- •11. Загальні вимоги до укладання та оформлення документів.
- •12. Особливості вживання іменникових форм у ділових паперах.
- •13. Прикметник у ділових паперах.
- •14. Особливості вживання дієслівних форм у ділових паперах.
- •15.Числівників у ділових паперах
- •17.Терміни і канцеляризми в професійному спілкуванні. Нормування,кодифікація й стандартизація термінів.
- •18.Особливості вживання та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотів у науковому стилі.
- •19.Особливості усного й писемного професійного спілкування. Культура писемного ділового мовлення. Етикет професійного спілкування. Професійна комунікативна компетенція.
- •20.Види,типи і форми професійного спілкування
- •21.Телефонна розмова як різновид усного ділового спілкування.
- •22. Публічний виступ. Внутрішня структура та композиція виступу.Найголовніші вимоги до мови оратора. Мовні засоби переконування.
- •23. Публічні виступи (заява, доповідь, промова, лекція, бесіда).
- •24. Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу
- •25. Суржик. Зайві слова у діловому мовленні.
- •26. Культура усного ділового мовлення. Усне спілкування як інструмент професійної діяльності. Монологи. Діалоги. Полілоги.
- •27. Іншомовні слова у діловій українській мові.
- •28. Колективні форми(нарада, дискусія) фахового спілкування.
- •29. Різновиди наукових робіт, їх призначення, структура, вимоги до змісту, особливості оформлення(план, тези, конспект, анотація, реферат, курсова, бакалаврська, та дипломна роботи)
17.Терміни і канцеляризми в професійному спілкуванні. Нормування,кодифікація й стандартизація термінів.
Наукові поняття визначаються спеціальними словами — термінами1, які складають основу наукової мови. Термін — це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції — лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі. Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:
а) системність терміна (зв'язок з іншими термінами даної предметної сфери);
б) наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;
в) моносемічність (однозначність) терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;
г) стилістична нейтральність;
д) відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.
Терміни поділяються на загальновживані (авангард, ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки (знаменник, дільник, чисельник). На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань. У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія — це така підмножина термінів, яка відображає поняття, що утворилися й функціонують у кожній галузі стихійно. На відміну від термінології, терміносистема — це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі. Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви — своєрідні етикетки предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви —одиничне. До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів і под. Канцеляризми — слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності, емоційності та індивідуальності стилю, надають йому нейтрального, офіційного та шаблонного значення, наприклад: восени й узимку — в осінньо-зимовий період; хвилюватися — переживати стан занепокоєння;зголодніти — відчувати потребу в харчуванні.