практикум 3 семестр

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	80

Мал. 1.5.5. Розвиток зуба, диференціація зубного зачатка молочного зуба. Гістологічний препарат. Зб. 200.

	1	— епітелій ясен; 2 — мезенхіма;							7
	3 — зубнапластинка; 4 — емалевийорган;								10
	5 — зубний сосочок; 6 — зубний мішечок;
	7 — зовнішніемалевіклітини; 8 — пульпа								8
	емалевогооргана; 9 — внутрішніемалеві
									9
	к	л	і	т	и	н	и	;

10 — проміжнийшаремалевогооргана.

2												8
6												9
7												10
3												11
												12
												13

Б

6

10

3

13

5

А

1

2

3

4

5

6

1

2 Мал. 1.5.6. Розвиток зуба, гістогенез дентина і емалі. Гістологічний препарат.

А — зб. 56; Б — зб. 600.

1 — епітелійясен;

2 — мезенхіма;

3 — емалевийорган;

44 — коронка;

5 — кісткові трабекули зубної альвеоли;

6 — зовнішніемалевіклітини;

7 — залишки пульпи емалевого органа;

8 — шаренамелобластів;

9 — шаремалі;

10 — шардентину;

11 — предентин;

12 — дентинобласти;

13 — зубний сосочок з кровоноснимисудинами, що розвиваються.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	81

1	2	2
		5	3

7 6 4

Мал. 1.5.7. Процес диференціації дентинобласта.

1 — мезенхімна клітина; 2 — предентинобласт; 3 — дентинобласт; 4 — тіло; 5 — відросток; 6 — предентин; 7 — плащовийіприпульпарнийдентин.

	5
		6
	6		5

Б

4

2

3

2

1

1

А

В

Мал. 1.5.8. Схема ультрамікроскопічної будови секреторно-активного дентинобласта. А

—загальний вигляд; Б — відросток, зб. 65 000; В — тіло, електронні мікрофотографії,

зб. 30 000.

1 — ядро; 2 — гранулярнаендоплазматичнасітка; 3 — комплекс Гольджі; 4 — секреторніпухирці; 5

—розгалуженнявідросткадентинобласта; 6 — колагеновіфібрили.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА				82
	2			8
Мал. 1.5.9. Стадії дентино-	3
генезу.		5
а — початкова стадія утво-
	4
рення плащового дентину;		1		9
б — завершення утворення
плащового і початок форму-	а
вання припульпарного ден-		б
тину; в — утворення при-			7
пульпарного дентину.
1 — дентинобласти; 2 — товстіколагеновіволокна; 3 — основнаречовина;				1
4 — міжклітинний простір; 5 — тонкі колагенові волокна; 6 —
міжклітинні контакти; 7 — перитубулярний дентин; 8 — плащовий			6	в
дентин; 9 — припульпарнийдентин.

Мал. 1.5.10. Схема арочної конфігурації емалевих призм.

1 — голівка емалевої призми; 2 — хвостик емалевої призми; I, II, III, IV — енамелобласти, щоберутьучастьуформуванніемалевої призми.

	1		I		I I I
	2	I I
			I V			7
						6
						5
						4
						2
						3
	Мал. 1.5.11. Схема ультрамікроскопічної
	будови секреторно-активних енамелобластів.
	1 — ядро; 2 — гранулярнаендоплазматичнасітка; 3					1
	— комплекс Гольджі; 4 — секреторні гранули; 5 —
	міжклетинний				контакт;
	6 — відростокТомса; 7 — емаль.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	83

В							6
								4
3		3
2									6

5

4

1

2

АБ

Г

Мал. 1.5.12. Амелогенез. Утворення безпризмової (первинної) емалі (А); початок формування призмової емалі (Б — фронтальний зріз, В — горизонтальний зріз); Г — активне утворення призмової емалі.

1 — енамелобласт; 2 — клітинипроміжногошаруемалевогооргана; 3 — безпризмоваемаль; 4 — відросток Томса; 5 — емалева призма; 6 — призмаова емаль: 7 — міжпризмова речовина.

I

I I

			I I I	4
4	3	6
		5		7
2	8
				8

1

Мал. 1.5.13. Структурі зміни в енамелобластах під час секреції і визрівання емалі.

I — секреторно-активніенамелобластипершоготипу; II — енамелобластидругоготипув періоддозріванняемалі; III — перетворенняенамелобластівнаклітинивторинноїкутикули

емалі;		1	—	емалева	призма;	2	—	відросток	Томса;
3	—	посмугований		край енамелобласта; 4 —				міжклітинний	контакт;
5	— гладка апікальна поверхня енамелобласта; 6 — транспортні пухирці;

7 — первиннакутикулаемалі; 8 — емаль.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

НАЗАД

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ

Додаток 1.5.1

«ДО

РОЗВИТОК ЗУБА

»ЗМІСТУ

ЕМБРІОНАЛЬНІ

Ектодерма

ДЖЕРЕЛА

Мезенхіма слизової

РОЗВИТКУ

оболонки ротової порожнини

Багатошаровий епітелій слизової оболонки ротової порожнини

ПЕРІОД ЗАКЛАДКИ

Зубна пластинка

І УТВОРЕННЯ

ЗУБНИХ ЗАЧАТКІВ

Емалевий орган

Зубний сосочок

Зубний мішечок

ПЕРІОД

Внутрішні

Проміж-

Пульпа

Зовнішні

Дентинобласти

Фібробласти

Цементобласти

Фібро-

ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ

емалеві

ний шар

емалево-

емалеві

бласти

ЗУБНИХ

клітини

го органа

клітини

ЗАЧАТКІВ

Енамелобласти

Предентин

Волокниста сполуч-

на тканина

Безпризмова емаль

Призмова емаль

Дентин

Дентин

коронки

кореня

Пульпа

Пульпа

Цемент

коронки

кореня

ДО

Емалеві

Міжприз-

«

призми

менна

ЗМІСТУ

ТКАНИНИ Й

речовина

Безклі-

Клітин-

Кутикула емалі

ЧАСТИНИ ЗУБА

тинний

ний

»ГЛАВИ

Емаль коронки

Підтримуючий апарат

48 ПОРОЖНИНА РОТОВА .1 Глава

»ЗМІСТУ« ДО НАЗАД

»ГЛАВИ ЗМІСТУ« ДО

ВИД

ГІСТОГЕНЕЗУ

ПОЧАТОК

ПЕРІОДУ

РОЗВИТКУ

КЛІТИНИ, ЩО УТВОРЮЮТЬ ТКАНИНУ

ФАЗИ

РОЗВИТКУ

Додаток 1.5.2

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ

РОЗВИТОК ЗУБІВ – ПЕРІОД ГІСТОГЕНЕЗУ

Дентиногенез				Амелогенез

Кінець 4-го місяця			5-й місяць
ембріогенезу			ембріогенезу

Мезенхімні клітини зубного сосочка

Внутрішній емалевий

Зовнішній емалевий епітелій,

епітелій

пульпа емалевого органа,

проміжний шар емалевого

Преодонтобласти

органа

Преенамелобласти

Одонтобласти

Енамелобласти

Утворення органічного

Мінералізація

матриксу (волокна, основ-

на речовина) – предентин

Дентин

Секреція

Визріван-

та пер-

ня (вто-

ринна

винна

Остаточне

Вторинна

мінералі-

мінералі-

визрівання

кутикула

Плащовий

Навколопульпарний

Інтертубуляр-

зація

зація)

(третинна

емалі

ний дентин

мінералізація)

58 ПОРОЖНИНА РОТОВА .1 Глава

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	86

1.6.РОЗВИТОК ЗУБІВ. УТВОРЕННЯ ПУЛЬПИ

ІЦЕМЕНТУ ЗУБІВ.

ФОРМУВАННЯ ПЕРІОДОНТУ. ПРОРІЗУВАННЯ ЗУБІВ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Це заняття є продовженням попереднього і присвячене завершеннюрозвиткумолочногозуба— дозріваннюйоготканин, прорізуваннюмолочнихзубів, закладці, формуванню та прорізуванню постійних зубів, уявленням про зміну зубів.

МЕТА НАВЧАННЯ (загальна). Вміти виявляти сутність гістогенезу пульпи і цементу зуба, механізми утворення періодонту, прорізування молочних і розвитку постійних зубів для визначення можливих порушень, що виникають під час розвитку зуба за умов дії несприятливих чинників оточуючого середовища, а також можливих наслідків цих патологічних змін у зубах.

Для цього необхідно вміти (конкретна мета):

1.Інтерпретувати процес формування пульпи молочних зубів і визначати можливі його порушення.

2.Визначати особливості розвитку кореня молочних зубів і періодонту.

3.Виявляти гістохімічні особливості зачатків зуба (зубного сосочка і зубного мішечка) у період гістогенезу.

4.Пояснювати механізми прорізування молочних зубів, сутність теорій прорізування.

5.Виявляти сутність розвитку постійних зубів та механізми їх прорізування.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОПІДГОТОВКИ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння

ззагальної та спеціальної гістології:

1.Визначати періоди розвитку зуба, сутність періодів закладки й утворення зубних зачатків, диференціації зубних зачатків.

2.Знати закономірності утворення і будову міжклітинної речовини волокнистої сполучної тканини, утворення і будову колагенових волокон, формування міжклітинної речовини

укістковій тканині (утворення органічної основи, мінералізація).

Інформацію, необхідну для формування та корекції початкового рівня знань-вмінь, можна отримати з таких джерел:

1.Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека. — СПб.: Специальная литература, 1996. — С. 165-176.

2.Луцик О.Д., Iванова А.Й., Кабак К.С. Гiстологiя людини.— Львiв: Мир, 1992. — С. 7779, 86-89, 98-100, 266-267.

3.Гистология / Под ред. Афанасьева Ю. И., Юриной Н. А. — М.: Медицина, 1999.— С. 201-203, 212-216, 233-240, 538-541.

Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення наступного матеріалу:

ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Луцик О. Д., Iванова А. Й., Кабак К. С. Гiстологiя людини. — Львiв: Мир, 1992. — С. 226-269.

2.Гистология / Под ред. Афанасьева Ю. И., Юриной Н. А. — М.: Медицина, 1999. — С. 495-501.

3.Дельцова О.І., Чайковський Ю.Б., Геращенко С.Б. Гістологія та ембріогенез органів ротової порожнини. — Івано-Франківськ, 1999. — Ч. 1. — С. 32-37.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	87

1.Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека. — СПб.: Специальная литература, 1996.— С. 176-219.

2.Гистология / Под ред. Улумбекова Е. Г., Челишева Ю. А.— Мир: ГЭОТАР, 1997.— С. 564-566.

3.Гистология, цитология иэмбриология. Атлас/ Подред. Волковой О. В., Елецкого Ю. К.

— М.: Медицина, 1996. — С. 307-311.

4.Тестовыезаданияпочастнойгистологии/ Подред. БариноваЕ. Ф., Чайковского Ю.Б. — Донецк-Киев: Изд-во Донецкого мед. ун-та, 1995. — Т. 1.— С. 233-236.

5.Burkitt H. G., Young B., Heath J. W. Wheater’s Functional Hystology. A text and color atlas. Third edition: Churchill Livingstone, 1993.

6.Junqueira L. C., Carneiro J., Kelley R. O. A Lange medical book. Eight edition: Appleton & Lange, 1995.

7.Ross M. H., Romrell L. J., Kaye G. Histology. A text and atlas. 3rd ed. Baltimore: Williams & Wilkins, 1995.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Розвиток пульпи зуба, можливі порушення гістогенезу пульпи.

2.Розвиток кореня молочних зубів. Утворення цементу.

3.Розвиток періодонту і кісткової альвеоли.

4.Прорізування молочних зубів. Механізми прорізування зубів. Аномалії прорізування молочних зубів.

5.Особливості закладки, розвитку і прорізування постійних зубів. Зміна зубів.

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Післявивченнядентиногенезуйамелогенезупереходьтедовивченняутворенняпульпи (додаток 1.6.1). Слід пам’ятати, що першою диференціюється пульпа коронки зуба, оскільки вона визначає швидкість і перебіг гістогенезу дентину і пов’язаного з ним амелогенезу. Згадайте, що кровоносні судини вростають в зубний сосочок раніше за диференціацію дентинобластів, а нервові елементи надходять до органу вже після початку дентиногенезу. Останнійпроцеснаверхівцісосочкавипереджаєдиференціаціюклітинпериферичногошару

вдентинобласти, продукти секреторної діяльності яких приймають участь в утворенні дентину. У центральних ділянках зубного сосочка мезенхіма перетворюється на пухку волокнисту сполучну тканину. Більшість мезенхімних клітин диференціюються на активні фібробласти, що секретують компоненти міжклітинної речовини — колаген I і III типів з кількісною перевагою першого. Формування пучків колагенових волокон в тканині пульпи є поступовим процесом: спочатку збираються колагенові фібрили без певної орієнтації, потім фібрили набувають паралельного напрямку і з’єднуються у колагенові пучки. Вміст глікозаміногліканів у міжклітинній речовині зменшується протягом визрівання пульпи. Вростанням кровоносних судин у пульпу не закінчується процес її васкуляризації, оскільки

вподальшому від центрально розташованих великих за діаметром артеріол і венул розгалужуютьсячисленнікапіляри. Останнівпериферичнійзоніпульпиформуютькапілярну сітку, до складу якої входять капіляри соматичного й фенестрованого типів. Відповідно з активним ангіогенезом в пульпі відбувається й невротизація — ріст, розгалуження і формування сітки нервових волокон.

Формуваннякоренязубапочинаєтьсязмоментупрорізуваннязубаіполягаєвутворенні дентину кореня, цементу й пульпи кореня. Дентин кореня молочного зуба утворюється на поверхні пульпи пізніше (після народження, незадовго до прорізування зуба, в 1,5-4 роки), аналогічнодентинукоронки, вмірувростаннякореневоїпіхвитавидовженнязубногососочка. Важливиміндукторомцьогопроцесуєклітинивнутрішньогошаругертвіговськоїпіхви. Дентин кореня відрізняється від коронкового дентину за хімічним складом органічних компонентів, відсутністю чіткої орієнтації колагенових волокон, меншим ступенем мінералізації.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	88

Процеси новоутворення цементу кореня зуба тісно пов’язані з дентиногенезом в цій частині зуба, що реалізується за рахунок індукційних впливів дентину кореня зуба (мал. 1.6.1, 1.6.2). Внаслідок цього процесу коренева епітеліальна піхва розпадається, а клітини зубногомішечкаотримуютьможливість контактувати здентиномкореняідиференціюються

уцементобласти. Етапи цементогенезу схожі з етапами утворення дентину й кісткової тканини: формування органічної матриці, а пізніше — її мінералізація. Проте цементогенез має і свої особливості. Органічна матриця цементу — цементоїд, відкладається на поверхні особливоговисокомінералізованогошаруХоупвелла-Сміта, щовкриваєдентинкореня. Крім того, цементоїд оточує колагенові волокна періодонту, що спрямовані до поверхні дентину кореня. Такі міжтканинні взаємовідношення забезпечують міцне з’єднання твердих тканин кореня зуба між собою і з періодонтом, який формується. Другий етап — мінералізація цементоїда відбувається за рахунок відкладання кристалів гідроксиапатитів на колагенових волокнах за допомогою матричних пухирців. Першим утворюється цемент, що межує з коронкоюзуба. Цементоцити, щосекретувалийогокомпоненти, відсуваютьсянапериферію новоутвореного цементоїда, а за рахунок швидкого переміщення (прорізування) зуба вони зміщуютьсявниздоверхівкикореня; томувційділянціцементунемаєклітин— безклітинний цемент. Вмірузменшенняшвидкостіпереміщеннязубаізакінченняформуванняйогокореня, цементобласти накопичуються в ділянці верхівки кореня, замуровуються у міжклітинну речовину, апісляїїмінералізаціїперетворюютьсянацементоцити. Такутворюєтьсяклітинний цемент. За будовою він нагадує ретикулофіброзну кісткову тканину за винятком того, що в ньому відсутні кровоносні судини. У порівнянні з іншими твердими тканинами зуба (емаль, дентин) цемент має менший ступінь мінералізації, а крім власних (внутрішніх) колагенових волоконщейзовнішніволокна, щопоходятьзперіодонту(шарпєєвськіволокна). Пам’ятайте, що розвиток кореня відбувається в постембріональному онтогенезі під час прорізування зубів.

Крім розвитку кореня зуба в цей час відбуваються процеси формування періодонту, альвеолярної кістки і ясен, оскільки всі ці структури утворюють пародонт — підтримуючий апарат зуба, без якого неможливе його прорізування.

Згадайте, щоджереломрозвиткуперіодонтуємезенхімазубногомішечка, якапочинає диференціюватися одразу після початку формування кореня зуба. Мезенхімні клітини перетворюютьсянасекреторноактивніфібробласти, якіпродукуютькомпонентиміжклітинної речовини за сценарієм, схожим на формування волокнистої сполучної тканини. Зверніть увагу на характерне розташування фібробластів — під кутом до поверхні кореня зуба, що визначає напрямок пучків новоутворених колагенових волокон. Визначте два джерела фібрилогенезу— цементіальвеолярнакістка, відмінившвидкостіростуібудовіколагенових волокон, що виходять з різних джерел, а також особливості їх з’єднання (мал. 1.6.4, 1.6.5).

Зазначте, що в період формування кореня зуба відбуваються найдинамічніші процеси в альвеолярній кістці, яка повинна сформувати конгруентну зубну альвеолу для кожного зуба, що утворюється. Така умова складається за рахунок відповідних процесів остеорезорбції й остеосинтезу (див. розвиток кістки, Практикум з цитології, ембріології та загальної гістології).

Наприкінці вивчення розвитку молочних зубів підсумуйте отримані знання, адже саме ціпроцесизабезпечуютьнормальнийперебігпрорізуваннязубів. Прорізуваннязубаполягає

увертикальному переміщенні в товщі щелепи до повного виходу його коронки у порожнину рота. Щодо механізмів прорізування існує декілька теорій: 1) росту кореня; 2) підвищення гідростатичного тиску; 3) перебудови кісткової тканини стінки альвеоли; 4) тяги пучків колагенових волокон періодонту. Численність теорій прорізування свідчить про відсутність на цей час єдиної теорії, але не виключає участі всіх перерахованих механізмів в цьому процесі, крім того у Вас є можливість стати автором універсальної теорії прорізування зубів.

Під час пересування зуба в щелепі відбувається перебудова тканин, що розташовані між ним і ротовою порожниною. Так, сполучна тканина над його коронкою здавлюється і редукується — фібробласти закінчують секретувати компоненти міжклітинної речовини і

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	89

перетворюються на фіброкласти, що поглинають та перетравлюють фрагменти сполучної тканини, якізалишилисяпіслядіїлізосомальних ферментівепітеліюкутикулиемалі. Клітини останнього проліферують і зливаються з епітелієм слизової оболонки порожнини рота. Внаслідок дегенеративних змін епітелію над верхівкою коронки формується отвір, через який коронка прорізується у порожнину рота (мал. 1.6.6).

Процеси розвитку тканин ясен підпорядковані загальним закономірностям розвитку органів ротової порожнини, що вивчались в темах 1.1, 1.2. Майте на увазі, що залишки редукованого епітелію емалевого органа в ділянці коронки, що не прорізалася, утворюють первинний епітелій прикріплення, а пізніше заміщується епітелієм ясен, що має назву вторинного епітелію прикріплення (входить до складу зубо-ясенного прикріплення).

Під час прорізування зубів можуть виникнути умови для аномалій — затримка прорізування (ретенція), передчасне чи надмірне прорізування. Наприкінці вивчення матеріалутемиз’ясуйте, щорозвитокіпрорізуванняпостійнихзубіввідбуваєтьсяаналогічно розвитку молочних зубів.

Пропонується для самоконтролю виконати завдання:

1. Заповніть таблицю:

Таблиця 1.6.1

Особливості розвитку пульпи зуба і тканин пародонту

2. Розв’яжіть тестові завдання з відповідної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Об’єкти, що вивчаються:

I.Мікропрепарати для самостійного вивчення:

1.Розвиток кореня зуба. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Велике збільшення

(мал. 1.6.2).

II.Таблиці, малюнки, схеми:

1. Послідовні стадії утворення кореня зуба. Мал. 1.6.1.

	Назва	Структурні	Локалізація у зубному	Фази	Можливі
		елементи, що	зачатку структурних елемен-	розвитку	вади
	тканини
		забезпечують	тів, що утворюють тканину	тканини	розвитку
	Пульпа	утворення тканини			тканини
	Цемент
	Періодонт

Альвеолярна

кістка

Ясна

2.Утворення кореневих каналів у одно-, дво- і трикореневих зубах. Мал. 1.6.3.

3.Розвиток періодонту. Мал. 1.6.4.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»