2.Методологія визначення індексу людського розвитку. Поняття добробуту.
Існують спроби розробити узагальнюючий показник рівня життя населення – індекс людського розвитку (ІЛР). Людський розвиток – це безперервний процес розширення можливостей вибору, які постійно змінюються. Серед різних можливостей вибору визначальними вважаються довге і здорове життя, здобуття освіти, доступ до засобів, що забезпечують гідний життєвий рівень. Ці три можливості є провідними для людського розвитку, всі інші підпорядковуються їм, є другорядними по відношенню до них. Отже, рівень доходу виявляється важливою, але не єдиною складовою людського розвитку і метою останнього є не лише постійне зростання доходів, а також збалансування зростаючих можливостей людини з використанням цих можливостей в різних сферах діяльності.
Для визначення ІЛР за методикою ООН рекомендується враховувати три показники: ВВП на душу населення, середню тривалість життя, рівень освіти населення старше 25 років. Ці показники по країні порівнюються з максимальними в світі аналогічними показниками.
Фахівці Ради по вивченню продуктових сил України НАНУ та Міністерства статистики запропонували національну методику визначення ІЛР. За цією методикою ІЛР охоплює дев´ять показників, які характеризують:
демографічну ситуацію в країні та в регіонах:
чисельність населення; міське, сільське населення;
природний щорічний приріст (скорочення) населення;
очікувана тривалість життя при народженні;
індекс очікуваної тривалості життя;
демографічне навантаження населення працездатного віку (%) – це відношення чисельності населення у віці 0 – 15 років та пенсійного віку до населення у працездатному віці;
тощо;
стан ринку праці:
рівень зайнятості та безробіття;
жіноча робоча сила;
частка безробітних жінок;
середня заробітна плата жінок у відсотках до зарплати чоловіків (у держсекторі);
тощо;
рівень життя населення:
ВВП на душу населення;
індекс споживчих цін;
децільний коефіцієнт диференціації доходів;
кількість куплених радіоприймачів, телевізорів на 1000 жителів;
кількість телефонів на 100 помешкань;
тощо;
житлові умови:
загальна площа житлового фонду;
житлова площа на душу населення;
рівень і динаміка оплати житлово-комунальних послуг;
тощо;
охорону здоров´я та рівень здоров´я населення:
державні витрати на охорону здоров´я у відсотках до ВВП;
кількість населення в розрахунку на одного лікаря;
материнська смертність на 1000 живонароджених;
споживання алкогольних та тютюнових виробів на душу населення;
тощо;
рівень освіти:
державні витрати на освіту у відсотках до ВВП;
рівень грамотності дорослого населення;
індекс досягнутого рівня освіти – середньої, неповної вищої, вищої;
сукупна частка учнів – частка осіб, які навчаються у закладах освіти серед населення відповідної вікової групи;
прийом до вищої школи (в т.ч. на стаціонар) – частка осіб, які вступили до ВУЗів всіх рівнів акредитації (І - ІV) серед населення віком 15 – 18 років;
тощо;
соціальне середовище:
щорічне відвідування закладів культури та мистецтва на 1 жителя;
разовий тираж газет на 100 жителів;
видання книжок (одиниць на 100 тис. населення);
криміногенна ситуація: число осіб, які загинули внаслідок злочинів; частка підлітків серед злочинців; злочинність, пов´язана з наркотичними засобами (на 100 тис. населення); самогубства на 100 тис. населення;
тощо;
фінансування основних галузей, які забезпечують людський розвиток.
екологічну ситуацію:
викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище;
тощо.