- •Поняття і предмет науки цивільного права Наука цивільного права (цивілістика) є вченням про цивільне право як галузь права, об'єднане в систему понять, категорій, думок, концепцій, теорій
- •Функції та завдання науки цивільного права на сучасному рівні
- •Методи дослідження цивільно-правових інститутів
- •Взаємодія науки цивільного права з іншими галузями юридичної науки
- •Наукові персоналії. Українська радянська цивілістична школа. Сучасні тенденції розвитку розвитку цивільно-правової науки в Україні.
- •Дореволюційна цивілістика
- •Сучасні тенденції розвитку цивільно-правової науки в Україні.
- •Поняття та види джерел цивільного права
- •Співвідношення цивільного пава і цивільного законодавства. Система цивільного законодавства.
- •Акти цивільного законодавства та договір
- •Роль звичаїв ділового обороту в регулюванні цивільних правовідносин
- •Дія цивільного законодавства в часі. Зворотна сила цивільного закону. Дія цивільного законодавства у просторі та по колу осіб
- •Дія цивільного законодавства у просторі і за колом осіб
- •Зворотна дія цивільного закону
- •Переживаюча дія цивільного закону
- •Тлумачення цивільно-правових норм. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •Тлумачення цивільно-правових норм
- •Застосування цивільного законодавства за аналогією.
- •Взаємозв’язок і диференціація цивільного та господарського законодавства
- •Цивільне право як приватне право. Тлумачення приватного та цивільного права єспл. Поняття і система приватного права
- •Поняття цивільного права як галузі права
- •Місце цивільного права в системі галузей права. Відмежування цивільного права від інших галузей права
- •Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •1. Формування уявлень про предмет цивільного права:
- •2. Формування цивільно-правових понять:
- •3. Оперування цивільно-правовими знаннями, уміннями й поняттями в практичній діяльності:
Функції та завдання науки цивільного права на сучасному рівні
Перед цивілістикою, як і правознавством загалом, стоять три головні завдання: встановлення, пояснення та оцінка норм права. Перші два завдання мають теоретичний характер, досліджують те, що є в реальності, третє завдання носить практичний характер, тому що визначає те, що повинно бути78.
Завдання, які ставить собі наука, визначають методи, прийняті в юридичних науках. Завдання встановлення норм права обслуговується догматичним методом, завданню пояснення слугують методи історичний і соціологічний, нарешті, оцінка норм досягається за допомогою критичного методу.
Завданнями цивілістики виступають структуровані на певні групи цілі, які досягаються засобами науки цивільного права.
В сучасних умовах основні завдання цивілістики можуть бути зведені перш за все до опису досліджуваних цивільно-правових інститутів і конструкцій, виявлення в них загальних і особливих рис, встановлення формально-логічних зв'язків і співвідношення між досліджуваними правовими явищами.
Важливим призначенням цивілістики є пізнання закономірностей розвитку приватно-правових явищ, визначення місця і ролі приватного права та приватно-правових відносин у системі права і законодавства України. Одне із завдань науки цивільного права полягає в розробці критеріїв структуризації приватного права як комплексної сфери права і визначення його складу. Важливим є завдання уточнення формальних і матеріальних критеріїв приватного права, пов'язаних, відповідно, зі способом регулювання і змістом правовідносин, які регулюються.
До завдань цивілістики відноситься науково-методична класифікація (групування) предметів і явищ, які вивчаються, спрямована на приведення досліджуваних елементів в систему, тобто виявлення існуючих між ними (або встановлення нових) зв'язків, завдяки яким створювана з елементів єдність набуває якісно нових властивостей, здатності виконувати нові функції.
Цивілістика покликана забезпечити найповніше врахування приватних інтересів як основи конкретних приватних правовідносин, спрямованих на задоволення різноманітних потреб індивідів. Для цивілістики важливу роль відіграє завдання визначення меж взаємодії приватного та публічного інтересів та вироблення можливих шляхів та ефективних механізмів їх узгодження у процесі побудови громадянського суспільства в Україні.
Традиційно важливе завдання науки цивільного права полягає в з'ясуванні ролі приватно-правових відносин у становленні та розвитку громадянського суспільства, а також визначенні цілей і вдосконаленні механізмів приватно-правового регулювання, наукове забезпеченні ефективного впливу приватного права на розвиток суспільства.
Системність впливу цивілістики неможлива без оцінки досліджуваних елементів і системи в цілому на предмет адекватності їх умовам функціонування, доцільності та ефективності.
Прогностична функція цивілістика реалізується в процесі вироблення пропозицій і прогнозів розвитку і застосування відповідних інститутів і конструкцій.
Залежно від завдання, яке той чи інший вчений вважає для себе центральним, а також предмета наукової уваги вирізняються кілька напрямів вивчення цивільного права (предметом вивчення яких може бути як вітчизняне, так і іноземне право): історичний - вирішує завдання науки на історичному матеріалі; догматичний - застосовує методи цивілістики до сучасного матеріалу позитивного права; політико-правовий - вирішує прогностичні завдання, які ставлять метою показати, яким право повинно бути, і пояснити, чому це так.
У сучасних умовах спостерігається тенденція до перенесення центру тяжіння вивчення на суб'єктивні приватні права, процеси їх здійснення і захисту. Подібні процеси притаманні і цивілістичній науці, яка рухається від переважного вивчення норм (права в об'єктивному значенні) до пріоритетного вивчення суб'єктивних приватних прав. Норми при цьому розглядаються лише як спосіб встановлення змісту цих прав, підстави їх виникнення і припинення.
до основних функцій належать: а) онтологічна; б) пізнавально-навчальна´, в) евристична, г) методологічна, д) виховна, е) прикладна, є) прогностична.
Онтологічна функція (від «онтологія» - вчення про буття, в якому вивчаються загальні основи, принципи буття, його структура і закономірності) простежується у розміщених відповідях на загальні питання цивільно-правової галузі (наприклад, про її предмет, генезис і розвиток, місце у системі права України, основні засади цивільно-правового регулювання відносин, основні галузеві поняття, наукові теорії і концепції стосовно цивільно-правових явищ тощо).
Пізнавально-навчальна функція близька до гносеологічної. Вона спрямована на вивчення цивільного права як науки, а тому має основоположне значення для вивчення цивільно-правових явищ.
Евристична функція (від грец.: heureka - «еврика», яке означає певне відкриття, виникнення нової ідеї) дослідження та вставлення певних нових явищ, процесів, закономірностей, вироблення нових поглядів.
Методологічна функція. Наука є передумовою і засобом вивчення цивільного права як фундаментальної правової дисципліни. На ній ґрунтується теоретична і логічна цілісність знань цивільного права в усіх його аспектах, у тому числі як права приватного: категорії, принципи, висновки, ідеї котрого мають значення основоположних для вивчення інших приватно-правових галузей (морського, житлового, сімейного, міжнародного приватного права тощо), а також для порівняльного аналізу публічно-правових галузей.
Прикладна функція випливає з того, що за своїм призначенням вона (наука) покликана надати певну кількість знань у комплексі з навичками та вмінням застосовувати останні.
Прогностична функція. На підставі вивчення закономірностей розвитку цивільного права, результатів наукових досліджень і актуальних проблем, які цивілістичною наукою досліджуються можливо робити висновки стосовно цивільно-правових явищ, якими вони повинні бути у перспективі розвитку.