практикум 3 семестр
.pdf
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
100 |
|
|
Емалеві призми мають вигляд пучка тонких філаментів (мал. 1.7.4), що містять специфічні білки — енамеліни й амелогеніни. На поперечному шліфі емалеві призми виглядають як овали, багатокутники або арки, а на повздовжньому — як веретена у вигляді літери S. Діаметр призми складає 3-5 мкм, а довжина дещо перевищує товщину емалі завдяки S-подібному згинанню призми. Товщину емалі та напрямок довгої осі призм необхідно враховувати практичному лікарю під час препарування емалі зуба.
Тонкофібрилярна органічна сітка білків-глікопротеїнів, що є основою емалевої призми, звапнована щільно упакованими кристалами гідроксиапатитів у вигляді тоненьких голок. Товщина кристалів складає 25-40 нм, ширина — 40-90 нм, довжина — 100-1000 нм. У центральній частині вони щільно розташовані, їх довга вісь співпадає з довгою віссю призми, тоді як ближче до периферії призми щільність розташування кристалів зменшується (мал. 1.7.7). Між кристалами є вузькі отвори — мікропори, які заповнює вільна вода. Кожна емалева призма оточена менш звапнованими піхвою і міжпризмовою речовиною. Остання, як і емалеві призми, містить кристали гідроксиапатитів, що розташовані під прямим кутом до емалевої призми, а також має пори для двобічної дифузії води, іонів і амінокислот. Наявність пор в міжпризматичній речовині і мікропор в емалевих призмах визначають шляхи трофіки емалі і локалізацію ушкодження емалі під впливом розчинюючих чинників. На межі з дентином і на вільній поверхні емалі розташована безпризмова емаль, що складається з дрібних і великих пластинчастих кристалів гідроксиапатитів, розташованих перпендикулярно до поверхні емалі.
Розбираючи мікроскопічні ознаки призмової емалі зверніть увагу на її тинкторіальні властивості: поперечну посмугованість призм, що віддзеркалює добову періодичність звапнування емалі, лінії Ретціуса й смуги Гунтера-Шрегера, а також на наявність спеціальних структур — веретен, пучків і пластинок (мал. 1.7.2, 1.7.3, 1.7.5).
Смуги Гунтера-Шрегера мають вигляд широких світлих (паразони) та темних (діазони) зон, щорівномірночергуються й розташовані перпендикулярно доемалево-дентинної межі. Світлі смуги являють собою поздовжні зрізи S-подібно звивистих пучків емалевих призм, а темні смуги — поперечні зрізи.
Жовтувато-коричневі тонкі лінії Ретціуса, які відходять від дентинно-емалевої межі під гострим кутом, огинають коронку зуба, є ділянками з меншим ступенем мінералізації й відображують тижневу періодичність утворення емалі.
Емалеві пучки і пластинки являють собою недостатньо звапновані ділянки різних розмірів. Емалеві пучки відходять від емалево-дентинної межі та мають довжину 1/5-1/3 товщини емалі, тоді як емалеві пластинки тягнуться до поверхні тканини. Емалеві веретена найменші за розмірами, мають вигляд булавоподібних структур емалі, розташованих на емалево-дентинній межі, що відрізняються зниженою мінералізацією. Їх утворюють замуровані в емаль відростки дентинобластів або залишки неактивних енамелобластів.
Нарешті, зверніть увагу на те, що для емалі не характерна гладка поверхня, оскільки вонамаєциркулярнорозташованівалики(перикиматії), міжними— жолобки, щовідповідають виходу ліній Ретціуса, а у жолобках — ямки, відповідно відросткам Томса енамелобластів, а такожотвірдіаметромдо2 мкмтамікротріщинишириноюдокількохмікрометрів(мал. 1.7.6).
Поверхня емалі вкрита тонкою кутикулою, що складається з двох шарів: первинної кутикули, товщиною 0,5-1,5 мкм (гомогенний шар глікопротеїнів), і вторинної кутикули (біля 10 мкм) — редукованого епітелію емалевого органа.
Крім того, емаль вкривається пелікулою — шаром преципітатів з білків і глікопротеїнів слини. Упелікуліскладаютьсяумовидлярозмноженняіжиттєдіяльностібактерій, зпродуктів метаболізму яких утворюються зубні бляшки. Зубна бляшка з часом вапнується і перетворюється на зубний камінь. Мікроорганізми зубної бляшки також виділяють органічні кислоти, що демінералізують емаль і сприяють розвитку карієсу. Зубний камінь порушує зубо-ясенне з’єднання, що може призвести до захворювань пародонту.
Далі переходьте до вивчення будови дентину. З’ясуйте, у першу чергу, що дентин за
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
101 |
|
|
своїми властивостями і морфологією нагадує ретикулофіброзну кісткову тканину, але відрізняєтьсявідостанньоївідсутністюклітинібільшимступенеммінералізації. Еластичність дентину перевищує таку в емалі за рахунок більшого вмісту органічних речовин, тому він перешкоджає розтрісканню більш твердої, але крихкої емалі. Вивчіть хімічний склад, мікроскопічну будову і значення міжклітинної речовини дентину, а також особливості будови дентинних трубочок, з’ясуйте роль дентинобластів пульпи і їх відростків у формуванні архітектоніки тканини.
У дентині органічні речовини складають 20%, вода — 10%, неорганічні речовини —
70%.
Органічний матрикс міжклітинної речовини дентину представлений колагеновими волокнами (колаген I типу) і основною речовиною, що містить протеоглікани. Колагенові волокна у плащовому дентині, що прилягає до емалі, розташовані радіально до дентиноемалевоїмежі, авприпульпарному дентині — тангенціально донеї (мал. 1.7.13). Восновній речовині, на поверхні і всередині колагенових фібрил групуються кристали гідроксиапатиту
увигляді зерен (порівняйте з кристалами емалевих призм). Зливаючись між собою, зерна кристалів утворюють кулеподібні глобули.
Зверніть увагу на те, що у дентині є гіпомінералізовані ділянки: інтерглобулярний дентин, який в межах кореня зуба носить назву зернистого шару Томса (мал. 1.7.14, 1.7.15). Перевищення об’єму інтерглобулярного дентину за фізіологічну норму може бути пов’язане з гіповітамінозом Д, недостатністю кальцитоніну й іншими несприятливими умовами, що діють протягом періоду морфогенезу зуба. На межі з пульпою зуба є шар незвапнованого дентину, який називається предентином. Це зона постійного росту дентину. На межі предентину і дентину визначається погранична лінія або фронт мінералізації. У цій зоні з боку дентину у предентин вдаються глобули мінералізованої міжклітинної речовини.
З’ясуйте, щопідчасмікроскопії вдентинііпредентині визначаються дентинні трубочки (мал. 1.7.9, 1.7.10). Вонипочинаютьсябілямежіпредентинуйпульпи, азакінчуютьсяуділянці дентинно-емалевоїіцементно-дентинноїмежі. Загальнийїхнапрямок— перпендикулярний дентинно-емалевій або цементно-дентинній межі, але за ходом іноді вони S-подібно згинаються. Щільністьрозташуваннятрубочокбільшапоблизупульпиіменшаколодентинноемалевої межі. У плащовому дентині трубочки розгалужуються і анастомозують між собою. У припульпарному дентині від них рівномірно відходять бічні розгалуження, що анастомозують з аналогічними сусідніх трубочок. Стінка дентинних трубочок утворена перитубулярним дентином (товщиною від 44 до 750 нм), відрізняється від міжклітинної речовини інтертубулярного дентину більшим ступенем мінералізації. В патологічних умовах перитубулярний дентин руйнується швидше, внаслідок чого збільшується проникливість дентину.
Упорожнинах дентинних трубочок розташовані відростки дентинобластів, а їх тіла локалізуються в дентинобластичному (периферичному) шарі пульпи зуба, що межує з предентином (мал. 1.7.11, 1.7.12). Подібно дентинним трубочкам відростки сусідніх дентинобластіврозгалужуютьсяіанастомозуютьміжсобою. Окрімвідростківдентинобластів
утрубочках виявляються тонкі колагенові фібрили й нервові волокна, що вважаються еферентними. Простір між відростками дентинобластів, колагеновими фібрилами і стінкою трубочок заповнений дентинною рідиною, що нагадує за своїм складом плазму крові і є транссудатом периферичних капілярів пульпи зуба, завдяки чому дентинні трубочки грають важливу роль у трофіці й обміні речовин у дентині і емалі.
З’ясуйтесутністьіморфологічні ознаки вікових зміндентину — формуванняпрозорого дентинуімертвихшляхів, вторинного, третинного(іррегулярного) дентину, їхфункціональне значення. Протягом життя людини, а також внаслідок дії патологічних чинників посилюється нашарування перитубулярного дентину, за рахунок чого просвіти дентинних трубочок підлягають облітерації. Внаслідок того, що коефіцієнт заломлення світла в речовині таких трубочок однаковий з коефіцієнтом заломлення світла прилеглої міжклітинної речовини, то під час мікроскопії шліфа зуба дентин у відповідних ділянках виглядає прозорим. Прозорий
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
102 |
|
|
дентин починає утворюватися біля ділянки верхівки кореня зуба і потім розповсюджується у напрямку до коронки. Від звичайного дентину він відрізняється меншою проникливістю і низькою чутливістю до подразників.
Стирання емалі, формування каріозних порожнин в зубах приводять до загибелі відростківдентинобластів упевнійділянцідентину. Зруйнованідентиннітрубочки прицьому заповнюються газами і продуктами розпаду відростків. Під час мікроскопії шліфа зуба такі ділянки дентину мають вигляд темних смуг і називаються мертвими шляхами.
Вторинний дентин формується після прорізування зуба і є продовженням первинного. Вінвідрізняєтьсявідпервинногоуповільненнямшвидкостіутворення, зменшеннямкількості дентинних трубочок, їх діаметра, впорядкованості їх розташування і ступеня мінералізації. Постійне його відкладання призводить до зменшення об’єму пульпарної камери зуба.
Третинний(іррегулярний) дентинутворюєтьсяуділянці, відповідніймісцюподразнення тканини. Для нього характерні відсутність або неправильний хід дентинних трубочок, наявність різноманітних включень, нерівномірна мінералізація. Утворення третинного дентину розцінюється як репаративний процес при пошкодженні зуба. Наприкінці зверніть увагу на джерела утворення і класифікацію дентиклей. Таким чином, дентинобласти забезпечують обмін речовин у дентині, постійне утворення дентину в процесі фізіологічної та репаративної регенерації.
Пропонується для самоконтролю виконати завдання:
1. Заповніть таблицю.
Таблиця 1.7.1
Морфофункціональна характеристика твердих тканин коронки зуба
2. Вирішіть тестові завдання з відповідної теми.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ
Об’єкти, що вивчаються:
I.Мікропрепарати для самостійного вивчення:
1. Поздовжнійшліфзуба. Незабарвленийпрепарат. Малеівеликезбільшення(мал. 1.7.1).
II.Демонстраційні препарати:
1.Лінії Ретціуса і смуги Гунтера-Шрегера в емалі зуба. Шліф. Велике збільшення (мал. 1.7.2).
2.Емалеві пластинки, пучки і веретена в емалі моляра. Поперечний шліф коронки зуба. Велике збільшення (мал. 1.7.3).
3.Дентинні канальці в припульпарній зоні дентину. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Велике збільшення (мал. 1.7.9).
III.Електронні мікрофотографії:
1.Поперечний зріз емалі зуба. Мал. 1.7.7.
|
|
|
|
|
|
|
Назва |
Локалізація |
Хімічний |
Гістологічна |
Фізичні |
Функціональне |
Здатність до |
тканини |
|
склад |
будова |
властивості |
значення |
регенерації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Емаль |
|
|
|
|
|
|
Дентин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IV. Малюнки, таблиці, схеми:
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
103 |
|
|
1.Схема будови зуба. Мал. 1.7.1.
2.Лінії Ретціуса і смуги Гунтера-Шрегера в емалі зуба. Мал. 1.7.2, А.
3.Схема будови поверхні емалі зуба. Мал. 1.7.6.
4.Схема ультраструктурної будови емалі зуба. Мал. 1.7.7, А.
5.Схема процесів вапнування припульпарного дентину. Мал. 1.7.11.
6.Схема будови дентину і дентинної трубочки. Мал. 1.7.12.
7.Схема розташування волокон і дентинних канальців. Мал. 1.7.13.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
|
|
104 |
||
|
|
|
|
|
|
|
КАРТА ЗАВДАНЬ ТА ОРІЄНТУВАЛЬНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ |
||||
|
|
|
|
|
|
|
Завдання |
Об’єкт |
Програма діяльності |
Можливі орієнтири |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
1. |
Вивчіть |
Препарат: поздовжній |
Макроскопічно визнач- |
|
|
|
загальний план |
шліф зуба людини. |
те в препараті: |
1 — розширена |
|
|
будови зуба, |
Незабарвлений |
1) |
коронку; |
|
|
локалізацію і |
препарат. |
|
|
частина зуба |
|
мікроскопічну |
|
|
|
характерної |
|
будову твердих |
|
|
|
конусоподібної форми |
|
|
|
|
чи форми прямокут- |
|
|
тканин зуба: |
|
|
|
|
|
|
|
|
ника; |
|
|
емалі, дентину. |
|
2) |
шийку; |
|
|
|
2 — звужена ділянка |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3) |
корінь зуба; |
нижче коронки зуба; |
|
|
|
3 — вузька видовжена |
||
|
|
|
4) |
пульпарну камеру; |
частина зуба; |
|
|
|
4 — порожнина |
||
|
|
|
|
|
всередині коронки |
|
|
|
5) |
кореневий канал; |
зуба; |
|
|
|
|
|
5 — вузький канал у |
|
|
|
6) |
емалево-дентинну |
корені зуба; |
|
|
|
|
межу. |
6 — фестончата темна |
|
|
|
|
смужка між твердими |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На малому збільшенні |
тканинами коронки |
|
|
|
|
зуба; |
||
|
|
|
мікроскопа вивчіть і |
|
|
|
|
|
замалюйте: |
|
|
|
|
|
7) |
емаль; |
7 — тканина, що |
|
|
|
8) |
смуги Гунтера- |
вкриває коронку зуба; |
|
|
|
8 — темні та світлі |
||
|
|
|
|
Шрегера; |
широкі смуги, що |
|
|
|
|
|
чергуються, |
|
|
|
|
|
розташовані пер- |
|
|
|
|
|
пендикулярно до |
|
|
|
9) |
лінії Ретціуса; |
емалево-дентинної |
|
|
|
межі; |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 — тонкі жовто-корич- |
|
|
|
|
|
неві лінії, що відходять |
|
|
|
|
|
під гострим кутом від |
|
|
|
10) дентин; |
емалево-дентинної |
|
|
|
|
межі; |
||
|
|
|
|
|
10 — посмугована |
|
|
|
|
|
тканина, що складає |
|
|
|
|
|
основу коронки, шийки |
|
|
|
11) зернистий шар |
та кореня зуба; |
|
|
|
|
|
Томса. |
11 — периферійна |
|
|
|
|
смужка дентину з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
темними гранулами |
|
|
|
|
|
вздовж дентинно- |
|
|
|
|
|
цементної межі. |
|
|
|
|
|
Порівняйте з мал. 1.7.1. |
2. |
Вивчіть будову |
Демонстраційний |
Знайдіть: |
Див. підписи під |
|
|
емалі. |
препарат: шліф зуба. |
1) |
смуги Гунтера- |
|
|
малюнками. |
||||
|
|
Мал. 1.7.2-1.7.5. |
|
Шрегера; |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
2) |
лінії Ретціуса; |
|
|
|
|
3) |
емалеві пучки; |
|
|
|
|
4) |
емалеві пластинки; |
|
|
|
|
5) |
емалеві веретена; |
|
|
|
|
5) |
емалеві призми. |
|
|
|
|
|
|
|
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
|
|
105 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
3 |
4 |
|
|
|
|
|
3. Вивчіть будову |
Препарат: поздовжній |
На малому збільшенні |
|
|
дентину зуба. |
шліф зуба людини. |
мікроскопа знайдіть |
|
|
|
Незабарвлений |
дентин, на великому |
|
|
|
препарат. Мал. 1.7.8- |
збільшенні визначте і |
|
|
|
1.7.10. |
замалюйте: |
|
|
|
|
1) |
дентинні трубочки; |
1 — тонкі темні ка- |
|
|
|
|
нальці, що радіально |
|
|
|
|
пронизують дентин; |
|
|
2) |
інтертубулярний |
2 — речовина між |
|
|
|
дентин; |
канальцями; |
|
|
3) |
мертві шляхи. |
3 — смуги з дентинних |
|
|
|
|
канальців чорного |
|
|
|
|
кольору. |
|
|
|
|
|
3. Вивчіть |
Демонстраційний |
На малому збільшенні |
1 — інтенсивно |
|
особливості |
препарат: |
мікроскопа визначте: |
забарвлена тканина |
|
дентинних |
декальцинований зуб. |
1) |
припульпарну зону |
коронки, шийки та |
канальців в |
Забарвлення: |
|
дентину; |
кореня зуба з |
різних частинах |
гематоксиліном та |
|
|
дентинними |
зуба. |
еозином. |
|
|
трубочками і |
|
|
|
|
звапнованими |
|
|
|
|
глобулами кристалів |
|
|
|
|
(3) базофільного |
|
|
|
|
кольору; |
|
|
2) |
предентин; |
2 — слабко |
|
|
3) |
звапновані глобули |
забарвлений |
|
|
|
дентину; |
оксифільний внут- |
|
|
|
|
рішній шар дентину, |
|
|
4) |
дентинні канальці; |
що межує з пульпою; |
|
|
|
|
4 — паралельно |
|
|
5) |
пульпа зуба; |
розташовані тонкі |
|
|
|
|
трубочки; |
|
|
|
|
5 — оксифільна |
|
|
6) |
термінальні |
тканина, багата на |
|
|
|
розгалуження |
поліморфні клітини і |
|
|
|
дентинних |
судини; |
|
|
|
канальців; |
6-9 — див. підписи під |
|
|
7) |
бічні розгалуження |
малюнками 1.7.9- |
|
|
|
дентинних |
1.7.15. |
|
|
|
канальців; |
|
|
|
8) |
інтертубулярний |
|
|
|
|
дентин; |
|
|
|
9) |
зернистий шар |
|
|
|
|
Томса. |
|
4. Визначте |
Схема будови |
Знайдіть: |
Див. підписи під |
|
особливості |
поверхні емалі. Мал. |
1) |
емаль; |
малюнком. |
рельєфу емалі |
1.7.6. |
2) |
дентин; |
|
коронки зуба. |
|
3) |
пульпу; |
|
|
|
4) |
лінії Ретціуса; |
|
|
|
5) перикиматії. |
|
|
|
|
|
|
|
5. Вивчіть |
Схема процесів |
Знайдіть: |
Див. підписи під |
|
закономірності |
вапнування |
1) |
тіла дентинобластів; |
малюнком. |
мінералізації |
припульпарного |
2) |
відростки дентино- |
|
припульпарного |
дентину. Мал. 1.7.11. |
|
бластів; |
|
|
|
|
|
|
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
|
|
106 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
дентину. |
|
3) |
предентин; |
|
|
|
|
4) |
зону мінералізації; |
|
|
|
|
5) |
глобули; |
|
|
|
|
6) |
перитубулярний |
|
|
|
|
|
дентин; |
|
|
|
|
7) |
інтертубулярний |
|
|
|
|
|
дентин. |
|
|
|
|
|
|
|
6. |
Розгляньте |
Схема будови дентину |
Знайдіть: |
Див. підписи під |
|
|
будову дентину і |
і дентинної трубочки. |
1) |
дентинну трубочку; |
малюнком. |
|
дентинних |
Мал. 1.7.12. |
2) |
відросток дентино- |
|
|
трубочок. |
|
|
бласта; |
|
|
|
|
3) |
перитубулярний |
|
|
|
|
|
дентин; |
|
|
|
|
4) |
інтертубулярний |
|
|
|
|
|
дентин; |
|
|
|
|
5) |
пограничну пластин- |
|
|
|
|
|
ку; |
|
|
|
|
6) |
периодонтоблас- |
|
|
|
|
|
тичний простір; |
|
|
|
|
7) |
колагенові фібрили; |
|
|
|
|
8) |
нервове волокно. |
|
|
|
|
|
|
|
7. |
Визначте |
Схема розташування |
Знайдіть: |
Див. підписи під |
|
|
особливості |
волокон і дентинних |
1) |
дентинні канальці; |
малюнком. |
|
гістоархітекто- |
канальців. Мал. 1.7.13. |
2) |
радіальні волокна |
|
|
ніки дентину. |
|
|
Корфа; |
|
|
|
|
3) |
тангенціальні волок- |
|
|
|
|
|
на Ебнера; |
|
|
|
|
4) |
плащовий дентин; |
|
|
|
|
5) |
припульпарний |
|
|
|
|
|
дентин. |
|
|
|
|
|
|
|
8. |
Вивчіть субмікро- |
Електронна |
Визначте на електрон- |
Див. підписи під |
|
|
скопічну будову |
мікрофотографія: |
ній мікрофотографії: |
малюнком. |
|
|
емалі. |
поперечний зріз емалі |
1) |
емалеві призми; |
|
|
|
зуба. Мал. 1.7.7. |
2) |
голівку призми; |
|
|
|
|
3) |
хвіст призми; |
|
|
|
|
4) |
кристали гідрокси- |
|
|
|
|
|
апатиту. |
|
|
|
|
|
|
|
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
107 |
|
|
1
2
3
9
8
7
6
4
10
11
5
12
7
10
4
Б
А
Мал. 1.7.1. Поздовжній шліф зуба. Гістологічний препарат. А — зб. 5; Б — зб. 10.
1 — коронка; 2 — шийка; 3 — корінь зуба; 4 — пульпарна камера; 5 — канал кореня зуба; 6 — емалево-дентинна межа; 7 — емаль; 8 — смуги Гунтера-Шрегера; 9 — лінії Ретціуса; 10 — дентин; 11 — зернистийшарТомса; 12 — цемент.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
108 |
|
|
А
2
2
1 |
1 |
|
|
3 |
Б |
В |
Мал. 1.7.2. Лінії Ретціуса і смуги Гунтера-Шрегера в емалі зуба. А — схема; Б — шліф,
зб. 20; В — шліф, зб. 56.
1 — емаль; 2 — лініїРетціуса; 3 — смугиГунтера-Шрегера.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
109 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
4 |
||
4 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
||
А |
Б |
|||||
|
||||||
Мал. 1.7.3. Емалеві пластинки, пучки і веретена в емалі моляра. Поперечний шліф коронки зуба: А — зб. 100; Б — зб. 400.
1 — емалевапластинка; 2 — емалевіпучки; 3 — емалевіверетена; 4 — дентинно-емалевамежа.
А |
Б |
Мал. 1.7.4. Емалеві призми. А — поперечний зріз емалевих призм; Б — повздовжній зріз емалевих призм. Гістологічний препарат, зб. 200.
Мал. 1.7.5. Поперечна посмугованість емалевих призм. Шліф зуба. Зб. 200.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»