- •Агрономічний факультет
- •Удк 631.4; 631.8
- •Вінницький національний аграрний університет
- •Завдання на курсовий проект (роботу)
- •(Прізвище, ім’я, по батькові)
- •(Підпис)
- •(Підпис) (прізвище, ім’я, по батькові) Зміст
- •В с т у п
- •Розділ 1. Вплив добрив на агрохімічні показники, родючість грунту, урожайність та якість врожаю сільськогосподарських культур
- •1.1. Вплив добрив на агрохімічні показники та родючість грунту
- •1.2. Вплив добрив на урожайність та якість врожаю сільськогосподарських культур
- •1.3. Наукове обгрунтування системи удобрення в польовій сівозміні Розділ 2. Характеристика господарства і грунтово-кліматичних умов
- •2.1. Загальні відомості про господарство
- •2.2. Характеристика кліматичних умов зони розміщення господарства
- •2.3 Загальна характеристика грунтових умов господарства та агрохімічна характеристика грунтів полів сівозміни
- •Розділ 3. Хімічна меліорація грунтів господарства та грунтів полів сівозміни
- •Розділ 4. Виробництво, нагромадження, розподіл та використання органічних добрив в господарстві
- •4.1. Виробництво та нагромадження гною
- •4.2. Виробництво та нагромадження інших органічних добрив
- •4.3. Розподіл та використання органічних добрив
- •Розділ 5. Забезпечення господарства мінеральними добривами
- •6.1. Розрахунок норм добрив шляхом коректування рекомендованих науково-дослідними установами норм добрив з врахуванням забезпеченості грунтів поживними речовинами
- •6.2. Визначення норм добрив балансово-розрахунковим методом на заплановану урожайність
- •6.3. Розрахунок норм добрив за рівнем природньої родючості (бальної оцінки) грунту
- •Розділ 7. Збереження та підвищення родючості грунтів в полях сівозміни
- •7.1. Визначення балансу гумусу в грунтах сівозміни
- •7.2. Визначення балансу поживних речовин в грунтах сівозміни
- •Розділ 8. План використання добрив у сівозміні
- •9.1. Господарська ефективність використання родючості грунту і застосування добрив
- •9.2. Економічна ефективність застосування добрив
- •Висновки
- •Список використаних літературних джерел
- •Висновки та зауваження викладача
1.2. Вплив добрив на урожайність та якість врожаю сільськогосподарських культур
Потреба в азоті в усіх сільськогосподарських культур проявляється частіше і в більшій мірі, ніж у інших елементах. При недостатній забезпеченості азотом затримується ріст рослин, зменшується розмір асиміляційної поверхні листків та тривалість їх функціонування в активному стані, зменшується урожай і погіршується його якість. Надлишок азоту (відносно інших елементів) призводить до надмірного розвитку вегетативної маси, знижує стійкість рослин проти несприятливих кліматичних умов, грибних і бактеріальних хвороб, подовжує період розвитку та достигання, зменшує кількість репродуктивних органів і може призвести до погіршення якості продукції
__Фосфор відіграє величезну роль у метаболічних процесах. Він бере участь у синтезі білків, енергетичному обміні, репродуктивному процесі, передачі генетичної інформації, в створенні клітинних мембран. Виключно велике значення цього елемента у фотосинтезі та аеробному диханні. Фосфор входить до складу переважно складних органічних сполук.
Більшість сільськогосподарських культур основну кількість фосфору споживають у перший період життя, створюючи певний запас його для подальшої реутилізації.
Зовні нестача фосфору проявляється у відставанні в рості й розвитку, появі пурпурового, багряного та фіолетового відтінків у забарвленні нижніх листків, їх скручуванні та передчасному засиханні, затримці достигання, зниженні врожаю і погіршенні його якості.
Надлишкове фосфорне живлення може призводити до зниження врожаю внаслідок передчасного розвитку, відмирання листя та раннього достигання.
У природних умовах джерело фосфору для рослин у ґрунті — його мінеральні сполуки. Доступними для всіх рослин є водорозчинні солі одновалентних катіонів, але у ґрунті їх дуже мало. Обмінно-адсорбційно зв'язані фосфат-аніони також добре засвоюються рослинами. Доступність інших розчинних у слабких кислотах і важкорозчинних сполук фосфору, у вигляді яких переважно і знаходиться він у ґрунті, залежить від властивостей самих рослин і реакції ґрунту.
__Калій належить до найбільш поживних елементів, разом з тим його фізіологічні функції до цього часу не розкриті повністю. У рослинах знаходиться переважно у формі іону, зв'язаного з протоплазмою, частково він представлений тут солями органічних кислот.
Цей елемент підтримує необхідний водний баланс клітини, що сприяє придбанню білками певної, сприятливої для метаболічних процесів конформації і надає ферментам високоактивного стану.
Калій специфічно каталізує понад 40 ферментів та ферментних систем. Він підвищує холодостійкість і стійкість рослин проти грибних хвороб, вміст цукрів у буряках, поліпшує якість картоплі, ягід, плодів, соломки льону. У хлібних злаків і льону основна кількість калію надходить до цвітіння, у картоплі та цукрових буряків надходження калію розтягнуто до достигання або збирання. З віком відносна кількість цього елемента в рослині зменшується.. Він концентрується в молодих частинах рослин та реутилізує-ться, пересуваючись з старіших органів у. молоді. При достиганні значну частину калію рослини можуть виділяти в ґрунт, він також легко вимивається опадами з надземної частини. Порівняно високий вміст калію у стеблах та листі, особливо в корене- та бульбоплодах.
Нестача калію спостерігається на легких піщаних ґрунтах, торфовищах, а також при насиченні сівозміни коренебульбоплодами та овочевими культурами. При нестачі цього елемента гальмується транспортування вуглеводів у рослині, знижується інтенсивність фотосинтезу і синтез білків. Зовні нестача проявляється в побурінні країв листків та появі на них некротичних плям іржавого кольору, листки жовкнуть і відмирають, в першу чергу старі, затримується розвиток та достигання рослин.