практикум 3 семестр

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	50

3

2

1

5

4

4

3

А Б

Мал. 1.3.8. Піднебінний мигдалик. Гістологічний препарат. А — зб. 56;

Б — зб. 400.

1 — просвіт крипти; 2 — незруйнований багатошаровий незроговілий епітелій; 3 — власна пластинка слизової оболонки; 4 — лімфатичні вузлики; 5 — епітелій, що інфільтрованийлімфоцитами; 6 — лімфоцити.

1

2

3

Мал. 1.3.9. Схема будови епітелію піднебінного мигдалика.

1 — багатошаровий плоский незроговілий епітелій; 2 — епітелій, що інфільтрований

лімфоцитами; 3 — скупченнялімфоцитів впухкійволокнистійсполучнійтканинівласної пластинкислизовоїоболонки.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	51

2

1

4

5

3

6

Мал. 1.3.10. Схема будови язикового мигдалика.

1 — багатошаровийплоскийнезроговілийепітелій; 2 — крипта; 3 — лімфатичнівузлики; 4

— міжвузликова лімфоїдна тканина; 5 — капсула мигдалика; 6 — вивіднапротокаслинноїзалози.

3

1

2							5
4
6								7

Мал. 1.3.11. Язиковий мигдалик. Гістологічний препарат. Зб. 56.

1 — багатошаровий плоский незроговілий епітелій; 2 — власна пластинка слизової оболонки; 3 — крипта; 4 — лімфатичний вузлик; 5 — кровоносна судина; 6 — кінцеві відділизалоз.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

»ЗМІСТУ« ДО НАЗАД

»ГЛАВИ ЗМІСТУ« ДО

Додаток 1.3.1

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ

АНАТОМІЧНІ

ЧАСТИНИ

ГІСТОЛОГІЧНІ

ЧАСТИНИ

РЕЛЬЄФ

ФУНКЦІЇ

Язик

Кінчик

Тіло

Корінь

Верхня поверхня

Нижня поверхня

Слизова оболонка

М’язове

тіло

Підслизова основа

Слизова оболонка

Ниткоподібні,

грибоподібні,

Гладкий

листоподібні, жолобуваті

сосочки

Прошарки сполучної

Пухка волокниста

Посмугована

тканини з екзокринними

сполучна тканина з

Власна

Епітеліальна

Власна

скелетна м’язова

слинними залозами,

судинами (артеріями,

пластинка

пластинка

пластинка

тканина

судинами та нервовими

венами), лімфоїдними

елементами

вузликами та екзокрин-

Епіте-

ними залозами

ліаль-

на

Багатошаровий

плас-

Пухка волокниста сполучна тканина з

Пухка волокниста сполучна тканина з

незроговілий

тинка

судинами мікроциркуляторного русла

судинами мікроциркуляторного русла

епітелій

Сосочки: первинні, вторинні

Смакові цибулини

Багатошаровий незроговілий епітелій

Захисна, перемішування і просування їжі, участь в акті артикуляції,

секреції слини, сприйняття смакових подразнень

25 ПОРОЖНИНА РОТОВА .1 Глава

»ЗМІСТУ« ДО НАЗАД

»ГЛАВИ ЗМІСТУ« ДО

ВИДИ

БУДОВА

ФУНКЦІЇ

Додаток 1.3.2

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ

МИГДАЛИК

Піднебінний

Глотковий

Язиковий

Трубний

Гортанний

Слизова оболонка

Підслизова

основа

Багатошаровий плоский

Власна пластинка

Капсула мигдалика

незроговілий епітелій

Кровоносні судини

Інфільтрована

Не інфільтрована

Пухка волокни-

Дифузні

Лімфоїдні

лімфоцитами зона

лімфоцитами зона

ста сполучна

лімфоїдні

вузлики

мікроциркуляторно-

тканина

скупчення

го русла, нервові

елементи

Захисна, імуногенез (утворенння Т- і В- лімфоцитів)

35 ПОРОЖНИНА РОТОВА .1 Глава

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	54

1.4. СЛИННІ ЗАЛОЗИ

АКТУАЛЬНІСТЬТЕМИ. Слиннізалозиєпохіднимислизовоїоболонкиротовоїпорожнини. Знанняморфогенезу імікроскопічноїбудовислиннихзалознеобхіднедлярозумінняпроцесів травлення, що відбувається у ротовій порожнині. Секрет, що виробляється цими залозами — слина — розм’якшує їжу, сприяє її просуванню в наступні відділи травної трубки, забезпечує ферментативне розщеплення вуглеводів, нуклеїнових кислот, нуклеопротеїдів, жиру, має бактерицидні властивості — за допомогою лізоциму розчиняє клітинну оболонку бактерій. В зовнішнєсередовищезіслиноювиділяютьсяпродуктиметаболізму(сечовакислота, креатинін тощо). Змочування ротової порожнини слиною сприяє акту артикуляції. Ендокринні елементи слинних залоз виробляють калікреїн, ренін, фактор росту нервів й епітелію, паротин. Слина також підтримує кислотно-лужний баланс в порожнині рота, що забезпечує постійність нормальної будови емалі, нейтралізацію кислот, що виробляються мікроорганізмами.

МЕТА НАВЧАННЯ (загальна). Уміти визначати під час мікроскопічного дослідження слинні залози, їх структурні елементи для виявлення локалізації і характеру патологічних процесів, розуміння можливих шляхів відновлення органів під час подальшого навчання.

Для цього необхідно вміти (конкретна мета):

1.Визначати джерела розвитку та сутність морфогенезу слинних залоз, їх функції.

2.Виявляти загальні морфологічні ознаки слинних залоз, тип будови цих органів.

3.Визначати принципи класифікації слинних залоз.

4.Диференціювати в гістологічних препаратах структурні елементи строми і паренхіми слинних залоз, їх тканинний склад.

5.Наосновівивченнямікроскопічноїбудовирозрізнятипривушну, підщелепну, під’язикову слинні залози.

6.Виявляти закономірності морфо-функціональних кореляцій, притаманних похідним слизової оболонки ротової порожнини.

7.Визначати особливості кровопостачання, іннервації, вікових змін і регенерації слинних залоз.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОПІДГОТОВКИ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння

зоснов ембріології та загальної гістології:

1.Визначати зародкові листки та їх долю.

2.Диференціювати пухку та щільну волокнисті сполучні тканини, лімфоїдну тканину.

3.Диференціювати покривний і залозистий епітелій, складові структурні елементи екзокринних залоз, білкові, слизові та змішані кінцеві відділи.

4.Розрізняти у тканинах лімфоцити.

Інформацію, необхідну для формування та корекції початкового рівня знань-вмінь, можна отримати з таких джерел:

1.Луцик О.Д., Iванова А.Й., Кабак К.С. Гiстологiя людини. — Львiв: Мир, 1992.— С. 375377, 49-51, 78, 90-91, 60-62.

2.Гистология / Подред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.— М.: Медицина, 1999.— С. 102106, 123-124, 142-144, 148-150, 164-168, 186-187, 204-205.

3.Баринов Э.Ф., Кабак К.С, Кимбаровская Е.М., Паринова Л.И. Справочник по цитологии и общей гистологии. — Донецк, 1993. — С. 46-47, 51-56, 63-64.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	55

Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення наступного матеріалу:

ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Луцик О.Д., Iванова А.Й., Кабак К.С. Гiстологiя людини. — Львiв: Мир, 1992. — С. 269278.

2.Гистология/ Подред. АфанасьеваЮ.И., ЮринойН.А.— М.: Медицина, 1999. — С. 529537.

3.Дельцова О.І., Чайковський Ю.Б., Геращенко С.Б. Гістологія та ембріогенез органів ротової порожнини. — Івано-Франківськ, 1999. — Ч. 1. — С. 6-14.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Быков В.Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека. — СПб.: Специальная литература, 1996.— С. 58-73.

2.Гистология / Под ред. Улумбекова Э.Г., Челышева Ю.А.— М.: ГЭОТАР, 1997. — С. 594, 618-620.

3.Гистология, цитология и эмбриология. Атлас / Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К.

— М.: Медицина, 1996.— С. 315-320.

4.Тестовые задания по частной гистологии / Под ред. Баринова Э.Ф., Чайковского Ю.Б.— Донецк-Киев: Изд-во Донецкого медицинского ун-та, 1995. —

Т. 1. — С. 220-230.

5.Burkitt H. G., Young B., Heath J. W. Wheater’s Functional Hystology. A text and color atlas. Third edition: Churchill Livingstone, 1993.

6.Junqueira L. C., Carneiro J., Kelley R. O. A Lange medical book. Eight edition: Appleton & Lange, 1995.

7.Ross M. H., Romrell L. J., Kaye G. Histology. A text and atlas. 3rd ed. Baltimore: Williams & Wilkins, 1995.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Екзокринна та ендокринна функції слинних залоз. Склад і значення слини.

2.Загальна характеристика великих слинних залоз (розвиток, можливі вади розвитку, загальніпринципиструктурноїорганізації, класифікаціїзабудовоюізахімічнимскладом секрету).

3.Розвиток, морфо-функціональніособливостіпривушноїслинноїзалози: строма, кінцеві відділиісистемавивіднихпроток, їхмікроскопічнатасубмікроскопічнахарактеристика, хімічний склад секрету.

4.Особливості розвитку, мікроскопічної, субмікроскопічної будови і функції підщелепної і під’язикової слинних залоз. Характер їх секрету.

5.Васкуляризація, іннервація, вікові зміни слинних залоз.

6.Можливості регенерації стромальних і паренхіматозних елементів слинних залоз.

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Вивчаючиматеріалпідручників, з’ясуйте, щовеликіслиннізалозиєпохіднимислизової оболонки ротової порожнини, тому мають аналогічні джерела розвитку, план будови і тканинний склад.

В епітелії слизової оболонки ротової порожнини утворюються закладки слинних залоз у вигляді потовщень, з яких у прилеглу мезенхіму вростають епітеліальні тяжі. Останні видовжуються та розгалужуються, в них з’являються просвіти. Таким чином розвивається система вивідних проток залоз. На терміналях вивідних проток утворюються кінцеві відділи. Вивідні протоки та кінцеві відділи, які диференціюються, представлені епітелієм і формують паренхіму залоз. Оскільки епітеліальні структури слинних залоз і багатошаровий епітелій ротової порожнини розвиваються з єдиного джерела — прехордальної пластинки, для будови вивідних проток слинних залоз також

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	56

характерні ознаки багатошаровості. З мезенхіми, прилеглої до епітеліальних компонентів, розвиваються внутрішньочасточкова сполучна тканина з кровоносними та лімфатичними судинами, міжчасткові перегородки, капсула, які складають строму органу.

Загальна закладка для привушної та підщелепної слинних залоз виявляється вперше на 5—6-му тижні внутрішньоутробного розвитку, під’язикової — на 7—8-му тижні. Диференціація клітин кінцевих відділів і вивідних проток триває протягом всього строку внутрішньоутробногорозвитку, атакож післянародження. Наприклад, остаточногорозвитку кінцеві відділи привушної залози досягають до 4-х років. До 15-річного віку відбувається збільшення ваги паренхіми та строми привушної залози. Розглядаючи розвиток слинних залоз, слід враховувати можливість виникнення вад розвитку: повна і часткова аплазія, дистопія або гетеротопія (зміщення залози чи її частини у нетипове місце), відсутність або зміщення вивідних проток, відсутність просвіту (атрезія) чи його різке розширення (ектазія) у вивідній протоці.

Використовуючиграфлогічноїструктури(додаток1.4.1), розберітьпланбудовивеликих слинних залоз, паренхіму і строму, їх тканинний склад.

Зверніть увагу на те, що вони відносяться до складних розгалужених альвеолярних (привушна) або альвеолярно-трубчастих (підщелепна та під’язикова) залоз. Побудовані як паренхіматозні часточкові органи. Паренхіма залоз представлена епітелієм, що формує кінцеві відділи і вивідні протоки (мал. 1.4.1), а строма — волокнистою сполучною тканиною, яка утворюєнаповерхні залози капсулу, товстіміжчасточкові перегородки, в яких проходять крупні судини, нерви, вивідні протоки, і всередині частки — тонкі прошарки внутрішньочасточкової сполучної тканини з гемо- і лімфокапілярами.

Згадайте морфологічні особливості білкових, слизових і змішаних кінцевих відділів, мікроскопічну й ультрамікроскопічну будову, значення секреторних і міоепітеліальних клітин.

Серед секреторних клітин розрізняють сероцити та мукоцити. Сероцити відрізняються конічною формою, кулястим ядром, базофільною цитоплазмою, добре розвиненими гранулярною ендоплазматичною сіткою і пластинчастим комплексом, численними секреторними гранулами, що містять білки, в апікальній частині цитоплазми. Вони продукують рідку слину з високим вмістом амілази, глікозаміногліканів

ісолі, а також бактерицидні речовини — лактоферин і пероксидазу. У сероцитах також синтезується глікопротеїн, що зв’язує IgА і сприяє його секреції у слину.

Для мукоцитів характерні великі розміри, слабка забарвленість цитоплазми, плоскі ядра, зміщені у бік базальної мембрани, обмежені мембраною великі слизові гранули, що нагромаджуються над ядром. Мукоцити виробляють в’язку слизову слину, що містить глікопротеїни та муцини.

Міоепітеліальні клітини розташовані навколо секреторних клітин кінцевих відділів, вставних і посмугованих вивідних проток, завдяки цитоплазматичним відросткам мають зірчасту форму. Наявність актинових міофіламентів у цитоплазматичних відростках міоепітеліоцитів забезпечує їх скорочення і транспорт секрету у просвіти кінцевого відділу і відповідних вивідних проток.

Вивчіть склад системи вивідних проток у великих слинних залозах: внутрішньочасточкові (вставні, посмуговані), міжчастковіізагальнавивіднапротока. Вставні вивідні протоки вистелені низьким кубічним або плоским епітелієм, посмуговані — високим призматичним. В базальному полюсі клітин цього епітелію існують глибокі складки плазмолеми, середякихрозміщенімітохондрії, щообумовлюєпосмугованістьцієїзониклітин

ізабезпечує енергією транспортні процеси. У вставних і посмугованих вивідних протоках назовні від епітелію локалізуються міоепітеліальні клітини. Епітеліальні клітини внутрішньочасточкових проток приймають участь у секреції в слину IgА, іонів калію і бікарбонату, виділяютьвкровгемокапіляріврегуляторніфактори: калікреїн, ренін, субстанцію Р, гістамін, фактор росту нервів, епідермальний фактор росту, паротин, що регулюють морфогенетичні й фізіологічні процеси як в органі, так і в організмі. Крім того, до складу

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	57

епітелію внутрішньочасточкових проток входять камбіальні клітинні елементи, за рахунок яких відбувається регенерація кінцевих відділів і вивідних проток.

Міжчасточкові вивідні протоки вистелені однорядним, а частіше багаторядним призматичним епітелієм. Загальна вивідна протока вистелена багатошаровим кубічним чи призматичним епітелієм, який близько до поверхні слизової оболонки ротової порожнини змінюється на багатошаровий плоский незроговілий.

Розберіть відмінні ознаки гістологічної будови привушної, підщелепної та під’язикової залоз (мал. 1.4.2-1.4.4).

Привушна слинна залоза містить тільки білкові кінцеві відділи; видовжені і сильно розгалужені вставні протоки, добре розвинуті посмуговані вивідні протоки.

Підщелепна залоза складається з білкових і змішаних кінцевих відділів, коротких вставнихпроток, видовженихісильнорозгалуженихпосмугованихпроток. Устінціїїзагальної вивідної протоки можуть зустрічатися гладкі міоцити.

У під’язиковій залозі найбільш численні змішані кінцеві відділи, поряд з ними є слизові і у невеликій кількості — серозні кінцеві відділи. У змішаних кінцевих відділах клітини білкових півмісяців, крім білкового секрету, містять також і муцин (серомукозні чи змішані клітини). Вставні протоки слабко розвинуті, посмуговані протоки дуже короткі.

Зверніть увагу на особливості кровопостачання та іннервації слинних залоз, їх вікові зміни.

З віком змінюється характер секрету, що продукується, у привушній залозі: до 3-го року життя секрет є слизовим, після цього він змінюється на білковий, а до 80-ти років знов стає слизовим. Під час старіння організму частина кінцевих відділів, головним чином білкових, редукується, зменшується загальний об’єм посмугованих проток. В кінцевих відділах та вивідних протоках з’являються особливі епітеліальні клітини — онкоцити, що можуть давати початок пухлинам — онкоцитомам. У стромі слинних залоз збільшується кількість і об’єм колагенових волокон, у частках і міжчасткових прошарках зростає кількість жирових клітин. Визначте можливості і механізми регенерації елементів строми і паренхіми слинних залоз у різні вікові періоди.

Пропонується для самоконтролю виконати завдання:

1. Заповніть таблиці:

Таблиця 1.4.1

Морфологічна характеристика великих слинних залоз слизової оболонки рота

Таблиця 1.4.2

Особливості мікроскопічної будови великих слинних залоз

2. Розв’яжіть тестові завдання з відповідної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Об’єкти, що вивчаються:

І. Мікропрепарати для самостійного вивчення:

1. Підщелепна слинна залоза. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Велике

Назва органа будови	Тип	Основні структури,	Складові	Тканинний
		що характеризують	елементи	склад
		тип будови органа	основних	структури
			структур

Слинні залози:

—привушна

—підщелепна

—під’язикова

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА					58
збільшення (мал. 1.4.2).
Назва	Характер кінцевих		Морфологічні особливості вивідних проток
слинної	відділів за
залози	хімізмом секрету		вставних	посмугованих	міжчасткових	загальних
Привушна
Підщелепна
Під’язикова

ІІ. Демонстраційні препарати:

1.Привушнаслинназалоза. Забарвленнягематоксиліномтаеозином. Великезбільшення

(мал. 1.4.3).

2.Під’язикова слинна залоза. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Велике збільшення (мал. 1.4.4).

III.Електронні мікрофотографії:

1.Сероцит слинної залози. Зб. 15000, зб. 37500. Атлас, т. 2, мал. 45 а, б, с. 43.

2.Мукоцит слинної залози. Зб. 12000, Атлас, т. 2, мал. 47 а, с. 44.

3.Вставна вивідна протока. Зб. 6000, зб. 13200, зб. 12000. Атлас, т. 2, мал. 48 а, б, в, с. 45.

IV. Схема:

1. Схема будови паренхіматозних елементів слинної залози. Мал. 1.4.1.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

	Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА			59
	КАРТА ЗАВДАНЬ ТА ОРІЄНТУВАЛЬНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ
	Завдання	Об’єкт	Програма діяльності	Можливі орієнтири
	1	2	3	4
	1. Вивчіть	Препарат: підщелеп-	На малому збільшенні	1 — багатокутне утворення,
	будову	на слинна залоза.	мікроскопа знайдіть і	обмежене помітним шаром
	підщелепної	Забарвлення:	розгляньте часточки	волокнистої сполучної
	слинної	гематоксиліном та	залози та міжчасточ-	тканини;
				2 — складають основну
	залози.	еозином. Велике	кову сполучну тканину.
		збільшення.	У часточці визначте	частину паренхіми часточки,
				невеликих розмірів, без
			численні кінцеві
				помітного просвіту у центрі,
			відділи і розташовані
				кулястої форми, їх стінка
			між ними вивідні	утворена базофільно
			протоки; у	пофарбованими сероцитами;
			міжчасточковій	3 — неправильної форми,
			сполучній тканині —	центральна частина
			міжчасточкові вивідні	утворена слабко
			протоки та великі	забарвленими мукоцитами,
			кровоносні судини. На	базофільні сероцити
			малому збільшенні	утворюють назовні
				характерний півмісяць;
			накресліть контури
				4 — локалізована у часточці,
			однієї часточки органа.
				має вигляд трубочки або
			На великому	кільця найменшого діаметру,
			збільшенні замалюйте	вистелена базофільно
			часточку і прилеглу	забарвленим одношаровим
			міжчасткову сполучну	плоским або кубічним
			тканину з протокою і	епітелієм;
			судинами, визначте:	5 — розташована у часточці,
				має вигляд трубочки або
			1) часточку;	кільця з чітким просвітом,
				більшого діаметру, ніж вставна
			2) білкові кінцеві	протока, вистелена високим
				призматичним епітелієм, ядра
			відділи;
				— в центрі клітин, цитоплазма
			3) змішаний кінцевий	оксифільно забарвлена;
				6 — визначається у міжчаст-
			відділ;	ковій сполучній тканині, має
				вигляд трубочки або кільця з
			4) вставну вивідну	широким, чітко окресленим
			протоку;	просвітом, вистелена
				двошаровим епітелієм;
			5) посмуговану	7 — товстий прошарок
				волокнистої сполучної
			вивідну протоку;
				тканини, що обмежує частку;
			6) міжчасточкову	8 — трубочки у
				міжчасточковій сполучній
			вивідну протоку;
				тканині, з внутрішньої
			7) міжчасточкову	поверхні вистелені
				ендотелієм, мають товсту
			сполучну тканину;	стінку з гладкими м’язовими
				клітинами (артерії), чи тонку
			8) кровоносні судини;	стінку (вени);
				9 — тонкі прошарки
			9)	волокнистої сполучної
				тканини, що оточують кінцеві
			внутрішньочасточкову
			сполучну тканину;	відділи і вивідні протоки,
				містять капіляри;
				10 — видовжені ядра,

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»