27. Іншомовні слова у діловій українській мові.

У сучасній українській мові вживають слова, запозичені з інших, неслов'янських мов. Вони вливалися до складу української мови з різних джерел. Цьому, зокрема, сприяли економічні, політичні та культурні взаємозв'язки українського народу, народів Заходу й Сходу, внаслідок чого українська мова перейняла велику кількість слів, підпорядкувала їх своїм законам фонетики й граматики, пристосувала до правил українського словотворення і семантичних систем.

Так, деякі з них, що давно вже вживаються і означають назви загальновідомих явищ і предметів, повністю сприймаються як українські. Наприклад: крейда, папір, вишня, огірок, агроном, юрист, суфікс, лексика, академія, буква, м'ята та ін. Від основ цих слів в українській мові творяться нові слова за допомогою різних словотвірних засобів. Наприклад: агроном — агрономія, агрономічний, агромаксимум, а громінімум; гарбуз — гарбузиння, гарбузовий.

Інші засвоєні слова, що означають назви понять і явищ, які не є загальновідомими і рідко вживаються в мові, мають виразні ознаки іншомовних слів, не властиві українській мові. Наприклад: адажіо, женофоб, мольберт, ландтаг, ландшафт, вуаль, фрікасе, фенолфталеїн, ланцет.

Найбільшим джерелом, з якого вливалась до українського словника іншомовна лексика, була російська літературна мова. Тому у складі української лексики є багато слів, утворених за зразками морфологічної структури відповідних слів у російській мові. Наприклад: укр. втілення відповідає російському воплощение; укр. відродження — російському возрождение.

У словниковому складі української мови особливе місце займають запозичення грецького походження. Вони означають:

а) назви рослин, тварин — кедр, мигдаль, мак, кит, крокодил;

б) назви побутових предметів — парус, миска, ванна, баня;

в) поняття церковно-релігійного вжитку — вівтар, архангел, ангел, амвон, антихрист, ікона, келія, ієрей, ладан, демон, ідол, схима, літургія, келар, канон, монастир, піп;

г) терміни науки, культури, мистецтва — апостроф, граматика, діафрагма, логіка, математика, філософія, .

З грецької мови засвоєно чимало власних імен людей, наприклад: Софія, Харитина, Олена, Явдоха, Василь, Петро, Степан, Федір, Олександр, Олексій та ін.

В українській мові багато слів латинського походження. Ці слова належать переважно до понять науки, техніки, мистецтва, політичних і суспільних відносин, визначають медичну, юридичну термінологію. Наприклад: індустрія, реакція, мотор, меридіан, аргумент, префікс, ангіна, операція, ординатор. З латинської мови також запозичені деякі власні імена людей, наприклад: Юлія, Клавдія, Мотря, Валерій.

Із французької мови запозичено слова, що стосуються побуту, назв одягу, науки, мистецтва, суспільно-політичних, технічних та військових понять. Наприклад: люстра, абажур, маскарад, браслет, одеколон, пудра, ридикюль, портьєра, мотив, сюжет, афіша, актор, суфлер, партер, бюст, бюлетень, екіпаж, монтер, костюм, пальто, блуза, кабінет, .

З німецької мови в українську прийшли деякі адміністративні, технічні, медичні, торговельні, військові, виробничі терміни; слова побуту, назви рослин, птахів, ігор тощо. Наприклад: штат, шахта, верстат, стамеска, штукатур, слюсар, лобзик, цех, дратва, бухгалтер, вексель, масштаб, бинт, фельдшер, курорт, флейта, балетмейстер, офіцер, орден, .

Англійські запозичення вживають в українській лексиці, що стосується техніки, політики, спорту, мореплавства, транспорту, одягу, їжі, питва. Наприклад: тролейбус, комбайн, тунель, лідер, мітинг, бюджет, крокет, фініш, аут, бокс, спорт, докер, яхта, мічман, картер, танк, вокзал, рейс, светр, піжама, кекс, пунш,.

У словниковому складі української мови є елементи, засвоєні через російську мову з інших неєвропейських мов. Але вони поодинокі або маловживані. Наприклад: булат, тахта, караван, гиря (з іранської мови); чесуча, чай (з китайської); сакля, чурек (з грузинської); орангутанг (з малайської).

Наявність численних груп іншомовних слів свідчить про багатство української мови.