- •Методичні рекомендації
- •Загальні положення
- •1. Мета і завдання підготовки курсової роботи
- •2. Організаційний етап
- •3. Структура, обсяг і зміст курсової роботи
- •Оформлення курсової роботи
- •4.2. Нумерація
- •4.3. Ілюстрації
- •4.4. Таблиці
- •Назва таблиці
- •Кореспонденція рахунків при придбання фінансових інвестицій
- •4.5. Формули
- •4.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •Подання та захист курсової роботи
- •Завдання на курсову роботу
- •Календарний план виконання курсової роботи
- •Інноваційна модель регіонального регулювання техногенно-екологічної безпеки населення і стійкості економіки області Курсова робота
- •Орієнтовний зміст до теми «Національна система бухгалтерського обліку в Україні та її розвиток» з м і с т
- •Оформлення бібліографічного опису списку використаних джерел список використаної літератури
- •Договір на створення науково-технічної продукції
- •1. Предмет договору
- •2. Вартість робіт і порядок розрахунків
- •3. Порядок передачі і прийому робіт
- •4.Термін дії договору
- •Довідка
- •Приклади оформлення розділів роботи розділ 1 обгрунтування облікової політики як визначального елемента організації обліку
- •1.1. Генезис облікової політики та її роль в організації облікового процесу
- •1.3. Об’єкти, елементи, рівні в організації обліку на підприємстві
Приклади оформлення розділів роботи розділ 1 обгрунтування облікової політики як визначального елемента організації обліку
1.1. Генезис облікової політики та її роль в організації облікового процесу
Процес реформування національної системи бухгалтерського обліку зумовив зміни в системі його нормативного регулювання. Відбувся перехід від суцільної регламентації ведення бухгалтерського обліку до надання свободи вибору. Як наслідок, підприємства набули право формувати власну облікову політику. В результаті вивчення передумов виникнення облікової політики встановлено, що її поява як в Україні пов’язана з процесами реформування.
У загальному вигляді до порядку встановлення правил побудови бухгалтерського обліку виділено три теоретичні підходи: централізований, децентралізований і змішаний.
При першому підході регламентація ведення обліку здійснюється з єдиного центру. Ведення обліку передбачає чітке дотримання правил і вказівок, розроблених цим центром, відхилення від них неприпустимі, причому характер центру, який здійснює регулювання бухгалтерського обліку, не має значення, це може бути і державний орган, і громадська чи професійна організація. Такий варіант використовувався в умовах централізованої планової економіки -центром, в якому концентрувались функції з регулювання обліку, була держава. Регулювання здійснювалось через нормативні акти та методичні рекомендації Міністерства фінансів та розгалуженої системи галузевих міністерств.
Враховуючи недостатність наукових розробок з питань облікової політики, її місця та призначення в господарській діяльності підприємства встановлено, що питання формування і реалізації облікової політики потребують проведення детальних наукових досліджень, у ході яких необхідно сформулювати єдиний понятійний апарат, вивчити можливість трактування та адаптації поняття облікової політики до історично сформованих особливостей і традицій національної системи бухгалтерського обліку з одночасним вирішенням ряду питань практичного характеру.
1.3. Об’єкти, елементи, рівні в організації обліку на підприємстві
Організація обліку здійснюється на кількох рівнях: на мікрорівні (на рівні окремого підприємства), де основним завданням виступає визначення кінцевого результату, та на макрорівні, тобто в порівняльному аспекті національних систем бухгалтерського обліку різних країн світу.
Реалізація облікової політики на двох рівнях знаходить відображення в працях проф. В.Г. Швеця, з застереженням, що він розглядає дане поняття не на двох взаємопов’язаних рівнях, а з різних боків (рис. 1.4).
Рис. 1.4. Підходи до сутності облікової політики
Узагальнюючи дані рис. 1.4. можна стверджувати, що проф. В.Г. Швець виділяє облікову політику підприємства (на рис. 1.4 праворуч) та облікову політику держави (на рис. 1.4 ліворуч).