Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Винницкий национальный аграрный университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

7342

.pdf

Скачиваний:

Добавлен:

22.02.2015

Размер:

942.44 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 34 / 74 5 6 7 > Следующая >>>

Привизначеннікількісноїнормивисівуширокоряднихпосівів (цукровіта кормовібуряки, кукурудза назерно таін.)розрахунки можнапроводитиутакій послідовності:

1)визначаєтьсядовжинарядкана1га 10000м2 :0,45м=22222м, де

а)10000м2 –площа1га(100м 100м); б)–ширинаміжрядь; 2)встановлюєтьсянеобхідна кількість насінин(млн. шт. на1га) длязабезпеченняпланової

густотирослин(наприклад,при10шт. схожихнасіниннапогонномуметрірядка–посів на кінцевугустоту)

22222 10шт.=222220шт. або0,222млн.шт.

При 50% польовій схожості насіння отримуємо, близьку до оптимальної густоту рослин на період повнихсходів – 111110шт. або 0,111 млн. шт. на 1га. При масі1000 насінин, наприклад 20 г,вагованормависівубуде складати:

222 20 =4440=4,4 кг/га.

Нормависадки бульб картоплівираховуєтьсяза формулою: Н =(М 100)/(m р), де

Н –нормапосадки, кг/га; М –середнямасаоднієїбульби, г; m– ширинаміжрядь, м;

р –віддаль між бульбамиврядку, м При визначенні оптимальної норми висіву враховуються ґрунтово-кліматичні умови на час

посіву, наявність технічних засобів, ймовірність загибелі деякої кількості рослин внаслідок пошкодженняшкідниками, хворобамита ін.

Самостійнаробота

Завдання 1. Користуючись наданим для аналізу першим зразком (в мішечку) та спеціальнимнабором сит визначити чистотунасіння.

		Результати аналізуна чистотунасіння						Таблиця3
		Результати аналізуна чистотунасіння
				Відхід дрібний ікрупний,г
		Насіння	основноїкультури
	Маса	Насіння	(обрушене,	насіння		мішечки	органічни	неорганічний
Культура,	Маса	основної	пошкоджене,	насіння		мішечки	органічни	неорганічний
Культура,	наваж-	основної	загниле	інших	насіння	сажки,	й(мертві	(грунт,пісок,
№наважки	ки,г	культури,	морозобійне,	культурних	бур’янів	склероції,	шкідники,	камінчикита
		г	проросле,	рослин		галинематод	частинки	ін.)
			проросле,	рослин		галинематод	рослин)	ін.)
			пошкоджене
			шкідникамитаін.)

Кожнафракція увідсотках: наважка №1______________________________________________

наважка №2_________________________________________________________________

Допустимі стандартом відхиленняміж двома наважками _________________________

Фактична чистота насіння____________________________________________________

Класнасіннязачистотою______________________________________________________

Висновок студента_________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Завдання 2. Описати методику визначення маси 1000 насінин.––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Завдання3. Розрахувати норму висівузаданої культури с.-г. культури –––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Рекомендованалітература

1.Городній М. Г.Рослинництво. Практикум.–К.:Урожай, 1981.–С. 142-165.

2.Бобро М. А., Танчик С. П., Алімов Д. М. Рослинництво. Лабораторно-практичні заняття. –

К.:Урожай, 2001.– С. 352-375.

Питаннядлясамоконтролю

1.Поняттяпро контрольно-насіннєвийаналіз.

2.Характеристикапосівних, сортовихтаурожайнихякостейнасіння.

3.Поняттяпро партію насіння, контрольнуодиницю, виїмку, середній зразок.

4.Основніправилавідборусередніхзразків.

5.Документація нанасіння.

6.Характеристикапробдлявизначенняосновнихякостейнасіння.

7.Основніта допоміжніпоказникипосівнихякостейнасіння.

8.Схожістьнасіння, методика їївизначення.

9.Маса 1000зерен, методикаїївизначення.

10.На якихсередовищахпроводятьпророщуваннянасіння.

11.Формули нормивисіву.

12.Поняттяпро посівнупридатність.

Лабораторно-практична робота № 4.

Тема:Загальнахарактеристиказерновихзлакових культур. ВідмінніознакихлібівІта ІІ групи. Будоваплодузерновихзлаків.

План:

1.Ознайомитись з особливостями морфології хлібних злаків. Розглянути основні частини листка хлібногозлаку та будовуколоска, волотіта качана.

2.Будова плодузерновихзлаків.

3.Морфо-ботанічна характеристика пшениці.

Завданнядлясамостійноїроботи

1.Дайтевизначенняпоняттям рістта розвиток.

2.Використовуючи рекомендовану літературу та теоретичну частину даної лабораторної роботи опишіть основніфенологічні фазизерновихзлакових культур.

3.Описати види, підвиди всіх зернових злакових культур та основні відмінності між ними (ячмінь. овес, жито, тритикале, кукурудза,просо, сорго, рис).

Мета лабораторної роботи: Ознайомитися з морфологічною будовою злакових культур. Вивчити основні відмінності між хлібами першої та другої групи. Розглянути анатомічну будову зернівки.

Матеріальнезабезпечення:сноповийматеріал, зразкинасіння,макети, муляжітатаблиці.

Теоретична частина 1. Ознайомитись з особливостями морфології хлібних злаків. Розглянути основні частини

листка хлібного злаку та будову колоска, волоті та качана. Зернові злакові рослини належать до ботанічноїродини злакових, або тонконогових, яка об’єднує 9 родів: пшеницю жито, тритікале , ячмінь, овес, просо, кукурудзу, сорго тарис.

Зернові злакові за морфологічними ознаками і біологічними особливостями діляться на дві групи: хліба першої (пшениця, жито, ячмінь, жито, тритикале та овес) та другої групи (просо, сорго, ристакукурудза), або справжнітапросовидніхліба.

Зернові злакові культури першої і другої груп мають багато спільного у морфологічній будові рослин.

Основнівідмінніознакихлібівпершоїтадругоїгрупи(табл.1).Виконатисамостійно[2]c.6):

Таблиця1

Відмінніознакихлібівпершоїтадругоїгрупи

Ознаки			Першагрупа	Друга група
1.	Кількість зародкових корінців
припроростаннінасіння
2.	У колосках краще розвинені
квітки
3.	Наявність борозенки	на
черевномубоцізернівки
4.	Відношення довологи

5.	Відношення дотепла

6.	Типрозвитку

7.	Ріст і розвиток на початку
вегетації
8.	Відношення до довжинидня

Коренева система узлаковиххлібів мичкувата. Складається воназ первинних, або зародкових, коренів та вторинних, або вузлових (стеблових). Первинні корені під час проростання насіння швидко проникають у глибину ґрунту. Вторинні – спочатку ростуть майже горизонтально, а пізніше –углибинуґрунту.

Первинні і вторинні корені дуже розгалужені, закінчуються густою сіткою кореневих волосків і разом утворюють кореневу мичку („бороду”), багато коренів якої заглиблюються в грунт у хлібів першоїгрупидо1–1,5м,другої(кукурудза,сорго)–до2,3мтавбоки–на3070см.

Загальна довжина коріння разом з кореневими волосками у рослини може досягати 10–20 км. Основнамаса кореневоїсистемизнаходиться уорномушаріґрунтунаглибинідо 30см.

Значна відмінність у морфологічній будові кореневої системи спостерігається у рису. Вона складається з великої кількості коренів, які дуже мало розгалужуються і майже не мають кореневих волосків. Усередині коренів міститься нещільна тканина (аеренхіма), яка утримує міжклітиннеповітря,посилюючизабезпеченнязатопленоїкореневоїсистеми киснем.

Стебло у зернових злаків – циліндрична соломина, всередині порожниста (пшениця, жито, тритікале, ячмінь, овес, просо) або виповнена губчастою серцевиною (кукурудза, сорго). Воно складається з міжвузль, розділенихстебловимивузлами. Кількість міжвузль ухлібів першоїгрупи 4–7, другої– різна: упроса– 5–7, рису– 5–12, а у високорослих форм кукурудзи та сорго – до 20– 30 ібільше.

Ріст стебла у висоту починається з росту (видовження) основи першого міжвузля; після його уповільнення або одночасно з ним інтенсивно видовжується і потовщується основа другого міжвузля, за ним – третього і наступних. Такий ріст соломини має назву вставного, або інтеркалярного.Ріст стеблаприпиняєтьсяздебільшого із закінченнямцвітіння рослин.

Висотастебелстановитьвід 60–80смунизькорослихікарликовихформпшениціта ячменю до 4–6 м у високорослої кукурудзи, товщина – відповідно від 0,4–0,9 см до 2–5 см і більше. Стебла хлібів другоїгрупи здатнігілкуватися.

Листок складається з листкової піхви і лінійної або ланцетоподібної пластинки з поздовжнім жилкуванням. Довжиналистковоїпластинкиузлаківпершоїгрупи–15–35, ширина–0,5–2,5см;у сорго та кукурудзи пластинки досягають довжини 50–100, ширини – 3–10 см і більше. Листкова піхва увиглядітрубки щільно охоплюєміжвузля ізахищаєвід пошкодженьйого зонуросту.

Узоні переходу піхви пластинку утворюється різної величини та форми тоненька плівочка – язичок, який щільно прилягає до міжвузля і захищає від проникнення дощової води і пилу. У деяких злакових хлібів (особливо в ячменю) півдугами навколо міжвузля розміщуються два невеликих відростки листкової пластинки – вушка або ріжки. За зовнішніми ознаками вушок і язичківможналегко розрізнитизлакипершоїгрупище доз’явленняунихсуцвіть.

Суцвіття. Зернові злакові рослини утворюють кілька типів суцвіть: складний колос (пшениця, жито, тритікале, ячмінь); волоть (овес, просо, сорго, рис, чоловіче суцвіття кукурудзи); колосоподібнуволоть(чумиза, могар)тапочаток(жіночесуцвіття кукурудзи).

Колос. Основою колоса є стрижень, яким закінчується стебло. Він складається із сплющених, прямих або злегка вигнутих члеників завдовжки 4–8 мм. На верхівці членики потовщуються і утворюютьвиступи, наякихрозміщуються колоски.

Широкі боки члеників називаються лицьовими, вузькі – боковими і відповідно з цим визначаєтьсялицьовийтабічний боки колоса. Між колосковимилусками розміщуються квітки.

Уволоті основою є вісь, якою закінчується соломина. Вісь розгалужується, утворюючи гілки першого порядку, яків своючергуможуть галузитисяй формуватигілки другого порядку, останні

–третього інаступних порядків. На кінцях гілок усіх порядків розміщуються колоски. Дещо інша будова волотікукурудзи, в якоїпри галуженні утворюються в основномугілки першого порядку і лишезрідка одна– двінижнізнихможуть формуватигілки другогопорядку.

Початок складається (Описати самостійно) ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Колосоподібна волоть – досить щільне суцвіття головчастого проса. Основою суцвіття є вісь, на якій густо розміщені сильно вкорочені гілочки або лопаті, при деякому подовженні гілочок. У першому випадку суцвіття набирає циліндричної форми, у другому – лопатевої. Двоквіткові колоски, зякиходинплодоносний, другий–безплідний(увигляділусочки),щільно розміщуються на бічнихгілках.

Плід у зернових злаків – суха однонасінна зернівка. Залежно від роду та виду злакових рослин їхні плоди відрізняються за розміром, формою, забарвленням та іншими ознаками. У зовнішній будовізернівкирозрізняютьосновуіверхівку, спинкуй черевце, довжину, ширинуітовщину.

Зернівки можуть бути плівчастими, коли вони щільно охоплюються квітковими лусками або зростаються з ними при збиранніобмолочуються разом, або голими, якіпри обмолочуваннілегко випадаютьз квітковихлусок.

Кожний рід за морфологічними ознаками спадково-стійкого характеру поділяється на менші таксономічні одиниці – види і різновидності. Існує також поділ рослин на групи. (Описати самостійногрупипольовихкультур за напрямком використання)––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

2. Будова плоду зернових злаків. Зернівка складається з трьох головних частин: оболонки, ендоспермуізародка(Самостійноописатиосновнічастининасінинитаїхзначення[2]c. 17)

Оболонка – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Ендосперм– –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Зародок – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

3. Морфо-ботанічна характеристика пшениці. Рід пшениці Triticum L. поліморфний за видовимскладом. Успеціальній літературінаводитьсяхарактеристика28їївидів.

Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на такі генетичні групи:

1 – диплоїдні (2n-14) – однозернянка культурна (Tr. топососсит L.), однозернянка дика (Tr. aegilopoides Link.)таін.;2 – тетраплоїдні(2n-28)– пшениця тверда(Tr. durumDest.),польська(Tr. polonicum L.), карталінська, або перська (Tr. cartalicum Nevski, Tr. persicum Vav.), тургідум, або англійська (Tr. turgidum L.), Тимофєєва, або Зандурі (Tr. Timopheevi Zhuk.), полба, або культурна двозернянка (Tr. Dicoccum Shu-eb.), та ін.; 3 – гексаплоїдні (2 n -42) – пшениця м’яка (Tr. aestivum L.), пшениця Маха (Tr. Mocha et. men. Deky), спельта (Tr. spelta L.), карликова (Tr. compactum Host.), круглозерна (Tr. sphaerococcum Pers.) та ін.; 4 – октаплоїдні (2n-56) – пшениця грибобійна

(Tr. jungicidumZhuk.).

За морфологічними особливостями види пшениці об’єднують у дві групи: пшениці справжні, або голозерні і полб’яні, або плівчасті. Плівчасті, на відміну від голозерних, утворюють ламкий колос, який у достиглому стані при легкому надавлюванні ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня. При обмолочуванні голозерних пшениць у бункер комбайна надходить зерно без лусок. До голозерних пшениць належать: м’яка, тверда, тургідум, карликова, круглозерна, польська, карталінська, а до плівчастих – спельта, однозернянка, двозернянка, Маха, Тимофєєва та інші дикі види.

М’яка і тверда пшениці. Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м’яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98% загальної площі пшениці. При цьому на частку м’якоїприпадає 90%площі.

М’яка пшениця (Tr. aestivum L.) – однорічна озима або яра трав’яниста рослина з мичкуватою кореневоюсистемою, якапроникаєугрунт наглибину1–1, 5м ібільше.

Стебло – прямостояча соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів – 60–90 см, середньорослих – 100–110, високорослих – 110–125 см; складається з 4- 7міжвузль.

Пшениця відзначається підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3–5 стебел, у тому числіпродуктивних–2-3.

Листки у м’якої озимої пшениці майже голі, ярої – опушені, завдовжки 15–25 см і більше, завширшки1–2см.

Колос різноїдовжини: короткий – до 8 см, середній – 8–10. довгий – понад 10 см; за формою– циліндричний (призматичний) з однаковою шириною уздовж колоса; веретеноподібний, який звужується до верхівки і в меншій мірі до основи, та булавоподібний, який до верхівки потовщується. У колосі утворюється 15–25 колосків – здебільшого 5-квіткових, з яких звичайно розвиваютьсяіутворюютьзерно2–3нижніквітки

Маса 1000 зерен–25–55г, частіше–близько40г.

М’яка пшениця–самозапильнарослина, але ужаркупогодуможезапилюватисяперехресно. Тверда пшениця (Tr. durum Dest.) представлена у культурі в основномуярими сортами ізовсім мало – озимими. Порівняно з м’якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній частиш (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, також покриті восковим нальотом. Колос щільний, з середнім індексом щільності 25–30 і більше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від 3,5 до 17 см. Колоскові луски жорсткі, зерно при достиганні міцно утримується квітковими і колосковими лусками й не

обсипається. Зерно видовжене–до 12мм, упоперечномуперерізі–округло–кутасте.

В пшениці, за такими ознаками як: наявність або відсутність на колосі остюків, опушення та забарвлення колоса, забарвлення остюків та зернівок, виділяють такі найпоширеніші

різновидності.	Пшениця м’яка:	Erythrospermum Körn,		FerrugineumAl.,	HostianumClem.,
BarbarossaAl.,	Suberythrospermum,	AlbidumAl.,	LutescensAl., MilturumAl.,		VelutinumSchǘbl,
PyrothrixAl.,	NigriaristatumElak.	Пшениця	тверда:	LeucurumAl.,	Leucamelan Al.,
HordeiformeHost.,ErythromelanKörn., MelanopusAl.
					36

Самостійнаробота Завдання1. Дайтевизначенняпоняттям:

Ріст –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Розвиток – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Завдання2. Використовуючи рекомендовану літературу та теоретичну частину даної лабораторної роботи опишіть основні фенологічні фази зернових злакових культур [2] c2026.

Проростання та сходи – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Кущення ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Вихід у трубку (стеблування) – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Фаза колосіння або викиданняволотей– –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Цвітіння – ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Формування та достиганнязерна (молочна, воскова та повна стиглість зерна)– ––––––––––––––––

Завдання 3. Опишіть види, підвиди зернових злакових культур та вкажіть основні відмінностіміжними(ячмінь. овес, жито, тритикале, кукурудза, просо, сорго,рис)––––––––––––––––––

Рекомендованалітература

1.Городній М. Г.Рослинництво. Практикум.–К.:Урожай, 1981.

2.Бобро М. А., Танчик С. П., Алімов Д. М. Рослинництво. Лабораторно-практичні заняття. –

К.:Урожай, 2001.– С.5-18.

Питаннядлясамоконтролю

1.Загальнахарактеристикахлібів першоїта другоїгрупи.

2.Морфологічнівідміни вбудовіосновнихорганіврослиниміж хлібамиІтаІІгруп.

3.Біологічнівідмінностіхлібів І таІІгрупи.

4.Поняттяпро ріст тарозвиток.

5.Кореневасистемаосновнихзлаковихкультур, їїхарактеристика. Видикоренів.

6.Типикореневихсистемзлаковихкультур.Вузолкущеннязлаковихкультур.

7.Стебло основнихзлаковихкультур, принципийогоморфологіїта закономірностіросту.

8.Листковийапаратзлаковихкультур.Суцвіттязлаків.

9.Особливостійого будовивосновнихзлаковихкультур. Будоваквітки злаків.

10.Будова колосазлаків.

11.Морфологічна таанатомічна будовазернівкизлаковихкультур.

12.Функціїендоспермута зародка.

МОДУЛЬ ІІ

Лабораторно-практична робота № 5

Тема:Зернобобовікультури. Морфологічніособливостізернобобових.Систематиката морфобіологічнахарактеристика гороху.

План:

1.Зернобобові культури. Особливостіморфологічної будовизернобобовихкультур.

2.Характеристикагороху.

3.Характеристика сої.

Завданнядлясамостійноїроботи

1.Описати будову насінини і зародка зернобобових культур.

2.Вкажіть найбільш поширені на території України сорти гороху.

3.Опишіть види, підвиди зернобобових культур та вкажіть основні відмінності між ними (кормові боби, чина,сочевиця, квасоля).

Мета: Розглянути та вивчити особливості морфології зернобобових. Ознайомитися з представниками зернобобових та характеристикою гороху і сої.

Матеріальнезабезпечення:сноповийматеріал, насіннєвізразки, муляжі, табличнийматеріал.

Теоретична частина 1. Зернобобові культури. Особливості морфологічної будови зернобобових культур. Серед

зернових бобових культур, які вирощують в Україні, найбільше значення мають горох посівний

(Pisum sativum L.), люпин жовтий (Lupinus htteus L.), люпин білий (Lupinus albus L.) та люпин вузьколистий, або синій (Lupinus angustifolius L.), кормові боби звичайні (Faba vulgaris Moench.), соя культурна, або щетиниста (Glycine hispida Maxim.), квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L),

сочевиця культурна, або харчова (Lens escylenta Moench), нут культурний (Cicer arietinum L.) та чинапосівна(LathyrussativusL.).

За ботанічною класифікацією зернові бобові культури належать до родини бобових (Fabacea (Leguminosae Juss). За морфологічними ознаками окремих органів рослин вони істотно відрізняютьсявід злакових.

Коренева система у зернових бобових стрижнева, складається з добре розвиненого головного кореня, який розростається із зародкового корінця і проникає у грунт на глибину 100–200 см, та бічнихкорінців – відгалужень першого інаступнихпорядків, якіпоширюються в боки до 100–120 см і розміщуються в основному в орному шарі (0–35 см). Розрізняють ще стеблові корені – гіпокотильні (підсім’ядольні), епікотильні (надсім’ядольні) та міжвузлові. Гіпокотильні корені розвиваються у рослин, які виносять на поверхню ґрунту сім’ядолі – соя, люпин, квасоля (крім багатоквіткової). Розміщуються вони між кореневою шийкою та сім’ядолями. У рослин, які не

виносятьзґрунтусім’ядолей–(вкажітьсамостійно)–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– – утворюються переважно епікотильні корені, що

розмішуються над сім’ядолями. На першому міжвузлі стебла можуть утворюватися при глибокому загортанні насіння у зволожений грунт міжвузлові корені. На коренях знаходяться добре помітні бульбочки, які утворилися внаслідок проникнення в кореневу тканину азотфіксуючихбульбочковихбактерій(Bacteriumradicicola).

Стебло трав’янисте, різної висоти – від 25–50 см (сочевиця дрібнонасінна) до 250 см і більше (виткі форми квасолі); складається з гіпокотильної та епікотильної частин, стеблових вузлів і міжвузль; округле (горох, квасоля, нут, люпин) або чотиригранне (кормовібоби, чина, сочевиця); опушене (соя, нут, люпин) або голе (горох, кормові боби, квасоля, чина, сочевиця); прямостояче (кормові боби, люпин, соя, кущові форми квасолі, нут, сочевиця), сланке (горох, чина) або витке (квасолябагатоквіткова);урізній мірірозгалужене.

Листки складні – мають черешок, прилистки та листочки. За будовою поділяються на парноабо непарнопірчасті, трійчасті, пальчасті й вусаті. Парнопірчасті листки складаються з однієї або кількох пар листочків, а черешок закінчується розгалуженими вусиками чи коротким вістрям (горох, сочевиця, чина, кормові боби); у непарнопірчастих листків на черешку листочки також розміщуються парами, але його верхівка замість вусиків закінчується одним листочком (нут), у

<<< < Предыдущая 1 2 34 / 74 5 6 7 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
16.04.2019198.66 Кб26_ПОДАТКОВ_СЕРЕД.doc
#
17.11.201931.67 Кб56п.docx
#
27.11.20191.35 Mб3701465001275585347.doc
#
28.03.2015870.91 Кб1607242.doc
#
22.02.20152.08 Mб567252.pdf
#
22.02.2015942.44 Кб257342.pdf
#
16.04.2019571.39 Кб97_ФІН_АНАЛІЗ.doc
#
22.02.20151.69 Mб108.doc
#
22.02.201510.41 Mб2818075.pdf
#
22.02.2015180.65 Кб78100.pdf
#
16.04.2019416.77 Кб58_ОБОР_КОШТИ.doc