Хід роботи.

Скелет губки вивчають так: бритвою роблять якнайтонші зрізи консервованої в спирті губки і переносять на предметне скло. Потім препарат обливають раз-два чистим спиртом і залишають у ньому хвилин на дві. Після цього на препарат наносять кілька крапель гвоздичного масла і накривають його накривним скельцем.

В мезоглеї бодяги на кінець літа (або на початку осені) починають формуватися зимуючі бруньки - гемули, які при відмиранні губки переживають зиму і розвиваються наступної весни в нові губки, що селяться на відмерлому материнському організмі.

Гемули бодяги мають правильну кулясту форму (рис. 4.б). На одному з полюсів гемули видно поровий отвір з невеличкою облямівкою у Spongilla lacustris або він трохи підноситься у вигляді лійки у Ephydatia miilleri. Через отвір вміст клітини виходить назовні на початку наступного літа. Всередині гемули є скупчення археоцитів з запасом поживних речовин, вкрите подвійною оболонкою. Між зовнішнім і внутрішнім шаром її розташовані мікросклери - так звані амфідиски. У Spongilla їх мало і вони мають типовий голчастий характер. У Ephydatia амфідиски у великій кількості заповнюють весь простір між двома оболонками.

Завдання. Зарисовують голки бодяги і гемули, відмічаючи амфідиски та порові отвори.

Додаткова інформація.

Дуже важливо заготовити бодяг з осені, щоб на заняттях розглядати гемули їх можна зрізати ножем з субстрату, краше з частиною субстрату. Виловлювати бодяг з човна можна близько полудня, коли сонце добре світить. Щоб під час лову краще бачити губок під водою, можна користуватись так званим «морським оком» — невеликою дерев’яною скринькою з скляним дном. Зберігати зібраних губок треба в сухому стані або законсервованими в спирті. Сушать губок біля печі на протягу (на сонці сушити не можна).

Щоб мати в лабораторії живих бодяг, слід зберігати їх в акваріумах. Для цього в чистий акваріум насипають піску, садять у ньому трохи рослин і наливають води. Знайшовши у водоймі бодягу, кладуть її разом з субстратом під водою в банку. В такий же спосіб, не виймаючи з води, пересаджують її в акваріум. Закріпляти в акваріумі предмет, на якому сидить бодяга (гілка, каміння тощо), треба з таким розрахунком, щоб губка з усіх боків була оточена водою. В акваріумі можна тримати лише один невеликий екземпляр губки, причому його не можна тримати разом з іншими тваринами. Воду в акваріумі треба часто міняти, не оголяючи при цьому губку.

Для вивчення спікул, які у бодяг бувають завжди двох сортів - більші - макросклери і дрібні - мікросклери, рекомендується два методи.

1. Короткочасне кип'ятіння в розчині (40—45%) сірчаної кислоти, з одного боку, і повільна мацерація губки у воді, з другого. У першому випадку промивають осад водою (в хімічній пробірці, де проводилося кип'ятіння) і виливають в годинникове скельце. Після висушування досліджують окремі елементи кремнійового скелета при малому і великому збільшенні мікроскопа. Можна приготувати препарат і так: на сухий порошок склеритів капнути канадського бальзаму і накрити його накривним скельцем.

При тривалій (протягом тижнів) мацерації і повторному промиванні бодяги водою всі цитоплазматичні частини руйнуються і залишаються тільки скелет і розсіяні в ньому гемули (якщо вони були).

2. Шматочок фіксованої бодяги вміщують у пробірку, наливають у неї трохи слабкого розчину їдкого калі. Пробірку деякий час підігрівають, не доводячи рідину до кипіння. Тіло бодяги розчиняється, залишається осад, який старанно промивають і після цього готують мікропрепарат. У ньому можна побачити скелетні голки, а іноді гемули.

Робота 4. Розглянути і замалювати загальний вигляд колонії туалетної губки (Euspongia officinalis) та окремих її спонгінових волокон.

Хід роботи.

Розглядаючи колонію туалетної губки, звертають увагу на еластичність її скелета та забарвлення. При малому збільшенні мікроскопа розглядають скелет туалетної губки (рис. 5.). Він складається з довгих ниток, які утворюють численні петлі. Вибирають таку ділянку на препараті, де петель не багато.

Рис. 5. Скелет туалетної губки: 1 - головні пучки спонгінових волокон; 2 - поперечні пучки.

Завдання. Зарисовують скелет туалетної губки.

Додаткова інформація.

Значення губок:

1. В природі губки виконують роль біофільтраторів. З води, що проходить в системі їхніх каналів, хоаноцити забирають органічні речовини і через устя виходить очищена вода. Добова їх пропускна здатність у перерахунку на масу в сухому стані становить приблизно 5 л на 1 г губок. За добу губки об’ємом 10 кв. см профільтровують від 100 до 2000 л води. Особливо важлива їх роль у процесах самоочищення прісних водойм від гниючих органічних решток, бактерій і дрібних планктонних організмів.

2. Скелет бодяги використовують у медицині. Висушений і розтертий у порошок, його застосовують для розтирання тіла при ревматизмі і як гомеопатичний засіб при невралгії.

3. Скляних губок, з тонким як мереживо скелетом, добувають біля берегів Японії і використовують як (кошичок Венери) сувеніри та прикраси.

4. Туалетні губки є об’єктом промислу. Так як скелет туалетної губки складається лише із густої сітки рогових волокон, вона з давніх часів використовується людиною для миття тіла. На сьогодні туалетні губки використовують і як полірувальний та шліфувальний матеріал в ювелірній практиці та для виготовлення фільтрів.

5. Свердлячі губки кліони, проробляючи ходи у вапняковому субстраті, руйнують скелясті узбережжя, коралові рифи (їх відмерлі частини), пошкоджуючи черепашки устриць, завдають шкоди устричним господарствам.

6. Між губками та іншими організмами спостерігаються різні форми симбіозу. Так, багато ракоподібних та багатощетинкові черви використовують тіло губок як схованку і захисток від ворогів. У тканинах губок відкладають яйця кільчасті черви, рачки, риби. У парагастральній порожнині губок ховаються на ніч креветки та бокоплави.

Література:

1. Кузнецов Б.А., Чернов А.З., Катонова Л.Н. Курс зоологии.: М.: Агропромиздат, 1989. – 399 с..

2. Практикум з зоології. М.М. Доля, Й.Т. Покозій. 1996, 144с.

3. Практикум по зоологии беспозвоночных. Мазурмович Б.М., Коваль В.П. Киев, Издательськое обьединение «Вища школа», 1977. - 232 с.

Питання для самоконтролю:

1. Виділіть найістотніші ознаки типу Губки.

2. Які клітини називаються хоаноцитами?

3. Порівняйте губки типів аскон, сикон та лейкон.

4. На які класи поділяють губок та які їхні найхарактерніші особливості?

5. Яку роль відіграють губки у водних екосистемах?

6. Яке вони мають значення для людини?