• Наука як особливе знання

• Наука - це соціальний інститут, який забезпечує виробництво і накопичення знань, а також їх використання в практичній діяльності.

• Функціонування науки регулюється сукупністю обов’язкових норм та цінностей, які включають:

• універсалізм - переконаність в об’єктивності та незалежності положень науки від суб’єктів;

• загальність - знання повинно бути загальним досягненням;

• безкорисливість - заборона на використання науки в особистих інтересах;

• організований скептицизм - відповідальність вченого за свої оцінки праці роботи колег.

• Науково-технічний прогрес (НТП) - це такий феномен, в якому органічно поєднуються наука як діяльність у духовній сфері, спрямована на отримання нових знань, і техніка як один із важливих компонентів матеріальної культури.

• Основні форми вдосконалення науки і техніки

• Еволюційна форма розвитку - вдосконалення традиційних видів техніки, технологій і наукових методів, тобто переважають кількісні і, лише частково, якісні зміни в розвитку науки і техніки. При переході економіки на інтенсивний шлях розвитку, науково-технічний прогрес все в більшій мірі проявляється в революційній формі.

• Революційна форма розвитку НТП - означає появу принципово нових видів техніки, фундаментальних наукових відкриттів та їх практичного застосування.

• Комбінована форма - передування еволюційного розвитку науки і техніки з революційними зрушеннями через порівняно нетривалий час (характерно для XX ст.).

• Науково-технічна політика в Україні повинна формуватися з урахуванням таких особливостей науки:

1. Місце і роль фундаментальних досліджень, які проводяться з метою пізнання об’єктивних законів розвитку природи і суспільства, розширення знань про навколишній світ і з’ясування шляхів їх використання, фундаментальні дослідження є основою для всіх інших форм і етапів науково-технічної діяльності.

2. Кінцеві практичні результати наукової діяльності по часу, як правило, значно віддалені від цієї діяльності. Фундаментальний пошук повинен на 8- Ю років випереджати виконання досліджень і розробок.

3. Наукова продукція має здатність тиражуватися без повто­рення основних витрат на її створення, що ускладнює процедуру встановлення цін.

4. Кредитори науки повинні знати її пошуковий характер і ризикувати разом із вченими.

5. Результати наукової діяльності далеко не завжди мають економічний зміст. Багато з них направлені на вирішення не економічних проблем - у культурі, охороні здоров’я, охороні природи, забезпеченості обороноздатності країни.

6. Наука - дуже різноманітна від фольклору - до електрозва­рювання.

• Управління нею здійснюється з одного відомства, тому науково-технічна політика повинна буги розгалуженою, поєднувати дотримання загальних принципів управління з багатьма відхиленнями та виключеннями.

7. Наука персоніфікована. Саме науково-технічна політика багато уваги повинна приділяти організації та стимулюванню наукової праці, впровадженню контрактної системи трудових відносин, заробітній платі і засобам морального стимулювання.

• Наслідки незадовільного використання науково-технічного потенціалу:

1. Втрата передових позицій з ряду напрямів фундаментальної прикладної науки.

• 2.3ниження результатів наукових розробок і досліджень.

3. Проблеми у сфері освіти, в підготовці наукових кадрів.

4. Відтік талановитої молоді з академій, вищих навчальних закладів і організацій.

5. Праця вченого стає менш престижною.