В с т у п

Серед хімічних засобів інтенсифікації землеробства, підвищення його продуктивності й ефективності головними як по масштабах, так і за економічними результатами є мінеральні добрива. В даний час агрохімічна наука нараховує значну кількість фундаментальних розробок, упровадження яких з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і особливостей агротехніки створює необхідні передумови для підвищення родючості ґрунтів і одержання високих стійких врожаїв належної якості при збереженні і поліпшенні навколишнього середовища.

Значну роль мінеральні добрива відіграють для забезпечення мінерального живлення рослин та покращення структури ґрунту. Важливою характеристикою добрив є вміст у них поживного елемента. Чим більший вміст елемента, тим добриво краще, в ньому міститься менше баласту. Добрива з малим вмістом баласту економічно вигідніші: їх дешевше перевозити (в розрахунку на одиницю елементів живлення), дешевше і легше вносити в ґрунт.

Раціональна система удобрення сприяє підвищенню їх ефективності та зростанню продуктивності праці в сільському господарстві. Умови живлення рослин у грунті залежать від доз, строків і способів внесення добрив. Система удобрення в сівозміні полягає у розподілі органічних і мінеральних добрив між сільськогосподарськими культурами і визначенні способів внесення добрив з урахуванням забезпеченості ними господарства, родючості грунтів на всій площі сівозміни, прямої дії та післядії добрив. Система добрива окремих сільськогосподарських культур полягає у визначенні їх потреби в поживних речовинах, поєднанні органічних і мінеральних добрив, встановлення термінів та способів їх внесення, оплати добрив надбавкою урожаю. 

Дана курсова робота є актуальною і бажаною для господарства оскільки буде містити важливі розрахунки, рекомендації, які у найближчому часі допоможуть господарству вирішити складні питання щодо отримання високих врожаїв,збереження родючості грунту та його покращення з найбільшою економічною ефективністю для господарства.

Метою виконання курсової роботи є розробка системи використання добрив у польовій сівозміні, що забезпечить виконання таких основних завдань:

1. Одержання запланованої врожайності вирощуваних культур.

1. Нагромадження та раціональне використання всіх удобрювальних засобів у господарстві.

2. Послідовне вирівнювання родючості полів сівозміни (в деяких випадках збереження існуючої родючості) шляхом створення позитивного або бездефіцитного балансу поживних елементів і гумусу, поліпшення агрохімічних показників ґрунту.

3. Одержання високої економічної ефективності застосування добрив.

4. Забезпечення охорони навколишнього середовища.

Розділ 1. Вплив добрив на агрохімічні показники, родючість грунту, урожайність та якість врожаю сільськогосподарських культур

1.1. Вплив добрив на агрохімічні показники та родючість грунту

Фізико-хімічні та агрохімічні властивості впливають на поживний режим грунту,його біологічну активність,взаємодію добрив з грунтом і рослинами й зумовлюють уражійність і якість сільськогосподарської продукції.

Агрохімічні властивості грунтів характеризуються вмістом органічних речовин,азотним,фосфорним і калійним режимами,вмістом мікроелементів і біологічною активністю грунту.Органічні сполуки грунту представлені в основному гумусом .Систематичне застосування органічних і мінеральних добрив у великих нормах сприяє стабілізації і накопиченню гумусу в сівозмінах.

Азотний режим грунтів характеризується вмістом загального азоту і складом його сполук,нітрифікаційною здатністю.Кількість у грунті мінеральних сполук азоту значно впливає на ефективність застосування азотних добрив.

Фосфорний режим грунтів характеризується вмістом загального фосфору,фракційним складом фосфорорганічних і мінеральних сполук фосфору та їх рухомістю.Від їх кількості і складу залежить врожайність сільськогосподарських культур.

При високому вмісті поживних речовин в грунті потреба в добриві знижується,а при низькому-підвищується.

Добрива проявляють велику дію на грунт: збагачують його поживними речовинами,змінюють реакцію грунтового розчину,інтенсивність і характер мікробіологічних процесів та інших властивостей,які визначають родючість грунту.

Найбільш сприятливі умови для досягнення високої продуктивності рослин,а також, для підримання родючості грунту на потрібному рівні створюється за повного забезпечення їх елементами живлення. Доступними ж поживними елементами рослини забезпечується в результаті мінералізації органічних сполук грунтовими мікроорганізмами і переходу мінеральних важкорозчинних речовин у розчині.

Внесення в грунт добрив не тільки покращує живлення рослин,але змінює і умови існування грунтових мікроорганізмів,які також потребують мінеральних елементів. При сприятливих кліматичних умовах чисельність мікроорганізмів і їх активність після добрива грунту значно зростають.

Застосування добрив сприяє збільшенню врожайності сільськогосподарських

культур,покращенню якості продукції та спричиняється до підвищення стійкості рослин у несприятливих умовах. Добрива — основа підвищення кількості та якості сільськогосподарської продукції. Їх доцільне використання покращує родючість ґрунтів, підтримує позитивний баланс біогенних елементів та гумусу. Близько 50 % загального врожаю одержують за рахунок добрив.

Встановлено, що добрива підвищують врожай всюди. Наприклад, на ґрунтах дерново-підзолистого типу, сірих лісових та вилужених чорноземах добре діють три основних елементи живлення,- N, P, K. При цьому роль фосфору з збільшенням вмісту рухомих фосфатів в цих ґрунтах, а вплив калію стійкий та високий, але виявляється значно менше ніж N та P. На вказаних ґрунтах виявлена висока ефективність вапнування, а на легких ґрунтах, — також ефективність внесення Mg та позитивна дія S. Взагалі такі ґрунти характеризуються інтенсивним застосуванням органічних та мінеральних .

Правильне застосування добрив досягається лише за успішного проведення також інших сільськогосподарських робіт. Будучи важливим, але не єдиним фактором підвищення врожаю, добрива є складовим елементом всієї системи агрохімічних заходів.