практикум з педагогічної майстерності

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України

Українсько-канадський проект «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні»

Сергеєва Л.М., Молчанова А.О., Пащенко О.В.

ПРАКТИКУМ з педагогічної майстерності

Навчально-медотичний посібник

Київ – 2008

УДК 371.133 ББК 74.2 С97

Рекомендовано МОН України для підвищення кваліфікації керівників ПТНЗ лист № 1.4/18-Г-355 від 08.02.08

Рекомендовано науково-методичною радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 4 від 26.12.2007 р.)

Практикум педагогічної майстерності: Навчальний посібник /Кол. ав-

тор.: Сергеєва Л.М., Молчанова А.О., Пащенко О.В. та ін./ За ред. В.В. Олійника – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2008. – 184 с.

Рецензенти:

Г.В. Єльникова – доктор педагогічних наук, професор Л.О. Хомич – доктор педагогічних наук, професор

Навчальний посібник висвітлює інноваційні технології набуття педагогічної майстерності й професіоналізму педагогів професійних навчальних закладів.

Матеріал містить основні питання організації навчальної діяльності учнів, висвітлює систему роботи педагога як лідера, акцентує увагу на проблемах майстерного управління аудиторією і навичках міжособистісного спілкування, досягненні результативності навчання та його достовірного оцінювання.

Для учнів, студентів, викладачів та майстрів виробничого навчання ПТНЗ, професійних ліцеїв та коледжів, керівників професійно-технічних навчальних закладів, методистів, аспірантів, докторантів, науково-педагогічних працівників, викладачів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, навчальнометодичних центрів ПТО, слухачів курсів підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів освіти.

ISBN 978-966-96822-7-7

© Колектив авторів © ЦІППО АПН України

© Українсько-канадський проект «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні»

ЗМIСТ

Передмова . .		. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .						.	5
Від авторів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	6
РОЗДІЛ 1. ПЕДАГОГ ЯК ЛІДЕР . . . . . . . . . . . . . . . . . . .									11
Вступ. . . . . .		. . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . .	. . . . .	. . . .	. . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . .	. .	11
1.1	Ознаки ефективного лідерства . .			. . . . . . . . . . . . . . . . .				.	12
1.2	Шляхи розвитку лідерських якостей педагога. . . . . . . . . . . . .							.	15
Завдання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	16
Рекомендована література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	16
РОЗДІЛ 2. МАЙСТЕРНІСТЬ КЕРУВАТИ АУДИТОРІЄЮ. . . . . . . . . .									17
Вступ. . . . . .		. . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . .	. . . . .	. . . .	. . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . .	. .	17
2.1	Працюємо з проблемною поведінкою учнів. . . . . . . . . . . . . .							.	18
2.2	Використовуємо компоненти методики «НОРМА». . . . . . . . . . .							.	20
2.3	Створюємо навчальне середовище . .				. . . . . . . . . . . . . . .			.	28
Завдання №1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	32
Завдання № 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	34
Рекомендована література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	36
РОЗДІЛ 3. ПЛАНУВАННЯ ДОСТОВІРНОГО ОЦІНЮВАННЯ. . . . . . . .								.	37
Вступ. . . . . .		. . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . .	. . . . .	. . . .	. . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . .	. .	37
3.1	Характеристика традиційного та достовірного оцінювання. . . . . . .							.	40
3.2	Вибір оптимального методу оцінювання . .					. . . . . . . . . . . . .		.	44
3.3	Розробка плану оцінювання предмета. . . . . . . . . . . . . . . .							.	57
Запитання для самоконтролю . .			. . . . . . . . . . . . . . . . . . .					.	66
Рекомендована література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	67
РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ІНСТРУМЕНТІВ ОЦІНЮВАННЯ. . . . . . . . . .									68
Вступ. . . . . .		. . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . .	. . . . .	. . . .	. . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . .	. .	68
4.1	Характеристика форматів тестових завдань та правила їх розробки . . .							.	71
4.2	Розробка плану екзамену. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .							.	79
Запитання для самоконтролю . .			. . . . . . . . . . . . . . . . . . .					.	84
Рекомендована література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	84
РОЗДІЛ 5. НАВИЧКИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ. . . . . . .								.	86
Вступ. . . . . .		. . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . .	. . . . .	. . . .	. . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . .	. .	86
5.1	Створюємо емоційний простір навчального середовища. . . . . . . .							.	87
5.2	Використовуємо технології активного спілкування . .						. . . . . . . .	.	90
5.3	Сприяємо ефективній комунікації. . . . . . . . . . . . . . . . . .							. 101
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								. 107
Рекомендована література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	107
РОЗДІЛ 6. ДОСЯГНЕННЯ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ. . . . . . . . . .								. 108
Вступ. . . . . .		. . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. . .	. . . . .	. . . .	. . . . . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . .	. .	108
6.1	Обираємо стратегію на перший день. . . . . . . . . . . . . . . .							.	111
6.2	Укладаємо «Навчальну угоду» .		.	. . . . . . . . . . . . . . . . .				.	120
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								. 125
Рекомендована література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .								.	125

ПІСЛЯМОВА. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127 ГЛОСАРІЙ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128 ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130 ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136

3

Проект «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні» та Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України висловлюють щиру подяку за консультування і методичні поради під час підготовки даного навчально-методичного посібника пану Коліну Елкову, Технологічний інститут Північної Альберти

The Decentralized Management of Skills Training in Ukraine Project and the Central Institute of Postgraduate Pedagogical Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine express their sincere gratitude to Mr. Collin Elkow (Northern Alberta Institute of Technology) for the invaluable advice, recommendations, and materials provided during the development of this manual.

4

Передмова

Перехід від освітньої парадигми індустріального суспільства до пара­ дигми постіндустріального означає, що змінюється розуміння освіти як набуття готових знань і уявлення про педагога як носія готових знань. На­ стає час усвідомити освіту як здобуток особистості, як спосіб її самореалізації у житті, як засіб побудови власної кар’єри. Це змінює мету навчання, його мотиви, норми, форми, а також методи і роль педагога.

За таких умов проблема професійного навчання має розглядатися з позиції­ розвитку якості робочої сили – ключового чинника розвитку людських ресурсів. Сучасна профтехпедагогіка розглядає ринок праці як педагогічну­ категорію і враховує вплив його змін на розвиток системи професійної освіти, на її модернізацію, на якість підготовки виробничого потенціалу.

Вивчення цих явищ потребує опрацювання дидактичних підходів, пов’я­ заних з педагогікою неперервної освіти (освіти упродовж життя), впровадження гнучких систем навчання і вдосконалення набутих знань і навичок.

Педагог професійного навчального закладу має не лише поповнювати­ свої предметно-методичні і галузеві знання, а й володіти тех­нологіями

стимулювання учнів у процесі їхнього навчання і виховання. Отже, запропонований навчальний посібник відповідає вимогам часу.

Новий посібник є логічним і закономірним продовженням попередньо­ го навчального комплекту з чотирьох посібників, виданих у 2007 році. Він також створювався в рамках Українсько-канадського проекту «Децен­ тралізація управління професійним навчанням в Україні» і, за сприяння Канадського агентства міжнародного розвитку, дає змогу ознайомити педагогів професійно-технічних навчальних закладів України різних рів­ нів акредитації із зарубіжним досвідом організації навчального процесу, ефективного управління аудиторією на основі досягнень андрагогіки.

Структурно посібник складається з передмови, шести розділів, додат­ ків, глосарія та бібліографії. Основою змісту посібника є розділи програми «Як стати майстерним педагогом». Матеріал охоплює основні питання організації навчальної діяльності учнів, висвітлює систему роботи педагога як лідера, акцентує увагу на проблемі емпіричного навчання, міжособистісного спілкування, досягнення кінцевого результату навчання, достовірного оцінювання учнів тощо.

Зміст кожного розділу складається з теоретичного вступу, його обґрун­

5

тування, орієнтовних системи знань і навчальних результатів, що досягаються за допомогою змістовних додатків.

Процес навчання професії розглядається у педагогіці як система, а її компонентами є різні аспекти, напрями, характеристики, що і складають цілісне системне утворення.

Так, процесуальний аспект розділів об’єднує ті його характеристики, які містять сукупність способів, засобів, прийомів і форм організації робо­ ти педагога. До них можна віднести: проблему організації навчання, шля­ хи актуалізації базових знань і вмінь, забезпечення мотивації професійної підготовки.

Особистісний аспект розділів забезпечує формування та розвиток учня, вдосконалення педагогічної майстерності педагога і містить такі компоненти: навчально-пізнавальну, фахову, методичну та виховну ді­ яльність.

Соціологічний аспект охоплює взаємини між учасниками навчального процесу, соціальну значущість навчання, оскільки через них визначаються соціальне призначення педагога, соціальні особливості учнів, їх ціннісні орієнтації.

Такі характеристики розділів доводять, що управління процесом на­ вчання передбачає можливість впливати на перебіг цього процесу, на його певні критерії. При цьому керування може полягати у поетапній оптимізації, коли на кожному етапі оптимізується один крок, враховуючи інтереси навчання в цілому.

Як і у попередніх посібниках, авторський колектив збагачує традиції ві­ тчизняної профтехпедагогіки власним творчим доробком, трансформуючи розроблений матеріал у нову систему науково-методичних знань.

Підготовка нового навчального посібника – ще один крок, спрямований­ на допомогу тим, хто працює у профтехосвіті України, хто впроваджує у практику результати наукових досліджень і кращого зарубіжного досвіду.

Від авторів

Майстерність, зазвичай, розкривається в ефективній діяльності люди­ ни. Саме таким чином майстерність розуміється і трактується у педагогіці. Існує чимало визначень педагогічної майстерності: і як «найвищий рівень педагогічної діяльності… який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних наслідків» (Н.В. Кузьміна, Н.В. Кухарєв), і як «високе мистецтво виховання і навчання» (Педагогическая

6

энциклопедия. – М., 1965. – Т. 2 – С. 739), і як «синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтв і особистих якостей учителя» (А.І. Щербаков).

Дійсно, зовні майстерність виявляється в успішному розв’язанні різноманітних педагогічних завдань, високому рівні організації навчальновиховного процесу, але суть її – в якостях особистості педагога, які по­ роджують цю діяльність і забезпечують її успішність.

Саме риси особистості спонукали А.С. Макаренка обирати певну так­ тику до колоністів та колег як до суб’єктів педагогічної взаємодії. Гуманістична спрямованість його професійних рішень виявляється в тому, що він вбачає у кожному особистість, суб’єкта, поважає їх і тому тактика його

– допомогти їм, і кожному зокрема, впоратися із ситуацією.

На думку І.А. Зязюна, сутність майстерності – в особистості педаго­га, в його позиції, здатності виявляти творчу ініціативу на ґрунті реаліза­ції власної системи цінностей. Він розглядає педагогічну майстерність як вияв педагогом власного «Я» у професії, як самореалізацію його особистості у педагогічній діяльності, що забезпечує саморозвиток особистості учня.

Майстерність педагога «можна розглядати як найвищий рівень педа­ гогічної діяльності (якщо ми характеризуємо якість результату), як вияв творчої активної особистості педагога (характеризуємо психологічний механізм успішної діяльності). Коли ми хочемо усвідомити витоки роз­ витку майстерності, зрозуміти шляхи професійного самовдосконалення, доцільно сформулювати визначення цієї педагогічної категорії так:

педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує педагогічну самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

До таких важливих властивостей належать гуманістична спрямованість діяльності педагога, його професійна компетентність, педагогічні здібності та педагогічна техніка.

Як визначається у підручнику з педагогічної майстерності (за ред. І.А. Зязюна), у структурі особистості педагогічна майстерність – це система­ , здатна до самоорганізації. Її системотвірним фактором є гуманістич­на спрямованість; підвалиною професійної майстерності – професійна компетентність. Цілісність системи, що самоорганізується, забезпечуєть­ ся діяльністю педагога на основі його високого професіоналізму. Зміст професійної компетентності – це знання предмета, методики його викладання, педагогіки і психології. Важливою особливістю професійних педагогічних знань є їх комплексність, що потребує від педагога вміння

7

синтезувати матеріал для успішного розв’язання педагогічних задач, аналізувати їх, обирати засоби взаємодії.

Швидкістьсамовдосконаленнязабезпечуєтьсяздібностямидопедаго­ гічної діяльності. Дослідники (І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, В.А. Кан-Калик та ін.) визначають такі: комунікативність; перцептивні здібності (професійна проникливість, пильність, педагогічна інтуїція, здатність сприймати і розуміти­ іншу людину); динамізм особистості (здатність активно впливати на іншу особистість); емоційна стабільність (здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію незалежно від зовнішніх чинників­ тощо); прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній; креативність (здатність до творчості, до змін традиційних схем тощо).

Педагогічна техніка, що спирається на знання і здібності, виступає як форма організації поведінки педагога. Це – вміння використовувати пси­ хофізичний апарат в якості інструмента виховного впливу; прийоми володіння собою (організмом, настроєм, мовленням, увагою та уявою) і впливу на інших (вербальними і невербальними засобами).

Критеріями майстерності педагога дослідники визначають: доцільність (за спрямованістю), продуктивність (за результатами), діалогічність (характер стосунків з учнями), оптимальність (у виборі засобів), творчість (за змістом діяльності).

За науковими дослідженнями відомо, що в оволодінні педагогічною майстерністю можна виокремити кілька рівнів.

Елементарнийрівень.Упедагоганаявнілишеокреміякостіпрофесій­ ноїдіяльності(наприклад,знанняпредметавикладання),алебракуєспря­ мованості на розвиток учня, техніки організації діалогу тощо.

Базовий рівень. Педагог володіє основами педагогічної майстерності:педагогічнідіїгуманістичнозорієнтовані,стосункизучнямитаколегами розвиваються на позитивній основі, добре володіє предметом і методи­ кою викладання, впевнено і самостійно організовує навчально-виховний процес на уроці. Цього рівня досягають наприкінці навчання у вузі.

Досконалий рівень. Характеризується чіткою спрямованістю дій пе­ дагога, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні. Педагог самостійно планує та організовує власну діяльність на тривалий час, маючи головним завданням розвиток особистості учня.

Творчий рівень. Характеризується ініціативністю і творчим підходом до організації професійної діяльності. Педагог самостійно конструює інноваційні­ , педагогічно доцільні прийоми взаємодії, будує діяльність,

8

спираючись­ на рефлективний аналіз. Йдеться про сформований індивідуальний стиль професійної діяльності.

Педагог, актор, керівник (навчального закладу, організації, фірми, пар­ тії тощо) – публічні люди. Незважаючи на особливості названих професій і посад, вони мають якості, що об’єднують їхню діяльність. Вони чітко реагують на необхідність змін традицій, процесів, навіть життя, що характеризує їх як лідерів своєї справи, свого часу.

Зерна лідерства – у Вас самих. Ваш характер і компетентність – головне, що подолає скептицизм, приверне й утримає людей (учнів, послідовників). Як змусити ці зерна сходити і привести до значущих результатів?

Магатма Ґанді писав: «Якщо бажаєш, щоб світ змінився – почни із себе». Почни на особистому рівні – з удосконалення власного характеру і компетентності.

Критерій особистої ефективності – довіра, яку Ви змогли завоювати серед інших людей. Як це робити? Жити відповідно до цінностей і роз­ вивати необхідні навички, аби успішно виконувати свою місію. Люди, за­ звичай, прагнуть бути схожими на своїх лідерів (організаторів, керівників, учителів). Їм довіряють. Довіру можуть мати лише надійні люди. Надійність

– функція двох факторів:

Характер– чи поділяють лідери ваше бачення й цінності? Цей еле-

мент спонукає нас оцінювати чесність і мотиви потенційних лідерів. Ха-

рактер це те, що являє собою лідер.

Компетентність – чи здатні лідери виконувати власні обіцянки?

Ми оцінюємо­ навички лідерів (технічні, стратегічні, вміння працювати у команді тощо), щоб визначити їхні здібності ефективно об’єднувати окремих людей­ у згуртовану та компетентну команду. Компетентність – це

те, що лідер робить.

Ваш критерій – те, наскільки лідери відповідають Вашому сприйняттю в цих двох аспектах. Ваше сприйняття ґрунтується на досвіді спілкування з іншими лідерами. Так формується Ваш власний досвід лідерства.

В історії культури є лідери (фахівці, спеціалісти, діячі науки і політики), яким дійсно вдалося змінювати традиційні процеси. Пригадайте таких людей, котрим вдалося змінити ті чи інші усталені процеси і вони проіснували близько або понад 10 років.

До когорти визначних лідерів змін можна віднести Маргарет Тетчер, Мартіна Лютера Кінґа, Магатма Ґанді, Михайла Горбачова, Уолта Діснея, Матір Терезу.

9

У світі мало лідерів сталих змін. Багато говорять і мріють про це, однак лише одиниці втілюють це у життя. Узагальнимо кілька якостей лідерів:

•• у них є бачення майбутнього;

•• їхнє бачення стає головним в їхній роботі;

•• вони впевнені у собі;

•• розуміють ризик і суперечність свого бачення і своїх дій;

•• у досягненні мети – захоплені, сміливі, наполегливі;

•• вони викликають довіру і почуття впевненості в собі;

•• вміють переконувати;

•• згуртовують своїх прихильників;

•• втілюють мрії в реальність.

Незважаючи на труднощі, ці лідери та їхні прихильники пристосовують світ до своїх мрій. Вони змінюють існуючі процеси, змінюють світ.

Перераховані якості, ймовірно, викликали у Вас певний острах. Ці якості втілюють виключний стандарт лідерства лише тому, що більшість людей відмовляються їх сприймати.

Однак, ці якості є і в кожному з нас. Принаймні частково. Вони іноді спрацьовують у різних життєвих або професійних ситуаціях. Розділ «Пе­ дагог як лідер» має допомогти формуванню професійної майстерності сучасного педагога ПТНЗ.

10