- •Тема 1. Роль мови в житті суспільства
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 2. Система мови
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 3. Види мовленнєвої діяльності
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 4. Навчальна мовленнєва діяльність
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 5. Культура мовлення
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 6. Лексико-фразеологічні норми
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 7. Норми українського словотвору, формотворення і словозміни
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 8. Синтаксичні норми
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Розвиток культури
- •Література
- •Тема 9. Українська орфографія
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 10. Пунктуація
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Двокрапка
- •4) Крапки (...)
- •5) Дужки
- •7) Знак питання (?)
- •8) Знак оклику (!)
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 11. Функції мовлення. Стилі мови
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Перша бібліотека на Русі
- •Література
- •Тема 12. Текст
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Ніжна і мелодійна
- •Великдень
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Гетьман Петро Дорошенко
- •Умови укладення шлюбу
- •Іван Богун
- •Література
- •Тема 13. Типи мовлення
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Це зробили ми
- •За відвагу на пожежі
- •Хочу бути хліборобом
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 14. Поєднання у тексті різних типів мовлення Література
- •Короткий зміст теми
- •Запорозький дуб
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Кравецька майстерня
- •Тема 15. План
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Перший кошовий та основник Січі - Дмитро Байда-Вишневецький
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 16. Тези
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •На ринку
- •Література
- •Тема 17. Конспект
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Торгівля
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Торгівля
- •Література
- •Тема 19. Усне ділове спілкування
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •В установі
- •Література
- •Тема 20. Публічні виступи
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Методична підготовка
- •Образність мови
- •Психологічна підготовка
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •Література
- •Тема 21. Писемне ділове спілкування
- •Література
- •Короткий зміст теми
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання
- •На вулиці
- •Література
- •Ділове мовлення методичні рекомендації й зразки ділових паперів
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Акт № 17
- •Акт проголошення незалежності україни
- •Довідка
- •Довідка
- •Договір
- •Договір
- •Договір
- •Доповідна записка
- •Доповідна записка
- •Доручення
- •Доручення
- •Доручення
- •Доручення
- •Доручення № 102
- •Наказ №19
- •Протокол № 8
- •Розписка
- •Розписка
- •Розписка
- •Розписка
- •Телеграма
- •Характеристика
- •Характеристика
- •Словничок
Література
1. Антисуржик/За ред. О.Сербенської. - Львів, 1994. - С.47-48.
2. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум. - К., 1991.
Тема 10. Пунктуація
1. Найголовніші правила пунктуації.
2. Розділяючі та виділяючі знаки.
Література
1. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум. - К., 1991.
2. Пазяк О.М. та ін. Українська мова. Практикум. - К., 1990.
3. Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Украхнська мова. Довідник. - К., 1990.
Короткий зміст теми
Пунктуація (походить від латинського слова, що в перекладі на українську мову означає - крапка) - це система правил уживання на письмі розділових знаків і розділ мовознавчої науки про використання розділових знаків.
Розділові знаки - це частина графічної системи - умовно прийняті значки (крапка, кома, тире та ін.), що вживаються на письмі для членування тексту за змістом та інтонацією.
Призначення розділових знаків - полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.
Правило, у якому йдеться про вживання пунктограми, називається пунктуаційним. Загальні пунктуаційні правила такі:
1) крапка вживається:
- у кінці розповідного або спонукального речення, якщо воно вимовлене без окличної інтонації: Весь народ піднімається до мене. Йдуть з усієї України та ще йтимуть. (П.Загребельний);
- як знак незакінченості слова на письмі, наприклад: т. або тов. (товариш), гр. (громадянин).
Крапка не ставиться:
- в абревіатурах між складовими частинами: ООН, вуз;
- у скорочених назвах метричних мір: г (грам), кг (кілограм), м (метр), т (тонна);
- у кінці заголовків, на вивісках, штампах.
2) кома ставиться:
а) між однорідними членами речення. Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку, півників та півонії (Нечуй-Левицький). Чи то садок видніє, чи город, чи поле?(Панас Мирний). Тече вода в синє море, та не витікає (Шевченко). Зазеленіли луги, ще й дібровонька (Пісня). Але: По вулиці вітер віє та сніг замітає (Шевч.
б) перед словами: а саме, як-от, як та ін., що стоять у реченнях з однорідними членами після узагальнюючих слів: Весільний обряд складається з трьох частин, а саме: заручин, сватання й весілля;
в) для виділення звертань: Народе мій, до тебе я ще вернусь! (В.Стус);
г) після вигуків, якщо вони вимовляються з окличною інтонацією меншої сили, ніж наступні слова у реченні: Гей, на коні, всі у путь! (Тичина).
?) після стверджувальних слів - так, еге, гаразд, (а) якже, авжеж та ін., заперечення ні, запитання що, а також підсилювального що ж, коли безпосередньо за цими словами йде речення, яке розкриває їх конкретний зміст: Еге, я правду вам казав (Гребінка);
д) для виділення вставних слів і вставних речень:
Треба хліба людині й металу,
Треба музики і пєдесталу,
Та, мабуть, над усе до загину
Треба віри людині в людину (Забаштанський);
е) для виділення порівняльних зворотів, що вводяться словами - як, мов, немов, ніби, як і, ніж і та ін.: Із степу, як із вогкої печери, тягло свіжою прохолодою (Гончар);
є) для виділення підрядних речень: Коли підїхали до собору одержувати комбікорм, то на дверях висів замок, хоч до кінця робочого дня було ще далеко (Гончар).
ж) для виділення прикладок: Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати (Коцюбинський);
з) для виділення відокремлених членів речення:
- прикладок: Орфографію, або правопис, повинен знати кожен;
- означень: Вмирав поет, залюблений у світ,
Вмирав поет, залюблений у море (Осадчук);
- обставин: По той бік шляху, десь далеко в степу, за садками, тремтить червона заграва...(Тютюнник);
и) для виділення зворотів, що обмежують або уточнюють зміст усього речення й починаються словами: крім (опріч), за винятком, особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть, зокрема й под. (якщо вони виразно інтонаційно відокремлюються): Гризуни, наприклад ховрашки, завдають багато шкоди людям;
і) для виділення частин складного речення: У житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (Коцюбинський). Ось чутно, як несе вітер якусь новину з далекого лісу, що синіє за горбочком (Коцюбинський).
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий (Франко).
3) крапка з комою ставиться:
а) між поширеними однорідними членами речення, особливо якщо в середині хоч би одного є коми:
Привіт тобі, зелена Буковино,
Твоїм хорошим горам і гаям;
Твоїм одважним, дорогим синам!(Самійленко);
б) між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення, коли вони поширені або в середині їх уже є розділові знаки: Було, мабуть, гарно: вночі випвс сніг, і сліпучо-біла вулиця леліла сріблом; крізь просвічені скісним заполудневим сонцем шибки вікон зеленіло... ялинкове гілля. З крутосхилу Ботанічної злітали верхи на ґринджолятах хлопчаки(Дрозд);
в) між реченнями - частинами складносурядного речення, звязаними - а, але, проте, однак, все ж таки (рідше - і, та), якщо ці речення мають значний обсяг або в середині їх є коми: Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритися, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка);
г) між поширеними однорідними підрядними реченнями, підпорядкованими одному й тому ж головному, особливо коли в середині таких підрядних є уже розділові знаки:
І тепла радість душу обняла,
І сам не знаєш у задумі світлій,
Що краще - вечір цей чи ночі мла;
Що краще - біля тебе сад розквітлий
І серць квітучих трепет молодий
Чи над тобою зоряні сади (Борис Тен);
ґ) між групами незалежних речень, коли необхідно вказати межі між ними на відміну від розмежування окремих речень: Щойно полуниця відходить, а вже буріють вишні-петринівочки, шовковиця сиплеться, а там зажовтіють абрикоси; буває так наспіє полуниці, що жінкам невправка з нею, тоді оголошується загальна мобілізація, вже й металурги лазять поруч з дітьми по садках...(Гончар).