але зручна для співу, тому що висота звука збігається з нюансом. Дивізі автор використовує у кожному періоді. Детальний аналіз мелодичного строю дивіться у нотному прикладі на сторінці № 24-25.
Голосоведіння партії альтів здебільшого плавне, просте, логічно вистроєне. Воно характеризується плавними висхідними і низхідними секундовими та терцовими інтонаціями, висхідними і низхідними кварто-квінтовими стрибками.
Інтонаційні труднощі пов’язані: з гострим підтягуванням вгору високого першого, другого, третього, четвертого підвищеного, п’ятого, шостого і сьомого ступенів «D dur»; з підтягуванням вниз першого, другого, четвертого і шостого ступенів «D dur»; з гострим підтягуванням вгору високого першого, другого, четвертого, п’ятого і шостого підвищеного ступенів «h moll»; з підтягуванням вниз першого, третього, четвертого, п’ятого, шостого і сьомого натуральних ступенів «h moll»; з гострим підтягуванням вгору високого першого, другого і п’ятого ступенів «fis moll»; з підтягуванням вниз першого, третього, шостого і сьомого ступенів натурального «fis moll»; з висхідними і низхідними кварто-квінтовими стрибками тощо.
Поряд із цим, студенти повинні володіти вмінням співати у високій співацькій позиції і чути внутрішнім слухом гармонічні ладотональні тяжіння, протиставлення і відхилення, вибудовувати унісони і філірувати ікти фраз як смислові опорні інтонаційні точки.
Динаміка і темп взаємопов’язані під час виконання вказаної хорової партії та підпорядковуються стилістиці і розвитку драматургії a cappella як ліричної пісні. Різнобарвне звучання, що характеризується градаціями від подвійного piano до forte легко поєднати з темпом Andantino.