Теоретична частина.

Бодяги - звичайні прісноводні губки з кремній-роговим скелетом. Утворюють колонії. Найбільш поширені представники двох родів: Spongilla і Ephydacea з родини Spongillidae. Найчастіше бодяги зустрічаються протягом весни, літа, осені у прибережній зоні водойм на різних предметах, занурених у воду: повалених у воду деревах, гілках, камінні, тощо на глибині до 1,5 м. Бодяги зустрічаються також у глибоких місцях з швидкою течією у вигляді мало розгалужених, сплющених наростів. Особливо добре розвиваються бодяги у водоймах, багатих на органічні речовини. Восени бодяги гинуть і загнивають, а гемули (зимуючі бруньки), які на цей час утворюються, випадають з тіла тварини, перезимовують і дають навесні нову колонію (рис. 3.).

Рис. 3. Губка Бодяга

Прісноводні губки певної форми не мають. Форма їх залежить від особливостей субстрату, на якому вони сидять. У губок, які ростуть на світлі, забарвлення зелене, у екземплярів, що живуть у темряві - сіре або жовтувате. Зелений колір бодяги залежить від присутності в її тілі маленьких одноклітинних водоростей.

Час від часу з поверхні тіла губки піднімаються прозорі оскулярні трубки, крізь які вода викидається з тіла губки назовні. Це можна добре бачити, впорскуючи шприцем у товщу губки порошок карміну. Струминки води з фарбою б’ють з трубок на відстань кількох сантиметрів. Поверхня губки вкрита дермальною мембраною. Знявши пінцетом частину мембрани, розглядають її під мікроскопом, щоб побачити пори. Всмоктування води через пори можна спостерігати в акваріумі, випускаючи піпеткою біля живої губки трохи кармінової суспензії. Часточки карміну спочатку ніби прилягають до поверхні тіла, а потім зникають всередині його.

Внутрішньої складної системи каналів і комірцевих камер (утворених хоаноцитами - джгутиковими комірцевими клітинами), які розташовуються на шляху каналів, у бодяги помітити не вдається. Слід пам’ятати, що вода у бодяги проходить такий шлях: спочатку вона проникає крізь тонкі пори ектодерми в канали і далі в джгутикові камери, вистелені миготливими ентодермальними клітинами (хоаноцитами); тут ці клітини поглинають дрібні поживні часточки, принесені разом з водою; з комірцевих камер вона йде по каналах у парагастральну порожнину і крізь оскулюм виходить назовні. Проміжки між системою каналів заповнені мезоглеєю з розкиданими в ній клітинами різних категорій і скелетними елементами. Головна маса клітинних елементів - це амебоїдні недиференційовані археоцити їх можна розглянути на шматочках губки, є великі статеві клітини - макрогамети.

У мезоглеї розташований і скелет губки, який є опорою всього тіла і стінок канальної системи. Скелет складається з переплетених пучків загострених з обох кінців кремнієвих голок. Матеріалом для склеювання цих голок править волокниста речовина спонгін. Таким чином утворюється скелетна сітка з комірок неправильної форми (рис. 4).

Рис. 4. Бодяга (Spongilla lacustris):

a — скелет після мацерації;

б — гемула:

а: 1 — спонгін; 2 — спікули;

б: 1 — отвір пори; 2 — мегасклери; 3 — гемульні мікросклери