Спритні та дружні Сценарій спортивного свята

Спритні та дружні Сценарій спортивного свята Мета: сприяти зміцненню здоров'я, опорно-рухового апарату, формуванню правильної постави учнів, розвитку фізичних якостей (швидкості, спритності, витривалості). Виховувати стійкий інтерес до занять фізичними вправами, позитивні морально-вольові якості, колективізм, дружелюбність, дисциплінованість. Інвентар та обладнання: м'ячі, обручі, мішечки, гімнастичні лави, свисток, наочність (дитячі відеречка, картопля, круги із картону, абетка в кубиках); казковий герой — Лисичка; музичний супровід. Місце проведення: спортивний зал. Зал святково прикрашений. На стінах — лозунги: «Козацькому роду нема переводу», «Фізкультура», «Спорт», «Здоров'я». І. Підготовча частина. Шикування. Під музичний супровід заходять у спортзал дві колони учнів у спортивних формах із табличками «Спритні» та «Дружні» і шикуються на лініях у дві шеренги. Привітання. З букв на окремих аркушах учні першої шеренги складають слово «здоров'я». Учні. Здоров'я всім бажаємо й вітаєм: «Добрий день!» Вчитель. Здоров'я — найбільша цінність людини. Його потрібно берегти. А щоб здоров'я було міцним, треба дружити з фізкультурою, займатися спортом, робити ранкову зарядку. Навіть у «Казці про маленького принца» про це розповідається. Вчитель розповідає казку (див. додаток). Учитель. То яке лікування в рецепті виписала добра фея, що допомогло хлопчикові вирости? 1-ий учень. Лиш один рецепт на світі Всім-усім підходить дітям: "Коли спорт полюбиш — Сильним, спритним будеш. 2-ий учень. "Щоб міцним зробилось тіло, Тренуватись треба вміло. Покажем вам, які ми вправні І дружно виконаєм вправи. Для виконання вправ за командою вчителя учні перешиковуються у 4 шеренги. Комплекс загальнорозвивальних вправ з імітацією Учні па черзі стають обличчям до класу, декламують вірш і показують імітаційні рухи. Решта дітей повторюють за ними ці вправи. 1. Сірий котик міцно спав, Навіть пісню не співав, Та, нарешті, пробудився І довкола обдивився, Став смачненько потягатись І чистенько умиватись. 2. Руки за голови ставимо сміло І повертаємось вправо, наліво. Двічі наліво, двічі направо, Зробимо чітко, діти, цю вправу. Двічі наліво, двічі направо —    Будемо мати гарну поставу. 3. Раз — підняти руки вгору. Два — нагнутися додолу. Не згинайте, друзі, ноги, Як торкаєтесь підлоги. 3-4 — прямо стати, Будем знову починати. 1—2, 3—4 — набираємося сили. Вчитель. 4. Зараз будем присідати, Щоб ногам роботу дати. Встали — сіли, встали — сіли, Хай мужніє наше тіло. Хто ж втомився присідати, Може вже відпочивати. 5. Станем струнко, руки в боки, Пострибаєм, як сороки, Як сороки-білобоки: Стрибу-стрибу, скоки-скоки, А ще так, як жабенята: Ква-ква-ква, ква-ква-ква, Щоб спочила голова. 6. По болоту ходять чаплі, Такі горді і неквапні, Такі горді і неквапні, По болоту ходять чаплі, А по лісі — їжачок, В нього шубка з голочок. 1, 2, 3, 4, 5 — зупинись відпочивать. Ось розминці вже кінець, Хто старався — молодець! Сьогодні ми ще позмагаємось, І, хто спритний та кмітливий, — дізнаємось! II. Основна частина. Учитель.   Команди!   Для Кроком руш! проведення   змагань!   Праворуч! Команди перешиковуються у дві колони і займають призначені для них місця. Оголошується склад журі, яке буде судити спортивні змагання. Учитель нагадує учням про дотримання правил поведінки в спортзалі. Привітання команд. Вчитель. Але перш, ніж будете змагатись, командам треба привітатись. Капітан команди «Дужих». Команді «Спритних» Фізкульт-привіт! Капітан команди «Спритних». Команді «Дружних» Фізкульт-привіт!    • Музична пауза Звучить музичн_а композиція на фортепіано «М'ячик» у виконанні учениці школи. У цей час помічники роздають учасникам мішечки для проведення естафети. Вчитель. Журі готові бали рахувати Ґ і переможців визначати. Змагання 1.   Естафета «Вантажити вагони». На цукровому заводі виробляють цукор, який в мішках вагонами відправляють у різні куточки України та за кордон. За командою учасник переносить на голові мішечок «з цукром» спортивною ходьбою і складає його у «вагон». Учень повертається назад та стає в кінець строю. Перемагає команда, яка швидше справиться із завданням. З'являється Лисичка. Добрий день, шановні друзі, рада всіх вас бачити. Мені сорока-білобока на хвості принесла, що у вас сьогодні свято, цікаві змагання. Я лисичка, я сестричка, руденька, хитренька. Я придумала вам, друзі, ігри веселенькі. Я картопельку садила, Полола й сапала, А збирати я не вміла — Ложкою копала. 2.   «Садіння і збирання» картоплі. Учні в команді діляться на пари. За командою пари починають бігти з кошиком картоплі, добігають до «ямки» (картонний круг), «садять» дві картоплини і повертаються назад до лінії старту. Те саме роблять інші пари. Перемагає та команда, учні якої швидше виконають завдання. Так само, за командою, парами «збирають картоплю». 3.   Складання з кубиків абетки назви команди. За сигналом учні з кубиком в руках пробігають через обруч, кладуть його на табуретку і повертаються до лінії старту. Перемагає команда, яка швидше з кубиків складе слово (слова «спритні» та «дружні»). 4.   «Біг сороканіжок». (20 учасників — 40 ніжок). А зараз перевіримо, чи справді ви такі спритні та дружні. Гравці команди беруться за руки і біжать до стійки, оббігають її та повертаються назад до лінії старту. Перемагає команда, яка швидше займе своє місце. 5.   Конкурс капітанів. Учні шикуються у 2 колони. Спереду на відстані 3 м до кожної колони стоїть капітан із м'ячем. За командою вчителя, капітан по черзі кидає м'яч гравцеві своєї команди і ловить від ш>ого. Гравець, який віддав м'яч капітану, біжить у кінець колони. Спіймавши м'яч від останнього гравця своєї команди, капітан піднімає його. Виграє команда, яка раніше закінчила передачу м'яча. Лисичка. Бачу, ви втомились, присядьте на лавку. Хай відпочинуть ручки-ніжки, а попрацює голова. Я загадки загадаю. Тож увага, починаю! Відгадування загадок. 1.   Його б'ють, та він не плаче, а ще вище скаче (м'яч). 2.   Я весело стрибаю, бо чудовий шнурок маю (скакалка). 3.   Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори (лижі). 4.   Гра, що люблять всі на світі: і дорослі, й малі діти. М'яч! Ура! І крики: «Го-о-ол!». Називається... (футбол). Вчитель. Поки журі підводить підсумки, у нас, як тепер заведено, рекламна пауза. Показовий виступ з акробатики учениці школи. Лисичка Ігри з вами я вже грала, І загадки загадала, Дуже хочу танцювати, Тож давайте починати. Ритмічний танець «Якщо весело живеться,роби так». Якщо весело живеться, ляскай так (двічі ляснути пальцями). Якщо весело живеться, плескай так (плеснути двічі). Якщо весело живеться, одне одному всміхнемся, Якщо весело живеться, плескай так (двічі плеснути в долоні). Якщо весело живеться, ляскай так (двічі ляснути пальцями). Якщо весело живеться, тупай так (двічі притупнути лівою і правою ногою). Якщо весело живеться, одне одному всміхнемся,    Якщо весело живеться, плескай так (плеснути двічі). Якщо весело живеться, роби все... Якщо весело живеться, Одне одному всміхнемся. Одне одному всміхнемся просто так. III.  Заключна частина. Підведення підсумків.   Суддя. Раз, два, три, чотири, п'ять, Важко бали рахувать. Ці команди спритні дуже, А також кмітливі й дружні. Як одна вперед піде, Друга зразу ж дожене. Що ж тут нам було робити? Треба всіх нагородити! Всім, що бігали, змагались, Та стрибали залюбки — Ми вручаємо медальки! Нагородження учасників змагань шоколадними медальками. Вчитель. Вітаємо команди з перемогою. Бажаємо всім-всім здоров'я. 66 Бережіть і зміцнюйте його. Дружіть із фізкультурою та спортом. Організований перехід учнів до класу. Учні (разом). Відпочили і пограли, а тепер тихенько в клас. Щоб усі нас шанували, щоб усі любили нас. Додатки Казка про маленького принца Жили собі король з королевою. Довго вони не мали дітей. І ось одного щасливого дня Бог послав їм малюка. Дуже щасливі нони були, що народився в них син. Тому вирішили влаштувати розкішний бал. На нього король з королевою запросиш всіх своїх друзів та знайомих. Не згадали лише про злу фею. Образилась та і вирішила відімстити королю. Вона зробила так, щоб принц завжди залишався маленьким. ^ Проходили роки, а принц не виростав. Захвилювались король з королевою, запросили лікарів зі всього світу, але ні один :І них не зміг нічим зарадити малюку. Втратили вже батьки надію. Та про нещастя почула добра фея й вирішила допомогти. Вона виписала рецепт, у якому було сказано, що принц повинен щодня робити зарядку. Після того, як хлопчик почав займатись фізичними вправами, батьки помітили, що він зростає щогодини. З того часу почали вони жити-поживати і добра наживати. А згодом відгуляли весілля принца.

Рухливі ігри та естафети

Естафета Створюються дві команди. Гравці шикуються один за одним. На відстані від кожної команди розташовують предмет (м’яч або кубик). Перший гравець кожної команди повинен дострибати на одній нозі до предмета, взяти його, повернутися на своє місце і передати предмет наступному гравцеві. Завдання виконує по черзі кожний гравець з обох команд. Перемагає найспритніша команда, яка першою завершила гру. Рівновага Усі учасники (їх може бути необмежена кількість) розташовуються на відстані розведених у сторони рук одне від одного. Ноги разом, руки розведені в сторони. Гравці заплющують очі. За командою ведучого дещо піднімають праву ногу, утримуючись на одній лівій. Ведучий подає команду «Ногу вперед, назад, убік!..» Гравці виконують команди із заплющеними очима, балансуючи при цьому руками. Виявляється, що це не так просто. Незабаром більшість гравців не витримують напруження стояти на одній нозі, гравці стають на обидві ноги або спираються на праву ногу, чого, за правилами, не можна припускати. Хто не встояв на одній нозі — залишає гру. Змія Усім учасникам необхідно утворити «ланцюжок». Ведучий звертається до одного з учасників: «Я — змія, вчора я бродила, десь-то хвіст свій загубила... Ти будеш моїм хвостом?» Учасник стає за спиною ведучого і міцно тримає його за талію. Ведучий послідовно звертається з такою пропозицією до всіх учасників. Урешті-решт утворюється довга колона — «змія». Ведучий починає бігати, виконувати різні рухи, стрибати в різні боки та ін. Якщо у «змії» «відвалюється» «хвіст», то ведучим призначається учасник, від якого цей «хвіст» «відвалився». Гуси Усі учасники шикуються в одну шеренгу вздовж стартової лінії. Пригадують, як пересуваються гуси, і присідають навпочіпки. За сигналом усі розпочинають рухатися гусячим кроком — перевальцем. Перемагають трійко «гусей» — перші, які досягли фінішу. Міст Ця гра — змагання між двома командами. На підлозі визначається (накреслюється) міст — смуга завширшки близько півметра і завдовжки 3–5 метрів. Команди розташовуються обабіч мосту. Завдання полягає в тому, щоб без спотикання одне за одним подолати перешкоду — перейти міст. Команда-суперник також одночасно рухатиметься назустріч із такою самою метою. Яка команда швидше переправиться через міст — та й стане переможцем! Кулька Учасники гри рівномірно розташовуються на майданчику. Хтось із гравців бере кульку і розпочинає гру. Гравці перекидають кульку одне одному, однак рухатися не можна, навіть не можна відривати ступні від підлоги або землі. Той, хто зрушив з місця або останнім торкнувся кульки перед її падінням, отримує штрафне очко. Лінія Усі учасник гри розташовуються на одній лінії — обличчям в один бік. Усі, крім ведучого, мають заплющити очі. За командою ведучого гравці підстрибують на місці, повертаючись на стільки градусів, скільки визначить ведучий. Наприклад, на 90° — праворуч, на 180° — ліворуч, на 360° — праворуч тощо. Почувши команду ведучого «Розплющте очі!», усі її виконують і уважно дивляться, хто стоїть не так, як усі. Цей учасник залишає гру. Гра триває, доки не залишаться троє гравців, — вони й оголошуються переможцями. Тим, хто програв, мабуть, не завадить повчитися математики, щоб зрозуміти поняття «градус». Полонені (бранці) Гравці об’єднуються у дві групи і розташовуються шеренгами — одна група проти другої. Останній по порядку гравець однієї з команд бере м’яч і кидає його гравцеві напроти себе. Гравець ловить м’яч і кидає його наступному гравцеві напроти тощо. Якщо хтось не спіймав м’яч, його вважають «бранцем» і переводять до команди суперника. Перемагає та команда, яка «виб’є» більшу кількість гравців суперників. Ходіння по паперу Учасники об’єднуються у дві команди для проведення естафети. За сигналом перші гравці із кожної команди розпочинають пересування до фінішної лінії й назад. Гравці рухаються, долаючи перешкоди, але ступати необхідно тільки на аркуші паперу. Спершу потрібно стати обома ногами на один аркуш, а другий покласти перед собою. Потім гравець стає на аркуш, що лежить позаду, і кладе його поперед себе, знову стає на нього обома ногами тощо. Перемагає команда, учасники якої першими фінішували. Великий м’яч Учасники утворюють коло, беручись за руки. Потім обирається ведучий, який із м’ячем стає в коло. Завдання ведучого — вибити м’яч із кола ногами. Решта учасників, перешкоджаючи ведучому, не випускають м’яч із кола. Причому руками торкатися м’яча заборонено, відбивати його можна тільки ногами. Той, хто пропустить м’яч, стає ведучим. А того, хто торкнувся м’яча, буде оштрафовано. «Кіт» і «миша» Спочатку необхідно утворити пари учасників, а потім, ставши парами, утворити два концентричних кола (одне в одному). Учасники в парах стають одне за одним: перший обличчям до центра, другий — йому в потилицю. Має залишитися двоє вільних гравців. Один призначається на роль «кота», другий — «миші». «Кіт» женеться за «мишею». Торкнувся «миші» — вона вважається спійманою і залишає гру. Однак, «миша» може сховатися в «нірку». Для цього їй потрібно стати попереду будь-якої пари гравців. У цьому випадку на роль «миші» призначається третій учасник, який стоїть позаду. Він стає «мишею» й утікає від «кота». Моторному «котові» вручається приз. «Ворони» і «горобці» Птахи — найпрудкіші істоти. Спробуймо набути таких самих рис. Спочатку всі учасники об’єднуються у дві команди. Одна команда — «горобці», друга — «ворони». Для гри призначається ведучий. Якщо ведучий говорить: «Во-ро-ни!», то вони тікають, а «горобці» наздоганяють їх. Перемагає та команда, яка спіймала більшу кількість гравців команди-суперника. Оригінальне знайомство За допомогою лічилки або жеребкування визначається той, хто розпочинає гру. Гравці утворюють коло. Перший гравець повинен увійти в коло і назвати своє ім’я, причому таке ім’я, яке йому до вподоби (наприклад, панібратське «Льоха» або шанобливе «Олексій»). Окрім того, гравець супроводжує свої слова жестом або рухом, які, на його думку, в якийсь спосіб характеризують іншого гравця. Це може бути кивок головою, помах рукою, реверанс або будь-який інший жест або рух. Завдання другого гравця, перш, аніж назвати себе, точно відтворити все, що імітував і говорив попередній гравець. Наступні гравці по колу копіюють імена і жести своїх попередників (принцип «снігової кулі»). Той, хто заплутався, залишає гру. Гра вважається завершеною, якщо всі учасники представилися. Гравці, які вибули з гри, мають бути оштрафовані (в який спосіб — вигадайте самостійно). Електричний струм Гравці сідають, беручись за руки та утворюючи коло. Ведучий стоїть у центрі кола і спостерігає за грою. Зміст її такий: перший гравець стискає гравцеві-сусіду праворуч руку, той передає імпульс стискання наступному. Таким чином, «ланцюжком» гра продовжується. За сигналом «Стоп!» гру зупиняють, а ведучий повинен відгадати, хто саме останній стиснув руку сусідові. Якщо відгадав, ведучим призначається той, кого назвали. Якщо ведучий припустився помилки, то він продовжує своє спостереження. Голоси предметів Чи можуть почуті звуки надихнути на створення цілої історії? Спробуймо! У грі беруть участь 6–20 дітей у віці від 10 років. Необхідно призначити ведучого — бажано, кого-небудь із батьків або інших дорослих. Ведучий торкається різних предметів олівцем, постукуючи по предметах, а гравці, сидячи із заплющеними очами, після кожного торкання відгадують предмет. Команді, яка першою відгадає, нараховується очко. А потім за декількома різними звуками кожен намагатиметься відтворити якусь історію (в якій використовуються відгадані речі). Ведучий визначає того, хто матиме найвиразнішу історію з найбільш відповідними звуками. Перемагає команда, яка вигадає найкращу історію про звуки. Море хвилюється — раз! У цій досить відомій грі всі можуть почуватися справжніми акторами, відтворюючи щось виняткове і неповторне. Обирається ведучий. Він читає лічилку: Море хвилюється — раз! Море хвилюється — два! Море хвилюється — три! Фігура морська на місці завмри! Гравці вільно рухаються, відтворюючи плавну гру морських хвиль, доки ведучий читає про хвилі. Слово «завмри» — це сигнал для всіх учасників завмерти в образі якоїсь істоти або предмета, який вони вигадали самостійно, поки ще були «хвилями». Наприклад, хтось завмер, зображаючи птаха, хтось — клоуна, годинника тощо. Ведучий підходить до кожної фігури і легким доторком «оживляє» її. Гравець-«фігура» відтворює рухами і жестами свій образ. Ведучий намагається вгадати, кого саме або що саме відтворив гравець. Після того, як усі фігури «ожили», ведучий обирає найбільш творчу, вдало зіграну роль. Гравець, у якого вийшло найкраще, стає переможцем і водночас ведучим наступного етапу гри. Кольори емоцій Цікаво, наскільки ви уважні до емоційного стану ваших друзів... Що таке відтінки кольорів, ви, напевно, знаєте. А відтінки емоцій? Для гри обирається ведучий. Він заплющує очі, а решта гравців, радячись поміж собою, обирають певний колір. Для початкового етапу гри доцільніше обрати один з основних кольорів: червоний, зелений, синій, жовтий. Коли ведучий розплющить очі, всі гравці своєю поведінкою, а найголовніше — емоційним станом, намагаються відтворити загаданий колір, не називаючи його. Ведучий повинен відгадати, який саме колір емоційно зображують гравці. Якщо він відгадав правильно, ведучим призначається інший гравець. Розсміши партнера Обирається перша пара гравців. Один з обраних гравців повинен обов’язково будь-яким способом, окрім лоскотання та інших дотиків, розсмішити партнера. Якщо він досягне цієї мети, то обирає собі партнера серед інших учасників. Якщо ж не зумів розсмішити, то призначається інший гравець. Яблуко Гра зовсім не серйозна, тому, як правило, супроводжується веселим сміхом. Цю гру легко і доцільно організувати під час святкування дня народження, знаменних дат, днів календарного циклу тощо. Запрошуються двоє учасників, які виявлять бажання позмагатися у тому, хто швидше з’їсть яблуко. Якщо гравців визначено, то на мотузочках підвішують два яблука на рівні носів гравців. Завдання: необхідно з’їсти ціле яблуко без допомоги рук. Гравець, який упорався із завданням першим, нагороджується призом і аплодисментами спостерігачів. Можна організувати кілька таких «двобоїв» або влаштувати турнір, якщо охочих узяти участь виявиться багато. Цукерка Іще одна гра на спритність, а також хитрість і вміння знаходити вихід у скрутних ситуаціях. Один із пари гравців стоїть на стільці або лаві і тримає цукерку на мотузці. Другий гравець намагається схопити цукерку без допомоги рук (зубами), але зробити це не просто, тому що цукерка піднімається вгору, рухається вбік, а періодично наближуєть на досить близьку відстань. Звісно, гра викликає дружній сміх у тих, хто спостерігає за нею. Апельсин Діти об’єднуються в дві команди. Учасники кожної команди утворюють окреме коло. Хто-небудь із кожної команди отримує апельсин, який необхідно затиснути і тримати підборіддям. За умовним сигналом гравці по черзі мають передавати апельсин своєму партнерові по команді (за годинниковою стрілкою). Процедура передавання апельсина має відбуватися без допомоги рук. Апельсин передається по колу доти, доки його не отримає останній учасник команди. Перемагає та команда, яка першою завершила цей дещо складний, але веселий конкурс. Словесний волейбол Гравці утворюють коло. Перший учасник кидає м’яч через центр кола і називає при цьому одне слово-іменник. Той, хто спіймав м’яч, повинен додати дієслово, яке пов’язуватиметься з іменником за смислом. Наприклад: 1-й гравець: «Хмарка», а 2-й гравець: «Пливе»; «Вогнище», а 3-й гравець: «Палає». Якщо хтось припустився помилки і сказав нісенітницю, він залишає гру. Зовнішність Гравці стають одне проти одного і протягом п’яти секунд вивчають зовнішність, одяг, взуття свого суперника. Потім вони відвертаються і по черзі голосно описують зовнішність одне одного: колір очей, волосся, форму вуст, носа тощо. Суддею призначається ведучий або третій учасник гри. Перемагає той, хто жодного разу не помилився, назвавши найбільше правильних ознак свого суперника. Потім можна організувати другий етап гри. Кожний із гравців непомітно для іншого що-небудь змінює: чи то одяг, чи то зачіску, чи то взуття тощо. Завдання: визначити, які зміни відбулися у зовнішності гравців. Перестановка У грі беруть участь 9–15 осіб. Гравці утворюють півколо. Призначається ведучий. Він має уважно дивитися на групу впродовж 30 секунд. Потім ведучий відвертається, а тим часом два гравці міняються місцями. Повернувшись, ведучий повинен назвати гравців, які помінялися місцями. Якщо він помиляється — виконує завдання повторно. Якщо назвав правильно, то ведучий обирається з тих, хто мінявся місцями (за допомогою жеребкування). Торба Гравці, утворивши коло, сідають на галявині або підлозі. Один із гравців називає будь-яке слово, наприклад «рукавичка». Наступний учасник повторює сказане першим слово і називає своє. Виходить, наприклад: «рукавичка», «олівець». Кожний наступний гравець повинен повторити сказані попередниками слова у тій самій послідовності, як вони були вимовлені, й додати своє слово. Отже, чим більша кількість учасників гри, тим складнішим є завдання: кількість слів постійно збільшується, їх складніше запам’ятати і назвати у послідовності, сказаній учасниками. Однак, завдання спрощується, якщо слова асоціювати з гравцями, які їх називали. Тому, відтворюючи «ланцюжок» слів, учасники дивляться на гравців, які їх назвали. У такий спосіб пригадати послідовність слів значно легше. Той, хто припустився помилки, залишає гру. Плутаниця Досить відома дитяча гра, однак для підлітків вона може бути дещо іншою. Найчастіше саме у підлітковому віці діти починають соромитися близьких контактів, а дякі з них — навіть уникають їх. У грі можуть брати участь 10–30 осіб. Обирається ведучий, якому необхідно вийти в іншу кімнату або відвернутись, заплющивши очі. Решта гравців утворюють коло, міцно стиснувши руки одне одному. Потім група заплутується або хтось із команди заплутує гравців. Заплутування — це будь-які спільні та індивідуальні дії гравців. Обов’язкова умова: гравці не повинні розмикати рук. У результаті таких дій ми маємо тугий вузол, який утворили гравці. Цілковито заплутана група — це така, яку більше вже заплутати не можливо. Ведучому потрібно розплутати гравців. Якщо у нього це не виходить, то він виконує свою роль повторно. Переповнений автобус Іноді переповнений автобус може не завдати незручностей, а навпаки — створити гарний настрій, наприклад, у грі, під час якої гравцям хоч-не-хоч доведеться торкатися одне одного (це піде на користь тим, хто сором’язливий і нерішучий). У грі беруть участь не менше ніж двадцять осіб. Усі гравці створюють дві команди з однаковою кількістю дівчаток і хлопців. Перед кожною командою накреслено квадрат, розлінований на менші за розміром квадрати усередині,— це «автобус». Квадрати всередині мають бути однаковими, наприклад 7 × 7 клітинок. Кожна команда розташовується компактно у своєму квадраті-«автобусі», щоб зайняти якнайменше клітинок і протриматись у такому стані близько хвилини. Перемагає та команда, яка зуміла розміститися у меншій кількості клітин і простояти таким чином упродовж хвилини. Митниця Група гравців може утворюватися з 16–30 осіб. Спочатку обираються двоє «митників», які виходять із кімнати. Решта гравців з’ясовує, хто виконуватиме роль «контрабандистів». Гравцеві-«контрабандисту» вручається невеликий предмет, що символізуватиме заборонений вантаж, який необхідно провезти через кордон. «Контрабандист» має сховати цей предмет собі в кишеню або ще кудись. Потім запрошуються «митники», які влаштовують співбесіду з усіма пасажирами. Вони знають, що серед пасажирів є один «контрабандист», однак, хто саме, їм необхідно визначити за допомогою різноманітних запитань, окрім прямого: «Чи везете ви контрабанду?» Необхідно бути уважними щодо поведінки, інтонацій, мимовільних жестів, що можуть викрити «контрабандиста». Після того, як з усіма пасажирами проведено бесіду, «митники» радяться, згодом вони оголошують своє рішення. Якщо «контрабандиста» виявлено, то на роль «митників» призначається викритий «контра-бандист» і той гравець, якого він собі сам обирає. Фарби Ця гра для учнів початкової школи. Її доцільно організовувати на майданчику, подвір’ї, у парку, в лісі на галявині просто неба. Спочатку обирають двох осіб: один гравець виконуватиме роль «господаря крамниці», де продаються фарби, другий — «покупця». Решта гравців — «фарби». Кожний самостійно визначає, роль якої фарби він гратиме — синьої, зеленої, білої, золотої тощо. «Господар» оберігає свій товар — «фарби». «Покупець» стукає у двері крамниці: «Тук-тук!» Господар: — Що куплятимете? Покупець: — Фарбу! — Якого кольору? — Синього. — Немає такої фарби! Стрибай по стежці на одній ніжці, знайди сині чобітки, поноси і нам принеси. Якщо в «крамниці» є «фарба» такого кольору, то гравець-«фарба» підводиться і тікає. Гравець-«покупець» повинен піймати втікача.

Як правильно засмагати

Слово вчителя.

Стрімко наближається довгоочікуване літо, а це значить, — сонячні дні. Вже тоді не потрібно штучної засмаги в солярії чи південних дорогих курортах. Досить буде вийти на подвір'я, балкон, річку, дачу і підставити бліде після зими тіло сонечку. Здавалось би немає нічого простішого, ніж засмагати. Це так природно і звично. Проте, лише на перший погляд. Насправді ж існує ряд правил і зауважень, до яких слід прислухатися, перш ніж довіритись сонячним ваннам. Отож прокоментуємо відповіді на деякі запитання зацікавлених і всезнайок.

1. Яка користь людині від засмаги.

Позитивний вплив ультрафіолетового проміння проявляється у підвищенні кількості гемоглобіну і поліпшенні стану крові, обміну речовин, збагаченні організму вітаміном В. Чудотворне впливає воно і на шкіру, яка стає гладенькою, еластичною.

2. Де найкраще приймати сонячні ванни.

Приймати сонячні ванни можна на балконі, на подвір'ї, біля розчиненого вікна, але, звичайно, найкраще — на свіжому повітрі на березі річки, озера, моря.

3. В яку пору дня найкраще виконувати сонячну процедуру.

Найкращий час для сонячних ванн з 8 години ранку до 12 години дня і з 17 до 19 години вечора.

4. Яке положення тіла найкраще зайняти.

Не рекомендується довго сидіти або лежати в одному положенні, читати або спати, треба повертатися з боку на бік, зі спини на живіт.

5.Чому не варто захоплюватись надмірною і швидкою засмагою.

Сонячні ванни вимагають розумної помірності, а сонячний вагар — зовсім не ознака здоров'я, а одна із захисних реакцій організму.

Зайве перебування під прямим сонячним промінням погано позначається на роботі серця, подразнює нервову систему, викликає втому, порушення сну.

Не варто захоплюватися загаром і з естетичної точки зору — багатьом він просто не личить, робить обличчя грубим, а шкіру — сухою.

6. Як допомогти шкірі рівномірно і безболісно увібрати сонячні промені.

Щоб мати гарний загар, можна користуватись спеціальними засобами. Для захисту від опіків рекомендується «Крем від загару», «Нівея» тощо. При обмежених опіках допомагають примочки з міцного чаю, сметани, кислого молока, лосьйон «Пляжний», «Холодок», креми «Алое», «Календула», одеколони, медичний засіб «Пантенол». При значних опіках шкіри слід обов'язково звернутися до лікаря-фахівця.

7. А як уникнути теплового і сонячного удару, а при потребі надавати долікарську допомогу.

Голову необхідно захищати капелюхом або парасолькою, очі сонцезахисними окулярами. Одяг має бути світлих кольорів, бажано білого, бо він найкраще відбиває пряме сонячне проміння. Обов'язково пити часто негазовані і не солодкі напої, ліпше джерельну воду 18-20°С.

Ознакою сонячного і теплового удару є відчуття спраги, втоми, обличчя червоніє, а потім стає блідим, підвищується температура, починаються судороги. Тепловий удар супроводжується глибокою непритомністю.

Щоб надати першу допомогу при тепловому (сонячному) ударі, необхідно перенести потерпілого в прохолодне місце, розстібнути верхній одяг, покласти холод на голову і груди, обтерти тіло холодною водою.

Якщо відсутнє дихання, треба почати робити його штучно. Коли потерпілий прийде до пам'яті, йому дають пити.

8. Про які компетентні зауваження, заборони ще слід згадати.

1. Різного роду захворювання шкіри (псоріаз, дерматит, тощо), меланоми (родимки) унеможливлюють або обмеж ують перебування на сонці.

2. «Озонові діри» пропускають ультрафіолетове сонячне проміння, яке викликає онкозахворювання шкіри.

3. Засмагати слід подалі від лісу і узлісь, оскільки є небезпека потрапляння на тіло кліщів, які розносяться вітром на десятки метрів.

4. Морський загар швидко змивається, бо в морській воді багато йоду.

5. Отож, юні друзі, приємних сонячних літніх днів! Користуючись даними порадами, ви зможете суттєво зміцнити своє власне здоров'я і поділитися секретами засмаги із друзями, рідними, знайомими. Звертайтеся і надалі за фаховими роз'ясненнями і коментарями до вчителів основ здоров'я чи медичних працівників. Ми ж, у свою чергу, завжди раді вам допомогти, роз'яснити, порадити, навчити.

Правила поведінки на воді

Виховний захід

Мета: розкрити уявлення про природу як живий організм; вчити бачити красу світу, розвивати вміння безпечно спілкуватися з природою; виробити правила безпечної поведінки під час відпочинку біля води, на льоду; обговорити позитивний і негативний вплив води на організм людини; вчити дітей розумно виходити з несприятливих ситуацій і пояснити можливі способи їх уникнення.

Учитель. Життя людини пов'язане з водою. Вода — одна з найзагадковіших рідин на світі. Вона може бути легкою і важкою, прісною і солоною, рідкою і газопрдібною, твердою. У ній живуть рослини і тварини. Якщо наше тіло поділити на три рівні частини, то дві з цих частин займає вода. Без неї людина не проживе більше як три дні. Ви також, мабуть, бували на берегах річок, озер, моря. Вода — стихія, яку люди знають давно, вона приховує небезпеку.

Вода разом із сонцем і повітрям необхідні людині для життя. Влітку саме вони оздоровлюють знесилену за зиму людину, загартовують її організм перед наступними змінами у природі. Саме тому пляж — одне з найулюбленіших місць відпочинку. Тут і сонце і пісок, і повітря, і вода. За умови правильно організованого відпочинку на березі водойми, водні процедури є добрим профілактичним засобом від застуд, вони зміцнюють організм, імунітет, тренують шкіру, м'язи, борються із хворобами рухового апарату, розвивають серце, легені.

Але знову ж згадаємо: будь-який предмет, об'єкт неживої природи, не може бути корисним чи шкідливим. Це залежить від людини, від її поведінки, від дотримання нею безпечних правил поводження з цим предметом.

1.   Чи може вода стати небезпечною для людини?

2.   Коли саме?

На пляжі

Хлопчині хвилі говорили:

«По світу довго ми ходили

І добре знаємо, що всюди

На пляжі люблять бути люди.

Та хоч яка була б там спека,

Виконуй правила безпеки.

Один купатись не ходи,

Бо так недовго до біди.

І плавай тільки не до втоми

Лише в місцях, тобі відомих.

Не випливай на фарватер,

Щоб не потрапив ти під катер.

На сонці довго не сиди,

Не пий холодної води.

І за буйки не запливай,

Ніколи човен не гойдай,

І не пірнай вниз головою:

Буває камінь під водою.

З товаришами чемно грай —

їх не топи і не штовхай!

Про надувний матрац забудь!

Скрізь завжди обережним будь!

І стане радісним тоді

Твій відпочинок на воді.

Л. Коваль

Бесіда за запитаннями.

1.   Про які правила поведінки розповіли хлопчикові хвилі?

2.   Чи потрібно додержуватись цих правил?

3.   Чому?

4.   Що від цього залежить?

Учитель.   Діти!   Запам'ятайте   основні   правила   поведінки на воді.

•  Не можна перебувати біля водойми без дорослих.

•  Не можна плавати в незнайомих місцях.

• Не можна купатися у місцях,  де є заборонений знак і    «Купатися заборонено».

• Стрибати і пірнати у воду в незнайомих місцях.

•  Купатися на глибині, запливати за буйки.

•  Запливати на камерах чи надувних матрацах. Грати на воді у безглузді розваги.

•  Плавати і купатися під час шторму.

• Купання без обмеження у часі може призвести до переохолодження, а також до виникнення судоми, яка не дає можливості рухатися і триматися на воді.

•  Не кидайте у воду склянки, консервні банки, інше сміття — вони можуть поранити вас і ваших друзів.

• На ставок, річку, озеро краще ходити з дорослими.

Учитель. Якщо ви опинилися у воді, а плавати не вмієте, ваші дії?

•  Спробуйте не розгубитися, не плакати, на утриматися на поверхні, поки надійде допомога.

•  Як це зробити, хто знає?

1.   Рухайте ногами так, наче крутите педалі велосипеда, і водночас ляскайте руками по воді, переносячи на них частину навантаження і зберігайте рівновагу.

2.   Залишайтеся у вертикальному положенні, згинайте одночасно обидві ноги, розводьте коліна в сторони, а потім різко випрямляйте їх. Учитель. Ви заплутались у водоростях, що робити?

•  Не   пірнайте,   бо   водорості   можуть   заплутатись   навколо шиї.

•  Почергово тріть одну ногу іншою — скочуйте з них водорості.

•  Не зупиняйтеся і не борсайтеся на місці, безладно перебираючи ногами, — заплутаєтесь ще більше.

Багато людей люблять відпочивати на річці або ставку не тільки влітку, а й узимку, коли вода замерзла. Діти катаються ті ковзанах, дорослі полюбляють рибалити, хтось навіть пірнає її ополонку.

Лід також небезпечний:

•  Він слизький — можна посковзнутися.

•  На ньому можуть бути тріщини, ополонки у які можна впасти.

•  Він може бути тонким і несподівано проламатися.

Щоб уникнути нещасних випадків, необхідно пам'ятати про правила безпечної поведінки

•  Дітям виходити на лід без дорослих заборонено.

•  Переходити річку, озеро по льоду можна тільки в добру погоду, коли дорога позначена мітками.

•  Не ковзайтеся на лижах, санках, ковзанах на тонкій кризі, яка ще не_зміцніла.

•  Не організовуйте ігор на льоду біля стічних труб, на річках із швидкою течією. Лід, який підмиває вода тонкий.

Якщо через необережність хтось потрапив у воду, —не розгубіться

• Не лякайтеся, не панікуйте, а кличте на допомогу.

•  Вилазити, з ополонки бажано з того боку,  з якого ви в неї впали.

•  Потрібно розкинути руки, підтягнутися і повільно виповзати грудьми на лід.

•  Спочатку вийняти з води одну ногу, просунутись на льоду, потім вийняти другу ногу.

•  Не потрібно відразу вставати — повзіть по-пластунськи до берега.

•  Опинившись на березі, швидко біжіть додому, щоб зігрітися.

•  Якщо в ополонку впав товариш, то до нього треба підповзати і протягнути палку або шарф.

• Краще все-таки покликати дорослих.

Щоб не трапилося лиха

•  Лід товщиною 5 см витримає 1 людину.

•  Ковзанку можна організовувати при товщині його 25 см, а для машин 25-55 см.

•  Ніколи не ставай на лід навесні, восени та під час зимових відлиг. У цей час крига тонка і небезпечна. Запитання для перевірки сприймання.

1.   Чому забороняється заходити на лід далеко від берега?

2.   Чому небезпечно ходити по льоду самому, а також  великими групами?

3.   Чому небезпечно знаходитися біля ополонок?

4.   Що може трапитися, якщо з'їжджати з крутого береги річки на лід?