практикум з педагогічної майстерності

ями. Завдяки відмітці учень може побачити, як добре він виконав завдан­ ня, зазвичай, порівняно з кимсь або чимось іншим, тобто, з посиланням на норму чи критерій.

Відмітка з посиланням на критерій. Найкраще підходить для швид­ кого оцінювання понять і навичок, які учні опанували після певного терміну навчання. Навчальні досягнення учнів слід оцінювати безпосередньо.

Відмітка з посиланням на норму. Найкраще підходить для порівняння великої кількості учнів або прийняття важливих рішень щодо переве­ дення учнів або визначення їх рівня. Учні порівнюються один з одним.

Звітування. Такі характеристики, як відвідування, старанність, участь у роботі, ставлення, ведення записів, є важливими для особистого роз­ витку учнів, проте, вони не відображають успіхів вихованців у навчанні. Окрім цих, існує багато інших термінів, що використовуються під час оцінки й оцінювання.

Види стратегій оцінювання

Приклад, наведений у навчальній вправі, допомагає визначити кілька питань, які слід брати до уваги під час розробки стратегій оцінювання, що врешті-решт дають змогу поставити певну відмітку. У багатьох навчаль­ них закладах в основу всіх тестових запитань та методів оцінювання все ще покладається класична модель І. Павлова – «стимул – реакція». В  педагогіці ці терміни визначають як відібрані або сконструйовані запи­ тання на реакцію. Викладач ставить запитання, учень на нього відповідає, розв'язує завдання або створює якийсь продукт. У таблиці 3.1 подано приклади співвідношення різних методів оцінювання за моделлю Рональ­ да Бурке [72].

		Таблиця 3.1
Метод	С (стимул)	Р (реакція)
Відповіді на вибір	Запитання	Вибрати відповідь
Заповнення	Твердження	Заповнити пропуск
Коротка відповідь	Запитання	Написати коротку відповідь
Довга відповідь	Запитання	Написати поширену відповідь
Експеримент	Завдання	Вибух
Проект	Зробити вдома	Зробив
Портфоліо	Укласти	Надто багато роботи

41

Огляд цих методів оцінювання свідчить про зростання їх складності для учнів. Виготовлення портфоліо потребує більшого обсягу роботи та глибшого опрацювання змісту, аніж вибір відповідей у тестових завданнях­ . Наскільки ви переконані, що тестові запитання адекватно виявляють досягнення учня? Якщо ні, то які методи адекватні? Чимало педагогів погоджуються­ , що існують більш точні, справедливі та чіткі методи, які часто­ називають достовірним оцінюванням.

Що таке достовірне оцінювання?

Достовірне оцінювання має на меті оцінити здібності учнів у контексті «реального життя». Спершу його розробили для мистецьких і виробничих предметів, адже оцінювання в таких сферах завжди базується на виконанні певної­ роботи. Викладач спостерігає за учнем, який виготовляє певний реальний­ продукт, робить свої зауваження, дивиться, як на них реагує учень і відповідним­ чином корегує навчальний процес та оцінку. Іншими словами, учні вчаться застосовувати свої навички у виконанні реальних завдань та проектів. Наскільки це відрізняється від традиційного (стимулреакція) оцінювання?

Достовірнеоцінювання,якщо порівняти його зі стандартизованими тестовими завданнями, є більш якісним. Завдання з варіантами відпо­ відей є кількісними, оскільки пропонують лише одну правильну відпо­ відь, за яку учень отримує певну кількість балів. Достовірне оцінювання є якісним, оскільки містить кілька властивостей, що можуть бути більш або менш правильними. Крім того, зазвичай, пропонується більше однієї пра­вильної відповіді або шляхів виконання завдання. Достовірне оцінювання зосереджується на тому, що учень може зробити або використати, а не на тому, які знання він отримує. Крім того, в достовірного оцінювання є ще один важливій вимір, якого часто бракує в традиційних методах оцінювання­ . Це саме достовірне завдання, за допомогою якого визначається­ здатність учня застосувати знання чи навичку, що використовується як навчальний засіб. Коли учні мають виконувати завдання з «реального життя­ », вони навчаються у процесі пошуку рішення, а викладачі допомагають їм у цьому. Виконання учнем завдання стає оцінкою того, наскільки добре він може застосувати засвоєні завдання на практиці.

У таблиці 3.2 наведено кілька відмінностей між традиційним і достовір­ ним оцінюванням.

42

	Таблиця 3.2
Традиційне	Достовірне
Обрати варіант відповіді	Виконати завдання
Штучно створені	3 реального життя
Пригадування/впізнавання	Створення/застосування
Створене для викладачів	Створене для учнів
Опосередковані свідчення	Безпосередні свідчення

Навіщо використовувати достовірне оцінювання?

Чимало викладачів незадоволені використанням традиційних методів тестування. Тести, переважно, оцінюють лише здатність учнів вико­ нувати тести! Деякі педагоги вважають, що вони не перевіряють компе­ тенції, без яких учні не зможуть досягти успіху у професії та переконані, що вихованці мають вміти робити більше, аніж просто запам'ятовувати інформацію та використовувати формули для розв'язання простих прикладів. Вони впевнені, що учні мають застосовувати мисленнєві операції вищого порядку та критикують тести, які, на їхню думку, такі навички не вимірюють.

Наведемо переваги достовірного оцінювання:

•• підвищується об'єктивність та узгодженість;

•• чіткість у визначені критеріїв;

•• конкретизовані напрями робити учнів для досягнення успіху в майбутній професії;

•• заохочуються знання учнів щодо критеріїв якісної роботи (на ро­ боті та у навчанні);

•• забезпечується зворотний зв'язок щодо ефективності навчання;

•• визначаються точки відліку для вимірювання й фіксування про­ гресу у навчанні.

Методи оцінювання

1.Обрати відповідь – учні обирають відповідь серед запропонованих варіантів або пригадують інформацію.

2.Змоделювати відповідь – учні моделюють відповідь на основі нових і старих знань.

43

3.Продукт – учні створюють реальний, матеріальний продукт, який свідчить про опанування певних понять і навичок, а також їхню здатність застосовувати, аналізувати, синтезувати чи оцінювати ці поняття та навички.

4.Діяльність – учні виконують дію, яка свідчить про засвоєння ними певних понять і навичок, а також їхню здатність застосовувати, ана­ лізувати, синтезувати й оцінювати ці поняття чи навички.

Запитання для самоперевірки

Дайте відповідь на наступні запитання, які стосуються оцінювання:

1.Призначення тесту – це ________________________________________.

2.Сукупність завдань, дібраних за певними правилами для вимірю­ вання якогось кількісного показника – це _______________________.

3.Відмітка – це __________________________________________________.

4.Що необхідно розробити для вимірювання роботи учнів?

5.Якщо певний результат вимірювання порівнюється із критерієм, то це є ________________________________________________.

6.Оцінювання – це ______________________________________________.

7.Відмітка, яка визначається через порівняння з іншими учнями у гру­ пі, називається ________________________________________________.

3.2 Вибір оптимального методу оцінювання

Навчальне завдання

Після успішного виконання навчального завдання ви зможете дібрати та розробити такі інструменти оцінювання, які відображатимуть навчальні результати.

Навчальна вправа 1

Добір інструментів оцінювання

Достовірне оцінювання починається з визначення чіткої мети його про­ ведення. Нижче наведено приклади, які ілюструють важливість цього кро­ ку. Почніть із запитання: «Навіщо ми це робимо?». Загалом, на це запи­ тання є дві відповіді:

З'ясувати, чи опанували учні певні навички або знання. Цей вид оціню-

44

вання зосереджує увагу на продуктові навчання за допо­могою тестів (наприклад, з варіантами відповідей) і безпосередньо­му оцінюванні проектів і виробів учнів.

Провести діагностику сильних і слабких сторін учнів (студентів) та спланувати відповідні навчальні заходи. Цей вид оцінювання розглядає як продукт, так і процес. Співбесіди, спостереження, навчальні записи учнів, самооцінка та аркуші самоперевірки допомагають оцінювати ці процеси.

Розробка тесту починається із визначення навчальних завдань чи навчальних­ результатів, якими викладачі керуються під час викладання. Дієслова, обрані для формулювання навчальних результатів, визначатимуть необхідний метод оцінювання. Очевидно, що перевірити все неможливо. Тест – це репрезентативна вибірка найважливі-

ших запитань. Ви маєте обрати найвідповідніші, найефективніші та найдійовіші види завдань, аби перевірити, чи досягнуто бажаних навчальних результатів. Обираючи оптимальний формат запитання, слід зважити переваги й недоліки кож-ного з них у порівнянні з практичними обмеженнями конкретного тесту та збалансувати ці чинники, отримавши в результаті тест з якомога ширшим і глибшим охопленням матеріалу.

У таблиці 3.3 представлено чотири методи оцінювання з прикладами для кожного з них. Переглянувши таблицю, дайте відповідь на подані ниж­ че запитання.

Таблиця 3.3

Методи оцінювання

Відповідь на вибір Тестові запитання: «так» – «ні»;

співставлення; заповнення пропуску; підпис діаграми; тлумачення

Змодельована Відрите запитання: «Покажіть свою роботу»; відповідь концептуальні карти;

числове представлення (наприклад, діаграма Вена); відповідь у журналі

45

Продукт (виріб)	Твори, розповіді або вірші;
	звіти за результатами досліджень;
	поширені відповіді у журналах;
	портфоліо;
	звіти за лабораторними роботами;
	газета;
	плакат
Діяльність	Виконання експерименту;
	симуляція або справжнє виконання;
	дебати;
	змагання;
	усна презентація

Інформація для роздумів

Отже, огляд можливих варіантів оцінювання виявляє низку чинників, які слід брати до уваги під час розробки стратегії оцінювання. Дайте відповіді на подані нижче запитання, спираючись на власний досвід.

1.Чи придатні деякі з цих методів оцінювання для перевірки мислення вищого порядку? Якщо так, які саме? Наведіть приклад.

2.Якийзчотирьохдоситьширокихметодівоцінюваннянайлегшезмоделювати?

3.Який з чотирьох методів оцінювання дає змогу охопити найбільший обсяг навчального матеріалу?

4.Чилегшеперевірятиоднівидизавданьпорівнянозіншими?Якісаме і чому?

5.На основі якого методу проводити оцінювання найлегше? Чому?

Розглянемо детальніше характеристики окремих видів оцінювання. Тестове завдання – це, зазвичай, коротка вправа, що містить запи­

тання з варіантами відповідей або такі, що передбачають коротку відповідь. Існують певні переваги використання такого виду контролю. У більшості випадків­ усувається чинник упередженого ставлення викладача під час перевірки­ та виставлення відміток. Часто учні бажають виконувати саме тестові завдання або іншу форму «об'єктивного» оцінювання. У використанні тестів існують також певні недоліки. Чимало викладачів надмірно покладаються на автоматизовані тести, оскільки вони суттєво полегшують процес перевірки­ . Крім того, тести можуть здаватися безособовими. Особливо в тих випадках­ , коли не забезпечується зворотний зв'язок, учні можуть почуватися більш анонімно та ізольовано, якщо тести – це єдина

46

форма контролю за предметом. Зрештою, надмірне звикання до тестів може призвести до «перенасичення» ними. Якщо тільки відповідний предмет не ставить на меті навчити учнів добре відповідати на тестові завдання, намагайтеся збалансувати­ кількість тестів з іншими методами оцінювання.

Твори. Твір – це, зазвичай, більше завдання, яке потребує пояснення чи аналізу поданої інформації. Це якісний вид оцінювання, оскільки для виставлення відміток потрібно застосовувати певну шкалу. Існують спеці­ альні прийоми, які дають викладачеві змогу перевіряти твори та надава­ ти учням зворотну інформацію. Проте, для перевірки творів викладач має прочитати кожен окремий твір і прокоментувати його. Це один з найбіль­ ших недоліків використання творів. На їх перевірку потрібно витратити багато­ зусиль, тоді як вони охоплюють лише незначну частину матеріалу. Ще одним недоліком використання творів є те, що, хоча в них вгадування відповідей і неможливе, вміння добре писати може компенсувати брак знань по суті матеріалу.

Автентичне оцінювання. До інших форм оцінювання належать спів­ бесіди, обговорення та безпосередні спостереження. Ці терміни по­ яснюють самі себе. Вони особливо корисні для предметів, що передбачають практичні навчальні результати, такі, як виробнича практика або інші види занять чи предмети, де слід продемонструвати навички та вміння виконувати­ певний процес. Головне, щоб завдання відповідали бажаним результатам­ вивчення предмета. Відтак, недоліком цих форм оцінювання є брак послідовності у виставленні оцінок. Під час їх використання слід розробити­ листок самоперевірки, в якому необхідно відмічати виконання найважливіших­ елементів роботи, а також встановити обґрунтовані критерії прийнятного рівня виконання роботи.

Як обрати найоптимальніший метод оцінювання

Окрім добору найоптимальнішого методу оцінювання, слід розглянути також найкращі приклади створення безпосередніх завдань/запитань. Якщо планується використання різноманітних методів і форм оцінювання, зверніться до розділу 4 та дізнайтеся, як формулювати ефективні тестові запитання, запитання на змодельовану відповідь, методи вимірювання та листки самоперевірки для проведення спостережень.

У таблиці 3.4 наведено характеристику методів оцінювання стосовно їх переваг і недоліків.

47

Таблиця 3.4

Порівняльна характеристика різних методів оцінювання

		Відповідь	Змодель­	о­ ­	Продукт/	Діяль-
	Характеристики­		вана­ відпо­ ­
		на вибір	відь		виріб	ність
1. Когнітивні резуль-
тати вимірюють:
– знання		++	++		++	++
– усвідомлення		++	++		++	++
– застосування		++	--		++	++
– аналіз		+	--		++	++
– синтез		+	--		++	++
– оцінку					++	++
2. Моделювання:
– складність		--	-		+	+
– ефективність		--	-		+	-
– вартість		--	-		+	-
3. Охоплення мате-
ріалу:
– масштаб/вибірка		++	+		--	--
– глибина		++	--		++	++
4. Проведення:
– складність		++	+		++	--
– ефективність		++	+		--	--
– тривалість		++	+		-	--
5. Перевірка:
– складність		++	-		--	--
– ефективність		++	-		--	--
– тривалість		++	-		--	--
– вгадування		-	+		++	++
– точність		++	+		+	+
– послідовність		++	+		+	+
++ значна перевага
+	перевага
-	недолік

-- значний недолік

48

Шкала

Для оцінювання практичних навчальних результатів потрібно створювати певну шкалу. Шкала використовується для оцінки навчальної­ діяльності учня на основі набору критеріїв, розроблених для кожного навчального результату чи навчального завдання. Шкала складається з двох компонентів: критеріїв і рівнів виконання. Якісна шкала має містити щонайменше два критерії та два рівні виконання. Критерії подаються в лівій колонці, рівні виконання – у правій. Можна створювати шкали різних форматів і рівнів складності, проте, всі вони мають такі спільні характеристики­ , які:

•• зосереджуються на вимірюванні окресленого завдання (діяль­ ність, поведінка або якість);

•• використовують різні відмітки для оцінки діяльності;

•• містять конкретні характеристики виконання роботи, розподілені на рівні, що відповідають вимогам стандарту.

Приклади шкал наведені в таблицях 3.5 та 3.6, а в Додатку 3.1 – ша­блон шкали оцінювання.

						Таблиця 3.5
		Шкала оцінювання розробки учнями веб-сторінок
	Критерії			Рівні успішності, бали
			4	6	9	12
	Дизайн і		Сторінки	Сторінки пере-	Сторінки	Сторінки добре
	формат		непри-	повнені інфор-	привабливі.	організовані та
			вабливі.	мацією або, на-	Текст легко	містять таблиці.
			Текст важ-	впаки, нецікаві.	читається.	Форматування
			ко читати.	Текст важ-	Фонові за-	тексту дає змогу
			Фонові за-	ко читається.	ставки до-	легко його
			ставки від-	Фонові застав-	речні та не	читати. Фонові
			волікають	ки дещо відво-	відволікають	заставки покра-
			увагу	лікають увагу	увагу	щують сприй-
						няття сторінки

49

Продовження таблиці 3.5

	Критерії		Рівні успішності, бали
		4	6	9	12
	Графіка	Немає	Фото нечіткі,	Фото, іконки	Фото, іконки та
		фото, іко-	іконки та клі-	та кліпарт	кліпарт вико-
		нок або	парт не від-	відповіда-	ристовуються
		кліпарту,	повідають	ють темі та	творчо та в ло-
		або вони	темі. Надмірна	завантажу-	гічній послідов-
		не відпо-	кількість фото	ються доволі	ності
		відають	уповільнює час	швидко
		змістові і є	відкриття сто-
		низької	рінки
		якості
	Інформа-	Інформа-	Інформація мо-	Інформація	Інформація ви-
	ція	ція погано	гла бути викла-	добре та	кладена творчо
		написана,	дена краще, в	цікаво викла-	та розумно
		є недосто-	кожному розділі	дена у формі
		вірною або	надається заба-	коротких
		неповною	гато інформації	розділів
	Навігація	Користу-	Користувач	Лінки мають	Лінки мають
	та лінки	вач	може заплу-	логічну послі-	графічне на-
		може за-	татися під час	довність,	повнення та
		плутатися	зміни сторінок.	їх легко зна-	іконки для по-
		у змісті, а	Деякі лінки не	йти – ко­	силення сприй-
		лінки від-	працюють	ристувач	няття текстової
		сутні або		може легко	інформації
		не працю-		переходити
		ють		з однієї на
				іншу сторінку
	Співпра-	Партнери	Партнери ма-	Партнери	Партнери по-
	ця	більшість	ють проблеми з	добре розу-	важають і до-
		часу спе-	вирішенням	міють одне	бре розуміють
		речаються	суперечок.	одного та	одне одного та
		та не роз-	Один з парт-	порівну роз-	спільно працю-
		поділяють	нерів виконує	поділяють	ють над усіма
		відпові­ ­	більшість ро-	обов'язки	компонентами
		дальність­	боти		проекту

50