практикум 3 семестр

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	30

1

2

3

4

Мал. 1.2.3. Шкірна поверхня губи. Гістологічний препарат. Зб. 150.

1 — епідерміс; 2 — пухка волокниста сполучна тканина; 3 — корінь волоса; 4 — сальназалоза.

1

2

Мал. 1.2.4. Перехідна поверхня губи. Гістологічний препарат. Зб. 200.

1 — багатошаровий плоский зроговілий епітелій; 2 — пухка волокниста сполучна тканина.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	31

1

2

Мал. 1.2.5. Слизова поверхня губи. Гістологічний препарат. Зб. 400.

1 — багатошаровийплоскийнезроговілийепітелій; 2 — пухкаволокнистасполучна тканина.

4

3

5

1

7

6

2

8

Мал. 1.2.6. Схема будови ясен.

1 — ясневий жолобок; 2 — прикріплена частина ясен; 3 — вільна частина ясен; 4 — ясенна борозна; 5 — епітелій борозни; 6 — епітелій прикріплення; 7 — епітелій ясен; 8

— власна пластинка ясен.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	32

1

3

2

4

5

6

7

Мал. 1.2.7. Схема топографії твердого і м’якого піднебіння, ясен.

1 — жирова зона твердого піднебіння; 2 — залозиста зона твердого піднебіння; 3 — зона піднебінного шва; 4 — крайова зона твердого піднебіння; 5 — ясна; 6 — м’яке піднебіння; 7 — язичок.

1		1

2	2
5					6
6
3	3				5
4	4
Мал. 1.2.8. Схемабудовижировоїзони		Мал. 1.2.9. Схема будови залозистої
твердого піднебіння.		зони твердого піднебіння.
1 — багатошаровий плоский зроговілий		1 — багатошаровий плоский зроговілий
епітелій; 2 — власна пластинка слизової		епітелій; 2 — власна пластинка слизової
оболонки; 3 — підслизоваоснова; 4 — кістка		оболонки; 3 — підслизоваоснова; 4 — кістка
п і д н е б і н н я ;		п і д н е б і н н я ;
5 — жирова тканина; 6 — пучок		5 — кінцеві відділи слизових залоз;
колагеновихволокон.		6 — пучокколагеновихволокон.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	33

1

2

6

3

	4
	7
	5
А			Б

Мал. 1.2.10. М’яке піднебіння. А — гістологічний препарат, зб. 100; Б — схема.

1 — багатошаровий плоский незроговілий епітелій; 2 — слизові залози; 3 — м’язоваоснова; 4 — мішанізалози; 5 — багаторяднийпризматичнийвійчастий епітелій; 6 — жирова тканина; 7 — лімфатичний вузлик.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

»ЗМІСТУ« ДО НАЗАД

ЧАСТИНИ

ТКАНИННИЙ

СКЛАД

« ДО
»ГЛАВИЗМІСТУ	ЗНАЧЕННЯ

Додаток 1.2.1

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ

СЛИЗОВА ОБОЛОНКА ОРГАНІВ ТРАВНОГО ТРАКТУ

СЛИЗОВА ОБОЛОНКА РОТОВОЇ						СЛИЗОВА ОБОЛОНКА ІНШИХ
	ПОРОЖНИНИ					ОРГАНІВ ТРАВНОЇ ТРУБКИ

ЕПІТЕЛІАЛЬНА

ВЛАСНА

М'ЯЗОВА

ПЛАСТИНКА

ПЛАСТИНКА

ПЛАСТИНКА

Покривний епітелій (іноді	Пухка волокниста сполучна	Гладка
	тканина, що містить скупчення
містить ендоепітеліальні й	лімфоїдних клітин чи екзокринні	м’язова тканина
одноклітинні залози)	залози

Захисна, здійснення специфіч-

Захисна, трофічна, біомеханіч-

Рухомість слизової оболонки,

на, здійснення специфічної

регуляція її кровопостачання,

ної функції органа

функції органа

виведення секрету з залоз,

захисна

43 ПОРОЖНИНА РОТОВА .1 Глава

»ЗМІСТУ« ДО НАЗАД

»ГЛАВИ ЗМІСТУ« ДО

Додаток 1.2.2

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ

Похідні слизової оболонки ротової порожнини

ОРГАНИ

Губи

ТИП

СЛИЗОВОЇ

Вистеляючий тип

ОБОЛОНКИ,

ЩО ВХОДИТЬ

ДО ЇХ СКЛАДУ

Шкірний відділ

ВІДДІЛИ

Проміжний відділ

Слизовий відділ

БУДОВА

Має будову шкіри, вистелений

багатошаровим плоским зрогові-

лим епітелієм, має волосся, потові

та сальні залози

Вистелений товстим багатошаро-
		Епітелій різко потовщений, має
вим плоским незроговілим епітелі-		тонкий роговий шар, волосся та
єм, власна пластинка утворює		потові залози – відсутні, власна
високі вузькі вторинні сосочки		пластинка утворює дуже високі
циліндричної форми		вторинні сосочки

Щоки

Шкірний відділ

Слизовий відділ

Вистелений багатошаровим плоским незроговілим епітелієм, має три зони: максилярну, мандибулярну та проміжну, де епітелій часто зроговіває. Власна пластинка утворює різноманітні вторинні сосочки

53 ПОРОЖНИНА РОТОВА .1 Глава

»ЗМІСТУ« ДО НАЗАД

»ГЛАВИ ЗМІСТУ« ДО

ОРГАНИ

ТИП

СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ, ЩО ВХОДИТЬ ДО ЇХ СКЛАДУ

ВІДДІЛИ

БУДОВА

Додаток 1.2.3

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ

Похідні слизової оболонки ротової порожнини

Піднебіння

Ясна

М’яке

Тверде

Вистеляючий тип

Жувальний тип

Передня

Жирова зона

Прикріплена частина

поверхня

Залозиста зона

Вільна частина

Задня

поверхня

Зона шва

Ясенні

міжзубні

Крайова зона

сосочки

Вистелена багаторядним

призматичним війчастим

Ділянка переходу

епітелієм, власна пластинка

твердого піднебіння в

Ділянки

Міцно

містить кінцеві вдділи залоз та

ясна

трикутної

лімфатичні вузлики

форми, що

зрощена з

заповнюють

окістям

Вузька смужка вздовж

альвеоляр-

проміжки між

середньої лінії

них відрост-

Вистелена багатошаровим плос-

сусідніми

твердого піднебіння,

ків щелеп,

ким незроговілим епітелієм, в

зубами

підслизова основа

має нерівну

складі якого є смакові цибулини,

відсутня, у власній

хвилеподіб-

власна пластинка утворює високі

пластинці може мати

ну поверх-

вторинні сосочки

Вільно прилягає до

епітеліальні перлини

ню

поверхні зуба, відокрем-

люється від нього

ясенною борозною

Задні дві третини твердого піднебіння,

підслизова основа містить кінцеві відділи

слинних залоз

Передня третина твердого підне-

біння, де підслизова основа

містить жирову тканину

63 ПОРОЖНИНА РОТОВА .1 Глава

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	37

1.3. ЯЗИК. ЛІМФОЕПІТЕЛІАЛЬНЕ ГЛОТКОВЕ КІЛЬЦЕ ПИРОГОВА. МИГДАЛИК

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Язик є м’язовим органом ротової порожнини, який вкритий слизовою оболонкою з характерними для ротової порожнини ознаками. Орган грає важливу роль у механічній обробці їжі, сприйнятті смакових подразнень, в акті мовлення й ковтанні. Як і інші органи ротової порожнини під час процесу органогенезу він утворюється з кількох ембріональних зачатків, що зростаються, тому порушення морфогенетичних процесів під час внутрішньоутробного розвитку може приводити до виникнення різних вад розвитку.

Мигдалики (язиковий, глотковий, піднебінні та трубні) є органами, що утворюють лімфоепітеліальне глоткове кільце Пирогова. Вони відносяться до периферійної ланки системи імуногенезу, виконують функцію імунного захисту від мікроорганізмів, що постійно потрапляютьіззовнішньогосередовищаворганізмлюдиникрізьотвориротайноса. Завдяки здійсненнюпроцесівантигензалежноїпроліфераціїідиференціаціїімунокомпетентнихклітин мигдалики, таким чином, беруть участь у процесі лімфопоезу. Знання мікроскопічної та субмікроскопічної будови мигдаликів є необхідним для розуміння їх ролі в кровотворенні та імуногенезі, а також для формування уявлень про патологічні процеси, що з ними пов’язані.

Глотка є органом, що розташований на перехресті органів дихання й травлення і складається відповідно з трьох відділів: носового, ротового й гортанного. Існування різних видів епітелію в межах органу привертає особливу увагу, оскільки в таких ділянках можливими є зміни детермінації тканин, які перетворюються на інші — метаплазія. Остання за несприятливих умов може закінчитися формуванням вогнищ пухлинного росту.

МЕТА НАВЧАННЯ (загальна). Диференціювати за мікроскопічною будовою язик, мигдалики і різні відділи глотки, інтерпретувати особливості мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови їх структурних елементів, що реалізують перебіг фізіологічних процесів.

Для цього необхідно вміти (конкретна мета):

1.Виявляти ембріональні джерела розвитку язика, простежувати їх долю, розуміти морфологічні основи вад розвитку язика.

2.Диференціюватиугістологічномупрепаратіязик, тканиннийскладіособливостібудови його слизової оболонки на дорсальній і вентральній поверхні, м’язи язика, характер язикових слинних залоз за будовою й хімізмом секрету.

3.Розрізнятисосочкислизовоїоболонкиязика, диференціюватиїхнірізновиди, визначати в епітелії сосочків смакові бруньки.

4.Визначати джерела розвитку та сутність морфогенезу мигдаликів.

5.Диференціювати в гістологічних препаратах загальні закономірності будови мигдаликів, структурно-функціональні елементи, їх тканинний і клітинний склад.

6.Виявляти особливості кровопостачання, іннервації, імуногенезу, регенерації в мигдаликах людей різного віку.

7.Диференціювати морфологічні особливості будови різних відділів глотки, визначати морфо-функціональні кореляції у фізіологічних умовах.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОПІДГОТОВКИ

Дляреалізаціїметинавчаннянеобхіднібазиснізнання-вміння

зембріологіїтазагальноїгістології:

1.Визначати зародкові листки та закономірності їх морфогенезу.

2.Диференціювати у гістологічних препаратах багатошарові плоскі (незроговілий і зроговілий) епітелії, екзокринні залози і їх частини (білкові та слизові кінцеві відділи,

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	38

вивідні протоки).

3.Диференціювати у гістологічних препаратах пухку волокнисту неоформлену, білу жирову сполучні тканини, гладку та посмуговану м’язові тканини.

4.Виявляти загальноморфологічні властивості мигдаликів, тип будови органів.

5.Визначатиугістологічномупрепаратіпластинкислизовоїоболонкиротовоїпорожнини, їх тканинний склад.

6.Визначатизакономірностікровопостачання, іннервації, віковихзмінірегенераціїорганів переднього відділу травної системи.

Інформацію, необхідну для формування й корекції початкового рівня знань-вмінь, можна отримати з таких джерел:

1.Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К.С. Гістологія людини. — Львів: Мир, 1992. — С. 375377, 49-51, 78, 92, 106-114.

2.Гистология / Подред. Афанасьева Ю.И., ЮринойН.А. — М.: Медицина, 1999 — С. 112122, 138-154, 196-220, 224-230, 253-261.

3.Баринов Э. Ф., Кабак К. С., Кимбаровская Е.М. и др. Справочник по цитологии и общей гистологии. — Донецк, 1993. — С. 46-47, 55-59, 94-96.

4.Практикум по общей гистологии / Под ред. Баринова Э.Ф. — Донецк, 1996. — С. 19, 30, 82, 92, 169, 171.

Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення наступного матеріалу:

ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К.С. Гістологія людини. — Львів: Мир, 1992. — С. 247258.

2.Гистология/ Подред. АфанасьеваЮ.И., ЮринойН.А. — М: Медицина, 1999. — С. 523529, 550.

3.Баринов Э.Ф. Атлас электронной микроскопии по частной гистологии. — Донецк: Издво Донецкого медицинского университета; 1998. — Т. 2. — С. 21-23.

4.Дельцова О.І., Чайковський Ю.Б., Геращенко С.Б. Гістологія та ембріогенез органів ротової порожнини. — Івано-Франківськ, 1999. — Ч. 1. — С. 14-22.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Быков В.Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека. — СПб.: Специальная литература, 1996. — С. 50-58.

2.Гистология / Подред. Улумбекова Э.Г., Челышева Ю.А. — М.: ГЭОТАР, 1997. — С. 557564, 576-577, 606-610.

3.Гистология, цитология и эмбриология. Атлас / Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К.

— М.: Медицина, 1996. — С. 312-315.

4.Тестовые задания по частной гистологии / Под ред. Баринова Э.Ф.,

Чайковского Ю.Б. — Донецк-Киев, 1995. — Т. 1. — С. 196-197, 199-220.

5.Burkitt H. G., Young B., Heath J. W. Wheater’s Functional Hystology. A text and color atlas. Third edition: Churchill Livingstone, 1993.

6.Junqueira L. C., Carneiro J., Kelley R. O. A Lange medical book. Eight edition: Appleton & Lange, 1995.

7.Ross M. H., Romrell L. J., Kaye G. Histology. A text and atlas. 3rd ed. Baltimore: Williams & Wilkins, 1995.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Морфофункціональні особливості структурних елементів язика.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА	39

2.Дорсальна поверхня язика. Сосочки язика, особливості будови, функціональне значення.

3.Можливості регенерації різних відділів слизової оболонки язика, вікові зміни.

4.Мигдалики: класифікація, розвиток, будова, функції.

5.Порівняльна характеристика будови піднебінних, глоткового, трубних, язикового мигдаликів.

6.Вікові зміни у мигдаликах.

7.Особливості будови носового, ротового й гортанного відділів глотки.

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Пригадайтеембріональніджерелайструктури, зякихутворюютьсярізнічастиниязика, послідовність морфогенетичних процесів протягом органогенезу.

Під час вивчення будови язика за графом логічної структури (додаток 1.3.1) визначте особливості будови слизової оболонки спеціалізованого типу, що вкриває дорсальну поверхню органа. Для рельєфу слизової оболонки в цій ділянці характерна наявність численнихвиростіврізноїформи— сосочків(мал. 1.3.1-1.3.4). Волокнистасполучнатканина, що утворює їх основу, формує первинні (вирости власної пластинки слизової) й вторинні (випинаннявпокривнийепітелій) сосочки. Поверхнюорганавкриваєбагатошаровийплоский епітелій, якийнаниткоподібнихсосочкахнабуваєознакзроговіння. Розгляньтеморфологічну класифікацію сосочків язика, їх топографію, структурні відміни і з’ясуйте, що в епітелії бічної поверхні грибоподібних, листоподібних і жолобуватих сосочків розташовуються смакові бруньки, необхіднідлясприйняттясмаковихподразнень(мал. 1.3.7). Щостосуєтьсянайбільш численних ниткоподібних сосочків, то вони виконують головним чином функцію механічної обробки їжі. Цьому сприяє також мала рухомість слизової оболонки спеціалізованого типу, щозумовлена відсутністюпідслизовоїоснови, атакожміцним зв’язкомколагенових волокон з м’язовим тілом язика.

Зверніть увагу на те, що в межах кореня язика слизова оболонка спеціалізованого типу бере участь в утворенні язикового мигдалика.

Слизоваоболонкавистеляючоготипувкриваєвентральнуповерхнюязика(мал. 1.3.6). Особливості її будови доцільно розібрати у порівнянні з структурами ротової порожнини, що вивчались на попередньому занятті, наприклад, слизової оболонки дна ротової порожнини. На вентральній поверхні язика слизова оболонка характеризується тонким багатошаровим плоскимнезроговілимепітелієм. Власнапластинкаутворенапухкоюволокнистоюсполучною тканиноюзневеликоюкількістюколагеновихізначнимвмістомеластичнихволокон, утворює рідкі, низькі вторинні сосочки, розміщена на добре розвинененій підслизовій основі, у якій багатолімфоцитів, макрофагів, плазмоцитів, часточокжировоїтканинитачисленнихдрібних слинних залоз. Слизова оболонка вистеляючого типу відрізняється значною проникливістю для розчинених хімічних речовин і забезпечує їх всмоктування у порожнині рота, а також екскрецію речовин, що повинні виводитися з організму.

Розгляньте будову екзокринних слинних залоз язика, кінцеві відділи яких лежать у прошаркахсполучноїтканиниміжпучкамим’язовихволокон, атакожзвернітьувагунарізний напрямок пучків волокон посмугованої скелетної м’язової тканини.

Вивчіть розвиток і будову мигдаликів. Закладки мигдаликів визначаються вже наприкінці 3-го-на початку 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку. У сполучну тканину, що розташована під епітелієм, вростають щільні епітеліальні тяжі, після чого в них формуються щілинні просвіти, що сполучаються з порожниною глотки — крипти. Власна пластинка насичується лімфоцитами, які спочатку розташовані дифузно, потім — у вигляді первинних вузликів, а після народження — вторинних вузликів. Найбільшого розвитку мигдалики набувають у дітей. Після статевого дозрівання вони піддаються інволюції.

Звернітьувагунате, щосформованиймигдаликявляєсобоюсвоєрідніскладкислизової оболонки, які утворюються з багатошарового плоского незроговілого епітелію і власної

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»